Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №756/1744/26 — Київський апеляційний суд

К И Ї В С Ь К И Й А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 року місто Київ

справа № 756/1744/26

апеляційне провадження № 22-ц/824/16095/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача - Головачова Я.В.,

суддів: Нежури В.А., Невідомої Т.О.,

за участю секретаря судового засідання: Приходька Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва у складі судді Жук М.В. від 5 серпня 2026 року у справі за заявами ОСОБА_1 про забезпечення доказів у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту недостовірності інформації та її спростування,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст обставин справи

У серпні 2026 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав заяву про забезпечення доказів, у якій просив: забезпечити докази у справі шляхом витребування у Державної міграційної служби України інформації щодо наявності або відсутності в Єдиному державному демографічному реєстрі запису стосовно громадянина ОСОБА_3 , із проведенням зіставлення (верифікації) наданої заявником фотографії з відцифрованим образом обличчя, що зберігається в реєстрі; забезпечити докази у справі шляхом витребування у Національної поліції України відомостей щодо наявності або відсутності в переліку інформації про особу, яка обробляється в інформаційно-комунікаційній системі "Лікон" або інших внутрішніх системах, володільцем інформації з яких є Національна поліція України, стосовно громадянина ОСОБА_3 , із проведенням зіставлення (верифікації) наданої заявником фотографії з відцифрованим образом обличчя, що міститься у переліку інформації про особу, яка обробляється в інформаційно-комунікаційній системі "Лікон" або інших внутрішніх системах, володільцем інформації з яких є Національна поліція України, стосовно громадянина ОСОБА_3 - надати повні ідентифікаційні відомості щодо вказаної особи.

Заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті Незалежного інформаційного видання "190" вийшла новина під назвою " ОСОБА_4 , який торгував вугіллям з росіянами, отримав антиконкурентні переваги в порту "Чорноморськ". Дана стаття міститься за відповідним посиланням.

Зазначає, що розпорядженням Національного центру оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України "Про обмеження доступу до ресурсів Інтернет" від 1 квітня 2026 року № 204/3999 було зобов`язано постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг у технічно можливий спосіб здійснити тимчасове обмеження доступу до ресурсів Інтернету: ІНФОРМАЦІЯ_2. Відтак, доступ до веб-сайту Незалежного інформаційного видання "190" обмежено та перехід на нього на цей час є неможливим.

За допомогою віртуальної приватної мережі ZoogVPN доступ до вказаного веб-сайту є можливим. Відтак, було детальніше оглянуто новину під назвою " ОСОБА_4 , який торгував вугіллям з росіянами, отримав антиконкурентні переваги в порту "Чорноморськ" від 14 серпня 2025 року та встановлено, що під фотографією ОСОБА_5 вказано ім`я автора публікації " ОСОБА_6 " і міститься клікабельне посилання. Перейшовши за вказаним посиланням, відобразилося ім`я автора, фотографія та статті автора. Фотографія, яка відобразилась при переході на клікабельне посилання і знаходиться навпроти імені " ОСОБА_7 ".

Заявник вказує, що отримати дану інформацію самостійно він не може, оскільки запитувана інформація містить персональні дані особи та є інформацією з обмеженим доступом.

Також вказує, що дана інформація є критично необхідною для вирішення питання щодо процесуального розгляду справи, а саме, чи підлягає вона розгляду в порядку окремого провадження чи наявні підстави для позовного провадження.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 5 серпня 2026 року у задоволенні заяви відмовлено.

Судове рішення мотивовано тим, що відсутні правові підстави для задоволення заяви, оскільки остання є необґрунтованою в частині яке саме значення має інформація з Єдиного державного демографічного реєстру та інформаційно-комунікаційній системі "Лікон" щодо особи ОСОБА_3 в межах підстав та предмету заяви ОСОБА_1 , яка перебуває в провадженні суду.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та її узагальнені доводи

У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви про забезпечення доказів.

Скаржник зазначає, що суд першої інстанції необґрунтовано звузив обсяг обставин, які підлягають доказуванню в окремому провадженні: до нього входять не лише обставини, які заявник має довести для отримання рішення на свою користь. В окремому провадженні предмет доказування є значно ширшим, ніж в позовному провадженні, адже для отримання позитивного рішення заявник має спочатку довести доказами своє право звернутися до суду із заявою в порядку окремого провадження, а вже потім довести підстави своїх вимог, викладених у заяві про встановлення факту.

Також суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, адже заява про забезпечення доказів містить: докази, забезпечення яких є необхідним та обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів; спосіб у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази - заява відповідає вимогам, передбаченим статтею 117 ЦПК України.

Вважає, що суд формально обмежився щодо предмета доказування, повністю проігнорувавши вимогу, встановлену процесуальним законом, довести неможливість розгляду даної справи в порядку позовного провадження, яка покладена на заявника, тоді як суд повинен цьому прияти, чого продемонстровано не було.

Вказує, що після відмови у задоволенні заяви про забезпечення доказів, суд перейшов до розгляду справи по суті та стадії ухвалення судового рішення. Відтак, є імовірність вважати, що не отримання доказів, які заявник просив забезпечити, може призвести до неправильного вирішення справи через не вчинення всіх дій, спрямованих на встановлення власника веб-сайту та автора статті - потенційного відповідача, що є підставою для відмови у відкритті провадження у справі за правилами окремого провадження.

Позиція учасників справи, які з`явилися в судове засідання

ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилися про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Від представника ОСОБА_1 - адвоката Кругового Д.С. надійшло клопотання про відкладення судового засідання, у якому останній, посилаючись на те, що він прийматиме участь у слідчих діях, просив визнати поважними причини йог неявки та відкласти судове засідання на іншу дату. Однак, до клопотання не долучено доказів неможливості прибуття у судове засідання, тому колегія суддів визнала причини неявки неповажними.

З урахуванням наведеного та положень частини другої статті 372 ЦПК України, неявка скаржника та його представника не перешкоджає розгляду справи.

Позиція суду апеляційної інстанції

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Згідно з частинами першою, другою статті 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Вимоги до заяви про забезпечення доказів встановлені статтею 117 ЦПК України.

Згідно з частиною третьою статті 117 ЦПК України за подання заяви про забезпечення доказів сплачується судовий збір у розмірі, встановленому законом. Документ, що підтверджує сплату судового збору, додається до заяви.

Аналіз наведених норм процесуального права свідчить, що витребування доказів у порядку статті 84 ЦПК України та витребування доказів як спосіб їх забезпечення відповідно до статті 116 ЦПК України є різними процесуальними механізмами, які мають відмінні підстави та мету застосування.

Зокрема, витребування доказів у порядку статті 84 ЦПК України спрямоване на сприяння учаснику справи в отриманні доказів, які він не має можливості надати самостійно, тоді як забезпечення доказів відповідно до статті 116 ЦПК України має на меті запобігання їх можливій втраті або виникненню обставин, за яких збирання чи подання відповідних доказів у майбутньому стане неможливим або утрудненим.

Отже, необхідність отримання певних доказів для підтвердження обставин справи та неможливість їх самостійного одержання не є самостійними і достатніми підставами для застосування заходів забезпечення доказів у порядку статті 116 ЦПК України.

Вирішуючи питання про забезпечення доказів, суд має оцінити не лише їх належність до предмета доказування та значення для вирішення справи, а й наявність обставин, які дають обґрунтовані підстави припускати можливу втрату відповідного засобу доказування або неможливість чи утруднення збирання або подання доказів у майбутньому.

Аналогічний правовий висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 757/30485/19-ц, у якій зазначено, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для отримання та збереження доказів, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено. При цьому ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах.

Як убачається з матеріалів справи, представник заявника звернувся до суду із заявою про забезпечення доказів шляхом витребування інформації з Єдиного державного демографічного реєстру та інформаційно-комунікаційної системи "Лікон" щодо громадянина " ОСОБА_3 ".

Необхідність отримання зазначеної інформації заявник обґрунтовував тим, що на вебсайті розміщено фотозображення особи, яка зазначена як автор спірної публікації, однак встановити її персональні дані самостійно він не має можливості.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до абзацу третього частини четвертої статті 277 ЦК України якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11 грудня 2023 року у справі № 504/4099/16-ц зазначено, що відсутність відомостей про особу, яка поширила недостовірну інформацію, є підставою для розгляду відповідної заяви в порядку окремого провадження. Якщо під час розгляду справи така особа стане відомою, суд залишає заяву без розгляду та роз`яснює заінтересованим особам право на звернення до суду з позовом на загальних підставах.

Таким чином, встановлення особи автора спірної публікації має значення для визначення можливості розгляду справи в порядку окремого провадження, а тому колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість значення інформації, яку заявник просить витребувати.

Водночас належність відповідних доказів та їх значення для вирішення справи самі по собі не є достатніми підставами для застосування заходів забезпечення доказів у порядку статті 116 ЦПК України.

Зі змісту поданої заяви вбачається, що необхідність забезпечення доказів заявник пов`язує саме з неможливістю самостійного отримання персональних даних особи, фотозображення якої розміщене на вебсайті.

Однак заявником не наведено конкретних обставин, які б давали підстави припускати, що відповідна інформація з державних інформаційних систем може бути втрачена або її збирання чи подання в майбутньому стане неможливим чи утрудненим.

Доводи апеляційної скарги щодо необхідності встановлення особи автора публікації та обов`язку суду сприяти заявнику в збиранні доказів не спростовують зазначеного висновку.

Зокрема, відповідно до частини другої статті 294 ЦПК України з метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.

Отже, процесуальний закон передбачає можливість витребування судом необхідних доказів під час розгляду справи в порядку окремого провадження, проте це не звільняє заявника від обов`язку обґрунтувати наявність спеціальних підстав для їх забезпечення відповідно до статті 116 ЦПК України.

При цьому відповідність заяви вимогам щодо її форми та змісту, встановленим статтею 117 ЦПК України, не свідчить сама по собі про наявність правових підстав для її задоволення.

Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що заявником не доведено наявності обставин, передбачених частиною першою статті 116 ЦПК України, які б зумовлювали необхідність забезпечення доказів у заявлений спосіб.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного по суті висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення доказів, однак помилився щодо мотивів такої відмови, пославшись на відсутність обґрунтування значення витребуваної інформації для розгляду справи.

Відповідно до частини четвертої статті 376 ЦПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Ураховуючи наведене, колегія суддів доходить висновку, що ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 5 серпня 2026 року слід змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , задовольнити частково.

Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 5 серпня 2026 року змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді: