Постанова від 18 жовтня 2026 р. у справі №160/3131/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військової служби

Дата: 18 жовтня 2026 р.

Справа: №160/3131/26

Суддя: Олефіренко Н.А.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/3131/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Дурасової Ю.В., Божко Л.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2026 ( суддя Коренев А.О.) в адміністративній справі №160/3131/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , у якій позивач просить:

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії Міністерства внутрішніх справ України щодо не нарахування та невиплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких додаткової винагороди виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану”, у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційне дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 06 вересня 2023 року по 13 січня 2025 року - включно.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії Міністерства внутрішніх справ України нарахувати та виплатити додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану”, у розмірі, збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційне дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 06 вересня 2023 року по 13 січня 2025 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

Підстави позову:

1.Отримання поранення під час захисту Батьківщини: 20 квітня 2022 року під час виконання службово-бойових завдань та участі в бойових діях у місті Рубіжне Луганської області позивач отримав тяжке поранення (множинні вогнепальні осколкові поранення, акубаротравму, закриту черепно-мозкову травму тощо) внаслідок ворожого танкового обстрілу (що підтверджено актами за формою Н-1 та Н-5).

2.Тривале лікування: у зв`язку з отриманим пораненням і його наслідками позивач тривалий час перебував на стаціонарному лікуванні (зокрема у спірний період з 06 вересня 2023 року по 13 січня 2025 року).

3.Право на додаткову винагороду: згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 та наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.09.2023 № 729 (пп. 1 п. 15), військовослужбовцям за період стаціонарного лікування внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини, виплачується додаткова винагорода, збільшена до 100 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно дням такого лікування.

4.Вважає бездіяльність відомства протиправною: позивач зазначає, що військова частина відмовилася нарахувати та виплатити йому цю винагороду за вказаний період (посилаючись на те, що частина діагнозів під час госпіталізації нібито не стосувалася безпосередньо поранення), через що він звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з вимогою визнати таку бездіяльність протиправною та зобов`язати частину здійснити виплату.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд в рішенні від 10.07.2026 року дійшов висновку про відмову в задоволенні позову з таких підстав:

1.Неповне підтвердження зв`язку лікування з пораненням: хоча позивач дійсно отримав тяжке поранення у квітні 2022 року під час бойових дій у Рубіжному (що підтверджено актами Н-1 і Н-5), у спірний період (з 06.09.2023 по 13.01.2025) він тривалий час перебував на стаціонарному лікуванні з іншими основними діагнозами.

2.Наявність супутніх загальних захворювань: відповідно до висновків військово-лікарської комісії (ВЛК), значна частина діагнозів, з приводу яких позивач лікувався у вказаний період (зокрема гіпертонічна хвороба, постміокардитичний кардіосклероз, проблеми з суглобами, остеохондроз тощо), кваліфікована як такі, що не пов`язані ні з пораненням, ні із захистом Батьківщини (а є наслідками загальних захворювань, набутих протягом життя).

3.Умови виплати додаткової винагороди: згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 та наказом МВС України від 01.09.2023 № 729, виплата 100 000 гривень пропорційно дням стаціонарного лікування гарантується лише у разі лікування поранень, контузій, травм або каліцтв, пов`язаних із захистом Батьківщини.

4.Невідповідність підстав для виплат: оскільки в спірні періоди лікування стосувалося інших хвороб, а не наслідків безпосереднього бойового поранення 2022 року, військова частина правомірно відмовила у нарахуванні та виплаті додаткової винагороди, і суд визнав ці дії правомірними.

З апеляційною скаргою звернувся позивач з підстав викладених в обґрунтування вимог позову.

У відзиві відповідач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

Позивач проходив військову службу в Збройних Силах України у складі військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до Акту № 67/22 від 29 квітня 2022 року (форма Н-1) про нещасний випадок ( у тому числі поранення) з солдатом призваним по мобілізації ОСОБА_1 20.04.2022 близько 14 год. 30 хв. під час виконання службово-бойових завдань в місті Рубіжне Сєверодонецького району Луганської області по будівлі вівся танковий вогонь та один із снарядів влучив поруч з солдатом ОСОБА_1 внаслідок чого він отримав вогнепальні множинні осколкові сліпі поранення м`яких тканин з дефектами шкіри правої верхньої кінцівки, обох стегон, голови. Закритий перелом правої виличної кістки. ЗЧМТ. Акубаротравма, ураження обох вух”. З висновком: травма отримана в період проходження служби під час виконання службо-бойових завдань в зоні проведення бойових дій н території Луганської області (а.с. 16-18).

Згідно з висновком акту розслідуванням нещасного випадку (в тому числі поранення), що станом 20 квітня 2022 року у військовій частині НОМЕР_2 ЦОТО НГ України (форма Н-5) від 29 квітня 2022 року травма отримана в період проходження служби під час виконання службо-бойових завдань в зоні проведення бойових дій н території Луганської області (а.с. 19-20).

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії, яка видана військової частини НОМЕР_3 від 27.04.2022 року № 559, Поранення, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби. (Довідку про обставини поранення не надано). На підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб потребує відпустки за станом здоров`я на 30 календарних днів (а.с. 23).

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини від 20.02.2023 року № 58 зараховано в списки особового складу військової частини та на всі види забезпечення: солдата по мобілізації ОСОБА_2 (Г-130476), який здав справи і обов`язки за стрільця-радіотелефоніста 2-го відділення 3-го стрілецького взводу 9-ї стрілецької роти НОМЕР_4 стрілецького батальйону та переміщений наказом начальника Центрального територіального управління Національної гвардії України по особовому складу від 23.01.2023 № 4 о/с для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), “ 20” лютого 2023 року (а.с. 9).

Відповідно до довідки № 153 “Територіальне медичне об`єднання міністерства внутрішніх справ України по полтавській області” медична (військово-лікарська) комісії солдат в/ч НОМЕР_1 НГУ ОСОБА_1 , 1979 р. п. пройшов медичний огляд 12 квітня 2024 року. Рішення медичної (військово-лікарської) комісії: “Наслідки вибухової травми (20.04.2022р.): акубаротравми, 3ЧМТ, струсу головного мозку у вигляді легкої лікворо-венозної дистензії, розсіяної мікросимптоматики, синдрому ВСД за змішаним типом; наслідки поєднаного вогнепального осколкового сліпого поранення (20.04.2022р.) м?яких тканин правого плеча та ліктьового суглобу, обох стегон, обличчя із закритим переломом правої виличної кістки (операція: 28.06.2022р. - видалення сторонніх тіл з дистального відділу правого стегна, заднього відділу правого ліктьового суглобу) у вигляді зміцнілих рубців шкіри, наявних множинних металевих сторонніх тіл в м?яких тканинах голови, правого плеча, обох стегон (розмірами 1-3 мм) без порушення функції кінцівок”. Травма, поранення, ТАК, повязані із захистом Батьківщини.

“Гіпертонічна хвороба ІІ ст., 2 ст.. ризик III (високий). Постміокардитичний кардіосклероз, КАГ (04.10.2023р.)-інтактні КА, СН ст. В, недостатність МК, ТК ІІ ст., ХСН І ст.. Ангіопатія сітківки обох очей. Аутомунний тиреоїдит. сутиреоз. Деформуючий остеоартроз правого колінного суглобу ІІ ст. (операція: 28.06.2022 р. - дебрідмент, парціальна резекція латерального меніска, реліз медіопателлярної складки) із стійким больовим синдромом, незначним порушенням функції суглобу. Двобічний коксартроз ІІ ст. без порушення функції суглобів. Розповсюджений міжребцевий остеохондроз, протрузії міжребцевих дисків Тh4-Th6, LS-S1, хронічна дорсалгія в стадії ремісії без порушення функції хребта. Синдром карпального каналу зліва. Викривлення носової переділки з порушенням носового дихання. Хронічний двобічний гіпертрофічнийверхньощелепний синусит. Вазомоторний риносинусит”. Захворювання, ТАК, пов?язане з проходженням військової служби.

