Постанова від 21 жовтня 2026 р. у справі №280/3037/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 280/3037/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року (суддя Бойченко Юлія Петрівна) в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить: визнати рішення від 21.07.2025 № 083850026738 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, рішення від 04.12.2025 № 083850026738 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та рішення від 02.02.2026 № 083850026738 Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, якими відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058 протиправними та скасувати; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового стажу позивача періоди роботи 12.03.1980 – 02.10.1980, 03.10.1980 – 22.04.1982, 01.07.2000 – 19.10.2002 і період військової служби 23.04.1982 – 11.05.1984 на підставі трудової книжки, періоди здійснення підприємницької діяльності 15.01.2002 – 31.12.2002, 01.01.2003 – 31.12.2003, 01.02.2005 – 30.04.2005, 01.03.2007 – 31.03.2007 та 01.01.2017 – 31.12.2017 та призначити і виплачувати з 14.07.2025 пенсію за віком згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 04.12.2025 № 083850026738 про відмову у призначенні пенсії. Визнано протиправним та скасовано рішення від 02.02.2026 № 083850026738 про відмову у призначенні пенсії. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди з 12.03.1980 по 02.10.1980, з 23.04.1982 по 11.05.1984, з 01.07.2000 по 19.10.2002, з 01.01.2003 по 31.12.2003 та повторно розглянути заяву від 26.01.2026 про призначення пенсії за віком. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, його висновки не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 14.07.2025 звернувся до Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 21.07.2025 № 083850026738 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. За доданими документами до загального страхового стажу не зараховано: період строкової служби з 23.04.1982 по 11.05.1984 згідно з військовим квитком від 23.04.1982 серії НОМЕР_1 та періоди роботи згідно з трудовою книжкою від 25.09.1980 серії НОМЕР_2 , оскільки прізвище « ОСОБА_2 » не відповідає даним паспорта « ОСОБА_2 ».

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 23.10.2025 у справі № 333/7339/25, яке набрало законної сили 25.11.2025, встановлено факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трудової книжки серії НОМЕР_2 , заповненої 25 вересня 1980 року російською мовою на ім`я « ОСОБА_3 ». Відмовлено ОСОБА_1 у встановленні факту належності військового квитка.

Позивач повторно звернувся до органу Пенсійного фонду України із заявою від 27.11.2025 про призначення пенсії за віком.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 04.12.2025 № 083850026738 відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. За доданими документами до страхового стажу не зараховано: період роботи з 12.03.1980 по 02.10.1980, оскільки відсутній підпис відповідальної особи та печатка підприємства; період з 10.06.1996 по 19.10.2002 зараховано частково, оскільки за відсутності відомостей про застраховану особу після липня 2000 року записи трудової книжки доцільно підтвердити додатковими документами; період військової служби з 23.04.1982 по 11.05.1984, оскільки у військовому квитку прізвище не співпадає з паспортними даними, а рішенням суду від 23.10.2025 у справі № 333/7339/25 відмовлено заявнику у встановленні факту належності військового квитка.

Позивач втретє звернувся до органу Пенсійного фонду України з заявою від 26.01.2026 про призначення пенсії за віком.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 02.02.2026 № 083850026738 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. За доданими документами до страхового стажу не зараховано: період роботи з 12.03.1980 згідно з трудовою книжкою, оскільки відсутній запис про звільнення; період проходження військової служби згідно з військовим квитком, оскільки на титульній сторінці військового квитка прізвище заявника не відповідає паспортним даним. В долученому рішенні суду від 23.10.2025 у справі № 333/7339/25 відмовлено заявнику у встановленні факту приналежності йому військового квитка. Період роботи з 01.07.2000 по 19.10.2002, оскільки в реєстрі застрахованих осіб відсутня інформація про сплату внесків; період підприємницької діяльності згідно з листом ГУ ПФУ в Запорізькій області від 17.12.2025 № 0800-0505-8/155496, оскільки відсутня інформація про сплату внесків та свідоцтво про сплату єдиного податку надано в копії; періоди ведення підприємницької діяльності з 15.01.2002 по 31.12.2003, з 01.02.2005 по 30.04.2005, березень 2007, з 01.03.2022 по 30.06.2024, з 01.11.2025 по 31.12.2025, оскільки в реєстрі застрахованих осіб відсутні дані про сплату внесків.

