Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: податку на прибуток підприємств
Дата: 20 жовтня 2026 р.
Справа: №640/8851/19
Суддя: Оксененко Олег Миколайович
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 640/8851/19 Суддя (судді) першої інстанції: Подлісна Ірина Миколаївна
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Оксененка О.М.,
суддів: Аліменка В.О.,
Безименної Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Елна» на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Елна» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Елна» звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у місті Києві, в якому просило: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення- рішення: від 26.02.2019 №02522615140101, від 26.02.2019 №02532615140101 та від 26.02.2019 №02542615140101.
Позов обґрунтовано тим, що висновки Акту від 01.02.2019 року №65/26-15-14-01-01/21459234 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Науково-виробнича фірма «Елна» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Кіт-Трейд» (код 39823463) за вересень, листопад, грудень 2015 року та лютий 2016 року, показників декларацій з податку на додану вартість та за 2015, 2016 роки - показників фінансової звітності з їх відображенням у деклараціях з податку на прибуток підприємств» є помилковими, та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2025 року у задоволенні позовних вимог - відмовлено.
Позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги - задовольнити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції порушив норми статей 74, 75, 81, 90 КАС України та не врахував висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 18.09.2024 у справі №344/2145/22, щодо застосування статей 78, 82 Цивільного процесуального кодексу України.
На думку апелянта, до винесення вироку в рамках кримінального провадження, протокол допиту досудового розслідування не може вважатися належним та допустим доказом в цивільному судочинстві.
Враховуючи, що ТОВ «НВФ «Елна» не створювалось штучної видимості здійснення господарських операцій з ТОВ «Кіт-Трейд» за вересень, листопад, грудень 2015 року та лютий 2016 року, шляхом формального складення первинних документів, які не супроводжувалися дійсним рухом активів у процесі виконання операцій саме з цим контрагентом, а існування реальних законтрактованих відносин з ТОВ «Кіт-Трейд» за наслідком яких позивач мав реальні зміни майнового стану платника податків як обов`язкової ознаки господарської операції, що кореспондується з нормами Податкового кодексу України, тому наявні підстави для задоволення позовних вимог.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем зазначено про те, що за результатами проведеного аналізу, неможливо встановити походження товару, що був реалізований ТОВ «Кіт-Трейд» на адресу ТОВ «НВФ «Елна» у вересені, листопаді, грудені 2015 року та лютому 2016 року, оскільки по ланцюгу постачання до ТОВ «Кіт-Трейд», придбання зазначених товарів за даними Єдиного реєстру податкових накладних не встановлено. Також, до перевірки не надані сертифікати якості, паспорти виробника, або інші документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки, в зв`язку з чим перевіркою не встановлено виробника товарів, які були придбані ТОВ «НВФ «Елна» у ТОВ «Кіт-Трейд».
Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДФС у м. Києві (складено Акт від 01.02.2019 року №65/26-15-14-01-01/21459234 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Науково-виробнича фірма «Елна» (код 21459234) з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово- господарських взаємовідносин з ТОВ «Кіт-Трейд» (код 39823463) за вересень, листопад, грудень 2015 року та лютий 2016 року, показників декларацій з податку на додану вартість та за 2015, 2016 роки - показників фінансової звітності з їх відображенням у деклараціях з податку на прибуток підприємств» (далі по тексту - Акт від 01.02.2019 року №65/26-15-14- 01-01/21459234 або Акт перевірки).
За висновками Акту перевірки, на думку Відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково виробнича фірма «Елна» порушило:
- п.44.1, п.44.2 ст. 44, пп.134.1.1 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, із змінами і доповненнями, в результаті чого занижено суму податку на прибуток на загальну суму 244 944 грн., в тому числі по періодам: за 2015 рік на суму206 064 грн., за 2016 рік на суму 38 880 гривень.
- п.44.1 ст. 44, п. 198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.200.1, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, із змінами і доповненнями, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість на суму 120 584 грн.. в тому числі по періодам: за грудень 2015 року у сумі 85 259 грн., за лютий 2016 року у сумі 35 235 грн., та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за грудень 2015 року у сумі 8 941 грн. та за лютий 2016 року у сумі 657 гривень.
У подальшому, податковим органом винесено наступні податкові повідомлення- рішення:
- від 26.02.2019 року №02522615140101 Форма «В4», відповідно до якого зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 9 616 грн.;
- від 26.02.2019 року №02532615140101 Форма «Р», відповідно до якого збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 150 730 грн., з них: за податковими зобов`язаннями 120 584 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 30 146 грн.;
- від 26.02.2019 року №02542615140101 «Форма Р», відповідно до якого збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств на 254 664 грн., з них: за податковими зобов`язаннями 244 944 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 9 720 грн.
Рішенням Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 25.04.2019 року №19691/6/99-99-11-0401-25, яке отримано позивачем 06.05.2019 року, оскаржувані податкові повідомлення-рішення ТУ ДФС у м. Києві залишено без змін, а скарга - без задоволення.
Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надані, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно і своєчасно, тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є такими, що не підлягають скасуванню.
Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
У силу вимог частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За пп. 14.1.27 п. 14.1 статті 14 ПК України, витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
Згідно п. 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
При цьому, у силу вимог до пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПК України постачання товарів будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Згідно з частиною а) пп.185.1 ст.185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.
У відповідності до з п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/ небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.
Отже, датою виникнення податкових зобов`язань для операцій з експорту є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства.
У силу вимог пп.14.1.181 п. 14.1 статті 14 ПК України - податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду.
Підпунктом «а» п. 198.1, п.198.2, п.198.3 статті 198 ПК України закріплено право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3).
Згідно із п. 198.5 ст. 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Згідно п. 198.6 статті 198 ПК України не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
При цьому, Законом України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Відповідно до статті 1 вказаного Закону - первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно зі статтею 9 вказаного Закону - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги), необхідні первинні документи (податкові накладні), оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».
При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документа не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.
Отже, оскільки наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, які пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника податку, а також відповідають змісту й обсягу, відображеному в укладених платником податку договорах та складених на їх підставі первинних документах, тому у разі якщо певна господарська операція не здійснювалась, визначення податкового кредиту було б безпідставним і сума ПДВ не підлягала би відшкодуванню з бюджету, незважаючи на наявність у платника податку (позивача у справі) податкової накладної, а також доказів сплати постачальнику сум ПДВ у складі вартості товару.
Як свідчать матеріали справи, під час проведення перевірки податковим органом було встановлено наступні порушення ТОВ «Наукова-виробнича фірма «ЕЛНА», а саме:
- п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134, Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, із змінами і доповненнями, в результаті чого занижено суму податку на прибуток на загальну суму 244 944 грн., в тому числі по періодам: за 2015 рік на суму 206 064 грн, за 2016 рік на суму 38 880 гривень.
- п. 44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п. 198.3, п.198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, із змінами і доповненнями, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість на суму 120 584 грн, в тому числі по періодам: за грудень 2015 року у сумі 85 259 грн, за лютий 2016 року у сумі 35 325 грн та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за грудень 2015 року у сумі 8 941 грн та за лютий 2016 року у сумі 675 гривень.
Щодо правильністі визначення доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за період 2015, 2016 роки під час здійснення ТОВ «НВФ «Елна» фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ «Кіт-Трейд» (код 39823463) за вересень, листопад, грудень 2015 року та лютий 2016 року, слід зазначити наступне.
Так, за 2015-2016 роки ТОВ «НВФ «Елна» задекларовано в рядку 01 декларацій «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» у сумі 21 886 600 гривень.
Однак, за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 податковим органом встановлено заниження доходу на загальну суму 1 360 800 грн, в тому числі по періодам: за 2015 рік у сумі 1 144 800 грн, за 2016 рік у сумі 216 000 гривень.
Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 встановлено заниження задекларованих суб`єктом господарювання показників у рядку 2240 Звіту «Інші доходи» заниження на загальну суму 1 360 800 грн, в тому числі по періодам: за 2015 рік у сумі 1 144 800 грн, за 2016 рік у сумі 216 000 гривень.
Зведені дані щодо задекларованих та встановлених у ході проведення перевірки сум податку на прибуток платника податків за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 наведено в додатках 2, 3 до акта перевірки.
У періоді, що перевірявся, встановлено наявність фінансово-господарських взаємовідносин між ТОВ «НВФ «Елна» та ТОВ «Кіт-Трейд», які вплинули на визначення доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за період з 01.01.2015 по 31.12.2016.
У свою чергу, між ТОВ «НВФ «Елна» (Покупець) та ТОВ «Кіт-Трейд» (Продавець) укладено договір поставки від 21.01.2015 № 21-08/15 (далі по тексту - договір від 21.01.2015 № 21- 08/15).
Згідно умов пункту 1.1 та 1.2 Договору продавець зобов`язується передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору. Предметом даного Договору є товар, кількість, ціна, розгорнутий асортимент, якого визначається у Специфікації № 1, видаткових накладних, які є невід 'ємними частинами даного Договору (надалі - Товар).
Відповідно до пункту 2.6 Договору передача Товару, вказаного у п. 1.2. даного Договору, здійснюється за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, 1В. Поставка товару до складу Покупця здійснюється за рахунок Покупця.
Покупець здійснює оплату у сумі 1 552 800 грн, в т.ч. ПДВ 20% 258 800 грн, в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця (пункт 2.7 Договору).
Разом з тим, згідно наданих видаткових накладних неможливо встановити обов`язкові реквізити документа, зокрема посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.
Згідно товарно-транспортних накладних автомобільним перевізником виступало ТОВ «НВФ «Елна», пункт навантаження: м. Київ, вул. Магніторська, 1 е, пункт розвантаження: м. Київ, вул. Екскаваторна, 24.
Втім, супровідні документи на вантаж: видаткова накладна, рахунок, сертифікат якості, сертифікати якості на вищезазначений товар до перевірки не були надані.
До того ж, у товарно-транспортних накладних відсутні обов`язкові реквізити документа, зокрема посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.
Розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі на загальну суму 579 600,00 грн з 2015 рік, в т.ч. 09.09.2015 на суму 216 000,00 грн, 15.10.2015 на суму 363 600,00 грн.
Контролюючим органом звернуто увагу, що наявна інформація щодо ТОВ «Кіт-Трейд», що свідчить про неможливість вчинення господарських операцій:
- звіти за формою 1ДФ ТОВ «Кіт-Трейд» до ДПІ за місцем реєстрації за період з моменту створення (06.06.2015) по дату акта перевірки не подавалися, у зв`язку з чим неможливо встановити кількість працівників на підприємстві;
- оскільки фінансовий звіт та декларацію з податку на прибуток за 2015 та 2016 роки ТОВ «Кіт-Трейд» до ДПІ не подано, перевіркою встановлено відсутність на підприємстві основних засобів, виробничих запасів, товарних запасів, грошових коштів або будь-яких інших активів необхідних для здійснення господарської діяльності;
- оскільки ТОВ «Кіт-Трейд» декларації з екологічного податку, земельного податку, транспортного податку до органів ДФС не подавало, перевіркою встановлено відсутність відповідних ресурсів (складські, офісні приміщення, транспортні засоби, земельні ділянки тощо) на підприємстві;
- згідно аналізу даних ЄРПН за період з моменту створення (06.06.2015) по дату акта перевірки ТОВ «Кіт-Трейд» не отримувало послуги з оренди приміщення, опалення, водо-, тепло-постачання, зв`язку, не придбавала канцелярські засоби тощо;
- згідно аналізу даних реєстру податкових накладних встановлено невідповідність придбаних та реалізованих ТОВ «Кіт-Трейд» номенклатур товарів та послуг, а саме придбавається одні товари та послуги (дитячі підгузники, освіжував повітря, бензин, риба річкова, світильники бра, люстри, бруківка, мило, гігієнічні прокладки, побутова хімія, засоби особистої гігієни, насіння соняшнику, нафта, авіаційне паливо, рапс, рекламні послуги, цемент та інші товари і послуги в асортименті), а реалізовуються інші товари та послуги (канцелярське приладдя, кран шарів, арматура, блок вентиляторів, бітум дорожній. Бойлер, бордюри, борошно, будівельно-монтажні роботи, бухгалтерські послуги, виготовлення дверей та воріт, демонтаж плит, радіаторів, стяжки, електродвигун, емаль, какао, капітальний ремонт, консультаційні послуги, моніторинг рекламних компаній, послуги придбання, рекламні послуги, тканина, транспортно-експедиційні послуги, юридичні послуги та інші товари і послуги в асортименті), які не придбавались, що свідчить про відсутність фактів реального здійснення господарських операцій з контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями.
Таким чином, за результатами проведеного аналізу, неможливо встановити походження товару, що був реалізований ТОВ «Кіт-Трейд» на адресу ТОВ «НВФ «Елна» у вересені, листопаді, грудені 2015 року та лютому 2016 року, оскільки по ланцюгу постачання до ТОВ «Кіт-Трейд», придбання зазначених товарів за даними Єдиного реєстру податкових накладних не встановлено.
Відтак, надані до перевірки ТОВ «НВФ «Елна» не мають юридичної сили первинних документів та не можуть бути підставою для відображення господарських операцій у податковому та бухгалтерському обліку.
Таким чином, на порушення п. 44.1, п.44.2 ст.44, ст. 134 ПКУ, п.3 П(С)БО 1, п.5 П(с)БО № 15, підприємством безпідставно не було включено до складу інших доходів безоплатно одержані товари від невстановленої фізичної або юридичної особи (невідомого джерела), чим занижено показники рядку 2240 Звіту про фінансові результати «Інші доходи», та, що призвело до заниження показників рядку 1 Декларацій «Доходи від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» на загальну суму 1 360 800 грн, в тому числі по періодам: за 2015 рік у сумі 1 144 800 грн, за 2016 рік у сумі 216 000 гривень.
При цьому, ГУ ДФС у м. Києві отримано лист Національного антикорупційного бюро України від 06.12.2018 №0421-186/45242 (вх. до ГУ ДФС у м. Києві 06.12.2018 № 47107/9), відповідно до якого Національним антикорупційним бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12015220000000477 від 11.06.2015 (є виділеним кримінальним провадженням з кримінального провадження № 42016000000000870 від 29.03.2016) за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частинами третьою та п`ятою cтатті 191, частиною першою cтатті 366, частиною другою ст.364 КК України.
Під час здійснення досудового розслідування встановлено фіктивність ТОВ «Кіт-Трейд» та відсутність проведення реальних господарських операцій у 2015 році між ТОВ «Кіт-Трейд» (39823463) та ТОВ «Будцентр Витязь» (22633480).
Досудовим розслідуванням встановлено фіктивність ТОВ «Кіт-Трейд» та відсутність проведення реальних господарських операцій між ТОВ «Кіт-Трейд» та ТОВ «Будцентр Витязь», у зв`язку з чим директору ТОВ «Будцентр Витязь» ОСОБА_3., директору ТОВ «Кіт-Трейд» ОСОБА_4., а також особі, яка організувала придбання ТОВ «Кіт-Трейд» з метою прикриття незаконної діяльності (фіктивне підприємництво), - ОСОБА_1 , повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених cтаттею 191 частина п`ята, статтею 366 частина перша, статтею 205-1 частина друга, статтею 205 частина друга КК України.
Також Національним антикорупційним бюро України допитано як свідка ОСОБА_2 , про що складено відповідний протокол.
Однак, суд наголошує, що сама по собі наявність кримінального провадження, в рамках якого досліджується діяльність контрагентів позивача, безвідносно до зібраних у рамках такого кримінального провадження доказів, що підтверджують вину особи, не може бути безумовною підставою для автоматичного спростування реальності усіх фінансово-господарських операцій платника податків, у відношенні до якого здійснюються заходи кримінально-процесуального характеру.
Щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на прибуток за період 2015, 2016 роки під час здійснення ТОВ «НВФ «Елна» фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ «Кіт-Трейд» (код 39823463) за вересень, листопад, грудень 2015 року та лютий 2016 року, колегія суддів зауважує наступне.
Як свідчать матеріали справи, за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 ТОВ «НВФ «Елна» задекларовано податок на прибуток у сумі 3 755 гривень.
Разом з тим, контролюючим органом за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 по взаємовідносинах під час здійснення ТОВ «НВФ «Елна» фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ «Кіт-Трейд» (код 39823463) за вересень, листопад, грудень 2015 року та лютий 2016 року встановлено заниження суми податку на прибуток на загальну суму 244 944 грн., в тому числі по періодам: за 2015 рік на суму 206 064 грн, за 2016 рік на суму 38 880 гривень.
Крім того, за період вересень, листопад, грудень 2015 року та лютий 2016 року ТОВ «НВФ «Елна» задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 820 480 гривень.
У той же час, перевіркою повноти визначення податкового кредиту під час здійснення ТОВ «НВФ «Елна» фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ «Кіт-Трейд» за вересень, листопад, грудень 2015 року та лютий 2016 року, встановлено його завищення на суму 226 800 грн., в тому числі по періодам: за вересень 2015 року у сумі 96 600 грн; за листопад 2015 року у сумі 48 200 грн; за грудень 2015 року у сумі 46 000 грн; за лютий 2016 року у сумі 36 000 грн.
Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено ТОВ «НВФ «Елна» до складу податкового кредиту:
- декларації з податку на додану вартість за вересень 2015 року, яка була подана від 15.10.2015 № 9211778902 (уточ. від 21.10.2015 № 9216216461) у загальній сумі 96 600 грн, та відображено у Додатку 5 до Декларації «Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за вересень 2015 року (поданий до ДПІ 15.10.2015 №9211778829, уточ. від 21.10.2015 № 9216216436).
- декларації з податку на додану вартість за листопад 2015 року, яка була подана від 16.12.2015 № 9254671063 у загальній сумі 48 200 грн, та відображено у Додатку 5 до Декларації «Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за листопад 2015 року (поданий до ДПІ 16.12.2015 № 9254670992).
- декларації з податку на додану вартість за грудень 2015 року, яка була подана від 19.01.2016 № 9273462200 (уточ. від 16.03.2016 № 9036631225) у загальній сумі 46 000 грн, та відображено у Додатку 5 до Декларації «Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за грудень 2015 року (поданий до ДПІ 19.01.2016 №9273462203, уточ. від 16.03.2016 №9036631097).
- декларації з податку на додану вартість за лютий 2016 року, яка була подана до від 16.03.2016 № 9036656885 у загальній сумі 36 000 грн, та відображено у Додатку 5 до Декларації «Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за лютий 2016 року (поданий до ДПІ 16.03.2016 № 9036656983).
Фактично ТОВ «НВФ «Елна» створено штучну видимість здійснення господарських операцій з ТОВ «Кіт-Трейд» за вересень, листопад, грудень 2015 року та лютий 2016 року, шляхом формального складення первинних документів, які не супроводжувалися дійсним рухом активів у процесі виконання операцій саме з цим контрагентом.
Усталеною є правова позиції Верховного Суду, за якою будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Наявність належно оформлених первинних документів є обов`язковою ознакою господарської операції, однак не єдиною. За своєю правовою суттю господарською операцією є операція, яка змінює зміст активів платника податку, а первинні документи лише підтверджують факт її проведення.
Надання платником податків податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, окрім випадку, якщо податковий орган не довів, що відомості, які містяться в документах, є недостовірними. Сам факт наявності у позивача податкової накладної та інших облікових документів, виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах. Для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту.
Формальне складення первинного документа не є беззаперечним доказом реальності конкретної господарської операції, - якщо контролюючий орган наводить доводи, які ставлять під сумнів її здійснення, зокрема доводи щодо неможливості здійснення поставок контрагентом з огляду на відсутність у нього матеріальних, трудових ресурсів для здійснення підприємницької діяльності та невідповідність при цьому номенклатури придбаних товарів номенклатурі поставлених товарів згідно з даними з Єдиного реєстру податкових накладних; епізодичну або обмежену терміном, на який припадають дати виписування документів на операцію з постачання, фінансову та податкову звітність контрагента, не відображення у цій звітності відповідних податкових зобов`язань, відсутність контрагента за місцезнаходженням. Такі доводи підлягають ретельній перевірці судом з використанням засобів доказування, передбачених нормами Кодексу адміністративного судочинства України, в тому числі й інших, не первинних документів, складання яких передбачено законодавством або є загальноприйнятим за звичаями ділового обороту.
Разом з тим, за правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 15.10.2019 у справі №802/1921/16-а, платнику необхідно застосовувати розумну обережність при укладенні договорів з постачальниками; за звичаями ділового обороту при здійсненні такого вибору суб`єктами господарювання оцінюються не лише умови угоди та їх комерційна привабливість, але і ділова репутація, платоспроможність контрагента,- ризики невиконання зобов`язань та надання гарантій їх виконання, наявність у контрагента необхідних ресурсів (виробничих потужностей, технологічного обладнання, кваліфікованого персоналу) та відповідного досвіду.
У постанові від 30.06.2021 у справі № 804/1267/16 Верховний Суд висловив позицію, відповідно до якої обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованих валових витрат та податкового кредиту первинними документами покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), оскільки саме він виступає суб`єктом, який використовує при обчисленні кінцевої суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, суму податкового кредиту з податку на додану вартість, визначену постачальником, та зменшує оподатковуваний дохід на вартість товарів (робіт, послуг), визначену продавцем; подані платником документи повинні достовірно підтверджувати реальність господарських операцій та інші обставини, з якими законодавець пов`язує право платника на податкову вигоду.
Для визнання господарської операції нереальною достатнім доказом є не тільки фактична обізнаність платника податків про неправомірні дії контрагента, а і те, що платник міг бути обізнаним про такі дії (постанови Верховного Суду від 04.11.2020 у справі № 300/555/19, від 17.03.2020 у справі № 816/2211/18).
Відповідно до висновку Верховного Суду у постанові від 29.01.2021 у справі №826/8752/16 одним із проявів дотримання суб`єктом господарювання принципу добросовісності є розумна обачність, яка реалізується, зокрема, при належному та розумному виборі контрагентів.
У даному випадку, нездійснення заходів з перевірки контрагента є ризиком самого платника, а тому саме на нього покладаються негативні наслідки неналежної організації своєї господарської діяльності, зокрема у вигляді непідтвердження права на формування в податковому обліку податкового кредиту і при врахуванні витрат при визначенні податку на прибуток.
Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного. У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до встановленого частиною першою статті 77 КАС України, обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов`язку.
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.06.2018 у справі №803/1923/13-а.
Під час розгляду справи суд також враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 05 травня 2023 року у справі № 160/15514/20.
У постановах від 16.11.2018 у справі №816/2142/17, від 27.06.2017 у справі № 808/1062/14, від 14.03.2017 у справі № 826/757/13-а, від 06.02.2018 № К/9901/5042/17 Верховний Суд також відзначає, що недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.
Позивач не наводить доводів/аргументів з відповідним документальним підтвердженням, а наводить лише загальні твердження про товарність здійснених операцій та достатність/повноту поданих до перевірки первинних документів, та про наявність ділової мети по вказаним договорам, проте належних підтверджень наведеним доводам надано не було.
Отже, реальний характер господарських операцій при виконанні вказаних вище договорів не підтверджується первинними документами податкового обліку, які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов`язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до переконання, що спірні податкові повідомлення-рішення є правомірними та не підлягають скасуванню.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обгрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Елна» - залишити без задоволення.
Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Оксененко
Судді В.О. Аліменко
Н.В. Безименна
Оригінал: reyestr.court.gov.ua