Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №640/24383/19 — Шостий апеляційний адміністративний суд

Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 19 жовтня 2026 р.

Справа: №640/24383/19

Суддя: Ясиновський Іван Григорович

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/24383/19 Головуючий у І інстанції - Коморний О.І.

Суддя-доповідач - Ясиновський І.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого-судді: Ясиновського І.Г.,

суддів: Карпушової О.В., Оксененка О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просила:

- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: за 2016, 2017 та 2018 роки, починаючи з моменту переведення - з 01.03.2019;

- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок пенсії за віком із зарахуванням до стажу роботи у подвійному розмірі періоди роботи з 09.09.1982 по 31.08.2019;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: за 2016, 2017 та 2018 роки, починаючи з моменту переведення - з 01.03.2019;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 із зарахуванням до стажу роботи у подвійному розмірі періоди роботи з 09.09.1982 по 31.08.2019.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначено, що відповідач протиправно відмовив у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2016, 2017, 2018 роки. Також Відповідач протиправно відмовив у зарахуванні до її стажу у подвійному розмірі періоду роботи в Науково-дослідному інституті туберкульозу та грудної хірургії імені Академіка Ф.Г. Яновського (згодом Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського) з 09.09.1982 по 31.08.2019.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 грудня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» від 16 липня 2024 року № 3863-IX, пункт 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825-IX викладено в такій редакції, зокрема:

- «Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом» (абзац четвертий пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення»);

- «Судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд» (абзац шостий пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення»).

На виконання вимог Закону № 2825-IX, Львівському окружному адміністративному суду розподілено не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва справи, зокрема і справу № 640/24383/19.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року прийнято адміністративну справу № 640/24383/91 до провадження.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Апеляційна скарга мотивована також тим, що правові підстави для проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2016, 2017, 2018 роки, відсутні.

Щодо зарахування стажу у подвійному розмірі Відповідач зазначив, що посади, які обіймала ОСОБА_1 в інституті (лікар-лаборант, науковий співробітник лабораторії імунології та алергології), не входять до переліку посад, робота на яких зараховується до стажу у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ.

Відзиву ОСОБА_1 на апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до суду апеляційної інстанції не надходило, що не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та з 2009 отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність».

З 01.03.2019 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії.

17.09.2019 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про перерахунок пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2016-2018 роки, та з урахуванням кратності за весь період згідно зі ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с. 9).

Листом від 01.10.2019 № 215014/02/К-12155 Відповідачем повідомлено ОСОБА_1 , що оскільки вона отримувала пенсію за віком згідно Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та її переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» застосувати нову середню заробітну плату (за 2016-2018 роки) підстави відсутні. Також зазначено, що посади, які обіймала ОСОБА_1 в інституті (лікар-лаборант, науковий співробітник лабораторії імунології та алергології), не входять до переліку посад, робота на яких зараховується до стажу у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Вважаючи такі дії Відповідача протиправними, ОСОБА_1 звернулася з даним адміністративним позовом до адміністративного суду за захистом своїх прав.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у 2019 році має застосовуватись середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якого сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року її звернення за призначенням пенсії, тобто за 2016-2018 роки.

Також суд першої інстанції дійшов висновку, що період роботи ОСОБА_1 в Національному інституті фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського з 09 вересня 1982 року по 31 серпня 2019 року підлягає зарахуванню до страхового стажу у подвійному розмірі на підставі статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а дії Відповідача щодо відмови у такому зарахуванні є протиправними.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV) за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

За приписами ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп -заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + … + Кз n); К -страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Отже, у випадку призначення пенсії на підставі Закону № 1058-IV, при обчисленні пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Частиною 3 статті 45 Закону № 1058-IV визначено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п`ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Згідно з пунктом 4-7 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV, особам, пенсії яким призначені відповідно до, зокрема, Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», розмір яких з урахуванням перерахунку, передбаченого пунктом 4-3 цього розділу, розрахований за нормами цього Закону, буде більший, проводиться автоматичне, без їхнього звернення, переведення пенсії на умовах, передбачених цим Законом, за матеріалами пенсійних справ.

Відповідно до пункту 4-3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Згідно з пунктом 13 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV у разі якщо особі призначено пенсію, зокрема, відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення.

З аналізу зазначених вище норм законодавства вбачається, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Водночас, у разі переведення пенсіонера, який отримує пенсію за іншим законом, зокрема, Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», на пенсію за віком або по інвалідності за Законом №1058-IV, має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.10.2009 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 13 грудня 1991 року № 1977-XII.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 13 грудня 1991 року № 1977-XII (в редакції, чинній на час призначення пенсії ОСОБА_1 ) пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначаються в розмірі 80 відсотків від сум заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, яка визначається відповідно до статті 23 цього Закону та на яку відповідно до законодавства нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування (внески).

Механізм обчислення такої пенсії не передбачав застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який є ключовим елементом формули, визначеної статтею 40 Закону №1058-IV.

Отже, під час призначення пенсії за Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні не визначався та не застосовувався.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що переведення ОСОБА_1 у березні 2019 року з пенсії за віком, призначеної згідно з Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» № 1977-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, на пенсію за віком, призначену згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV, є первинним призначенням пенсії у межах солідарної системи і така пенсія підлягає обчисленню із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за 2016 - 2018 роки.

Аналогічну правову позицію у спірних правовідносинах викладено Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 12 травня 2026 року у справі №460/25663/23.

Відтак, вірним є висновок суду першої інстанції, що ОСОБА_1 має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення.

Щодо зарахування до стажу роботи у подвійному розмірі періоду роботи з 09 вересня 1982 року по 31 серпня 2019 року, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 60 Закону № 1788-ХІІ встановлено, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Як вбачається з матеріалів справи, Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського є головним науково-дослідним закладом в Україні з проблем фтизіатрії (лікування туберкульозу, що є інфекційним захворюванням) і пульмонології.

Також колегія суддів зазначає, що під час роботи в Інституті на посадах лікаря-лаборанта та наукового співробітника лабораторії імунології та алергології ОСОБА_1 мала безпосередній контакт з інфекційними хворими, зокрема хворими на туберкульоз, та особами, зараженими вірусом імунодефіциту людини або хворими на ВІЛ/ВГВ/ВГС, що підтверджується Довідкою, виданою Національним інститутом фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського від 27 березня 2015 року № 80 (а.с. 115).

Відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що ОСОБА_1 не має права на пільгове обчислення стажу, оскільки її посади (лікар-лаборант, науковий співробітник лабораторії імунології та алергології) формально не входять до переліку посад, прямо зазначених у статті 60 Закону № 1788-ХІІ.

Водночас, колегія суддів зазначає, що стаття 60 Закону № 1788-ХІІ для надання права на пільгове обчислення стажу пов`язує його не стільки з конкретною назвою посади, скільки з характером закладу (відділення), де працювала особа, та характером виконуваної роботи (безпосереднє лікування чи обслуговування відповідних категорій хворих).

Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського, з огляду на його спеціалізацію (фтизіатрія - лікування туберкульозу, що є особливо небезпечним інфекційним захворюванням), віднесений до категорії «інших інфекційних закладів (відділень) охорони здоров`я» або закладів, що здійснюють лікування осіб, заражених ВІЛ/СНІД (враховуючи коморбідність туберкульозу та ВІЛ-інфекції).

Зміст довідки від 27 березня 2015 року № 80 підтверджує, що робота ОСОБА_1 була безпосередньо пов`язана з контактом з інфекційними хворими (туберкульоз) та ВІЛ-інфікованими/хворими на СНІД. Таким чином, умови праці ОСОБА_1 підпадають під дію статті 60 Закону № 1788-ХІІ.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що період роботи Панасюкової О.Р. в Національному інституті фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського з 09 вересня 1982 року по 31 серпня 2019 року підлягає зарахуванню до страхового стажу у подвійному розмірі на підставі статті 60 Закону № 1788-ХІІ, а дії Відповідача щодо відмови у такому зарахуванні є протиправними.

Відповідно до статей 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Водночас, Відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів суду правомірності своїх доводів.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують правомірності висновків суду першої інстанції.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий-суддя: І.Г. Ясиновський

Судді: О.В. Карпушова

О.М. Оксененко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua