Постанова від 21 жовтня 2026 р. у справі №420/10956/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/10956/26

Головуючий в 1 інстанції: Бабенко Д.А Дата і місце ухвалення: 31.07.2026 р., м.Одеса

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого – Ступакової І.Г.

суддів – Бітова А.І.

– Лук`янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АСПИС НИКА» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

В квітні 2026 року товариство з обмеженою відповідальністю «АСПИС НИКА» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питання зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №55977 від 09.04.2026 про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю «АСПИС НИКА» критеріям ризиковості платника податків;

- зобов`язати комісію Головного управління ДПС в Одеській області з питання зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних виключити товариство з обмеженою відповідальністю «АСПИС НИКА» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що оскаржуване рішення не містить жодних відомостей про конкретні господарські операції, відображені у конкретних податкових накладних, поданих для реєстрації в ЄРПН, в яких були зафіксовані ризикові операції, і реєстрація яких була зупинена, що стало підставою для вирішення питання відповідності платника податку – позивача, Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. У Рішенні вказані періоди здійснення господарської операції, однак, відсутня інформація щодо ПН/РК, в яких зафіксовано ризикові операції. Передбачений Порядком №1165 обов`язок щодо розшифрування, яка саме податкова інформація стала фактичною підставою для прийняття відповідного рішення, відповідачем у даному випадку виконано не було. Порядком №1165 не передбачена можливості віднесення підприємства до ризикових без факту зупинення реєстрації податкової накладної таким платником. Отже, податкова інформація щодо проведених раніше господарських операцій, податкові накладні за якими вже зареєстровані в ЄРПН, не є підставою для застосування пункту 8 вищезазначених Критеріїв ризику, що має місце в даному випадку. Питання відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається Комісією за результатами автоматизованого моніторингу платника податку, яким подано для реєстрації податкову накладну/розрахунок коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. Натомість, відповідач прийняв рішення про відповідність платника податку (позивача) критеріям ризиковості платника податку за відсутності факту подання позивачем та/або його контрагентом податкових накладних /розрахунку коригування на реєстрацію. До того ж, відповідачем у оскаржуваному Рішенні не вказано, які конкретно документи повинен подати представник ТОВ «АСПИС НИКА» на підтвердження того, що вчинені ним господарські операції не є ризиковими.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2026 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю «АСПИС НИКА» критеріям ризиковості платника податку від 09.04.2026 №55977.

Зобов`язано Головне управління ДПС в Одеській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю «АСПИС НИКА» з переліку ризикових платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку згідно з п.8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не повне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення від 31.07.2026р. з ухваленням по справі нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову ТОВ «АСПИС НИКА».

В своїй скарзі апелянт зазначає, що згідно податкової інформації, яка наявної у контролюючого органу, а також згідно змісту направленого рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості було зазначено податкові коди інформації щодо здійснення платником податку операцій з ознаками ризиковості: 13 – придбання товарів та послуг у платників податків з ознаками ризиковості, щодо яких прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. В апеляційній скарзі ГУ ДПС посилається на наявність у позивача лише двох транспортних засобів; відсутність необхідної матеріально-технічної бази; відсутність контейнерів; відсутність договорів із суб`єктами, які здійснюють захоронення відходів; співвідношення задекларованих обсягів придбання та постачання; недостатність трудових ресурсів. Апелянт зазначає, що відповідно до форми 20-ОПП у позивача зазначено два транспортних засоби та один майданчик, та робить висновок про недостатність матеріально-технічної бази. Апеляційна скарга також містить твердження про відсутність підтвердженого ланцюга передачі відходів на захоронення.

Апелянт просить суд апеляційної інстанції врахувати позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 20.05.2021р. по справі №826/16627/18, в якій колегія суддів звернула увагу платників на важливість дотримання принципу «належної обачності». Належна податкова обачність при виборі платниками податків контрагентів - це законна передумова отримання податкової вигоди. З цього правила випливає, що сумлінним платникам податку необхідно подбати про підготовку доказової бази, яка б підтверджувала прояв належної обачності, якщо податковий орган під час перевірки доведе, що платник податку діяв без належної обачності й обережності. Формально оформлені (складені) первинні документи та/або сплата грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідних товарів (робіт, послуг).

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначається про безпідставність доводів апелянта. Так позивач вважає, що апелянт не врахував документи, які були надані підприємством для виключення підприємства з переліку ризикових платників. Підприємство надало документи, що підтверджують придбання контейнерів, оренду спеціалізованого транспорту, оренду площі, придбання матеріалів та запчастин, залучення підрядників, надання послуг замовникам та передачу відходів для видалення.

Позивач зазначає, що доводи апеляційної скарги щодо первинних документів, реальності господарських операцій, руху коштів та контрагентів фактично спрямовані на проведення оцінки господарської діяльності позивача як під час податкової перевірки, однак предметом цього спору є не встановлення податкового правопорушення за результатами перевірки, а правомірність рішення про відповідність платника критеріям ризиковості.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, товариство з обмеженою відповідальністю «АСПИС НИКА» є юридичною особою зареєстрованою з 13.08.2025. Основний вид діяльності: 38.11 Збирання безпечних відходів. Додаткові види діяльності: 38.12 Збирання небезпечних відходів; 38.21 Оброблення та видалення безпечних відходів; 38.22 Оброблення та видалення небезпечних відходів; 38.31 Демонтаж (розбирання) машин і устаткування; 38.32 Відновлення відсортованих відходів; 39.00 Інша діяльність щодо поводження з відходами; 46.77 Оптова торгівля відходами та брухтом; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

Відповідно до Заяви про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою №20-ОПП, наявні наступні відомості про об`єкти оподаткування товариства з обмеженою відповідальністю «АСПИС НИКА»:

площа для зберігання та стоянки авто;

автомобіль Renault Premium 420;

автомобіль Seddon Atkinson.

Матеріалами справи також підтверджено, що ТОВ «АСПИС НИКА» придбавало сміттєві контейнери, матеріали та запчастини, замовляло послуги з збирання та вивезення безпечних відходів, що підтверджується відповідними договорами, видатковими накладними, платіжними інструкціями та рахунками у таких контрагентів: товариство з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА-ЕНЕРДЖІ», фізична особа-підприємець ОСОБА_1 .

Суд встановив, що рішенням Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.04.2026 №55977 товариство з обмеженою відповідальністю «АСПИС НИКА» включено до Переліку ризикових платників податків (відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, визначених Постановою №1165).

При цьому, у рішенні наведені загальні коди податкової інформації, яка є підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку:

03 – постачання товарів/послуг за відсутності необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування), відповідно до поданої контролюючому органу звітності. При цьому відсутнє придбання послуг із оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг із оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг із оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо;

07 – відсутність відомостей щодо сплати сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, необхідних для здійснення господарської операції) - для виробників товарів/постачальників послуг;

11 – накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їхнього зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності та/або за відсутності придбання послуг зберігання;

14 – постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (СУМнакл) у зв`язку з придбанням товарів, не пов`язаних з господарською діяльністю платника податку, якщо постачальник не є виробником товару/послуги, що постачається.

В оскаржуваному рішенні також наведена інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку: тип операції – придбання; період: з 09.08.2025 до 05.02.2025; код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова – 3923; податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції – 45987135; дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку – 05.02.2026;

тип операції – придбання; період: з 09.08.2025 до 05.02.2025; код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова – 3924; податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції – 45987135; дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку – 05.02.2026;

тип операції – постачання; період: з 09.08.2025 до 05.02.2025; код згідно з Державним класифікатором продукції та послуг операції, визначеної як ризикова – 38.11; податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції – 45987135; дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку – 05.02.2026.

Позивач вважає рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби в Одеській області про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю «АСПИС НИКА» критеріям ризиковості платника податку від 09.04.2026 №55977 необґрунтованим та таким, що винесено з порушеннями діючого податкового законодавства, у зв`язку із чим звернувся до суду із цим позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов товариства, виходив з того, що Головне управління ДПС в Одеській області не вказує на моніторинг податкової накладної, поданої позивачем при аналізі якої зроблено висновок про ризиковість платника податків. Суд звернув увагу, що Порядком №1165 передбачено включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, після автоматизованого моніторингу платника податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, і коли податкова накладна чи розрахунок коригування відповідають хоча б одному критерію ризиковості платника податку. За висновками суду, відповідачем застосовано непрозорі механізми визначення товариства як такого, що відповідає Критеріям ризиковості, оскільки не доведено проведення необхідного моніторингу діяльності позивача перед тим, як винести рішення про віднесення його до переліку ризикових. Спірне рішення прийнято відповідачем у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, а не за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації, що свідчить про прийняття такого рішення не у спосіб, визначений законом.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку та зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165.

Зокрема, цим Порядком визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1), повноваження комісії контролюючого органу, яка приймає рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, порядок прийняття рішення комісією тощо.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Не перевіряється на відповідність показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2), платник податку, який склав та/або подав для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, які складені за операціями з вивезення за межі митної території України товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення відповідно до вимог статті 19-2 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”.

Критерії ризиковості платника податку наведені у додатку 1 до Порядку №1165.

Пунктом 8 до Критеріїв ризиковості платника податку віднесено наступне: «У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС».

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, який склав та/або подав податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (крім розрахунку коригування, складеного відповідно до вимог підпунктів «б» і «в» підпункту 97.4 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.

При цьому не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у Реєстрі припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Разом з цим, у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме:

- у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, або

- з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від … р. №.

Таким чином, законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, установленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

З огляду на викладене, питання відповідності ТОВ «АСПИС НИКА» критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись комісією регіонального рівня за наслідками подання підприємством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

Висновки колегії суддів відповідають правовій позиції Верховного Суду, яка викладена, зокрема, у постановах від 14 травня 2025 року по справі №260/3479/24, від 27 травня 2025 року по справі № 260/4707/23.

Апелянтом не заперечуються висновки суду першої інстанції, що оскаржуване рішення про відповідність ТОВ «АСПИС НИКА» критеріям ризиковості платника податку на додану вартість прийнято не за наслідками подання ним податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації.

Також, судом встановлено, що оскаржуване рішення про відповідність критеріям ризиковості ґрунтується на інформації про господарські операції, здійснені у період з 09.08.2025 до 05.02.2026 за операціями щодо оброблення та вивезення відходів здійснених товариством з обмеженою відповідальністю «АСПИС НИКА».

При цьому, товариство з обмеженою відповідальністю «АСПИС НИКА» здійснює господарську діяльність за основним КВЕД 38.11 Збирання безпечних відходів, придбавало сміттєві контейнери, матеріали, запчастини та замовляло послуги зі збирання та вивезення безпечних відходів.

Колегією суддів не встановлено, що оспорюване рішення містить обґрунтовані підстави та причини віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податків.

До того ж, відповідачем не вказано, які конкретно документи повинен подати позивач на підтвердження того, що вчинені ним господарські операції не є ризиковими.

Податкове законодавство не вимагає необхідності певної кількості штатних працівників або інших обов`язкових ресурсів для здійснення певного виду господарської діяльності, а податковим органом, як суб`єктом владних повноважень, що встановлював порушення з боку позивача, не зазначено в рішенні комісії, яка кількість зазначених ресурсів є достатньою, на його думку, для здійснення господарських операцій.

При цьому, будь-які можливі порушення податкового законодавства з боку контрагентів позивача не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про наявність таких порушень з боку товариства з обмеженою відповідальністю «АСПИС НИКА».

