Суд: Третій апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 21 жовтня 2026 р.
Справа: №160/14339/26
Суддя: Головко О.В.
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
22 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/14339/26
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),
суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 липня 2026 року (суддя Ніколайчук Світлана Василівна) в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області
третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 18.02.2026 № 045550034000 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 з 19.12.2025, зарахувавши до страхового стажу період роботи з 28.02.1989 по 09.08.1991, з 02.04.1996 по 09.01.1998 згідно з копією трудової книжки серії НОМЕР_1 від 28.02.1989.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 липня 2026 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 18.02.2026 № 045550034000 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 28.02.1989 по 09.08.1991 роки, з 02.04.1996 по 09.01.1998 роки згідно із трудової книжки серії НОМЕР_1 від 28.02.1989. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.02.2026 року про призначення пенсії за віком, з урахуванням позиції викладеної у цьому рішенні та зарахованих періодів роботи ОСОБА_1 цим судовим рішенням. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, його висновки не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити в її задоволенні, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 09.02.2026 звернулась до територіального органу Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Названа заява була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Львівській області, яким прийнято рішення від 18.02.2026 № 045550034000 про відмову в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
Згідно з названим рішенням: вік заявника 60 років 01 місяць 21 день. Страховий стаж становить 31 рік 07 місяців 05 днів.
За доданими документами до страхового стажу не зараховано:
- період роботи в росії з 28.02.1989 по 09.08.1991 згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 , виданою 28.02.1989, оскільки в записі про звільнення з роботи відсутня дата наказу на звільнення. Для зарахування необхідно долучити уточнюючу довідку про період роботи, видану на підставі первинних документів;
- період роботи з 02.04.1996 по 09.01.1998 згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 , виданоїю28.02.1989, оскільки в записі про прийняття на роботу відсутня назва організації. Для зарахування необхідно долучити уточнюючу довідку про період роботи, видану на підставі первинних документів.
Вважаючи протиправним вказане рішення, ОСОБА_1 звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та висновкам суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно зі статтею 48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника, а відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - основним документом, що підтверджує стаж роботи.
Записи трудової книжки НОМЕР_1 від 28.02.1989, яка видана на ім`я ОСОБА_1 , містять інформацію про періоди роботи позивача з 28.02.1989 по 09.08.1991; з 02.04.1996 по 09.01.1998.
Підставою для не зарахування спірних періодів стала та обставина, що у трудовій книжці відсутня дата наказу про звільнення (період роботи з 28.02.1989 по 09.08.1991), а також при прийнятті на роботу не зазначена назва організації (період роботи з 02.04.1996 по 09.01.1998).
Суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції було встановлено, відповідачем не спростовується, що у період з 02.04.1996 по 09.01.1998 позивач працювала в Управлінні соціального захисту населення Одеської обласної державної адміністрації.
Варто зауважити, що записи трудової книжки за період роботи з 28.02.1989 по 09.08.1991 та з 02.04.1996 по 09.01.1998 містять підпис осіб, які внесли записи, інформацію щодо підстав внесення записів, відповідні записи засвідчені відбитками печатки установи.
Запис про звільнення, який виконано 09.08.1991, містить інформацію, що запис внесено на підставі наказу № 70, проте дату такого наказу не вказано, натомість самі записи трудової книжки містять період роботи в установі.
Пунктом 2.4 Інструкції № 58 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Колегія суддів зауважує, що пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про трудові книжки працівників» від 27.04.1993 № 301 встановлено, що за порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
З огляду на наведені норми права, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо порядку її заповнення. Неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 677/277/17.
Також Верховний Суд у постановах від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а, від 04.09.2018 у справі № 423/1881/17 висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Доводи апеляційної скарги такий висновок не спростовують.
Рішення суду першої інстанції ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 липня 2026 року в адміністративній справі № 160/14339/26 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з 22 жовтня 2026 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених статтею 328 КАС України.
Повна постанова складена 22 жовтня 2026 року.
Головуючий - суддя О.В. Головко
суддя А.В. Суховаров
суддя Т.І. Ясенова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua