Постанова від 21 жовтня 2026 р. у справі №160/14768/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/14768/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 липня 2026 року (суддя Рищенко Андрій Юрійович) в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо: не нарахування ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 02.06.2025 по час звернення до суду; не виплати ОСОБА_1 поточної пенсії за період з 05.02.2026; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області: здійснити нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії ОСОБА_1 , за період з 02.06.2025 по час фактичного розрахунку з виплати всіх пенсійних виплат, що належать позивачу; виплачувати ОСОБА_1 поточну пенсії за період з 05.02.2026 року щомісячно, до 25 числа кожного місяця, та виплатити заборгованість з пенсії, що утворилася за період часу з 05.02.2026.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 липня 2026 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Зазначає, що позивачу виплачена невелика сума заборгованості і на неї повинна бути нарахована компенсація втрати частини доходів, а на решту частини заборгованості така повинна нараховуватися постійно протягом всього часу існування заборгованості, що відповідач не здійснює. Вказує, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні взагалі не надав правової оцінки факту неотримання поточної пенсії та її не виплати відповідачем.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 у справі № 160/20777/25 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 : до стажу роботи по Списку 1 періоду його роботи з 11.11.2004 по 08.08.2010 включно; до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року за № 1058-ІV, незалежно від віку при стажі роботи 25 років, періоду його роботи з 11.11.2004 року по 08.08.2010 року включно, з розрахунку 1 рік стажу по Списку 1 за 9 місяців до пільгового стажу, що дає право на вихід на пенсію незалежно від віку при стажі роботи 25 років, за кожен 1 повний рік роботи за провідними професіями; до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року за № 1058-ІV незалежно від віку при стажі роботи 25 років, періоду навчання з 01.09.1995 по 05.07.1999 включно; до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року за № 1058-ІV, незалежно від віку при стажі роботи 25 років, періодів його роботи з 12.05.1998 по 27.11.1998 включно та з 11.01.2023 по 31.03.2023 включно. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяви ОСОБА_1 від 02.06.2025 року та від 17.06.2025 року про призначення пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року за № 1058-ІV, з урахуванням зарахованих періодів роботи ОСОБА_1 та з урахуванням правової позиції, викладеної в цьому рішенні.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.02.2026 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 року у адміністративній справі № 160/20777/25 – змінено, абзаци четвертий і п`ятий резолютивної частини рішення викладено у наступній редакції: «Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 : до стажу роботи по Списку № 1 періоду його роботи з 11.11.2004 року по 08.08.2010 року включно; до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» незалежно від віку при стажі роботи 25 років, періоду його роботи з 11.11.2004 року по 08.08.2010 року включно, з розрахунку 1 рік стажу по Списку № 1 за 9 місяців до пільгового стажу, що дає право на вихід на пенсію незалежно від віку при стажі роботи 25 років, за кожен 1 повний рік роботи за провідними професіями; до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» незалежно від віку при стажі роботи 25 років, періоду навчання з 01.09.1995 року по 05.07.1999 року включно; до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» незалежно від віку при стажі роботи 25 років, періодів його роботи з 12.05.1998 року по 27.11.1998 року включно та з 11.01.2023 року по 31.03.2023 року включно. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяви ОСОБА_1 від 02.06.2025 року та від 17.06.2025 року про призначення пенсії за ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням правової позиції, викладеної в цьому рішенні».

На звернення позивача Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом від 19.05.2026 за № 60158-40513/1-01/8-0400/26 повідомило, що на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 05.02.2026 у справі № 160/20777/25 позивачу призначено пенсію з 02.06.2025 та нараховано доплату за період з 02.06.2025 по 31.05.2026 в сумі 294 233 грн 00 коп. В межах бюджетних асигнувань згідно з Порядком № 821 проведено виплату пенсійних коштів на виконання рішення суду в квітні 2026 року в розмірі 7 650,00 грн та в травні 2026 року – в розмірі 5 825 грн 00 коп. Залишок пенсійних коштів на виконання рішення суду в сумі 280 758 грн 00 коп. обліковується в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та подальша його виплата буде проводитись згідно з Порядком № 821 при надходженні відповідного фінансування для виплати сум, нарахованих за рішенням суду.

