Постанова від 21 жовтня 2026 р. у справі №183/5023/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 жовтня 2026 рокум.Дніпросправа № 183/5023/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П.,

суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 лютого 2026 року у справі № 183/5023/25 (суддя Дубовенко І.Г.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач) від 30 січня 2025 року №16 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та закрити справу про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що в порушення встановленого порядку проведення перевірки, що передувала складенню протоколу про адміністративне правопорушення та прийняттю оскаржуваної постанови – відповідачем не було складено акту перевірки, не було вручено або своєчасно направлено позивачу копії протоколу про адміністративне правопорушення, що позбавило його можливості надати усі відомості що стосувалися вказаної справи. Крім того, ввжає, що у діях позивача взагалі відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Рішенням Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 лютого 2026 року позовні вимоги позивача було задоволено, визнано протиправною та скасовано оскаржену позивачем постанову відповідача, провадження у справі про адміністративне правопорушення було закрито.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального права та процесуального права, відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції у даній справі та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог позивачу відмовити у повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що спірна постанова є законною та такою, що прийнята у відповідності до норм КУпАП. Вказує, що чинне законодавство не передбачає складання РТЦК актів перевірок як безумовно необхідного елементу доказової бази при встановленні та доведенні наявності складу адміністративного правопорушення в діях винної особи. Відсутність акту перевірки (складання якого у цьому випадку не є обов`язковим) ніяким чином не спростовує факту вчинення ОСОБА_1 виявлених матеріалами адміністративної справи правопорушень та не звільняє останнього від відповідальності. Вважає, що суд необґрунтовано поновив позивачу строк для звернення з адміністративним позовом.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обіймає посаду т.в.о. директора ТОВ «ФГ ДАР ВСЕСВЯТСЬКЕ», що підтверджується відповідним рішенням Загальних зборів учасників від 06.09.2022 та наказом № 13 від 04.10.2022 року. З 01.02.2023 року по 06.11.2024 року на позивача покладено обов`язки ведення військового обліку ТОВ; з 07.11.2024 року обов`язки ведення військового обліку ТОВ покладені на ОСОБА_2

05 листопада 2024 року за вих.24/15314 ІНФОРМАЦІЯ_2 керівникові ТОВ «ФГ ДАР ВСЕСВЯТСЬКЕ» направлене розпорядження, яким на виконання вимог Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 року із наступними змінами, зобов`язано надати: Списки персонального військового обліку та ф., згідно додатку 5 до Порядку станом на 01 січня 2024 року а на 01 листопада 2024 року; Відомість оперативного обліку призовників військовозобов`язаних та резервістів за ф., згідно додатку 12 до Порядку станом на 01 січня 2024 року та на 01 листопада 2024 року; Завірену копію наказу про призначення посадової особи, відповідальної за ведення військового обліку на підприємстві та посадову інструкцію зазначеної особи; Контактні дані керівника та посадової особи, відповідальної за ведення військового обліку.

19 грудня 2024 року за вих.24/17295 ІНФОРМАЦІЯ_2 керівникові ТОВ «ФГ ДАР ВСЕСВЯТСЬКЕ» направлене розпорядження, яким на виконання вимог Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 року із наступними змінами, яким зобов`язано надати: витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань; штатний розпис; загальний список працюючих з датами народження; наказ про призначення особи, відповідальної за ведення військового обліку; посадову інструкцію особи, відповідальної за ведення військового обліку; додаток № 1 до Порядку; додаток № 2 до Порядку, належним чином доведений до призовників, військовозобов`язаних та резервістів; додаток № 5 до Порядку станом на 01.01.2024 та станом на 01.12.2024; додаток № 12 до Порядку станом на 01.01.2024 та станом на 19.12.2024; завірені копії всіх заповнених сторінок військово-облікових документів призовників, військовозобов`язаних та резервістів; додаток № 7 до Порядку; додаток 3 9 по Порядку; сертифікат про підвищення кваліфікації з військового обліку; інші документи з питань військового обліку (додатки № 4, відповіді на розпорядження, накази на виклик з підписами про доведення, доповіді про усунення недоліків, акти перевірок та інше.

20 січня 2024 року уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_3 складений протокол № 16 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , копія якого направлена із супроводжувальним листом за № 456 від 24 січня 2025 року із зазначенням про розгляд справи про адміністративне правопорушення об 11-00 годині 29.01.2025 року – поштовою кореспонденцією, що прийнята згідно зі штампом пошти 3 січня 2025 року.

30 січня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 за результатами розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 винесено постанову, якою накладене на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2120 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 36040 грн.

З фабулою постанови: «На підставі розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №24/15314 від 05.11.2024 та розпорядження т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №24/17295 від 19.12.2024 р. проведено перевірку стану ведення військового обліку у ТОВ «ФГ ДАР ВСЕСВЯТСЬКЕ», за результатами якої встановлено численні порушення положень Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487. Обов`язки з ведення військового обліку, покладено на юриста ОСОБА_2 (Наказ від 07.11.2024) з 01.02.2023 року по 07.11.2024 року обов`язки з ведення військового обліку були покладені на тво директора ОСОБА_1 .

В порушення вимог абз.2 п. 4 та абз.2 п. 17 Додатку 31 Порядку Інструкція відповідальної посадової особи за ведення військового обліку включає в себе повний перелік заходів покладених на підприємствах з метою ведення персонального обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів згідно Постанови КМУ «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 30.12.2022 № 1487 (зі змінами). Проте посадова інструкція затверджена 30 січня 2023 року та жодних змін зі слів особи, відповідальної за ведення військового обліку та тво директора ТОВ до неї не вносилося, відтак розроблятися посадова інструкція мала відповідно до редакції Порядку, яка набрала чинності січня 2023 року, проте за текстом посадова інструкція містить положення Порядку в редакції, яка набрала чинності 18 травня 2024 року. Зазначене дає підстави вважати, що посадова інструкція була розроблена після отримання розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 про проведення документальної перевірки додержання (виконання вимог нормативно-правових актів у сфері дотримання законодавства про військовий обов`язок і військову службу в ТОВ від 05.11.2024р.

Список персонального військового обліку та відомість оперативного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (станом на 1 січня) всупереч вимога п. 40 Порядку не зареєстровані в службі діловодства ТОВ. Список персонального військового обліку станом на 1 січня 2024 року містить підпис ОСОБА_2 , який призначений особою, відповідальною за ведення військового обліку 7 листопада 2024 року. Станом на 1 січня 2024 року особою, відповідальною за ведення військового обліку був тво директора ТОВ ОСОБА_1 . Зазначене дає підстави вважати. Що Список персонального військового обліку станом на 1 січня 2024 року був розроблений після отримання розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 про проведення документальної перевірки додержання виконання вимог НПА у сфері дотримання законодавства про військовий обов`язок і військову службу в ТОВ від 05.11.2024р.

Звіряння облікових даних військовозобов`язаних з обліковими даними районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, в яких вони перебувають на військовому обліку за 2023 не проводилось всупереч вимогам абз. 10 п. 34 Порядку За 2024 рік з ІНФОРМАЦІЯ_2 проведено звірку 7 листопада 2024 року. Виявлено, що молодший сержант ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 має порушення військового обліку, а саме: непроходження медичного огляду ВЛК протягом останніх двадцяти років всупереч вимогам Положення про військово-лікарську експертизу в ЗСУ, затвердженого наказом МОУ № 402 від 14.08.2008 року. Виявлено, що молодший лейтенант ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_7 має порушення військового обліку, а саме був знятий 25 вересня 2003 року у зв`язку з присвоєнням військового звання «молодший лейтенант», проте на облік офіцерів запасу ОСОБА_4 не став, військово-обліковий документ військовозобов`язаного не отримував. За даними АФТС «Оберіг» молодший лейтенант ОСОБА_4 перебуває на спеціальному військовому обліку.

Бронювання здійснювалося ТОВ засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг (Портал Дія). Про необхідність проведення звіряння з іншими ТЦК та СП в яких військовозобов`язані перебувають на військовому обліку було відображено у відповідній графі Журналу обліку результатів перевірки стану військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, звіряння їх облікових даних з даними ІНФОРМАЦІЯ_2 . Проте станом на 23 грудня 2024 року недоліки, виявлені під час проведення звіряння не усунуто.

За результатами перевірки встановлено, що ведення військового обліку військовозобов`язаних в ТОВ здійснюється з порушенням вимог керівних документів. Тво директора ТОВ ОСОБА_1 , будучи відповідальним за ведення військового обліку з 01.02.2023 року по 07.11.2024 року неналежним чином виконував покладені на нього обов`язки директора ТОВ всупереч вимогам п.8 постанови КМУ «Про затвердження порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 30 грудня 2022 року № 1487 (зі змінами) не організував належним чином ведення військового обліку у ТОВ.

ОСОБА_1 про дату та час розгляду справи був повідомлений за допомогою поштового зв`язку, однак для участі у розгляді справи до ІНФОРМАЦІЯ_3 не прибув, про причини не прибуття не повідомив, про перенесення розгляду справи не заявляв, пояснень та доказів щодо поважних причин неналежного ведення військового обліку на підприємстві не повідомив.

В ході розгляду справи не встановлено обставин, що пом`якшують, обтяжують, виключають відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення, або можуть бути підставою для звільнення від адміністративної відповідальності.»

Позивач, вважаючи постанову про адміністративне правопорушення протиправною, звернувся до суду з позовом про її скасування та закриття провадження у справі.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, вказав, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення, не підтверджується жодним доказом, окрім оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення. Відповідач, не подавши до суду належних доказів, які підтверджують винуватість позивача у порушенні законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, не довів правомірності свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позов підлягав задоволенню, при цьому виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (у т.ч. передбачені ст.ст. 210, 210-1 КУпАП).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Як встановлено ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно із ч.2 ст.283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом – рішенням суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, зокрема, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи і посилання на норму закону, яка передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення. Дотримання цих вимог має виключне значення для встановлення об`єктивної істини при оскарженні такої постанови в судовому порядку.

Частиною 1 статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а частиною 3 цієї статті - за вчинення дій,передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Диспозиція вказаної статті носить бланкетний характер, тобто охоронюваних законом правил поведінки вона не встановлює, а спрямовує до інших актів законодавства, котрі визначають відповідні правила, на порушення яких існує заборона.

Отже, у кожному конкретному випадку повинно бути встановлено, які саме спеціальні заборони покладено на особу відповідно до яких конкретно нормативних актів, та які з цих заборон порушено особою, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Як вбачається з оскарженої постанови ОСОБА_1 , як відповідальну особу з ведення військового обліку в ТОВ «ФГ ДАР ВСЕСВЯТСЬКЕ», притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення Положень порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМУ від 30.12.2022 за № 1487.

Так, обов`язок керівників підприємств, установ, організацій щодо забезпечення ведення військового обліку працівників передбачено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» та Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 за № 1487.

Згідно з ч. 7 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Частина 5 ст. 14 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» закріплює, що підприємства, установи, організації, незалежно від підпорядкування і форми власності щороку у строки та в порядку, встановлені Кабінетом Міністрів України, зобов`язані подавати до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки списки громадян України, які підлягають приписці до призовних дільниць.

Частина 5 ст. 34 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» встановлює, що персональний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх роботи або навчання та покладається на керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій і закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності.

Відповідно до абз. 2,5,7,8,15 п. 34 Порядку 1487, з метою ведення персонального військового обліку державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації здійснюють, серед іншого:

- перевірку у громадян України під час прийняття на роботу (навчання) наявності військово-облікового документа. Приймання на роботу (навчання), взяття на персональний військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів здійснюється тільки після взяття їх на військовий облік у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів. В умовах правового режиму воєнного стану зарахування на навчання до закладів освіти громадян, які підлягають військовому обліку та перебувають на тимчасово окупованій території або вибули з тимчасово окупованої території та територій активних бойових дій за кордон, здійснюється з відстроченням взяття їх на військовий облік і оформлення військово-облікових документів у семиденний строк з дати припинення чи скасування правового режиму воєнного стану;

- оповіщення на вимогу районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів і забезпечення їх своєчасного прибуття;

- проведення відповідної роз`яснювальної роботи серед призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо виконання ними правил військового обліку;

- забезпечення повноти та достовірності облікових даних, що вносяться до списків персонального військового обліку;

- оформлення документів, необхідних для бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час.

Ч.1 ст.38 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачає, що центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та заклади освіти незалежно від підпорядкування і форми власності зобов`язані на вимогу територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України сповістити призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України, забезпечити їх своєчасне прибуття за цим викликом, у семиденний строк повідомити відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України про прийняття на роботу (навчання) та звільнення з роботи (навчання) призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 79 Порядку 1487 (що діяв станом на час видання розпоряджень, складення протоколу та прийняття оскаржуваної постанови) передбачено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:

організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;

здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;

виявляють призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку;

організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;

організовують взаємодію з державними органами, підприємствами, установами та організаціями щодо строків та способів звіряння даних списків персонального військового обліку та карток первинного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також їх оповіщення;

організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них;

зберігають протягом 10 років списки, які надходять від закладів освіти щодо жінок, які здобувають освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю (додаток 14);

письмово повідомляють державним органам, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам та організаціям про осіб, які не виконали наказ (розпорядження) керівника зазначених органів, підприємств, установ та організацій та не прибули за викликом до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки;

інформують про стан військового обліку щороку до 5 січня районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських рад та вносять на їх розгляд пропозиції щодо його покращення;

здійснюють взяття на військовий облік жінок, які належать до категорій осіб, зазначених у частині одинадцятій статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»;

забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов`язаних та резервістів військово-облікових документів;

надсилають запити до органів реєстрації з метою встановлення адреси зареєстрованого (задекларованого) місця проживання призовників, військовозобов`язаних та резервістів (додаток 29);

розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням призовниками, військовозобов`язаними та резервістами, посадовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також зіпсуттям або недбалим зберіганням військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними та резервістами, які перебувають у запасі СБУ, розвідувальних органів);

повідомляють органам досудового розслідування про факти, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення громадянами, які ухиляються від військового обліку або навчальних та спеціальних зборів, призову на базову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (додаток 19);

звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку;

повідомляють Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, щодо яких надсилалося звернення відповідно до вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку. Таке повідомлення має містити прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), а також унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи;

виключають з військового обліку на підставі відповідних підтвердних документів осіб, які за рішенням суду визнані недієздатними, оголошені померлими (такими, що пропали безвісти), засуджені до позбавлення волі або померли;

проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього;

виконують архівно-довідкову роботу з питань військового обліку;

виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

проводять щороку відповідно до графіків звіряння, затверджених розпорядженнями голів районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, міських голів, звіряння даних списків персонального військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які працюють (навчаються) в державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, а також даних карток первинного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які перебувають на військовому обліку у виконавчих органах сільських, селищних, міських рад, з обліковими даними документів районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки;

проводять щороку відповідно до затверджених розпорядженнями голів відповідних районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, міських голів планів перевірки стану організації та ведення військового обліку в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях (крім СБУ та розвідувальних органів);

складають за результатами перевірки акти, які в двадцятиденний строк з дня закінчення перевірки надсилають до державних органів, підприємств, установ та організацій, що перевірялися, а також до обласних, Київського міського територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для реагування і вжиття заходів згідно із законодавством. Результати перевірок вносяться до журналів обліку результатів перевірок (додаток 9) і журналу обліку перевірок стану військового обліку районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (додаток 30), який після закінчення зберігається сім років;

видають щороку до 20 січня накази про стан військового обліку в районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за минулий рік та завдання на наступний рік на підставі результатів аналізу звітних даних, проведених заходів та перевірок стану військового обліку за минулий рік. Витяги з наказів щороку до 20 січня надсилаються до відповідних обласних, ІНФОРМАЦІЯ_8 ;

організовують контроль та у разі потреби через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки можуть проводити перевірку дотримання призовниками, військовозобов`язаними та резервістами правил військового обліку (додаток 2).

Відповідно до п. 80 цього ж Порядку – районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до затверджених розпорядженнями голів відповідних районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, міських голів планів щороку (у тому числі позапланово) перевіряють стан військового обліку в державних органах, органах місцевого самоврядування, а також на підприємствах, в установах та організаціях, в яких працюють військовозобов`язані, які заброньовані за цими органами, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та на воєнний час, а також військовозобов`язані, яким видані мобілізаційні розпорядження. Решта державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій перевіряються один раз на чотири роки.

Судом встановлено, що на виконання розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №24/15314 від 05.11.2024 та розпорядження тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №24/17295 від 19.12.2024 р. надавалися відповідні документи для перевірки стану ведення військового обліку у ТОВ «ФГ ДАР ВСЕСВЯТСЬКЕ», що не заперечується сторонами.

За результатами проведеної перевірки складений протокол № 16 від 20 січня 2025 року стосовно директора ТОВ «ФГ ДАР ВСЕСВЯТСЬКЕ», копія якого разом з повідомленням про розгляд справи про адміністративне правопорушення, що призначене 29 січня 2025 року об 11-00годині, відповідно до відтиску пошти направлений позивачу 31 січня 2025 року.

В порушення п. 79 вказаного Порядку - відповідачем за результатами перевірки не був складений акт, який у двадцятиденний строк з дня закінчення перевірки не надісланий до підприємства, що перевірялося. Відповідачем також не надані відомості про внесення результатів перевірки до журналу обліку результатів перевірок (додаток 9) і журналу обліку перевірок стану військового обліку районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (додаток 30).

Окремої уваги заслуговує також надіслана копія протоколу № 16 від 20.01.2025 року разом із повідомленням про розгляд справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 на 29.01.2025 року, після проведення такого розгляду, про що свідчить відповідний відтиск Укрпошти « 31.01.2025».

В той час як у оскарженій постанові зазначено, що ОСОБА_1 повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином шляхом направлення повідомлення поштою. Що спростовується дослідженими доказами.

Не можуть бути прийняті до уваги посилання відповідача на те, що копія протоколу разом із копією повідомлення були отримані позивачем своєчасно, тому як направлені 28.01.2025 року ел.поштою на офіційну ел.адресу підприємства ТОВ «ФГ ДАР ВСЕСВЯТСЬКЕ», оскільки матеріали справи не містять доказів отримання відповідним підприємством таких документів.

Також судом відхиляються посилання відповідача на те, що текст протоколу № 16 від 20.01.2025 року у встановленому законом порядку 20.01.2025 року був оголошений ОСОБА_1 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , від отримання вказаного протоколу позивач відмовився у присутності двох свідків, підписи яких присутні у протоколі, копія якого надана відповідачем у належним чином завіреній копії. Копія протоколу № 16 від 20.01.2025 року, що направлена на адресу ОСОБА_1 поштою – не містить зазначення таких свідків, як і їх підписів. Отже, за формо.ю і змістом протокол, що наданий суду і позивачу – різні.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У відповідності до правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 11.10.2016 у справі № 816/4340/14, визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі й обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення: порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України), врегульовано Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства оборони України № 3 від 01.01.2024 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.01.2024 року за №36/41381 (далі - Інструкція).

Тобто, законодавцем визначено чітку та послідовну процедуру розгляду справ про адміністративне правопорушення, порушення якої є підставою для визнання дій суб`єкта владних повноважень неправомірними, а відтак й для скасування його рішення про притягнення до відповідальності.

Вказані положення не є формальною вимогою, це важлива законодавча гарантія об`єктивного та справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, надана, зокрема, військовозобов`язаному для захисту свої прав та інтересів від безпідставного притягнення до відповідальності.

Згідно з п. 3 Розділу ІІ Інструкції, у протоколі зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є); пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Відповідно до п. 6 Розділу ІІ Інструкції, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов`язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол.

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення №16 від 20.01.2025 року, до нього було додано акт перевірки, на підставі якого відповідачем було зроблено висновок про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Проте, матеріали справи такого акту не містять.

Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення, складений щодо позивача, не може бути визнаний належним доказом у цій справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені у ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, що притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумніви суду.

З огляду на викладене вище, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про необхідність скасування постанови та, як наслідок, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Стосовно аргументів відповідача про пропуск позивачем строків звернення з позовом до суду, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вже надавав оцінку таким доводам та визнав, що позивач звернувся до суду з даним позовом в межах визначеного строку звернення до суду.

Скаржник не наводить доводів на спростування висновків суду першої інстанції, тому, такі доводи скаржника колегія суддів відхиляє.

Доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують правильних висновків суду, підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ч.3 ст.272, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без задоволення.

Рішення Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 лютого 2026 року у справі № 183/5023/25 - залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч.3 ст.272 КАС України.

Головуючий - суддя Н.П. Баранник

суддя Н.І. Малиш

суддя А.А. Щербак