Вважаючи протиправними вказані рішення ПФУ, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та висновкам суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно зі статтею 48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника, а відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - основним документом, що підтверджує стаж роботи.

Щодо не зарахування до страхового стажу позивача періодів роботи з 12.03.1980 по 02.10.1980, оскільки відсутній запис про звільнення, станом на час початку ведення трудової книжки позивача діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях від 20.06.1974 № 162 (далі - Інструкція № 162).

Надалі порядок ведення (внесення записів) до трудових книжок врегульовано Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України від 29.07.1993 № 58 (далі - Інструкція № 58).

Пунктом 2.4 Інструкції № 58 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Колегія суддів зауважує, що пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про трудові книжки працівників» від 27.04.1993 № 301 встановлено, що за порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

З огляду на наведені норми права, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо порядку її заповнення. Неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 677/277/17.

Також Верховний Суд у постановах від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а, від 04.09.2018 у справі № 423/1881/17 висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Доводи апеляційної скарги такий висновок не спростовують.

Щодо не зарахування до страхового стажу позивача періоду військової служби з 23.04.1982 по 11.05.1984, оскільки у військовому квитку прізвище не співпадає з паспортними даними, а рішенням суду від 23.10.2025 у справі № 333/7339/25 відмовлено заявнику у встановленні факту належності військового квитка, суд апеляційної інстанції звертає увагу апелянта, що рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 23.10.2025 у справі № 333/7339/25, яке набрало законної сили 25.11.2025, встановлено факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трудової книжки серії НОМЕР_2 . Відповідно, наявність у трудовій книжці НОМЕР_2 від 25.09.1980 запису щодо проходження позивачем служби у лавах Радянської Армії з 23.04.1982 по 11.05.1984 (а.с. 17) є достатньою правовою підставою для зарахування відповідного періоду до страхового стажу позивача.

Щодо не зарахування до страхового стажу періоду з 01.07.2000 по 19.10.2002 з тих підстав, що в реєстрі застрахованих осіб відсутня інформація про сплату внесків, суд зазначає таке.

З записів трудової книжки НОМЕР_2 від 25.09.1980 вбачається, що позивач у період з 10.06.1996 по 19.10.2002 працював в ТОВ «Лагуна» на посаді експедитора.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Закон № 1058) страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Згідно зі ст. 20 Закону № 1058 страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до положень ст. 106 Закону № 1058 відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Аналіз наведених норм дає можливість дійти висновку, що обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Ненадходження відрахувань із заробітної плати позивача до Пенсійного фонду України за спірні періоди, за відсутності вини позивача, не є підставою для відмови у зарахуванні відповідного стажу роботи до страхового стажу для призначення пенсії.

Доводи апеляційної скарги такі висновки не спростовують.

Щодо зарахування до страхового стажу позивача період з 01.01.2003 по 31.12.2003, відмовляючи у його зарахуванні, ПФУ вказав на відсутність інформації про сплату внесків, а також свідоцтво про сплату єдиного податку надано в копії.

Разом з тим суд звертає увагу, що листом Фінансово-економічного управління Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 17.12.2025 № 0800-0505-8/155496 підтверджується, що відповідно до наявної копії свідоцтва про сплату єдиного податку у період з 01.01.2003 по 31.12.2003 діяльність здійснювалась за спрощеною системою оподаткування (єдиний податок).

Відтак суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що період з 01.01.2003 по 31.12.2003 має бути зарахований до страхового стажу позивача.

У частині відмови у задоволенні позову рішення суду першої інстанції не оскаржується, судом апеляційної інстанції не перевіряється.

Рішення суду першої інстанції ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року в адміністративній справі № 280/3037/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з 22 жовтня 2026 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених статтею 328 КАС України.

Повна постанова складена 22 жовтня 2026 року.

Головуючий - суддя О.В. Головко

суддя Т.І. Ясенова

суддя А.В. Суховаров