Позивач вважає протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не нарахування ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії та не виплати ОСОБА_1 поточної пенсії за період з 05.02.2026, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Перевіряючи правильність рішення суду першої інстанції щодо вирішення позовних вимог про визнання протиправними дії в частині не виплати ОСОБА_1 поточної пенсії за період з 05.02.2026, суд апеляційної інстанції вважає слушними зауваження позивача, що в оскаржуваному рішенні відсутні мотиви, за яких суд дійшов висновку про відмову в позові у цій частині.

Усуваючи такий недолік суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що пенсію позивачу призначено за наслідком повторного розгляду заяви ОСОБА_1 від 02.06.2025, який відбувся на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 05.02.2026.

Не є спірним, що відповідач при виплаті пенсії застосував приписи постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень».

Верховний Суд у постанові від 15 вересня 2026 року у справі № 580/490/26, предметом розгляду якої були правовідносини щодо застосування Пенсійним фондом Порядку № 821 під час виконання судового рішення про перерахунок пенсії, звернув увагу, що визначальним у розмежуванні нового адміністративного спору та спору щодо належного виконання судового рішення є не сам факт прийняття суб`єктом владних повноважень нового рішення або вчинення ним нових дій, а їх зміст, мета та безпосередній зв`язок із виконанням судового рішення.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що судовим рішенням у № 160/20777/25 не вирішувалось питання призначення та виплати позивачу пенсії, а відтак позивач обґрунтовано звернувся до суду з новим позовом в загальному порядку.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, колегія суддів виходить з того, що відповідач не спростовує доводи позивача про те, що поточна пенсія не виплачується.

З відповіді відповідача вбачається, що єдиною підставою для не виплати поточної пенсії стало застосування приписів Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень (далі Порядок № 821), затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 р. № 821.

Порядком № 821 визначено механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, зокрема, за період, що передує даті набрання чинності рішенням суду, за джерелами їх виплати (фінансування).

На переконання суду апеляційної інстанції, приписи Порядку № 821 не можуть бути застосовані до виплати поточної пенсії, оскільки цей Порядок стосується погашення заборгованості за рішеннями судів, а не виплати поточної пенсії.

Більш того, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026 у справі № 320/51895/25, визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень», що взагалі виключає можливість її застосування.

Водночас колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця проживання пенсіонера організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що заявлені позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача виплачувати ОСОБА_1 поточну пенсію за період з 05.02.2026 щомісячно, до 25 числа кожного місяця, та виплати заборгованість з пенсії, що утворилася за період часу з 05.02.2026, підлягають задоволенню.

Щодо вимоги здійснити нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії ОСОБА_1 за період з 02.06.2025 по час фактичного розрахунку з виплати всіх пенсійних виплат, суд апеляційної інстанції зазначає, що компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати регулюється нормами Закону України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон України № 2050-ІІІ), а також Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 (далі - Порядок № 159).

Відповідно до статей 1, 2, 4 Закону України № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

У постанові від 05.03.2020 у справі № 140/1547/19 Верховний Суд зазначив: «Згідно з положеннями статті 4 Закону № 2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Відповідно до статті 6 Закону № 2050-III компенсацію виплачують за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету. З системного аналізу правових норм вбачається, що основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу».

Враховуючи, що основні суми доходу, нараховані на виконання судового рішення у справі № 160/20777/25, не виплачені позивачу, що не заперечується сторонами, а компенсація втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу, суд апеляційної інстанції доходить висновку про передчасність позову в цій частині та, як наслідок, відсутність правових підстав для його задоволення.

Такий висновок додатково підтверджується й правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 14 травня 2025 року у справі № 160/672/24.

Враховуючи сукупність наведених обставин, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню як таке, що ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та неповним встановленням обставин справи.

Керуючись ст.ст. 238, 243, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 липня 2026 року в адміністративній справі № 160/14768/26 частково скасувати.

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не виплати ОСОБА_1 поточної пенсії з 05.02.2026.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплачувати ОСОБА_1 поточну пенсію до 25 числа кожного місяця, починаючи з 05.02.2026, та виплатити заборгованість з виплати пенсії, що утворилася за період часу з 05.02.2026.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам у загальному розмірі 2 928 (дві тисячі дев`ятсот двадцять вісім) грн 64 коп.

Постанова суду набирає законної сили з 22 жовтня 2026 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених статтею 328 КАС України.

Повна постанова складена 22 жовтня 2026 року.

Головуючий - суддя О.В. Головко

суддя Т.І. Ясенова

суддя А.В. Суховаров