Суд: Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Невиконання судового рішення
Дата: 20 жовтня 2026 р.
Справа: №211/3932/19
Суддя: Сарат Н. О.
Справа № 211/3932/19
Провадження № 1-кп/211/39/26
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2026 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря - ОСОБА_2
за участю прокурора- ОСОБА_3
обвинуваченого – ОСОБА_4 ( в режимі відео конференції)
захисника ОСОБА_5
представника цивільного позивача ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу кримінальне провадження №12016040720002510 від 10.11.2016 за обвинуваченням: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Біляки Семенівського району Полтавської області, українця, громадянина України, з середньо-технічною освітою, одруженого, інвалід 3 групи, на утриманні має малолітнього сина ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, -
в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, ВСТАНОВИВ:
рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 12.02.2012 у справі № 2-2727/2011 задоволено частково позов ОСОБА_8 до ОСОБА_4 та стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_8 передоплату за договором виготовлення дверей в сумі 4000 грн., пеню за невиконання договору в сумі 39398 грн. 40 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120 грн. 40 коп. Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 25.10.2012 вищевказане рішення в частині стягнення пені за невиконання договору змінено та зменшено розмір з 39398 грн. 40 коп. до 8000 грн. Рішення суду першої інстанції набрало законної сили 25.10.2012 та 18.12.2012 видано виконавчий лист.
У відповідності з вищевказаним рішенням суду державним виконавцем Довгинцівського відділу державної виконавчої служби КМУЮ, на підставі заяви стягувача про примусове виконання, 21.01.2013 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 36032888 за виконавчим листом № 2-2727/2011 про стягнення боргу та пені на суму 12000 грн.
Заочним рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 25.06.2012 у справі № 411/3149/12 задоволено позов ОСОБА_9 до ОСОБА_4 та стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_9 сплачену суму предоплати у розмірі 8500 гривень, та пеню у розмірі 37 485 гривень. Рішення суду набрало законної сили 25.12.2012 та 17.01.2013 видано виконавчий лист.
У відповідності з вищевказаним рішенням суду державним виконавцем Довгинцівського відділу державної виконавчої служби КМУЮ, на підставі заяви стягувача про примусове виконання, 11.02.2013 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 36430027 за виконавчим листом № 411/3149/12 про стягнення боргу та пені на суму 45985 грн.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 21.05.2013 у справі № 0413/8118/2012 задоволено частково позов ОСОБА_10 до ОСОБА_4 та стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_9 сплачену суму неустойки за несвоєчасне виконання договору у розмірі 8770 грн. 58 коп. Рішення суду набрало законної сили 31.05.2013 та 30.07.2013 видано виконавчий лист.
У відповідності з вищевказаним рішенням суду державним виконавцем Довгинцівського відділу державної виконавчої служби КМУЮ, на підставі заяви стягувача про примусове виконання, 27.09.2013 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 39966428 за виконавчим листом № 0413/8118/2012 про стягнення 8770 грн. 58 коп.
Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 16.11.2015 у справі № 211/3733/15-ц задоволено частково позов ОСОБА_11 до ОСОБА_4 та стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_11 сплачені кошти за договором виготовлення меблів від 02.07.2014 в сумі 27500 грн., пеню за невиконання договору в сумі 50000 грн. Рішення суду набрало законної сили 16.12.2015 та 21.12.2015 видано виконавчий лист.
У відповідності з вищевказаним рішенням суду державним виконавцем Довгинцівського відділу державної виконавчої служби КМУЮ, на підставі заяви стягувача про примусове виконання, 12.01.2016 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 49777304 за виконавчим листом № 211/3733/15-ц про стягнення 77500 грн.
Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24.09.2013 у справі № 212/3631/13-ц задоволено частково позов ОСОБА_12 до ОСОБА_4 та стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_12 4 200 гривень - як передоплату за виготовлення шафи, 3 200 грн. - за надання правової допомоги, 1089 грн. - за проведення судово-товарознавчої експертизи, та 14 грн. 80 коп. - за поштові відправлення та моральну шкоду в розмірі 1 000 гривень. Рішення суду набрало законної сили 24.09.2013 та 05.05.2015 видано виконавчі листи.
У відповідності з вищевказаним рішенням суду державним виконавцем Довгинцівського відділу державної виконавчої служби КМУЮ, на підставі заяв стягувача про примусове виконання, 13.05.2016 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 51092589 за виконавчим листом № 212/3631/13-ц про стягнення 1000 грн. та постанову про відкриття виконавчого провадження № 51092506 за виконавчим листом № 212/3631/13-ц про стягнення 4303,80 грн.
Під час виконання вищевказаних судових рішень державним виконавцем неодноразово 01.01.2013, 05.05.2018, 10.09.2018 ОСОБА_4 попереджено про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 382 КК України, за умисне невиконання судового рішення.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.
Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» - судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
В порушення вказаних вимог Конституції та Закону України, ОСОБА_4 , будучи зобов`язаним виконувати вищевказані рішення суду та попередженим про кримінальну відповідальність за умисне невиконання судових рішень, продовжуючи здійснення своєї підприємницької діяльності, перебуваючи у офісному приміщенні «PROfMEBEl» за адресою: м. Кривий Ріг, пр. Гагаріна, буд. 53, не повідомивши про це державного виконавця, отримував від громадян готівкові грошові кошти в якості передоплати за договорами про виготовлення меблів, та маючи реальну можливість виконувати судові рішення, діючи з прямим умислом не спрямував жодних коштів на виконання вищевказаних рішень суду.
Так, на виконання договору № 45 від 08.12.2016 на виконання робіт (виготовлення шафи-купе) ОСОБА_13 . 08.12.2016 передано ОСОБА_4 в якості передоплати 10000 грн., 16.12.2016 – 5000 грн.
На виконання договору № 42 від 19.11.2016 на індивідуальне замовлення робіт ОСОБА_14 . 07.12.2016 передано ОСОБА_4 аванс в розмірі 15000,00 грн., а також 13.01.2017 - 3000,00 грн., 21.01.2017 - 5000,00 грн., 14.03.2017 - 5914,00 грн.
На виконання договору № 34 від 12.09.2016 на індивідуальне замовлення робіт ОСОБА_15 . 12.09.2016 передано ОСОБА_4 аванс в розмірі 60000 грн., та у листопаді 2016 року – 10000 грн.
На виконання договору № 10 від 26.09.2018 на індивідуальне замовлення робіт ОСОБА_16 . 26.09.2018 передано ОСОБА_4 аванс в розмірі 30000грн., та 26.09.2018 – 8000 грн.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні вину визнав повністю, суду показав, що дійсно отримував замовлення, по яким не виконав зобов`язання, після чого до нього звертались з позовами, були рішення судів, які він не виконав, так як відсутні були кошти. На теперішній час частково суми сплачує. В скоєному розкаюється, просить суворо не карати.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_17 , ОСОБА_16 в судовому засіданні, кожен окремо, показали, що звертались до ФОП ОСОБА_18 на виготовлення меблів, укладалися договори, вони сплачували грошові кошти, однак меблі не було виготовлено, у зв`язку з чим вони зверталися до суду з цивільними позовами про стягнення сум передплати та пені. Однак рішення суду не виконані.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 в умисному невиконанні рішення суду, що набрало законної сили, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України.
Вирішуючи питання про міру покарання, суд виходить із положень ст.65 КК України та враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, та особу обвинуваченого, який повністю визнав себе винним та щиро покаявся в скоєному, раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не знаходиться, одружений, є особою з інвалідністю.
Обвинувачений ОСОБА_4 по відношенню до інкримінованого йому кримінального правопорушення підпадає під дію ч.1 ст.19 КК України та є осудним.
Обставиною, що пом`якшує покарання у відповідності до ст.. 66 КК України є щире каяття. Обставин, передбачених ст. 67 КК України, що б обтяжували покарання судом не встановлено.
З урахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання у вигляді штрафу. Таке покарання на думку суду є справедливим, та у розумінні ст.50 КК України необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Крім того, ОСОБА_11 заявлено цивільний позов до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення злочину в сумі 3 171 300 гривень, та про відшкодування моральної шкоди в сумі 100 000 гривень.
Частинами 1, 5 статті 128 КПК України передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22 ЦК України). Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (пункт 1 частини другої статті 22 ЦК України).
Так, позивачкою ОСОБА_11 заявлена вимога про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 3 171 300 гривень, однак жодного належного та допустимого доказу, щодо матеріальної шкоди в такому розмірі суду не надано.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає, окрім іншого, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступені вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода завдана фізичній особі неправомірними діями, відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Верховний суд України в п. п. 1, 3 постанови Пленуму «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року за №4 (з подальшими змінами та доповненнями) звернув увагу судів на те, що встановлене Конституцією та законами України право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб. Тому суди повинні забезпечити своєчасне, у повній відповідності із законом, вирішення справ, пов`язаних з відшкодуванням такої шкоди. Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Частиною 3 ст. 23 ЦК України передбачена вимога про врахування засад розумності та справедливості при встановленні розміру моральної шкоди (оціночні поняття).
Позивачкою не зазначено, в чому саме полягали її моральні страждання, та які мали негативні наслідки. З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що заявлена моральна шкода у розмірі 100000,00 грн. не підтверджена, щодо заподіяння морального страждання потерпілій.
Таким чином, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог у зв`язку з недоведеністю.
Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст..100 КПК України. Судови витрати відсутні. Запобіжний захід не обирався.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд, - УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбачених ч.1 ст.382 КК України та призначити йому покарання– штраф шістсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень.
Речові докази – завірені належним чином копії матеріалів виконавчого провадження № 49777304, вилучені у Довгинцівському ВДВС міста Кривий Ріг ГТУЮ у Дніпропетровській області, на підставі ухвали слідчого судді, що знаходяться в матеріалах кримінального провадження, залишити в матеріалах.
В задоволенні цивільного позову ОСОБА_11 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення злочину та про відшкодування моральної шкоди - відмовити у повному обсязі.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту проголошення вироку.
Суддя: ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua