Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №640/17626/22 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/17626/22 Головуючий у 1 інстанції: Лазарєв В.В.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Кузьмишиної О.М. Ключковича В.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТВЕГА СИСТЕМ» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «АРТВЕГА СИСТЕМ» (далі – ТОВ «АРТВЕГА СИСТЕМ») звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 11.07.2022 року № 0138360707 та № 0138370707.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26 серпня 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 11 липня 2022 року № 0138370707. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт вказує, що Головним управлінням ДПС у м. Києві на підставі відповідного наказу та направлень правомірно проведено фактичну перевірку ТОВ «АРТВЕГА СИСТЕМ», за результатами якої встановлено порушення вимог податкового законодавства. Зокрема, під час перевірки встановлено проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму програмування найменування підакцизних товарів із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, чим порушено пункт 11 статті 3 Закону України № 265/95-ВР. Крім того, контролюючим органом встановлено факт роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін, встановлених виробником, що є порушенням статті 11-1 Закону України № 481/95-ВР.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Отже, в апеляційному порядку підлягає перегляду рішення суду першої інстанції виключно в частині задоволених позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТВЕГА СИСТЕМ».

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «АРТВЕГА СИСТЕМ» є юридичною особою, ідентифікаційний код 43312926, місцезнаходження: просп. Соборний, буд. 77, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28008.

13 червня 2022 року Головним управлінням ДПС у м. Києві на підставі підпунктів 80.2.2, 80.2.3, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80, пункту 69.27 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Закону України від 21 червня 2012 року № 5007-VI «Про ціни і ціноутворення» видано наказ № 1775-п про проведення фактичної перевірки ТОВ «АРТВЕГА СИСТЕМ» за адресою: м. Київ, просп. Бажана (зуп. ст. м. «Харківська»).

На підставі вказаного наказу 16 червня 2022 року видано направлення на перевірку № 5251/26-15-07-07-01 та № 5252/26-15-07-09-06.

Посадовими особами Головного управління ДПС у м. Києві на підставі зазначених наказу та направлень проведено фактичну перевірку ТОВ «АРТВЕГА СИСТЕМ» з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками (найманими особами), дотримання вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) за адресою: м. Київ, просп. Бажана (зуп. ст. м. «Харківська»).

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом встановлено порушення ТОВ «АРТВЕГА СИСТЕМ» вимог пункту 11 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме, проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму програмування для підакцизних товарів найменування товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, а також статті 11-1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», а саме здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробником таких тютюнових виробів.

За результатами проведеної перевірки складено Акт від 24 червня 2022 року № 15026/26/15/07/43312926.

На підставі вказаного Акта перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення від 11 липня 2022 року:

- форми «С» № 0138370707, яким до ТОВ «АРТВЕГА СИСТЕМ» застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 5 100,00 грн за порушення пункту 11 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

- форми «С» № 0138360707, яким до ТОВ «АРТВЕГА СИСТЕМ» застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 290 078,00 грн за порушення статті 11-1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини у сфері справляння податків і зборів, зокрема порядок адміністрування податків, права та обов`язки платників податків, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно з пунктом 80.1 статті 80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

За приписами пункту 80.2 статті 80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав.

Підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України передбачено проведення фактичної перевірки у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Пунктом 80.4 статті 80 ПК України визначено, що перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

В силу вимог пункту 80.7 статті 80 ПК України, фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно з пунктом 83.1 статті 83 ПК України, для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи; мультимедійна інформація (фото, відео-, звукозапис), отримана (виготовлена) контролюючими органами.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265/95-ВР).

Відповідно до пункту 11 статті 3 Закону № 265/95-ВР, суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

За приписами пункту 7 статті 17 Закону № 265/95-ВР, за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

Пунктом 12 розділу II «Прикінцеві положення» Закону № 265/95-ВР визначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, санкції за порушення вимог цього Закону не застосовуються, крім санкцій за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів.

Статтею 11-1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» передбачено, що встановлена виробником або імпортером максимальна роздрібна ціна на тютюнові вироби наноситься на пачку, коробку або сувенірну коробку тютюнових виробів разом з датою їх виготовлення.

Максимальна роздрібна ціна за пачку, коробку або сувенірну коробку наноситься визначеним виробником способом у визначеному виробником місці і складається з її цифрового виразу та скороченого найменування грошової одиниці України.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведеної фактичної перевірки ТОВ «АРТВЕГА СИСТЕМ» Головним управлінням ДПС у м. Києві встановлено порушення вимог пункту 11 статті 3 Закону № 265/95-ВР, яке, за висновками контролюючого органу, полягало у проведенні розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування підакцизних товарів із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.

Зазначені обставини відображено в Акті фактичної перевірки від 24 червня 2022 року № 15026/26/15/07/43312926, на підставі якого Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 11 липня 2022 року № 0138370707 про застосування до ТОВ «АРТВЕГА СИСТЕМ» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5 100,00 грн.

Суд першої інстанції, визнаючи протиправним та скасовуючи зазначене податкове повідомлення-рішення, виходив із того, що контролюючим органом не надано фіскального чека на підтвердження встановленого порушення, у зв`язку із чим, обставини, зазначені в Акті перевірки, не підтверджені належними доказами.

З даного приводу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Зі змісту пункту 11 статті 3 Закону № 265/95-ВР вбачається, що на суб`єктів господарювання покладено обов`язок проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

При цьому, пунктом 7 статті 17 Закону № 265/95-ВР передбачено застосування фінансових санкцій у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

Таким чином, застосування фінансових санкцій на підставі зазначеної норми обумовлюється встановленням факту проведення суб`єктом господарювання розрахункових операцій з порушенням визначених законом вимог щодо використання режиму програмування підакцизних товарів.

Відповідно, обставини, з якими закон пов`язує застосування фінансових санкцій, повинні бути підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами, які дають змогу встановити факт проведення відповідної розрахункової операції з порушенням установлених вимог.

Матеріали справи свідчать, що підставою для застосування до ТОВ «АРТВЕГА СИСТЕМ» штрафних санкцій у розмірі 5 100,00 грн слугували висновки контролюючого органу, викладені в акті фактичної перевірки від 24 червня 2022 року, щодо проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування підакцизних товарів із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що встановлення такого порушення передбачає необхідність підтвердження не лише факту проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій, а й конкретних обставин недотримання суб`єктом господарювання вимог щодо програмування відповідного підакцизного товару.

Водночас, сам по собі викладений в акті перевірки висновок контролюючого органу про порушення вимог пункту 11 статті 3 Закону № 265/95-ВР не є безумовним підтвердженням наявності такого порушення, оскільки зазначені в акті обставини підлягають перевірці та оцінці судом у сукупності з іншими доказами, наявними в матеріалах справи.

Колегія суддів враховує, що матеріали справи містять копію фіскального чека від 16 червня 2022 року на суму 64,00 грн, сформованого під час проведення розрахункової операції щодо тютюнового виробу.

Із наявної копії зазначеного розрахункового документа вбачається, що в рядку товарної позиції відображено цифрове позначення «2402209020», а також скорочене найменування товару, яке містить позначення «прим клас», та його вартість.

Наведене свідчить про те, що у відповідному розрахунковому документі відображено цифрове позначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та відомості про найменування реалізованого товару.

При цьому, контролюючим органом не наведено належного обґрунтування того, яким саме чином відомості, відображені у зазначеному фіскальному чеку, підтверджують проведення розрахункової операції без використання режиму програмування, а також не доведено, що зазначений у ньому код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД не відповідає реалізованому підакцизному товару.

Крім того, наявність у розрахунковому документі скороченого найменування товару сама по собі не є достатньою підставою для висновку про проведення розрахункової операції без використання режиму програмування. Для встановлення такого порушення необхідно з`ясувати, чи забезпечують зазначені в документі відомості ідентифікацію реалізованого товару та чи підтверджується відповідними доказами недотримання встановлених законом вимог.

Водночас, наявні матеріали справи не дають достатніх підстав для висновку про те, що відображені у фіскальному чеку відомості не дозволяли ідентифікувати реалізований підакцизний товар або що відповідна розрахункова операція проведена без використання передбаченого законом режиму програмування.

Не встановлено також належного документального підтвердження інших конкретних розрахункових операцій, під час проведення яких ТОВ «АРТВЕГА СИСТЕМ» не дотрималося вимог пункту 11 статті 3 Закону № 265/95-ВР.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що наявність в акті фактичної перевірки висновку про проведення розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування підакцизних товарів із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД за відсутності належного підтвердження конкретних обставин такого порушення не може вважатися достатньою підставою для застосування до позивача фінансових санкцій, передбачених пунктом 7 статті 17 Закону № 265/95-ВР.