Будь-яких доказів того, що позивач діяв без реальної господарської мети отримання прибутку, відповідачем у вищенаведеному рішенні комісії не зазначено. Ним також не надано доказів визнання господарських договорів між позивачем та його контрагентом недійсними або фіктивними, притягнення посадових осіб господарюючих суб`єктів до відповідальності за порушення законних правил ведення підприємницької діяльності.

З огляду на викладене, податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивачем було порушено податкове законодавство, а також не зазначено інших обставин, які могли б свідчити про порушення останнім законодавства України.

У свою чергу, обов`язок контролюючого органу щодо розшифрування податкової інформації кореспондується з правом платника податку подати перелік документів задля виключення його з переліку ризикових платників податків, як це передбачено п.6 Порядку №1165.

За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про порушення податковим органом вимог Порядку №1165 в частині встановленої послідовності прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Фактично значна частина доводів апеляційної скарги фактично містить нове обґрунтування рішення № 55977. Так, в апеляційній скарзі ГУ ДПС посилається на наявність у позивача лише двох транспортних засобів; нібито відсутність необхідної матеріально-технічної бази; нібито відсутність контейнерів; нібито відсутність договорів із суб`єктами, які здійснюють захоронення відходів; співвідношення задекларованих обсягів придбання та постачання; нібито недостатність трудових ресурсів.

Проте дослідивши спірне рішення колегія суддів встановила, що саме по собі наведення таких обставин в апеляційній скарзі не усуває недоліків рішення № 55977.

Правомірність індивідуального акту оцінюється насамперед виходячи зі змісту самого акту та обставин, які існували на момент його прийняття. Суб`єкт владних повноважень не може після прийняття несприятливого для платника рішення фактично доповнювати його новими мотивами у суді. Інакше платник податків позбавляється можливості ефективно захистити свої права, оскільки на момент отримання рішення він не знає, які саме обставини контролюючий орган вважає доказом його ризиковості.

Крім іншого, ГУ ДПС посилається на те, що відповідно до форми 20-ОПП у позивача зазначено два транспортних засоби та один майданчик, тому вважає про недостатність матеріально-технічної бази, однак такий висновок є не доведеним.

Так колегія суддів встановила, що ТОВ «АСПИС НИКА» надало контролюючому органу та до суду документи, які підтверджують використання орендованої техніки та залучення інших суб`єктів господарювання для надання послуг, тобто з цього вбачається, що позивач використовував для здійснення господарювання крім своєї техніки, також орендовану, що спростовує доводи апеляційної скарги про недостатність ресурсів.

Зокрема, підприємством надано договір оренди транспортних засобів № ТЗ/26/01-1 від 01.01.2026 року, відповідно до якого використовувалися спеціалізовані сміттєвози RENAULT PREMIUM 420 та SEDDON ATKINSON. Також підприємством укладено договір оренди площі для зберігання та місця для стоянки автотранспорту № 01/01-26/3 від 01.01.2026 року, відповідно до якого орендувалася площа для зберігання контейнерів та стоянки транспорту. Крім того, ТОВ «АСПИС НИКА» залучало інших суб`єктів господарювання для надання послуг. Відповідні договори та акти виконаних робіт були надані контролюючому органу та суду.

Отже, твердження ГУ ДПС про відсутність у підприємства необхідної матеріально-технічної бази спростовується документами, які перебували у розпорядженні самого контролюючого органу.

Окремо слід звернути увагу на твердження апелянта щодо відсутності підтвердження наявності контейнерів, так колегія суддів встановила, що ТОВ «АСПИС НИКА» у період з 09.08.2025 по 05.02.2026 придбавало пластикові контейнери для збору ТПВ та контейнери для великогабаритних відходів. Станом на 05.02.2026 року на балансі підприємства перебувало 183 пластикових контейнери для збору ТПВ об`ємом 1100 л та 2 контейнери для великогабаритних відходів. Факт придбання контейнерів підтверджувався договорами поставки, видатковими накладними та платіжними документами, які були надані контролюючому органу.

