Вирок від 19 жовтня 2026 р. у справі №932/7243/26 — Шевченківський районний суд міста Дніпра

Справа № 932/7243/26

Провадження № 1-кп/932/1234/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд міста Дніпра

у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 (ВКЗ),

розглянув у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Дніпра, кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №62026000000000470 від 29 квітня 2026 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Пешковка, Федорівського району, Кустайської області, Республіки Казахстан, українець, громадянин України, із середньо-спеціальною освітою, неодружений, обіймав посаду номера обслуги механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону НОМЕР_1 окремої механізованої бригади військової частини НОМЕР_2 , у військовому званні – солдат, зареєстрований та проживаючий за адресом: АДРЕСА_1 , раніше не судимий:

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369-2КК України,

ВСТАНОВИВ:

Військовослужбовець ОСОБА_5 , з метою надання неправомірної вигоди ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, перебуваючи у місті Мирноград Покровського району Донецької області у період часу з 23.08.2023 по 26.08.2023 (більш точний час та місцезнаходження - не встановлено), за допомогою мобільного додатку «Мобільний Ощад» здійснив перерахування із власної банківської карти відкритої за № НОМЕР_3 в АТ «Державний ощадний банк України» на банківську картку ОСОБА_6 № НОМЕР_4 відкритої в АТ КБ «ПриватБанк» в загальній сумі 189550 (сто вісімдесят дев`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят) гривень, які зараховані наступними переказами, а саме 23.08.2023 о 15 год. 15 хв. на суму 24950 (двадцять чотири тисячі дев`ятсот п`ятдесят) гривень, 23.08.2023 о 15 год. 16 хв. на суму 24950 (двадцять чотири тисячі дев`ятсот п`ятдесят) гривень, 24.08.2023 о 8 год. 36 хв. на суму 19950 (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят) гривень, 24.08.2023 о 8 год. 38 хв. на суму 19950 (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят) гривень, 24.08.2023 о 8 год. 38 хв. на суму 19950 (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят) гривень, 25.08.2023 о 8 год. 30 хв. на суму 19950 (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят) гривень, 25.08.2023 о 8 год. 30 хв. на суму 19950 (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят) гривень, 25.08.2023 о 8 год. 30 хв. на суму 19950 (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят) гривень, 26.08.2023 о 8 год. 47 хв. на суму 19950 (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят) гривень, тобто здійснив надання такої неправомірної вигоди ОСОБА_7 , за здійснення впливу на прийняття особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме рішення командувачем військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » генерал-майором ОСОБА_8 , щодо переміщення військовослужбовця ОСОБА_9 з військової частини НОМЕР_2 , військовослужбовці якої задіяні в активних бойових діях на фронті, до ІНФОРМАЦІЯ_3 , який знаходиться в тилу з місцем дислокації в Житомирській області.

Після чого, ОСОБА_10 на виконання попередніх з ОСОБА_4 домовленостей, діючи в інтересах останнього, здійснив через колишнього заступника начальника штабу Командування Сухопутних військ Збройних Сил України полковника ОСОБА_11 , вплив на військову службову особу, уповноважену на виконання функцій держави, а саме на командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » генерал-майора ОСОБА_8 , який є особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, визначеними у пункті 1 (військові посадові особи Збройних Сил України, підпункт "г" пункту 1 частини першої статті 3), частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції".

За результатами вказаного впливу наказом командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » генерал-майора ОСОБА_8 №149-PC від 13.11.2023 солдата ОСОБА_4 , звільнено з посади номера обслуги механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 і зараховано в розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Обвинувачений ОСОБА_4 пояснив суду, що він дійсно у період часу з 23.08.2023 по 26.08.2023, перебуваючи у місті Мирноград, Покровського району Донецької області, за допомогою мобільного додатку «Мобільний Ощад» здійснив зі своєї банківської картки перекази грошових коштів на банківську картку ОСОБА_6 на загальну суму 189550 гривень за здійснення останнім впливу на прийняття командувачем військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » генерал-майором ОСОБА_8 рішення щодо його переміщення з військової частини НОМЕР_2 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , розташованого в тилу. У подальшому, наказом командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » генерал-майора ОСОБА_8 №149-РС від 13.11.2023 його було звільнено з посади номера обслуги механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 та зараховано в розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Свою провину обвинувачений ОСОБА_4 визнав повністю, погодившись із усіма обставинами скоєного кримінального правопорушення, щиро покаявся, зазначивши про відсутність намірів в подальшому вчиняти подібне.

В судовому засіданні, учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, а тому судовий розгляд кримінального провадження було проведено у відповідності до вимог ч.3 ст.349КПК України. При цьому судом було роз`яснено учасникам судового провадження, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч.1 ст.369-2КК України, як надання неправомірної вигоди особі, яка обіцяє за таку вигоду вплинути на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 згідно з вимогами ст.ст.65-67КК України, суд з додержанням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст.12КК України є не тяжким злочином, обставини кримінального правопорушення, за яким обвинувачений повністю визнає себе винуватим, його наслідки та відношення обвинуваченого до них, дані про особу винуватого, який є особою раніше не судимою, до адміністративної відповідальності не притягувався; має місце мешкання та місце реєстрації; за сімейним станом – неодружений, на диспансерних обліках в закладах охорони здоров`я - не перебуває; за місцем служби та місцем мешкання характеризується – позитивно.

Згідно ст.66КК України, обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 суд враховує його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Згідно ст.67КК України, обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , судом не встановлено.

Судом приймається до відома досудова доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого ОСОБА_4 , за якою рівень ризику вчинення ним повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства - оцінюються як середній. Орган пробації вважає можливим виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства та з огляду на особу обвинуваченого, його соціально-побутові умови, наявність місця роботи та стабільного законного джерела доходу, вважає можливим призначення покарання у виді штрафу.

Відповідно до ч.2 ст.50КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами.

При визначенні застосування необхідного покарання обвинуваченому ОСОБА_4 судом, також, взято до уваги правову позицію, зазначену в постанові ВСУ від 14.04.2016 року, де зазначено, що Україна є правовою державою (стаття 1 Конституції України). Відповідно до частини першої статті 8 Основного Закону України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Справедливість одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності злочину і покарання, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх забезпечення.

Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо (постанова Верховного Суду від 01.02.2018 року по справі № 634/609/15-к).

Крім того, необхідно враховувати позицію Конституційного Суду України, викладену у рішенні №15-рп/2004 від 02 листопада 2004 року, відповідно до якої окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

На підставі вище викладеного, додержуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його обставини, наслідки, з урахуванням даних про особу обвинуваченого, приймаючи до уваги висновок органу пробації, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст.369-2КК України, приходячи при цьому до переконання, що саме таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень..

Цивільний позов не заявлено.

Відомості про речові та документально підтверджені витрати на залучення експертів – відсутні.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , в даному кримінальному провадженні - не застосовано та, на час постановлення вироку, питання застосування запобіжного заходу, судом не вирішується.

Керуючись ч.3 ст.349, ст.ст.366-368, 371, 374, 376, 395КПК України, суд –

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 - визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369-2КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 4000 (чотирьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 68000 (шістдесят вісім тисяч) гривень, 00 копійок.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Дніпра протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а обвинуваченим у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя Шевченківського

районного суду міста Дніпра ОСОБА_12