“Простий короткозорий астигматизм обох очей з гостротою зору без корекції 0.7/0,6 та з корекцією 0,7/0,7 і різницею рефракції у двох головних меридіанах в 1,5 D. Ожиріння ІІ ст.(ІМT-37 кг/м') аліментарно-конституційного генезу”.

Захворювання НІ, не пов`язане з проходженням військової служби.

На підставі статті 75в, 78г, 39в, 38в, 61в, 62г, 64в, 23г, 45в та графи І ; графи —_ТДВ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби “Положення про військово - лікарську експертизу в збройних Силах України” затвердженого наказом МО України від 14.08.2008 р. № 402.

Обмежено придатний до військової служби. Непридатний до служби у підрозділах спеціального призначення (за винятком підрозділів забезпечення) (а.с. 24).

Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 28.02.2025 року № 37 позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України у період з 28.03.2022 по 28.04.2022, перебуваючи у н.п. Рубіжне Луганської області.

Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 07.06.2025 року № 21 ОСОБА_1 виключений із списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення та звільнено (за станом здоров`я) на підставі підпункту “б” пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” “ 07” червня 2025 року (а.с. 11).

02 травня 2025 року позивач звернувся із рапортом стосовно виплати додаткової винагороди відповідно до вимог пп.1 п.15 “Деякі питання виплати військовослужбовцям Національної гвардії України винагород, передбачених постановою Кабінету Міністрів У країни від 28 лютого 2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” та Наказу МВС України від 01.09.2023 № 729.

28 травня 2025 року Військова частина НОМЕР_1 листом повідомила про відсутність підстав для виплати додаткової винагороди у розмірах передбачених пп.1 п.15 наказу Міністерства внутрішніх справ України № 729 від 01.09.2023 року, оскільки підчас проходження служби у військовій частині позивач перебував на стаціонарному лікуванні з основними діагнозами, які не пов`язанні із захистом Батьківщини.

Позивач вважаючи, що відповідачі протиправно відмовили йому у здійсненні нарахування та виплати спірної винагороди за час перебування на стаціонарному лікуванні за період з 06 вересня 2023 року по 13 січня 2025 року, звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Здійснюючи перегляд справи в апеляційному порядку в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XІІ (Закон № 2011) регулює основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, систему їх соціального та правового захисту, гарантії в економічній, соціальній, політичній сферах, сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни.

Відповідно до ст.1 Закону № 2011 соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх з службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

Згідно з ч.1 ст.9 Закону № 2011 держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошеве та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Відповідно до п.2-3 ст.9 Закону №2011 до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Згідно з абз.1-2 п.4 ст.9 Закону №2011 грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

З метою виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Згідно з п. 1 Постанови № 168 на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Відповідно до п. 1-2 Постанови виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Згідно з наказами про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії;

Відповідно до п.5 Постанови № 168 вона набирає чинності з моменту опублікування і застосовується з 24.02.2022.

01.04.2022 до Постанови №168 внесено зміни, якими передбачено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Додаткова винагорода в розмірі 100000 грн виплачується військовослужбовцям у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Підставою для видання наказу щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 (далі - Довідка), видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва), під час захисту Батьківщини (зразок заповнення наведено в додатку №5).

У Довідці обов`язково зазначати: військове звання, прізвище, ім`я, по батькові, рік народження військовослужбовця, який отримав поранення (контузію, травму, каліцтво), пов`язаного із захистом Батьківщини; інформацію про поранення (контузію, травму, каліцтво) (дату отримання, вид, характер і локацію поранення (контузії, травми, каліцтва)), яка вносяться на підставі медичного висновку спеціаліста; обставини, за яких було отримано поранення (контузію, травму, каліцтво) під час захисту Батьківщини, із зазначенням бойових (спеціальних) завдань, які виконував військовослужбовець під час отримання ним травм (поранення, контузії, каліцтва); підстави видачі Довідки (наказ командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем, виданий на підставі журналу обліку бойових дії, бойового донесення, тощо).

