Вирок від 20 жовтня 2026 р. у справі №175/14097/26 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 175/14097/26

Провадження № 1-кп/175/1228/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року с-ще Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження №62025050010026078 від 18.07.2025 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт Леніне Ленінського району Республіки Крим Україна, одруженого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, на посаді головного сержанта 2 механізованої роти 1 батальйону в/ч НОМЕР_1 , у військовому званні сержант, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз: 27.05.2011 Гірницьким районним судом м. Макіївки Донецької області за п.9, 13 ч.2 ст.115, ч.2, 3 ст.185, ст.71 КК України до 15 років позбавлення волі, звільнений 11.04.2025 у зв`язку із відбуттям строку покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 18.07.2025 приблизно о 12:20, в порушення вимог п.п.2.1а) Правил дорожнього руху (далі ПДР) України, затверджених постановою КМУ №1306 від 10.10.2001, не маючи посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, керував технічно справною транспортною машиною «Урал» 4320, в. р. н. НОМЕР_2 , яка є військовим майном в/ч НОМЕР_3 та закріплена за штурмовою спеціалізованою ротою (Шквал) в/ч НОМЕР_3 , рухався по вул. Тернопільській зі сторони вул. Драгомижського у напрямку вул. Якутської у м. Краматорську Донецької області зі швидкістю руху близько 50 км/год, де на ділянці шляху діє обмеження швидкості руху 20 км/год, чим порушив вимоги дорожнього знаку 3.29 («Обмеження максимальної швидкості») ПДР України.

Продовжуючи рух у напрямку нерегульованого перехрестя з вул. Вологівською у м. Краматорську Донецької області ОСОБА_5 , діючи необережно, достовірно знаючи вимоги правил дорожнього руху та маючи можливість належно їх виконувати, діючи із кримінальною протиправною самовпевненістю, тобто передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, проявив неуважність, не переконавшись в безпеці своїх подальших дій і що це не створить перешкод та небезпеки іншим учасникам руху, не маючи перешкод технічного характеру, не врахував зміну дорожньою обстановки, а саме закруглення проїжджої частини праворуч не надав перевагу у русі автомобілю «ВАЗ» 21114, р. н. НОМЕР_4 , який рухався йому на зустріч, чим порушив вимоги п.п. 10.1, 11.1, 11.3 та 16.14 ПДР України, згідно яких: п.10.1 - «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», п.11.1 - «Кількість смуг на проїзній частині для руху нерейкових транспортних засобів визначається дорожньою розміткою або дорожніми знаками 5.16, 5.17.1, 5.17.2, а за їх відсутності - самими водіями з урахуванням ширини проїзної частини відповідного напрямку руху, габаритів транспортних засобів і безпечних інтервалів між ними», п.11.3 - «На дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об`їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу», п.16.14 - «Якщо головна дорога на перехресті змінює напрямок, водії транспортних засобів, які рухаються по ній, повинні керуватися між собою правилами проїзду перехресть рівнозначних доріг».

Надалі, ОСОБА_5 виїхав на зустрічну смугу для руху, де відбулося зіткнення з автомобілем «ВАЗ» 21114, р. н. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_6 , внаслідок якого пасажир автомобіля «ВАЗ» 21114 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струс головного мозку, гематоми тім?яної області справа, закритої травми грудної клітини з переломами 10-11-го ребер зліва з помірним зміщення уламків, закритої хребтової травми з компресійним переломом тіла 1-го поперекового хребця, садна правого колінного суглобу, які відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що зумовили тривалий розлад здоров`я, строком понад 3 тижні та утворилися в умовах дорожньо-транспортної події.

У даній дорожньо-транспортній ситуації в діях водія транспортної машини «Урал» 4320, в. р. н. НОМЕР_5 , ОСОБА_5 наявні невідповідності вимогам п.п. 10.1., 11.1, 11.3, 16.14 ПДР України, які з технічної точки зору знаходяться у причинному зв`язку з дорожньо-транспортною подією та її наслідками.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав свою вину і показав, що сів за кермо транспортної машини, так як не хватало водіїв, та під час руху виїхав на смугу зустрічного руху, де скоїв зіткнення з автомобілем «ВАЗ». В скоєному щиро розкаюється, потерпілому відшкодовано завдану шкоду у повному обсязі.

Надані обвинуваченим ОСОБА_5 показання не викликають у суду сумніву щодо їх правдивості та добровільності.

Відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Положення ч.3 ст.349 КПК України, роз`яснені судом учасникам судового провадження.

Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого ОСОБА_5 не має, не заперечує проти судового розгляду відповідно до ч.3 ст.349 КПК України та просив призначити йому мінімальне покарання.

За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини справи та кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, а тому суд, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують його особу.

Таким чином, винність ОСОБА_5 , який не оспорював фактичні обставини справи у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, знайшла повне підтвердження під час судового розгляду.

Аналізуючи вищенаведене суд кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч.1 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_5 суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування завданого збитку, обставин, які обтяжують покарання, відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні покарання відповідно до вимог ст. 65 КК України суд приймає до уваги, що обвинувачений ОСОБА_5 відповідно до ст. 12 КК України, вчинив кримінальне правопорушення яке відноситься до нетяжких злочинів, наявність декількох обставин, що пом`якшує покарання.

Відповідно до матеріалів, які характеризують особу, ОСОБА_5 раніше судимий, одружений, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, наразі проходить військову службу.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Приймаючи до уваги вказані вище обставини у сукупності, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання за ч.1 ст.286 КК України у виді штрафу в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000,00 грн.

Водночас суд зазначає, що законодавчі підстави для незастосування або зменшення строку додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами - відсутні.

Цивільний позов не пред`являвся, запобіжний захід не обирався.

Долю речових доказів суд вирішує згідно з вимогами ст.100 КПК України, а питання щодо скасування арешту майна відповідно до ст.174 КПК України.

Процесуальні витрати за проведення експертизи по справі підлягають стягненню з обвинуваченого.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п`ятдесят одна тисяча) грн, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави, витрати на залучення експерта у розмірі – 2888 (дві тисячі вісімсот вісімдесят вісім) грн 16 копійок.

Арешт, накладений ухвалю слідчого судді Шевченківського районного суду м. Дніпра від 28.07.2025 на спеціальний транспортний засіб «Урал», в. н. з. НОМЕР_5 , який належить в/ч НОМЕР_3 та транспортний засіб «ВАЗ» 21114, р. н. НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_7 - скасувати.

Речові докази:

- спеціальний транспортний засіб «Урал» 4320, в. н. з. НОМЕР_5 , що належить в/ч НОМЕР_3 та переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_8 , залишити у володінні в/ч НОМЕР_3 ;

- транспортний засіб «ВАЗ» 21114, р. н. НОМЕР_6 , переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_8 , залишити у користуванні потерпілого ОСОБА_4 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом про відхилення апеляційної скарги.

Вирок суду може бути оскаржений до судової палати з кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту проголошення, а особою, відносно якої винесено обвинувальний вирок, у той же строк з дня вручення копії вироку.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя ОСОБА_1