Також, відповідні коди товарів 3923 та 3924 відображені у податкових накладних постачальників.

Таким чином, твердження ГУ ДПС про «відсутність підтвердження наявності активів (контейнерів)» не відповідає фактичним обставинам справи.

Апеляційна скарга також містить твердження про відсутність підтвердженого ланцюга передачі відходів на захоронення, проте такий довід також спростовується доказами, які були надані контролюючому органу та суду, зокрема, між ТОВ «Кліар-Сіті» та ТОВ «АСПИС НИКА» укладено договір № 111 від 30.10.2025 року про надання послуг з видалення відходів, що не є небезпечними. На 2026 рік сторонами укладено договір № 23 від 29.12.2025 року, відповідно до якого ТОВ «Кліар-Сіті» приймає від ТОВ «АСПИС НИКА» відходи для видалення.

Фактичне виконання відповідних договорів підтверджується актами наданих послуг та платіжними документами. Отже, твердження про відсутність підтвердженого ланцюга передачі відходів не відповідає доказам, які перебували у розпорядженні ГУ ДПС.

Відповідач також посилається на недостатність трудових ресурсів, однак кількість штатних працівників сама по собі не може бути доказом неможливості здійснення господарської діяльності, при цьому колегія суддів встановила, що ТОВ «АСПИС НИКА» залучало для здійснення діяльності інших суб`єктів господарювання. Також 16.01.2026 року на підприємство був прийнятий водій, який має необхідну кваліфікацію та досвід роботи на сміттєвозах. Відповідні документи надавались контролюючому органу.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що законодавство не встановлює обов`язку суб`єкта господарювання виконувати всі господарські операції виключно власними силами. Використання орендованих основних засобів, залучення перевізників, підрядників та інших виконавців є звичайним способом організації господарської діяльності.

З огляду на викладене доводи апеляційної скарги щодо первинних документів, реальності господарських операцій, руху коштів та контрагентів фактично спрямовані на проведення оцінки господарської діяльності позивача як під час податкової перевірки, проте предметом цього спору є не встановлення податкового правопорушення за результатами перевірки, а правомірність рішення про відповідність платника критеріям ризиковості.

Для такого рішення контролюючий орган повинен довести наявність передбаченої Порядком № 1165 податкової інформації та дотримання встановленої процедури її застосування, чого в даному випадку зроблено не було.

Наявність у контролюючого органу певних сумнівів або припущень щодо організації господарської діяльності не звільняє його від обов`язку довести законність прийнятого індивідуального акту.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

У п. 70 рішення Європейського суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року у справі «Рисовський проти України» суд зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

Прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Апелянтом не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність у контролюючого органу податкової інформації, що свідчила про ризик порушення позивачем норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкових накладних та розрахунків коригування для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивачем як постачальником, так і його контрагентами також у статусі постачальників, з порушенням норм Податкового кодексу України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Колегія суддів не приймає посилання апелянта на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 20.05.2021 у справі № 826/16627/18, оскільки у справі, яка переглядалась Верховним Судом, предметом спору були податкові повідомлення-рішення, прийняті внаслідок проведеної документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період із 1 січня 2014 року до 30 вересня 2017 року, тому правовідносини у справі №826/16627/18 є відмінними від справи, що розглядається.

Підсумовуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не доведено підстави для застосування до позивача п.8 Критеріїв ризиковості платника податку з відповідними наслідками у вигляді внесення до переліку ризикових платників податку, що в свою чергу є підставою для визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС в Одеській області від 09.04.2026 року № 55977 про відповідність ТОВ «АСПИС НИКА» критеріям ризиковості платника податку.

При цьому, положеннями пункту 6 Порядку № 1165 закріплено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання Головного управління ДПС в Одеській області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, що узгоджується з положеннями п.6 Порядку №1165.

Доводи апеляційної скарги Головного управління ДПС в Одеській області правильність висновків суду не спростовують, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача та скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлений 22 жовтня 2026 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук`янчук