Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №760/28380/25 — Київський апеляційний суд

Суд: Київський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Дата: 08 жовтня 2026 р.

Справа: №760/28380/25

Суддя: Євграфова Єлизавета Павлівна

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2026 року

м. Київ

апеляційне провадження № 33/824/4579/2026

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Євграфової Є. П.,

при секретарі Мудрак Р. Р.

за участі захисника особи, що притягається до відповідальності - адвоката Бойка Ю. М.,

представника Київської митниці - Ворушила М. В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою Київської митниці

на постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 26 червня 2026 року

в складі судді Застрожнікової К. С.,

у справі № 760/28280/25 Солом`янського районного суду міста Києва

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України

громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на дату переміщення через митний кордон України та митного оформлення товарів - директор ТОВ «ГОРИЗОН ІТ» (ЄДРПОУ 44015016, 03056, м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, 27),

У С Т А Н О В И В :

Постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 26 червня 2026 року провадження про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України (далі - МК України) закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Не погоджуючись із вказаною постановою, 03 липня 2026 року Київська митниця подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі від 50 до 100% вартості товарів, безпосередніх предметів правопорушення, з конфіскацією таких товарів.

В обґрунтування апеляційної скарги митний орган зазначає, що 01.07.2024 через митний пост «Ягодин» Волинської митниці на адресу ТОВ «ГОРИЗОН ІТ» у складі консолідованого вантажу ввезено комплект дорожнього блокатора K8 неглибокого монтажу з шафою керування виробництва польської компанії «NOBESO sp. j.» загальною вагою брутто 2480 кг. Для вільного обігу вказаний товар задекларовано на митному посту «Східний» Київської митниці декларантом ОСОБА_2 за електронною митною декларацією від 02.07.2024 № 24UA100360806093U8 із зазначенням фактурної вартості 97 401 євро на підставі контракту від 12.09.2023 № 923-G, укладеного між компанією «Weiland LP» (Велика Британія) та ТОВ «ГОРИЗОН ІТ» в особі директора ОСОБА_1 , та інвойсу від 26.06.2024 № 24-2649.

Водночас за результатами перевірки ланцюга постачання та на підставі інформації, отриманої від митних органів Республіки Польща листом від 26.06.2025 № 0201-IGM.542.661.2025.6, встановлено, що згідно з польською експортною декларацією від 20.06.2024 № 24PL394010E0575135 та інвойсом від 03.06.2024 № 5/2024 вартість зазначеного товару становила 28 500 євро, а відправником виступала компанія «NOBESO Iwona Pasternak» для покупця «MEBIUS INTERNATIONAL - DMCC» (Об`єднані Арабські Емірати) без будь-яких згадок про компанію «Weiland LP». Митниця стверджує, що вказані розбіжності свідчать про ввезення товару за штучно завищеною вартістю та подання до митного оформлення документів, що містять неправдиві відомості щодо відправника та вартості товару, а ОСОБА_1 як керівник підприємства-одержувача не забезпечив додержання вимог митного законодавства, що утворює склад правопорушення, передбаченого частиною першою статті 483 МК України.

У поданих запереченням на апеляційну скаргу захисник Бойко Ю. М., в інтересах ОСОБА_1 , просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, посилаючись на безпідставність її доводів, а постанову суду залишити без змін, вважаючи її законною. Зазначає, що товар імпортовано в межах реального зовнішньоекономічного контракту з компанією «Weiland LP», вартість товару 97 401 євро є реальною контрактною ціною, яку ТОВ «ГОРИЗОН ІТ» повністю сплатило безготівковим банківським переказом через АТ «ОТП Банк», що підтверджується банківськими виписками, платіжними інструкціями від 18.09.2024 № 37 та від 20.09.2024 № 38, довідкою банку про завершення валютного нагляду від 08.12.2025, а також листом продавця «Weiland LP» від 10.12.2025 та підтвердженням міжнародного експедитора «ICS Logistik (Deutschland) GmbH» від 09.12.2025.

Підкреслює відсутність будь-яких збитків для державного бюджету, оскільки ввізне мито та податок на додану вартість були нараховані та повністю сплачені з фактично заявленої вартості 97 401 євро, що принесло державному бюджету значно більші надходження, ніж розрахунок митниці. Вказує на відсутність обов`язкової ознаки суб`єктивної сторони правопорушення у вигляді прямого умислу. Наголошує, що декларування здійснювалося уповноваженим декларантом ОСОБА_2 , а не директором особисто, а сам ОСОБА_1 рішенням єдиного учасника від 27.01.2025 № 8 був звільнений з посади керівника задовго до складання протоколу про порушення митних правил. Також зазначає про неналежність копій документів, надісланих польською стороною, які містять внутрішні суперечності щодо комплектації товару та стосуються продажу виробником товару іншій юридичній особі з Об`єднаних Арабських Еміратів, що не виключає його подальшого перепродажу за ринковою ціною в Україну.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник Київської митниці підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні.

Захисник особи, що притягається до відповідальності, заперечував проти задоволення апеляційної скарги, підтримав подані письмові заперечення та просив залишити постанову суду першої інстанції без змін як законну й обґрунтовану.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи про порушення митних правил та перевіривши доводи апеляційної скарги і заперечень на неї, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

Згідно зі статтею 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. Відповідно до статті 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону. Приписами статті 489 МК України та статті 280 КУпАП встановлено, що суд при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозиція частини першої статті 483 МК України передбачає відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Об`єктивна сторона зазначеного правопорушення полягає у здійсненні дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон з поданням документів, які містять недостовірні дані, що прямо впливають на можливість переміщення товару або визначення його податкоутворюючих характеристик. Відповідно до роз`яснень пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 № 8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил», документами, що містять неправдиві дані, є такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача не відповідають дійсності.

Суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною першою статті 483 МК України, характеризується виключно прямим умислом, за якого особа усвідомлює суспільно шкідливий і протиправний характер свого діяння, передбачає його наслідки та бажає або свідомо припускає їх настання.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується наявними матеріалами провадження, що 01.07.2024 на митну територію України на адресу ТОВ «ГОРИЗОН ІТ» було ввезено комплект дорожнього блокатора K8 неглибокого монтажу виробництва «NOBESO sp. j.» вагою брутто 2480 кг у супроводі попередньої митної декларації, книжки МДП, CMR від 28.06.2024 № 24046101 та інвойсу від 26.06.2024 № 24-2649.

У графі п`ятій зазначеної CMR товаросупровідним документом прямо визначено саме інвойс від 26.06.2024 № 24-2649 компанії «Weiland LP», місцем завантаження вказано місто Магдебург (Німеччина), а відправником визначено компанію «Weiland LP» через німецького логістичного оператора «ICS Logistik (Deutschland) GmbH», що підтверджено відповідними штампами на накладній та листом компанії «ICS Logistik (Deutschland) GmbH» від 09.12.2025.

Для завершення митного контролю та випуску товару у вільний обіг декларантом ОСОБА_2 на митному посту «Східний» Київської митниці було подано електронну митну декларацію від 02.07.2024 № 24UA100360806093U8 із зазначенням фактурної вартості 97 401 євро, визначеної на підставі контракту від 12.09.2023 № 923-G, укладеного між покупцем ТОВ «ГОРИЗОН ІТ» та продавцем «Weiland LP», і відповідного інвойсу.

Матеріали справи свідчать, що зобов`язання за контрактом від 12.09.2023 № 923-G були фактично виконані сторонами в повному обсязі. Оплата за поставлений товар за інвойсом від 26.06.2024 № 24-2649 на суму 97 401 євро здійснена покупцем у безготівковій формі з дотриманням вимог валютного законодавства України, що підтверджено платіжними інструкціями в іноземній валюті від 18.09.2024 № 37 та від 20.09.2024 № 38, довідкою уповноваженого банку АТ «ОТП Банк» від 08.12.2025 № 52-52-3-0/717 про повне завершення валютного нагляду за цією поставкою, а також листом компанії-нерезидента «Weiland LP» від 10.12.2025, яким засвідчено відсутність заборгованості та підтверджено реальність встановленої договірної вартості. Будь-яких судових рішень щодо визнання недійсним зовнішньоекономічного контракту від 12.09.2023 № 923-G чи ознак фіктивності контрагента матеріали справи не містять.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та статті 6 ЦК України суб`єкти господарювання діють на засадах свободи договору та свободи підприємницької діяльності, маючи право погоджувати умови контрактів і визначати ціну товарів на власний розсуд, керуючись комерційною доцільністю. При цьому правила частини другої статті 57 та частини четвертої статті 58 МК України закріплюють, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод - за ціною договору, якою є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари при їх продажу на експорт в Україну. Оскільки ТОВ «ГОРИЗОН ІТ» фактично сплатило за товар саме 97 401 євро згідно з виставленим продавцем рахунком, у декларанта не було законних підстав заявляти іншу вартість, ніж ту, що підлягала сплаті контрагенту за чинним договором.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що інформація митних органів Республіки Польща не спростовує дійсності наданих до митного оформлення документів. Надіслані польськими митними органами копії документів свідчать про продаж виробником «NOBESO Iwona Pasternak» товару резиденту Об`єднаних Арабських Еміратів - компанії «MEBIUS INTERNATIONAL - DMCC» за ціною 28 500 євро. Зазначена обставина відображає лише первісний етап реалізації майна у межах міжнародного комерційного обороту та не виключає подальшого перепродажу товару іншим посередникам, зокрема компанії «Weiland LP», для подальшого постачання в Україну з відповідною торговою надбавкою, що повністю узгоджується із засадами міжнародної торгівлі та положеннями Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів. Крім того, опис товару в польському інвойсі від 03.06.2024 № 5/2024 («Road blocker K8 (shallow installation)») істотно відрізняється за комплектацією від повного опису обладнання, зазначеного в українській декларації та інвойсі постачальника («комплект автошляхового обладнання з гідроприводом, насосом, LED підсвіткою та шафою керування»), що свідчить про внутрішні розбіжності у наданих іноземними органами матеріалах та унеможливлює ототожнення умов цих угод.

Оцінюючи суб`єктивну сторону складу правопорушення, суд констатує повну відсутність у діях ОСОБА_1 прямого умислу на незаконне переміщення товару чи надання неправдивих даних з метою приховування від митного контролю.

З матеріалів митного оформлення вбачається, що при декларуванні товару за вартістю 97 401 євро ТОВ «ГОРИЗОН ІТ» сплатило до Державного бюджету України ввізне мито в сумі 425 499,19 грн та податок на додану вартість у сумі 936 098,22 грн. Натомість, у разі оформлення товару за розрахунком митниці на суму 28 500 євро (1 233 075,30 грн) розмір нарахованого мита становив би лише 123 307,53 грн, а сума ПДВ - 271 276,57 грн. Таким чином, декларування товару за фактично сплаченою імпортером ціною призвело не до ухилення від оподаткування чи заниження обов`язкових платежів, а до сплати до бюджету коштів на суму, що майже на один мільйон гривень перевищує розрахунок митного органу. Здійснення підвищених обов`язкових платежів виключає корисливу мету та свідчить про відсутність у діях особи прямого умислу на вчинення правопорушення, передбаченого статтею 483 МК України.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема у справах «Надточій проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», неодноразово наголошував, що санкції у справах про адміністративні правопорушення, які передбачають значні майнові стягнення та конфіскацію, мають характер кримінального обвинувачення у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що покладає на сторону обвинувачення обов`язок доведення вини за стандартом «поза розумним сумнівом». Відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено у встановленому законом порядку, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь такої особи.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про відсутність у діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 483 МК України, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та зібраним доказам.

Доводи апеляційної скарги Київської митниці не спростовують встановлених судом обставин, зводяться до переоцінки доказів і не містять правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись ст. 294 КУпАП апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Київської митниці залишити без задоволення.

Постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 26 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. П. Євграфова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua