Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №320/12132/20 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/12132/20 Головуючий у 1 інстанції: Жук Р.В.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Кузьмишиної О.М. Ключковича В.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом Селянського (фермерського) господарства «Сонечко» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач - Селянське (фермерське) господарство «Сонечко» (далі - СФГ «Сонечко») звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України, в якому просив:

- визнати протиправними та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області від 09.10.2020 2024427/13740170;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних виписаної постачальником ФГ «Сонечко» податкову накладну від 25.09.2020 № 3 датою її фактичного подання;

- визнати протиправними та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області від 21.10.2020 №2056016/13740170;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних виписаної постачальником СФГ «Сонечко» податкову накладну від 29.09.2020 № 4 датою її фактичного подання.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області від 09.10.2020 2024427/13740170, від 09.10.2020 №2024428/13740170, від 21.10.2020 №2056016/13740170. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних виписаної Селянським господарством «Сонечко» податкові накладні від 25.09.2020 № 2, від 25.09.2020 № 3, від 29.09.2020 № 4 датами їх фактичного подання.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Головне управління ДПС у Київській області звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт вказує, що позивачем не було надано всіх необхідних первинних документів щодо постачання/придбання товарів, зберігання і транспортування продукції, які б підтверджували реальність здійснення господарських операцій, у зв`язку з чим, рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних є правомірними. При цьому, апелянт наголошує, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам відповідача та не врахував, що подані платником податку документи не підтверджують належним чином здійснення господарських операцій. Крім того, апелянт стверджує, що зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні є передчасним, оскільки, реєстрації передує проведення перевірок, визначених Порядком № 1246, а суд не може підміняти собою контролюючий орган у здійсненні його повноважень. На переконання апелянта, суд першої інстанції не врахував дискреційний характер повноважень контролюючого органу та безпідставно втрутився у його компетенцію, у зв`язку з чим, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

До Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - Селянського (фермерського) господарства «Сонечко» надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Селянське (фермерське) господарство «Сонечко» (код ЄДРПОУ 13740170, місцезнаходження: 08410, Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Пристроми, вул. Ватутіна, 35) зареєстроване як юридична особа 23 березня 1993 року, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань зроблено запис № 13431200000000560.

СФГ «Сонечко» є платником податків, основним видом діяльності якого є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

22 вересня 2020 року між СФГ «Сонечко» (Продавець) та ТОВ «Шеколан» (Покупець) укладено Договір поставки № 9109-20.

Відповідно до пункту 1.1 зазначеного Договору, Продавець зобов`язується поставити та передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію власного виробництва.

Згідно з пунктом 2.1 Договору, кількість товару складається із суми кількостей товару в підписаних специфікаціях та визначається згідно з видатковими накладними, що видаються Продавцем та виписуються на фізичну вагу, яка була відвантажена за день.

Пунктом 3.1 Договору, передбачено, що ціна товару визначається згідно зі специфікаціями, підписаними обома сторонами. Підсумкова ціна товару в накладних вказується за одну тонну фізичної ваги і розраховується виходячи з ціни товару за одну тонну залікової ваги.

Відповідно до пункту 4.1 Договору, Продавець здійснює поставку товару в повному обсязі згідно зі специфікаціями, підписаними обома сторонами. Датою поставки вважається дата виписки видаткової накладної.

До зазначеного Договору між СФГ «Сонечко» та ТОВ «Шеколан» складено специфікацію від 25 вересня 2020 року № 1 на поставку соняшнику в кількості 50 тонн на загальну суму 559 999,80 грн з ПДВ.

На виконання умов Договору, СФГ «Сонечко» складено видаткову накладну від 25 вересня 2020 року № 2 та рахунок-фактуру від 25 вересня 2020 року № 2 на поставку соняшнику в кількості 19,840 тонни на загальну суму 222 207,92 грн з ПДВ.

Також, між СФГ «Сонечко» та ТОВ «Шеколан» складено специфікацію від 25 вересня 2020 року № 2 до договору поставки від 22 вересня 2020 року № 9109-20, відповідно до якої, Продавець поставляє Покупцю соняшник у кількості 5 тонн на загальну суму 57 499,98 грн з ПДВ.

На виконання зазначених договірних зобов`язань, СФГ «Сонечко» складено видаткову накладну від 25 вересня 2020 року № 3 та рахунок-фактуру від 25 вересня 2020 року № 3 на поставку соняшнику в кількості 21,540 тонни на загальну суму 238 124,44 грн з ПДВ.

На підтвердження оплати ТОВ «Шеколан» поставленого товару СФГ «Сонечко» надано виписку АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» за рахунком № НОМЕР_1 , відповідно до якої 29 вересня 2020 року здійснено три банківські операції на загальну суму 398 809,88 грн, а саме: за платіжним документом № 2404 на суму 30 543,99 грн з призначенням платежу «оплата за соняшник згідно рахунку-фактури № 1 від 25.09.2020 та договору № 9109-20 від 22.09.2020»; за платіжним документом № 2403 на суму 177 766,34 грн з призначенням платежу «оплата за соняшник згідно рахунку-фактури № 2 від 25.09.2020 та договору № 9109-20 від 22.09.2020»; за платіжним документом № 2402 на суму 190 499,55 грн з призначенням платежу «оплата за соняшник згідно рахунку-фактури № 3 від 25.09.2020 та договору № 9109-20 від 22.09.2020».

У зв`язку з виникненням податкових зобов`язань з податку на додану вартість, СФГ «Сонечко» складено податкові накладні від 25 вересня 2020 року № 2 та № 3, які направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами обробки зазначених податкових накладних СФГ «Сонечко» отримано квитанції, відповідно до яких реєстрацію податкових накладних зупинено.

У квитанціях зазначено, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуги 1206 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Водночас, у квитанціях запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних.

Крім того, 29 вересня 2020 року між СФГ «Сонечко» (Продавець) та ТОВ «ДК-Оіл Групп» (Покупець) укладено Договір поставки № 2020/29-09.

Відповідно до умов зазначеного Договору, Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупцю товар в асортименті, за ціною, якістю, кількістю та на умовах, узгоджених із Покупцем і визначених у договорі та специфікації № 1 до нього, а Покупець зобов`язується здійснити приймання та оплату товару.

Згідно з підпунктом 3.1 Договору, на основі заявки Постачальник складає специфікацію та/або рахунок-фактуру із зазначенням ціни, кількості, асортименту товару, місця поставки товару та строку поставки товару.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що поставка товару здійснюється автотранспортом протягом усього строку дії договору в узгоджені сторонами строки.

Відповідно до підпунктів 3.3 та 3.4 Договору, доказом передачі партії товару у власність Покупця є належним чином оформлені відвантажувальні документи, а датою фактичної поставки товару є дата підписання видаткової накладної уповноваженою особою Покупця.

За умовами підпункту 2.1 Договору, ціна товару встановлюється в національній валюті України та погоджується сторонами у специфікації та/або видатковій накладній до договору. Ціна включає податок на додану вартість у розмірі 20 відсотків. Загальна вартість договору визначається сумарною ціною всього товару, поставленого Постачальником на виконання умов договору згідно зі специфікаціями та/або видатковими накладними.

Згідно з підпунктом 5.1 Договору, зобов`язання Постачальника передати товар Покупцю вважається виконаним у момент передачі товару відповідно до базису поставки. Моментом переходу права власності на товар є дата підписання товарно-транспортної накладної або видаткової накладної уповноваженою особою Покупця.

29 вересня 2020 року між СФГ «Сонечко» та ТОВ «ДК-Оіл Групп» складено специфікацію № 1 до договору поставки від 29 вересня 2020 року № 2020/29-09, відповідно до якої Продавець поставляє Покупцю соєві боби в кількості 35,160 тонни на загальну суму 453 564,00 грн з ПДВ.

На виконання зазначеного Договору, СФГ «Сонечко» складено видаткову накладну від 29 вересня 2020 року № 4 та рахунок-фактуру від 29 вересня 2020 року № 4 на поставку сої в кількості 35,160 тонни на загальну суму 453 564,00 грн.

