Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №159/2965/26 — Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/2965/26

Провадження № 2/159/2132/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області

під головуванням судді Бойчука П.Ю.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), від імені якої діє представник ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ) про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 , звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Позов обґрунтовано тим, що від спільного проживання без реєстрації шлюбу у ОСОБА_1 та ОСОБА_3 була народжена спільна донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Між сторонами не склалося спільне проживання, дитина від народження постійно проживала лише з позивачем та перебувала на її повному утриманні.

Відповідач добровільно не надавав коштів на її утримання, а тому позивач була змушена звернутися до суду з позовом про стягнення з відповідача аліментів на утримання дочки.

Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 29.08.2022 року було вирішено стягувати з відповідача аліменти на користь позивача на утримання неповнолітньої дитини - дочки ОСОБА_4 у розмірі по 1500,00 грн. щомісячно, починаючи з 27.07.2022 року до досягнення дитиною повноліття.

На даний час встановлений спосіб стягнення аліментів не забезпечує належного рівня утримання дитини та потребує зміни у зв`язку зі зміною сімейного та матеріального стану позивача.

Зокрема, батько позивача - ОСОБА_5 , який фактично допомагав у матеріальному забезпеченні та утриманні дитини, проходив військову службу у складі Збройних Сил України та під час виконання бойового завдання зник безвісти, у зв`язку з чим сім`я втратила суттєве джерело матеріальної підтримки, що значно погіршило матеріальне становище позивача та суттєво вплинуло на можливість належного забезпечення потреб дитини.

Крім цього, витрати на утримання дитини істотно зросли, зокрема на харчування, лікування, одяг, навчання та інші необхідні потреби, доходи позивача не є постійними та носять мінливий характер.

Відповідач не є особою з інвалідністю, працездатний, у нього відсутні інші утриманці, може працювати та забезпечувати свою доньку.

З врахуванням викладених обставин, ОСОБА_2 , діючи в інтересах ОСОБА_1 , просила змінити спосіб стягнення аліментів, визначених рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 29.08.2022 року, та стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня набрання рішенням суду законної сили до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 08.06.2026 року відкрито провадження в цивільній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Крім цього, відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач ОСОБА_3 подав відзив на пред`явлений позов, з якого вбачається, що відповідач позовні вимоги визнає частково.

Так, відповідача вказує, що вимога позивача про стягнення аліментів у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача є необґрунтованою та такою, що не відповідає принципу справедливого балансу інтересів дитини та платника аліментів. Не заперечуючи проти його обов`язку сплачувати аліменти та проти зміни способу їх стягнення, відповідач вказує на те, що на даний час у нього відсутні стабільні та значні доходи, а тому стягнення аліментів у розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу) буде надмірним та не відповідає його матеріальному становищу.

На підставі викладеного, у поданому до суду відзиві на пред`явлений позов відповідач просив позовні вимоги позивача задовольнити частково, зокрема - змінити спосіб стягнення аліментів, визначених рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 29.08.2022 року, та стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня набрання рішенням суду законної сили до досягнення дитиною повноліття. В задоволенні позовних вимог про стягнення аліментів у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) просив відмовити.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, з`ясувавши обставини справи та дослідивши наявні серед матеріалів справи докази, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 27.08.2019 року виконавчим комітетом Білашівської сільської ради Ковельського району Волинської області, ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Білашів Ковельського району Волинської області, а її батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

Відповідно до рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 29.08.2022 року, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів було задоволено та вирішено стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі по 1500,00 грн. щомісячно, починаючи з 27.07.2022 року і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ст. 180 СК України, обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька. За домовленістю між батьками дитини, той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь в її утриманні, а у разі недосягнення такої згоди кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються за рішенням суду.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

При цьому, за змістом ст. 141 СК України, батьки мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незважаючи на розірвання шлюбу чи проживання окремо від дитини.

Положеннями ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» поняття прожиткового мінімуму визначено як вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Згідно ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку . Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Аналізуючи зазначені норми закону, суд вважає, що батьки дитини повинні забезпечити для дитини утримання у розмірі не меншому прожиткового мінімуму на місяць, встановленого на відповідний період для певного віку дитини, як мінімальної гарантії загального рівня забезпеченості повноцінним харчуванням для розвитку організму дитини, збереження її здоров`я та розвитку дитини, а кожен з батьків повинен надати дитині утримання у розмірі, не меншому половини цього прожиткового мінімуму щомісячно. Тобто, забезпечення батьками такого прожиткового мінімуму забезпечує мінімальні потреби дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Вимога зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватись, адже можливість вибору способу присудження аліментів, з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182 - 184 СК України, не може обумовлюватись разовим її здійсненням та, відповідно, з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України, зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Після винесення судом рішення про стягнення з відповідача аліментів, змінився матеріальний стан позивача, оскільки остання втратила матеріальну допомогу, яку надавав їй батько.

Відповідач не заперечив вказаної обставини.

Відповідач має вік 25 років, не подав доказів існування обставин, які істотно обмежують його працездатність, доказів перебування на його утриманні інших утриманців, доказів існування інших обставин, що мають істотне значення при визначенні розміру аліментів, що дозволяє зробити висновок про його спроможність сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 1/4 частини усіх його доходів щомісячно.

Відповідач не довів, що він не має жодних доходів та не спроможний сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі.

На переконання суду, такий розмір аліментів буде об`єктивним та справедливим з врахуванням наведених вище обставин.

Разом з тим, позивач не довела, що відповідач має змогу сплачувати аліменти у запропонованому нею розмірі.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.04.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що, відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Таким чином, в даному випадку аліменти у новому розмірі слід стягувати з дня набрання рішенням законної сили.

Крім цього, з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 82, 89, 141, 263, 264, 265, 274-279 ЦПК України, на підставі ст.ст. 180-182, 184, 191, 192 СК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, - задовольнити частково.

Змінити спосіб стягнення аліментів, визначених рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 29.08.2022 року, та стягувати з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) аліменти на утримання неповнолітньої дитини - дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) в користь держави судовий збір в сумі 1331 (одну тисяча триста тридцять одну) грн. 20 коп.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий:П. Ю. БОЙЧУК