Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №620/753/26 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/753/26 Суддя (судді) першої інстанції: Соломко І.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Говоруна О.В.,

Попової О.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 березня 2026 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, у якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови у неврахуванні додаткової вислуги років ОСОБА_1 від часу призову на військову службу за призовом під час мобілізації до дня фактичного звільнення в календарному обчисленні 02 роки 09 місяці 18 днів;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області врахувати додаткову вислугу років ОСОБА_1 від часу призову на військову службу за призовом під час мобілізації до дня фактичного звільнення в календарному обчисленні 02 роки 09 місяці 18 днів;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області з 12.11.2025 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років v розмірі 70 % грошового забезпечення з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач протиправно відмовив у перерахунку пенсії з урахуванням додаткової вислуги років, зокрема від часу призову за мобілізацією до звільнення.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 березня 2026 року позовні вимоги – задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області у врахуванні ОСОБА_1 додаткової вислуги років під часу призову на військову службу за призовом під час мобілізації до дня фактичного звільнення.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області врахувати ОСОБА_1 додаткову вислугу років від часу призову на військову службу за призовом під час мобілізації до дня фактичного звільнення.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області з 12.11.2025 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років із врахуванням додаткової вислугу років. В решті вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог – відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскільки відповідно до пункту «а» статті 12 Закону № 2262-XII пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби після 1 жовтня 2020 року та мають вислугу 25 календарних років і більше.

Оскільки належні документи щодо перерахунку пенсії для позивача до пенсійного фонду не надходили, тому підстави для задоволення позовних вимог – відсутні.

Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та з лютого 2022 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Згідно наказу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області №62 о/с від 10.02.2022 вислуга років позивача становить 25 років 10 місяців 25 днів. При цьому, вислуга років служби в поліції для призначення пенсії - 25 років 10 місяців 25 днів, на пільгових умовах (без урахування вислуги в календарному обчисленні) - 00 років 01 місяць 06 днів, для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі службі в поліції - 25 років 10 місяців 25 днів.

Разом з тим, у період з 06.01.2023 позивач проходив військову службу за мобілізацією у Збройних Силах України, що підтверджується даними військового квітка серії НОМЕР_1 .

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 27.10.2025 № 347 позивача виключено зі списків особового складу 27.10.2025, календарна вислуга років станом на 27.10.2025 складає - 28 років 08 місяців 13 днів.

У подальшому, 12.11.2025 позивач, в порядку Закону України «Про звернення громадян» звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо перерахунку пенсії за вислугу років.

Листом від 12.12.2025 за № 15235-14473/К-02/8-2500/25 відповідач повідомив, що відповідно до пункту «а» статті 12 Закону №2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби після 1 жовтня 2020 року та мають вислугу 25 календарних років і більше. Також зазначив, що пенсійний матеріал для перегляду розміру пенсії у зв`язку зі звільненням від уповноваженого органу, до відповідача не надходив.

Не погоджуючись з вказаними діями відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки спірна вислуга років набута після звільнення позивача із служби з підстав призову його на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, вказане свідчить про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності відповідача у врахуванні додаткової вислуги років позивача під часу призову на військову службу за призовом під час мобілізації до дня фактичного звільнення та зобов`язання відповідача врахувати додаткову вислугу років від часу призову на військову службу за призовом під час мобілізації до дня фактичного звільнення.

Однак, позовні вимоги щодо визначення конкретного розміру грошового забезпечення із якого слід обчислювати пенсію, зокрема 70 %, задоволенню не підлягають з огляду на їх передчасність, оскільки відповідний перерахунок із урахування додаткової вислуги не здійснено.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом , визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-XII).

Згідно пункту «б» статті 1-2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п`ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби) особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту, особи начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань.

Нормами статті 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

Так, згідно статті 2 Закону №2262-XII пенсіонерам із числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийняття за контрактом на військову службу чи службу цивільного захисту, в тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, служби цивільного захисту, до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів та підрозділів цивільного захисту під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення виплата пенсій не припиняється. Після звільнення із служби таких осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням додаткової вислуги років від часу призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або повторного прийняття їх на службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, служби цивільного захисту до дня фактичного звільнення.

Вказане свідчить про те, що пенсіонерам із числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації виплата пенсій не припиняється. Після звільнення із служби таких осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням додаткової вислуги років від часу призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації.

Згідно статті 63 Закону №2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

У свою чергу, відповідно до 3 розділу 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 заява про призначення пенсії в разі втрати годувальника за померлого годувальника, який отримував пенсію відповідно до Закону, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (заява про призначення/перерахунок пенсії (додаток 1 до цього Порядку)), припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (заява про виплату пенсії (додаток 2 до цього Порядку)), заява про працевлаштування (звільнення) (початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування), прийняття (звільнення) на (зі) службу (служби) (додаток 3 до цього Порядку), заява про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4 до цього Порядку), заява про виплату одноразової грошової допомоги (додаток 5 до цього Порядку), заява про виплату допомоги на поховання (додаток 6 до цього Порядку) подається заявником до органу, що призначає пенсію.

Отже, перерахунок пенсії провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Відповідно пенсіонер не позбавлений права самостійно подати документи для перерахунку пенсії, зокрема з підстав набуття додаткової вислуги років.

Як свідчать матеріали справи, у період з 06.01.2023 позивач повторно проходив військову службу у Збройних Силах України.

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 27.10.2025 № 347 календарна вислуга років станом на 27.10.2025 становить - 28 років 08 місяців 13 днів.

12 листопада 2025 року позивач звернувся до звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо перерахунку пенсії за вислугу років. До заяви додав фотокопію військового квитка на ім`я позивача, фотокопію витягу з наказу від 27.10.2025.

Доводи скаржника про відсутність пенсійних документів, які не надходили від уповноваженого органу з якого був звільнений позивач, колегія суддів оцінює критично, враховуючи, що відповідні документи можуть бути подані позивачем самостійно, що і було реалізовано позивачем.

Враховуючи, що спірна вислуга років набута після звільнення позивача із служби з підстав призову його на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, тому позивач має право на виплату пенсії із урахуванням додаткової вислуги.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності відповідача у врахуванні додаткової вислуги років позивача під часу призову на військову службу за призовом під час мобілізації до дня фактичного звільнення.

Як наслідок, слід зобов`язати відповідача врахувати додаткову вислугу років від часу призову на військову службу за призовом під час мобілізації до дня фактичного звільнення.

Разом з тим, суд позбавлений можливості визначити конкретний розмір грошового забезпечення із якого слід обчислювати пенсію, зокрема 70 %, оскільки відповідний перерахунок із урахуванням додаткової вислуги не здійснено, з огляду на те, що вказана вимога є передчасною.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області – залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 березня 2026 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п`ятої ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді О.В. Говорун

О.Г. Попова