Аналогічний підхід щодо необхідності підтвердження факту порушення вимог пункту 11 статті 3 Закону № 265/95-ВР належними доказами застосовано Верховним Судом у постанові від 23 травня 2024 року у справі № 140/5785/22.

У зазначеній постанові Верховний Суд, перевіряючи правомірність застосування фінансових санкцій за порушення вимог пункту 11 статті 3 Закону № 265/95-ВР, врахував установлені судами попередніх інстанцій обставини щодо відсутності підтверджених фактів проведення розрахункових операцій без зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, а також відсутності долученого до акта перевірки розрахункового документа, який би підтверджував відповідний висновок контролюючого органу.

З урахуванням наведеного, Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо протиправності застосування фінансових санкцій за відповідне порушення.

Колегія суддів вважає, що наведений висновок Верховного Суду підлягає врахуванню під час вирішення цієї справи в частині необхідності належного доказового підтвердження фактичних обставин порушення, покладеного в основу податкового повідомлення-рішення.

При цьому, наявність у матеріалах цієї справи копії фіскального чека від 16 червня 2022 року не спростовує висновку про недоведеність порушення, оскільки, відомості, відображені в зазначеному документі, не підтверджують установлених контролюючим органом обставин проведення розрахункової операції без використання режиму програмування найменування підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, обов`язок щодо доказування правомірності рішення суб`єкта владних повноважень покладається на відповідача.

Наведений обов`язок передбачає необхідність підтвердження контролюючим органом фактичних та правових підстав прийняття відповідного рішення, зокрема обставин вчинення платником податків порушення, за яке застосовано фінансові санкції.

Враховуючи, що Головним управлінням ДПС у м. Києві не доведено належними та достатніми доказами факту проведення ТОВ «АРТВЕГА СИСТЕМ» розрахункових операцій із порушенням вимог пункту 11 статті 3 Закону № 265/95-ВР, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 5 100,00 грн.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що суд першої інстанції, обґрунтовуючи висновок про недоведеність зазначеного порушення, виходив із ненадання контролюючим органом фіскального чека на підтвердження встановлених обставин.

Водночас, як зазначено вище, матеріали справи містять копію відповідного розрахункового документа, яка підлягає оцінці в сукупності з іншими доказами.

Однак, наведена обставина не спростовує правильності висновку суду першої інстанції щодо недоведеності порушення позивачем вимог пункту 11 статті 3 Закону № 265/95-ВР, оскільки зміст зазначеного документа не підтверджує висновків контролюючого органу про проведення розрахункової операції без використання відповідного режиму програмування.

Таким чином, за результатами дослідження наявних у справі доказів колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність достатніх правових підстав для прийняття податкового повідомлення-рішення від 11 липня 2022 року № 0138370707.

Доводи апелянта про те, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, не досліджено наявні докази та не надано належної оцінки доводам контролюючого органу, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки, в апеляційній скарзі не наведено конкретних обставин та доказів, які б підтверджували факт проведення позивачем розрахункових операцій із порушенням вимог пункту 11 статті 3 Закону № 265/95-ВР та спростовували висновок суду першої інстанції про недоведеність такого порушення.

Посилання апелянта на правомірність призначення та проведення фактичної перевірки також не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки дотримання контролюючим органом установленого законодавством порядку призначення та проведення перевірки саме по собі не свідчить про доведеність порушень, зафіксованих за її результатами.

Правомірність призначення та проведення фактичної перевірки не звільняє контролюючий орган від обов`язку підтвердити належними доказами обставини, які стали підставою для застосування до суб`єкта господарювання фінансових санкцій.

Колегія суддів також враховує, що наведені апелянтом посилання на встановлені під час перевірки порушення вимог статті 11-1 Закону № 481/95-ВР стосуються іншого податкового повідомлення-рішення від 11 липня 2022 року № 0138360707, у задоволенні позовних вимог щодо скасування якого судом першої інстанції відмовлено, та не підтверджують правомірності застосування фінансових санкцій за порушення вимог пункту 11 статті 3 Закону № 265/95-ВР.

Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильності висновку суду першої інстанції щодо недоведеності контролюючим органом обставин, які стали підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 11 липня 2022 року № 0138370707.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 11 липня 2022 року № 0138370707, яким до ТОВ «АРТВЕГА СИСТЕМ» застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 5 100,00 грн, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності вирішення позовних вимог у зазначеній частині.

Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткову обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТВЕГА СИСТЕМ» та наявність правових підстав для їх часткового задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 серпня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Кузьмишина О.М.

Ключкович В.Ю.