Додаткове рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №420/42665/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Заява про ухвалення додаткового рішення

Дата: 21 жовтня 2026 р.

Справа: №420/42665/25

Суддя: Бітов А.І.

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/42665/25

Категорія:108020000 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М.М.

Місце ухвалення: м. Одеса

Дата складання повного тексту:13.07.2026р.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого – Бітова А.І.

суддів – Лук`янчук О.В.

– Ступакової І.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі за апеляційними скаргами Державної митної служби України та Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 липня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці, Державної митної служби України про визнання протиправними дій та бездіяльності, визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду з позовом до Одеської митниці, Державної митної служби (далі – ДМС) України (з урахування уточнених позовних вимог) про:

1. визнання протиправними дії Одеської митниці, що полягають у відмові надати ОСОБА_1 щорічної відпустки та відпустки відповідно до ст. 3 Закону України "Про відпустки" (далі – Закон №504/96-ВР);

2. визнання протиправною бездіяльності Одеської митниці, що полягає у: невиплаті матеріальної допомоги на оздоровлення; не розгляді заяв начальника митного поста "Білгород-Дністровський" Одеської митниці Мунтян О.М. про продовження строку дії контракту; невжитті належних заходів щодо підготовки та розгляду питання продовження контракту позивача, у тому числі неприйнятті належного та вмотивованого рішення за результатами розгляду зазначених заяв, що у сукупності призвело до прийняття рішення про припинення державної служби позивача без належного обґрунтування;

3. визнання протиправними дії Одеської митниці, що полягають у направленні до ДМС України листа №7.10-1/12-01/4/479 від 09 січня 2025 року з проханням не розглядати питання продовження контракту з ОСОБА_1 , а також перешкоджанні продовженню такого контракту, як такі, що є необґрунтованими, упередженими, містять ознаки дискримінації;

4. визнання протиправним та скасування наказу ДМС України від 13 січня 2025 року №18-о про звільнення ОСОБА_1 як такого, що прийнятий на підставі неповної та упередженої інформації, сформованої внаслідок протиправних дій та бездіяльності Одеської митниці, без належного та всебічного з`ясування обставин, що мають значення для прийняття такого рішення;

5. поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника митного поста "Білгород-Дністровський" Одеської митниці або на іншій рівнозначній посаді (начальника митного поста) Одеської митниці з 21 січня 2025 року (наступний день після звільнення);

6. стягнення з відповідачів на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 21 січня 2025 року (наступний день після звільнення) по день ухвалення судом рішення, з проведення необхідних відрахувань;

7. зобов`язання Одеської митниці після поновлення ОСОБА_1 забезпечити реалізацію її права на щорічну основну відпустку за 2025 рік із виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу;

8. зобов`язати відповідачів належним чином розглянути заяви ОСОБА_1 про продовження дії контракту, забезпечивши їх неупереджений, недискримінаційний та законний розгляд шляхом підготовки необхідних для продовження проходження служби в митних органах документів на рівнозначну посаду начальника митного поста Одеської митниці (в тому числі проекту контракту чи додаткової угоди), строком не менше ніж на три роки.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 липня 2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської митниці, ДМС України про визнання протиправними дій та бездіяльності, визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу – задоволений частково.

Визнано протиправними дії Одеської митниці, що полягають у відмові надати ОСОБА_1 , щорічну відпустку та відпустки відповідно до ст. 3 ЗУ "Про відпустки".

Визнано протиправною бездіяльність Одеської митниці, що полягає у нерозгляді заяв начальника митного поста "Білгород-Дністровський" Одеської митниці ОСОБА_1 про продовження строку дії контракту, невжитті належних заходів щодо підготовки та розгляду питання продовження контракту ОСОБА_1 , у тому числі неприйнятті належного та вмотивованого рішення за результатами розгляду її заяв.

Визнано протиправним та скасовано наказ ДМС України від 13 січня 2025 року №18-о "Про звільнення ОСОБА_2 ".

Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника митного поста "Білгород-Дністровський" Одеської митниці або на іншій рівнозначній посаді (начальника митного поста) Одеської митниці з 21 січня 2025 року.

Стягнуто з Одеської митниці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21 січня 2025 року по 21 січня 2026 року у сумі 84 4656,03 грн.

Зобов`язано Одеську митницю забезпечити реалізацію ОСОБА_1 права на щорічну основну відпустку за 2025 рік та виплату матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу.

