Рішення від 20 жовтня 2026 р. у справі №164/1404/26 — Маневицький районний суд Волинської області

Справа: 164/1404/26

п/с 2/164/1284/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2026 року. Селище Маневичі.

Маневицький районний суд Волинської області в складі:

головуючої – судді Токарської І.С.,

з участю секретаря Власюка С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Маневичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Маневицької селищної ради Камінь-Каширського району Волинської області про визнання права власності на спадкове майно та встановлення факту родинних відносин, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася в суд із вказаним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько – ОСОБА_2 , по смерті якого залишилося спадкове майно, а саме – земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, площами 0,8832 га, 0,8990 га та 0,7330 га. Спадщину шляхом спільного проживання прийняли позивачка ОСОБА_1 та дружина ОСОБА_3 . Від імені ОСОБА_2 Куклинською сільською радою 21 січня 2002 року був посвідчений заповіт, згідно з яким право на земельну частку (пай) він заповів сину ОСОБА_4 , який у встановлений законом строк спадщину не прийняв та не претендує на неї. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивачки – ОСОБА_3 , по смерті якої залишилося спадкове майно, а саме: земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, площами 1,4666 га та 0,6128 га. Від імені ОСОБА_3 Куклинською сільською радою 12 березня 2009 року був посвідчений заповіт згідно з яким все своє майно вона заповіла дочці ОСОБА_1 . Іншим спадкоємцем є ОСОБА_4 , який спадщину не прийняв та не претендує на неї. Із метою оформлення своїх спадкових прав позивачка звернулася до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак їй було відмовлено у зв`язку із відсутністю оригіналу документу, що посвідчує факт шлюбу спадкодавців (батьків спадкоємця), наявною розбіжністю у написанні прізвища спадкодавця у документах, що підтверджує факт родинних відносин та відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів, що посвідчують право власності на спадкове майно. А тому просила встановити факт, що ОСОБА_3 є дружиною ОСОБА_2 та матір`ю ОСОБА_1 , а також визнати за нею в порядку спадкування за законом та заповітом право власності на вищевказане спадкове майно, що залишилося після смерті батьків.

У судове засідання позивачка ОСОБА_1 , не з`явилася, подала до суду заяву з проханням проводити розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала, просила задовольнити.

Відповідач Маневицька селищна рада Камінь-Каширського району Волинської області свого представника для участі в розгляді справи не направила, проте подали до суду заяву з проханням проводити розгляд справи у відсутності їх представника, проти позовних вимог не заперечують.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв`язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Дослідивши письмові докази у справі та проаналізувавши їх в сукупності, суд приходить наступних висновків.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_6 (а.с. 17).

Із свідоцтв про смерть серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 вбачається, що батько позивачки – ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , мати ОСОБА_3 – ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 9-10).

Від імені ОСОБА_7 Куклинською сільською радою 21 січня 2002 року був посвідчений заповіт, згідно з яким право на земельну частку (пай) він заповів сину ОСОБА_4 , від імені ОСОБА_3 Куклинською сільською радою 12 березня 2009 року був посвідчений заповіт згідно з яким все своє майно вона заповіла дочці ОСОБА_1 (а.с. 15-16).

Відповідно до довідки старости сіл Кукли, Северинівка виконавчого комітету Маневицької селищної ради № 440 від 19 червня 2025 року, на день смерті ОСОБА_7 у будинку АДРЕСА_1 , були зареєстровані та проживали – дружина ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочка ОСОБА_1 , 1983 р.н. (а.с. 12).

Із експертного висновку № 056/1390-а/2 від 18 липня 2025 року вбачається, що записи українською мовою прізвища ОСОБА_8 (заповіт від 31 січня 2002 року, запис ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 ; заповіт від 12 березня 2009 року; свідоцтво про смерть, запис ОСОБА_3 ; свідоцтво про смерть, запис ОСОБА_9 ) та ОСОБА_10 (паспорт; картка платника податків, запис ОСОБА_11 ; свідоцтво про народження, запис ОСОБА_11 , батько ОСОБА_2 , мати ОСОБА_6 ; свідоцтво про народження (повторне), запис ОСОБА_2 , батько ОСОБА_12 , мати ОСОБА_13 ; Державний акт на право приватної власності на землю; свідоцтво про смерть, запис ОСОБА_2 ), попри розбіжності в орфографічній фіксації в документах, наданих для експертизи, є ідентичними (а.с. 13-14).

Як убачається із Державних актів на право приватної власності на землю серії ВЛ № 003311 від 03 березня 2003 року та серії ВЛ №002318 від 24 вересня 2002 року, ОСОБА_2 належить земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства, площами 1,78 га та 1,6 га (а.с. 22-23, 48-49).

Відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії ВЛ № 003307 від 03 березня 2003 року, ОСОБА_3 належить земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства, площею 2,08 га (а.с. 62-63).

За вимогами ч. 1 ст. 328, п. 11 ч. 1 ст. 346 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності припиняється у разі припинення юридичної особи чи смерті власника.

Згідно ст. ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців); спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частиною 1 ст. 1225 ЦК України унормовано, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Частиною 1 ст. 1269 ЦК України унормовано, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Згідно зі ст. 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Судом установлено, що ОСОБА_1 прийняла спадщину шляхом спільного проживання, проте постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 518/02-31 від 05 червня 2026 року позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з відсутністю оригіналів документів, що посвідчує право власності на спадкове майно, а саме на: земельні ділянки, площами 1,6 га, 1,78 га та постановою № 524/02-31від 09 червня 2026 року позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку із відсутністю оригіналів документів, які посвідчують право власності на спадкове майно, відсутністю оригіналу документу, що посвідчує факт шлюбу спадкодавців (батьків спадкоємця) та наявною розбіжністю у написанні прізвища спадкодавця у документах, що підтверджують факт родинних відносин (а.с. 88-91).

Відповідно до повідомлення Маневицької державної нотаріальної контори Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України № 787/01-16 від 11 серпня 2026 року, після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , заведена спадкова справа № 178 за 2026 рік, після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 заведена спадкова справа № 52 за 2012 рік. 24 лютого 2012 року та 05 червня 2026 року з заявою про прийняття спадщини звернулася ОСОБА_1 .

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами. Частиною 2 передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

Факт, про встановлення якого звернулася позивачка, має для неї юридичне значення, оскільки надає правові підстави для реалізації спадкових прав після смерті батьків.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Зважаючи на вищевикладене та беручи до уваги те, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом та за заповітом, прийняла спадщину в встановлений законом строк та спосіб, суд приходить висновку про доцільність визнання за позивачкою права власності на вказане спадкове майно, а також встановити факт родинних відносин з метою оформлення спадкових прав, а тому позовні вимоги слід задовольнити.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 77, 81, 247, 265, 315 ЦПК України, на підставі ст.ст. 328, 346, 1216, 1217, 1225, 1261, 1269, 1270, 1296 ЦК України, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , право власності на земельну ділянку, площею 0,8832 га, кадастровий номер 0723683600:03:001:0288 для ведення особистого селянського господарства та земельну ділянку, площею 0,8990 га, кадастровий номер 0723683600:03:001:0287 для ведення особистого селянського господарства, згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ВЛ № 003311, виданого 03 березня 2003 року на ім`я ОСОБА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , право власності на земельну ділянку, площею 0,7330 га, кадастровий номер 0723683600:03:003:0155 для ведення особистого селянського господарства та земельну ділянку, площею 0,8691 га, кадастровий номер 0723683600:03:003:0154 для ведення особистого селянського господарства, згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ВЛ № 022318, виданого 24 вересня 2002 року на ім`я ОСОБА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , право власності на земельну ділянку, площею 1,4666 га, кадастровий номер 0723683600:03:002:0062 для ведення особистого селянського господарства та земельну ділянку, площею 0,6128 га, кадастровий номер 0723683600:03:003:0280 для ведення особистого селянського господарства, згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ВЛ № 003307, виданого 03 березня 2003 року на ім`я ОСОБА_3 .

Встановити факт родинних відносин, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Кукли Камінь-Каширського (раніше Маневицького) району Волинської області є дружиною ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Кукли Камінь-Каширського (раніше Маневицького) району Волинської області.

Встановити факт родинних відносин, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Кукли Камінь-Каширського (раніше Маневицького) району Волинської області є матір`ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивачка – ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач – Маневицька селищна рада Волинської області, адреса: 44601, сел. Маневичі Камінь-Каширський район Волинська область, вул. Незалежності, 30.

Повний текст судового рішення складено 21 жовтня 2026 року.

Суддя

Маневицького районного суду

Волинської області І.С. Токарська