На підтвердження оплати поставленого товару СФГ «Сонечко» надано виписку АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» за рахунком № НОМЕР_1 , відповідно до якої 05 жовтня 2020 року здійснено часткову оплату за сою на суму 377 970,00 грн згідно з рахунком від 29 вересня 2020 року № 4 та договором від 29 вересня 2020 року № 2020/29-09.

У зв`язку з виникненням податкових зобов`язань з податку на додану вартість, СФГ «Сонечко» складено податкову накладну від 29 вересня 2020 року № 4, яку направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами обробки зазначеної податкової накладної СФГ «Сонечко» отримано квитанцію про зупинення її реєстрації.

У квитанції зазначено, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуги 1201 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Водночас, СФГ «Сонечко» запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній.

У зв`язку із зупиненням реєстрації податкових накладних, СФГ «Сонечко» подано комісії регіонального рівня письмові пояснення щодо необхідності реєстрації податкових накладних та підтвердні документи, які, за встановленими судом першої інстанції обставинами, свідчать про реальність здійснених господарських операцій.

За результатами розгляду поданих документів комісією Головного управління ДПС у Київській області прийнято рішення від 09 жовтня 2020 року № 2024427/13740170, від 09 жовтня 2020 року № 2024428/13740170 та від 21 жовтня 2020 року № 2056016/13740170, якими відмовлено СФГ «Сонечко» в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних від 25 вересня 2020 року № 2, від 25 вересня 2020 року № 3 та від 29 вересня 2020 року № 4 відповідно.

Підставою для прийняття зазначених рішень визначено ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

СФГ «Сонечко» оскаржило вищевказані рішення в адміністративному порядку до Державної податкової служби України.

За результатами розгляду скарг Державною податковою службою України прийнято рішення від 21 жовтня 2020 року № 57340/13740170/2, № 57409/13740170/2 та № 59272/13740170/2, якими скарги СФГ «Сонечко» залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін.

Не погоджуючись із відмовою в реєстрації податкових накладних, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктом 7 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 10 Порядку № 1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 1165, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Пунктом 1 додатка 3 до Порядку № 1165 до критеріїв ризиковості здійснення операцій віднесено відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та відповідність установленим цим пунктом умовам щодо обсягу постачання товару/послуги, величини залишку обсягу придбання та постачання відповідного товару/послуги, а також переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених Державною податковою службою України та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на її офіційному вебсайті.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, визначено Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 (далі - Порядок № 520).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 520, прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Відповідно до пункту 4 Порядку № 520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку № 520 передбачено, що перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

За приписами пункту 6 Порядку № 520, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 9 Порядку № 520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246).

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться передбачені цим пунктом перевірки, зокрема щодо наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Пунктом 19 Порядку № 1246 визначено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 1246, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Як вбачається з матеріалів справи, СФГ «Сонечко» за результатами здійснення господарських операцій із постачання сільськогосподарської продукції складено та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 25 вересня 2020 року № 2, № 3 та від 29 вересня 2020 року № 4.

Зазначені податкові накладні складені позивачем, у зв`язку зі здійсненням господарських операцій із постачання сільськогосподарської продукції, на виконання Договору поставки від 22 вересня 2020 року № 9109-20, укладеного з ТОВ «Шеколан», та Договору поставки від 29 вересня 2020 року № 2020/29-09, укладеного з ТОВ «ДК-Оіл Групп».

За результатами направлення вказаних податкових накладних для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних контролюючим органом зупинено їх реєстрацію з посиланням на відповідність господарських операцій пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, визначених додатком 3 до Порядку № 1165.

Зокрема, у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних зазначено про відсутність кодів товарів згідно з УКТЗЕД 1206 та 1201 у таблиці даних платника податку на додану вартість як товарів, що на постійній основі постачаються (виготовляються), а також про відповідність обсягів постачання критерію ризиковості здійснення операцій.

З даного приводу, колегія суддів зазначає, що застосування пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій передбачає встановлення визначених цим пунктом умов у сукупності, зокрема відсутності відповідного товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, співвідношення обсягу його постачання з величиною залишку, розрахованою у встановленому порядку, та переважання у такому залишку визначених груп товарів.

Відповідний висновок щодо необхідності одночасного дотримання зазначених умов викладено Верховним Судом у постанові від 27 квітня 2023 року у справі № 460/8040/20.

При цьому, встановлення відповідності господарської операції визначеному критерію ризиковості має ґрунтуватися на відповідних показниках, а квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної відповідно до пункту 11 Порядку № 1165 повинна містити критерій ризиковості, на підставі якого зупинено реєстрацію, з розрахованим показником за відповідним критерієм.

Водночас, зі змісту квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних від 25 вересня 2020 року № 2, № 3 та від 29 вересня 2020 року № 4 вбачається, що контролюючий орган обмежився загальним зазначенням про відповідність господарських операцій пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, не навівши розрахованих показників, які б дозволяли встановити фактичні підстави застосування зазначеного критерію.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що СФГ «Сонечко» є суб`єктом господарювання, основним видом діяльності якого є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, тоді як податкові накладні складені за операціями з постачання соняшнику та сої.

Наведені обставини мають значення для оцінки застосування пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, оскільки при визначенні величини залишку обсягу придбання та постачання відповідного товару необхідно враховувати характер господарської діяльності платника податку, у тому числі можливість постачання ним продукції власного виробництва.

Разом з тим, контролюючим органом не наведено належного обґрунтування визначення відповідних показників з урахуванням характеру господарської діяльності позивача та не підтверджено належними доказами наявність усіх передбачених пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій умов для зупинення реєстрації податкових накладних.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість зупинення реєстрації податкових накладних від 25 вересня 2020 року № 2, № 3 та від 29 вересня 2020 року № 4 із зазначених контролюючим органом підстав.

Щодо доводів апелянта про ненадання СФГ «Сонечко» документів, необхідних для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних, колегія суддів зазначає наступне.

За змістом пункту 4 Порядку № 520 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), у разі зупинення реєстрації податкової накладної платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня відповідного рішення.

Водночас, пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, які можуть бути необхідними для розгляду питання реєстрації податкової накладної, з урахуванням характеру господарської операції, за результатами здійснення якої її складено.

Використане у зазначеній нормі формулювання «може включати» свідчить про те, що обсяг документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, визначається з урахуванням змісту конкретної господарської операції, а не передбачає безумовного обов`язку платника податку подавати всі без винятку документи, перелічені у пункті 5 Порядку № 520.

Аналогічний підхід викладено Верховним Судом у постанові від 29 червня 2023 року у справі № 500/2655/22, відповідно до якого, платник для забезпечення реєстрації податкової накладної має подати документи на підтвердження сутності та змісту господарської операції, а не всі документи, наведені у пункті 5 Порядку № 520. Висновок щодо можливості реєстрації податкової накладної формується за результатами дослідження змісту поданих документів.

Матеріали справи свідчать, що після зупинення реєстрації податкових накладних СФГ «Сонечко» подано комісії регіонального рівня письмові пояснення та підтвердні документи стосовно здійснення господарських операцій, за результатами яких складено відповідні податкові накладні.

Зокрема, господарські операції з постачання соняшнику на користь ТОВ «Шеколан», за результатами яких складено податкові накладні від 25 вересня 2020 року № 2 та № 3, підтверджуються договором поставки від 22 вересня 2020 року № 9109-20, специфікаціями до нього, видатковими накладними від 25 вересня 2020 року № 2 та № 3, рахунками-фактурами від 25 вересня 2020 року № 2 та № 3, а також банківською випискою АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», яка містить відомості про здійснення 29 вересня 2020 року розрахунків за поставлений товар.

З приводу податкової накладної від 29 вересня 2020 року № 4 судом першої інстанції встановлено наявність договору поставки від 29 вересня 2020 року № 2020/29-09, укладеного між СФГ «Сонечко» та ТОВ «ДК-Оіл Групп», специфікації № 1 до зазначеного договору, видаткової накладної від 29 вересня 2020 року № 4, рахунку-фактури від 29 вересня 2020 року № 4 та банківської виписки, яка відображає здійснення 05 жовтня 2020 року часткової оплати за поставлений товар.

Наведені документи містять відомості про сторони відповідних господарських операцій, предмет постачання, кількісні та вартісні показники товару, а також здійснення розрахунків між сторонами договірних відносин.

При цьому, обставини наявності зазначених господарських операцій та документів, складених у зв`язку з їх здійсненням, встановлені судом першої інстанції на підставі досліджених матеріалів справи.

Водночас, контролюючим органом не наведено належних мотивів, які б свідчили про недостатність документів, поданих платником податку на розгляд комісії регіонального рівня, для підтвердження інформації, зазначеної у відповідних податкових накладних, та не обґрунтовано, які саме відомості про господарські операції залишилися непідтвердженими.

Колегія суддів звертає увагу, що підставою для прийняття оскаржуваних рішень від 09 жовтня 2020 року № 2024427/13740170, від 09 жовтня 2020 року № 2024428/13740170 та від 21 жовтня 2020 року № 2056016/13740170 визначено ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Однак, зазначені рішення фактично відтворюють загальне формулювання відповідної категорії документів, передбаченої пунктом 5 Порядку № 520, без визначення конкретних документів, відсутність яких перешкоджала прийняттю рішень про реєстрацію податкових накладних, та без наведення мотивів недостатності поданих позивачем пояснень і документів.

При цьому, оскаржувані рішення не містять належного обґрунтування того, які саме обставини господарських операцій залишилися непідтвердженими, які документи були необхідними для їх підтвердження та з яких причин подані платником податку документи не були враховані під час прийняття відповідних рішень.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що саме по собі загальне посилання на ненадання первинних документів без належного обґрунтування їх необхідності з урахуванням змісту конкретних господарських операцій та без оцінки поданих платником документів не підтверджує наявності передбачених пунктом 11 Порядку № 520 підстав для відмови в реєстрації податкових накладних.

Крім того, належить врахувати, що рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної є актом індивідуальної дії, який повинен відповідати встановленим законом вимогам щодо обґрунтованості та вмотивованості.

Зазначене передбачає необхідність наведення суб`єктом владних повноважень конкретних фактичних і юридичних підстав прийняття рішення, які дають можливість встановити обставини, покладені в його основу, та перевірити їх відповідність вимогам законодавства.

Верховний Суд у постанові від 27 січня 2022 року у справі № 380/2365/21, оцінюючи рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної, звернув увагу на відсутність конкретизації документів, які не були надані платником податку, а також обставин, які такі документи мали підтвердити або спростувати, та погодився з висновком про необґрунтованість відповідного рішення.

У даній справі контролюючим органом також не наведено конкретних мотивів, які б дозволяли встановити належні підстави відмови в реєстрації кожної з трьох податкових накладних, з урахуванням їх змісту, характеру господарських операцій та наданих платником податку документів.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскаржувані рішення Головного управління ДПС у Київській області не відповідають критерію обґрунтованості, визначеному пунктом 3 частини другої статті 2 КАС України, оскільки прийняті без належного викладення обставин, які мають значення для їх прийняття, та мотивів неврахування поданих позивачем документів.

Щодо доводів апелянта про непідтвердження реальності господарських операцій колегія суддів зазначає, що процедура зупинення реєстрації податкових накладних та прийняття рішень про їх реєстрацію або відмову в реєстрації не є тотожною процедурі здійснення податкового контролю шляхом проведення податкових перевірок.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на запобігання безпідставному формуванню податкового кредиту за операціями, які не підтверджені первинними документами або підтверджені документами, складеними з порушенням законодавства.

Водночас, такий моніторинг не повинен підміняти проведення податкових перевірок як способу реалізації контролюючим органом владних управлінських повноважень.

Відповідний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 07 грудня 2022 року у справі № 500/2237/20.

Отже, під час вирішення питання щодо реєстрації податкових накладних контролюючий орган повинен оцінювати подані платником документи на предмет підтвердження відомостей, зазначених у відповідних податкових накладних, та їх відповідності вимогам законодавства, проте не здійснювати повний аналіз господарських операцій на предмет їх реальності, що належить до предмета податкової перевірки.

Відтак, доводи апелянта про необхідність підтвердження реальності господарських операцій не спростовують висновків суду першої інстанції щодо протиправності оскаржуваних рішень, оскільки контролюючий орган не обґрунтував наявності конкретних передбачених Порядком № 520 підстав для відмови в реєстрації податкових накладних.

При цьому, колегія суддів зазначає, що наявність у контролюючого органу сумнівів щодо здійснення платником податку відповідних господарських операцій не звільняє його від обов`язку прийняти обґрунтоване рішення відповідно до встановленої законодавством процедури та на підставі належно встановлених обставин.

Крім того, відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, Головним управлінням ДПС у Київській області не доведено належними та достатніми доказами правомірності прийняття рішень від 09 жовтня 2020 року № 2024427/13740170, від 09 жовтня 2020 року № 2024428/13740170 та від 21 жовтня 2020 року № 2056016/13740170, зокрема не підтверджено належним чином наявності обставин, які відповідно до пункту 11 Порядку № 520 могли бути підставою для відмови в реєстрації відповідних податкових накладних.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність зазначених рішень Головного управління ДПС у Київській області та наявність правових підстав для їх скасування.

Щодо доводів апелянта про передчасність зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні та втручання суду у дискреційні повноваження контролюючого органу, колегія суддів зазначає наступне.

За змістом пунктів 19, 20 Порядку № 1246, реєстрація податкових накладних, реєстрацію яких було зупинено, може бути здійснена на підставі судового рішення про їх реєстрацію, яке набрало законної сили, з дотриманням передбаченого зазначеним Порядком механізму.

Зокрема, пунктом 20 Порядку № 1246 у відповідній редакції передбачалося, що у разі надходження до контролюючого органу рішення суду про реєстрацію податкових накладних, яке набрало законної сили, такі податкові накладні реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, крім абзацу десятого, а датою реєстрації вважається день, зазначений у такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, зазначені положення прямо передбачають можливість реєстрації податкових накладних на виконання судового рішення, яке набрало законної сили, та визначають порядок реалізації такого рішення контролюючим органом.

При цьому, зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні за наявності встановлених судом підстав для їх реєстрації не є втручанням у дискреційні повноваження контролюючого органу, оскільки законодавством прямо передбачено можливість здійснення такої реєстрації на підставі судового рішення.

Колегія суддів враховує, що судом першої інстанції встановлено протиправність рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, а контролюючим органом не доведено наявності інших законних підстав, які б перешкоджали їх реєстрації.

За таких обставин, зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні від 25 вересня 2020 року № 2, від 25 вересня 2020 року № 3 та від 29 вересня 2020 року № 4 датами їх фактичного подання є належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача, який забезпечує його відновлення без необхідності повторного звернення до суду.

Водночас, зазначений спосіб захисту не звільняє Державну податкову службу України від дотримання процедури виконання судового рішення, визначеної Порядком № 1246, у частині, яка підлягає застосуванню до реєстрації податкових накладних на підставі рішення суду.

Таким чином, доводи апелянта щодо неправомірного втручання суду першої інстанції у дискреційні повноваження контролюючого органу та передчасності зобов`язання зареєструвати податкові накладні не ґрунтуються на положеннях законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність рішень Головного управління ДПС у Київській області від 09 жовтня 2020 року № 2024427/13740170, від 09 жовтня 2020 року № 2024428/13740170 та від 21 жовтня 2020 року № 2056016/13740170 про відмову в реєстрації податкових накладних СФГ «Сонечко», а також про наявність правових підстав для зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати відповідні податкові накладні датами їх фактичного подання.

Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Селянського (фермерського) господарства «Сонечко» та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Кузьмишина О.М.

Ключкович В.Ю.