Зобов`язано ДМС України розглянути заяву ОСОБА_3 про продовження дії контракту №3 від 20 січня 2022 року.

У задоволенні іншої частини вимог – відмовлено.

Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника митного поста "Білгород-Дністровський" Одеської митниці або на іншій рівнозначній посаді (начальника митного поста) Одеської митниці з 21 січня 2025 року та в частині стягнення з Одеської митниці на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду 22 вересня 2026 року відмовлено у задоволенні апеляційних скарг Державної митної служби України та Одеської митниці залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 липня 2026 року залишено без змін.

На адресу суду апеляційної інстанції надійшла заява з додатками ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення справі про стягнення з Одеської митниці та ДМС України на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у загальному розмірі - 80 000,00.

В обґрунтування вищезазначеної заяви, ОСОБА_1 посилається на те, що розмір витрат на правничу допомогу є обґрунтованим предмету спору, а усі види правової допомоги відповідають критеріям дійсності та необхідності, спрямовані на забезпечення реалізації прав позивача. Фактичний розмір судових витрат, які понесла позивач у зв`язку з розглядом справи №/420/42665/25 в суді апеляційної інстанції складає – 80 000 грн. - витрати на професійну правничу допомогу, з яких:

- 55 000 - розмір фіксованого гонорару ОСОБА_4 за надання професійної правничої допомоги ОСОБА_1 у суді апеляційної інстанції;

- 25 000 грн - розмір фіксованого гонору ОСОБА_5 за надання професійної правничої допомоги ОСОБА_1 .

На адресу П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшли клопотання ДМС України та Одеської митниці про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в яких зазначено, що гонорар представників позивача за надану правову допомогу у розмірі 80 000,00 грн. є завищеним, становить надмірний тягар, стягнення адвокатських витрат у зазначеній сумі не відповідає вищевказаним критеріям розумності, співрозмірності та фактично, протилежною стороною не надано належних та допустимих доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу, а самі витрати вочевидь завищені.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів при вирішенні питання про винесення додаткового рішення у справі дійшла наступного висновку.

Відповідно ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно із ч.ч.1, 6, 7, 9 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, слід враховувати, що за змістом ст. 139 КАС України, розподілу підлягають усі здійснені документально підтверджені судові витрати.

Згідно ч.7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно ч.ч.1 та 3 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

За правилами ст. 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Положення ст. 59 Конституції України закріплюють, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно п.4 ч.1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 грудня 2012 року №5076-VI (далі – Закон №5076-VI) договір про надання правової допомоги – домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пункт 9 ч.1 ст. 1 Закону №5076-VІ встановлює, що представництво – вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно п.6 ч.1 ст. 1 Закону №5076-VI інші види правової допомоги – види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Згідно ч.ч.4, 5 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Колегією суддів встановлено, що на підтвердження понесених позивачем витрат зазначено, що 21 січня 2026 року адвокатом Білак Наталія Ігорівна, що діє на підставі свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю №004308 від 23 листопада 2020 року, з однієї сторони, та Мунтян О.М., з другої сторони, укладено між собою договір про надання правничої допомоги №21/1.

Відповідно до додаткової угоди від 20 серпня 2026 року №20/8/26-1до договору про надання правової допомоги №21/1 від 21 січня 2026 року за супроводження справи №420/42665/25 за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці про визнання протиправними дій та бездіяльності, скасування наказу, поновлення на публічній службі та стягнення середнього заробітку, в суді апеляційної інстанції замовник сплачує на користь виконавця гонорар у фіксованому розмірі - 55 000,00 грн., що включає оплату послуг на професійну правничу допомогу адвоката за представництво інтересів Замовника в суді апеляційної інстанції, включаючи складання та подання процесуальних документів, участь у судових засіданнях у суді апеляційної інстанції.

Згідно акта прийому-передачі наданих послуг №22/09/2026-1 від 22 вересня 2026 року АО "СВІТЛО" , від імені якого діє адвокат Білак Н.І. з однієї сторони, з однієї сторони, та ОСОБА_1 , з другої сторони, уклали між собою цей акт про те, що виконавець виконав роботи (надав послуги) згідно Договору про надання правової допомоги №21/1 від 21 січня 2026 року та додаткової угоди №20/8/26-1 від 20 серпня 2026 року саме:

- аналіз апеляційної скарги Державної митної служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 липня 2026 року, підготовка та подання відзиву (21 серпня 2026 року);

- аналіз клопотання ДМС України про зупинення дії рішення від 13 липня 2026 року, підготовка та подання заперечень на нього (21 серпня 2026 року);

- аналіз додаткових пояснень ДМС України (02 вересня 2026 року), підготовка та подання заперечень на них (15 вересня 2026 року);

- аналіз апеляційної скарги ДМС України на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 липня 2026 року, підготовка та подання відзиву (21 серпня 2026 року);

- аналіз апеляційної скарги Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 липня 2026 року та підготовка заперечень;

- аналіз апеляційної скарги Одеської митниці на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 липня 2026 року та підготовка заперечень;

- участь у судовому засіданні 08 вересня 2026 року у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду;

- участь у судовому засіданні 15 вересня 2026 року у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду;

- участь у судовому засіданні 22 вересня 2026 року у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду;

- підготовка заяви про ухвалення додаткового рішення.

Загальна вартість наданої правничої допомоги є фіксованою та становить 55 000 грн.

30 листопада 2025 року укладено договір №30-11 про надання правничої допомоги від 30 листопада 2025 року відповідно до якого адвокат Назарчук Анастасія Валеріївна, діє на підставі свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю КС №12150/10 від 08 жовтня 2025 року, з однієї сторони, та Мунтян О.М., з другої сторони, уклали між собою даний договір.

Відповідно до додаткової угоди №2 від 26 серпня 2026 року до договору про надання правничої допомоги №30-11 від 30 листопада 2025 року за представництво інтересів замовника у справі №420/42665/25 під час апеляційного перегляду замовник зобов`язується сплатити виконавцю гонорар у фіксованому розмірі 25 000,00 грн. Зазначена сума включає оплату виконавцю послуг з професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції.

Згідно акту прийому-передачі наданих послуг №09/22-1 від 22 вересня 2026 року адвокат Назарчук А.В., з однієї сторони, та ОСОБА_1 , з другої сторони, уклали між собою цей акт про те, що виконавець виконав роботи (надав послуги), а саме:

- аналіз нормативної бази, процесуальних документів у справі в суді апеляційної;

- інстанції: апеляційної скарги ДМС України, клопотання ДМС України про зупинення дії рішення, додаткових пояснень ДМС України, апеляційної скарги ДМС України на додаткове рішення, апеляційних скарг Одеської митниці на основне та додаткове рішення;

- підготовка заперечень на доводи відповідачів;

- підготовка відзиву на апеляційну скаргу Державної митної служби України;

- участь у судовому засіданні по справі №420/42665/25 в суді апеляційної інстанції.

Вартість послуг виконавця складає 25 000,00 грн.

Колегія суддів вважає необхідним зазначити, що у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2023 року по справі №640/8003/20, від 25 травня 2023 року по справі №440/7120/20, від 20 червня 2023 року по справі №280/5922/21 викладено правову позицію, згідно якої визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

У постанові Верховного Суду від 17 травня 2023 року по справі №560/3073/20 зазначено, що судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п.95 рішення у справі Баришевський проти України (заява №71660/11), п.80 рішення у справі Двойних проти України (заява №72277/01), п.88 рішення у справі Меріт проти України (заява №66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у п.154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява №58442/00) зазначено, що згідно зі ст.41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Так, Верховний Суд у постанові від 17 вересня 2019 року у справі №810/3806/18 дійшов висновку про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на правову допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості і верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним, враховуючи такі критерії як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторін.

Дослідивши матеріали справи, надані представником позивача на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу письмові докази, а також врахувавши доводи заперечення ГУ ДПС в Одеській області про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку про неспівмірність заявлених позивачем до відшкодування коштів із складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

У зв`язку з викладеним, колегія суддів, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, доходить висновку про зменшення розміру стягнення таких витрат до 10 000 грн., що буде за даних обставин справи справедливим і співмірним відшкодуванням таких витрат саме в зазначеному розмірі.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 139, 252, 311, 325, 329 України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.

Ухвалити додаткову постанову у справі №420/42665/25.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631; місцезнаходження: М. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, буд.21) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 43115923; місцезнаходження: м. Київ, вул. Дегтярівська, буд.11Г) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 22 жовтня 2026 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Лук`янчук О.В.

Суддя: Ступакова І.Г.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua