Постанова від 15 жовтня 2026 р. у справі №754/10678/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 754/10678/25

№ апеляційного провадження: 33/824/550/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2026 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного суду Болотов Є.В., розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду міста Києва від 29 жовтня 2025 року, винесену під головуванням судді Зотько Т.А., про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

встановив:

Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 29 жовтня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп. в дохід держави.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, захисник ОСОБА_1 зазначив, що матеріали справи не містять доказів керування транспортним засобом. Працівниками поліції не обгрунтовано та не доведено належними та допустимими доказами факт порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху. Під час судового розгляду не встановлено фактичних обставин, не перевірено даних протоколу та не надано належної оцінки доказам.

Учасники судового провадження в судове засідання не з`явились, про його час і місце повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 2.9 а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За п. 2, п. 3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до п. 6, п. 7 Розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря-фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

За ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 370087, 23 червня 2025 року о 01 год 45 хв по просп. Броварський 95 у м. Києві водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ГАЗ 3302», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння.

Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6820 ARНК - 0539. Результат позитивний 2, 45 ‰. ОСОБА_1 із результатом огляду погодився.

Матеріали справи містять:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 370087 від 23 червня 2025 року;

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів;

- результат тестування спеціальним приладом Alcotest Drager 6820 ARНК - 0539;

- відеозапис з бодікамери.

Огляд проведено спеціальним технічним засобом Alcotest Drager 6820 ARНК - 0539, результат тесту 2, 45 ‰.

Так, допустимий вміст алкоголю в крові людини, яка керує транспортним засобом - 0, 2 проміле. Ухвалена класифікація говорить, що 0, 2 ‰ - це майже нульова, найлегша ступінь сп`яніння, майже безсимптомна.

Згідно середніх показників вмісту алкоголю в крові:

0,3 - 0,5 ‰ - алкоголь має незначний вплив;

0,5 - 1,5 ‰ - легке сп`яніння;

1,5 - 2,5 ‰ - сп`яніння середнього ступеню;

2,5 - 3,0 ‰ - стан сильного сп`яніння.

Згідно результатів огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, проведеного за допомогою спеціального технічного засобу Alcotest Drager 6820 ARНК - 0539, результат тесту 2, 45 ‰, що у 12 разів перевищує допустиму норму.

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, вважаю, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Апеляційний суд вважає, що огляд на стан сп`яніння проведений працівниками поліції з дотриманням вимог ст. 266 КУпАП.

Будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, матеріали справи не містять.

Так, відповідно до ст. 266 КУпАП уразі незгоди водія на проведення огляду на стан сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Із долученого до матеріалів справи відеозапису з бодікамери не вбачається факту висловлення незгоди ОСОБА_1 із результатом проведеного спеціальним технічним засобом Alcotest Drager 6820 ARНК - 0539 огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Доводи апеляційної скарги про те, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження керування ОСОБА_1 транспортним засобом, апеляційний суд відхиляє, оскільки вони спростовуються долученим до матеріалів справи відеозаписом із нагрудної камери працівників поліції. Під час розмови із працівниками поліції ОСОБА_1 не заперечував факту керування автомобілем. ОСОБА_1 повідомив про те, що вживав алкогольні напої та сів за кермо автомобіля. Інші особи, які могли керувати транспортним засобом, на долученому до матеріалів справи відеозаписі відсутні.

Доводи апеляційної скарги про те, що працівниками поліції не обгрунтовано та не доведено належними доказами факт порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху, апеляційний суд оцінює критично, оскільки згідно долученого до матеріалів справи відеозапису із нагрудної камери працівників поліції транспортний засіб зупинено на блокпості у період дії комендантської години.

Звертаючись до суду із апеляційною скаргою, захисник ОСОБА_1 заявив клопотання про виклик в судове засідання та допит працівників поліції для спростування факту керування транспортним засобом. Апеляційний суд відхиляє вказане клопотання, оскільки для правильного вирішення справи та з`ясування фактичних обставин немає необхідності у наданні додаткових пояснень працівниками поліції. Із долученого відеозапису чітко вбачається, що ОСОБА_1 не заперечував факту керування автомобілем та повідомив про вживання алкогольних напоїв.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що судом першої інстанції листами від 15 вересня 2025 року та 09 жовтня 2025 року викликались працівники поліції, які у судові засідання не з'явились.

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, вважаю, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Підстав для скасування постанови Деснянського районного суду міста Києва від 29 жовтня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП немає.

З урахуванням наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Деснянського районного суду міста Києва від 29 жовтня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Є.В. Болотов