Керівникам військово-лікарських (лікарсько-експертних) комісій закладів охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України при наданні рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров`я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікувальному закладі одночасно надавати висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100 000 гривень за час цієї відпустки.

Згідно з абзацом другим пункту 4 розділу II «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 28 червня 2023 року № 3161-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов`язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану», пункту 2-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», з метою визначення особливостей виплати на період воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України затверджено Наказ МВС України від 01.09.2023 № 729 «Особливості виплат на період воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України».

01.06.2023 механізм виплати додаткової винагороди врегульовано Наказом Міністерства внутрішніх справ № 729 від 01.09.2023 року «Про затвердження Особливостей виплати на період воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України».

Відповідно п.14 Наказу 729 відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень, включаються військовослужбовці, у тому числі такі, які: 1) у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько- експертної, медичної) комісії,- з дня отримання такого поранення та за час стаціонарного лікування, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (у тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або за час такої відпустки.

Досліджуючи матеріали справи, колегією суддів встановлено, що на підставі Акта за формою Н-1 (№ 67/22 від 29.04.2022 року), обставини отримання поранення є юридично зафіксованими.

Згідно з висновком акта, поранення та акубаротравма отримані солдатом під час виконання службово-бойових завдань в зоні проведення бойових дій.

У розумінні Постанови КМУ № 168 це прирівнюється до захисту Батьківщини, що є головною умовою для нарахування збільшеної винагороди за весь час безперервного стаціонарного лікування.

Акт форми Н-1 прямо підтверджує обставини, час (20.04.2022року), місце (м. Рубіжне, Луганська обл.) та бойовий характер отримання травми (танковий вогонь супротивника). Цей документ є навіть більш розгорнутим підтвердженням, ніж стандартна Довідка про обставини травми за формою Додатка 5.

Діагноз та характер ушкоджень зазначені як вогнепальні множинні осколкові поранення, переломи та акубаротравма об`єктивно вимагають тривалого та етапного лікування, що обґрунтовує тривале перебування у стаціонарах (зокрема, у вашому періоді з вересня 2023 по січень 2025 року).

Виходячи з визначених обставин, суд зазначає, якщо військова частина відмовляє у виплаті, посилаючись на те, що лікування відбувалося значно пізніше самого поранення, в такому випадку суд оцінює причинно-наслідковий зв`язок, а саме, оскільки стаціонарне лікування у період з 06.09.2023 року по 13.01.2025 року є наслідком саме цього поранення від 20.04.2022 року, що має бути відображено у медичних епікризах, право на 100 000 грн зберігається за весь період стаціонару.

Проте, дослідивши долучені до матеріалів справи виписки з медичних карток стаціонарного хворого ОСОБА_1 за спірний період (ас35-64) встановлено, що останній перебував весь час на лікуванні в кардіологічному відділенні, з діагнозом основне захворювання, супутні захворювання та ускладнення: хронічний двобічний бактеріальний максиліт, икревлення носоої переділки з порушенням носового дихання, нагноєна кіста лівого сфеноїдального синуса, хронічний вазомоторний риніт, гіпертонічна хвороба II ст. тощо.

Додаткова наявність Акта розслідування нещасного випадку за формою Н-5 від 29 квітня 2022 року військової частини ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЦОТО НГ України) остаточно формує позицію суду щодо вимог позивача, скільки цей документ є офіційним висновком спеціальної комісії, який повністю та беззаперечно підтверджує обставини, час, місце та бойовий характер отримання травми під час виконання службово-бойових завдань в зоні бойових дій (ас19-22).

Проте, суд оцінює докази в сукупності та враховує, якщо у виписках за період з 06.09.2023 по 13.01.2025 як основний діагноз зазначено лише серцево-судинні хвороби (гіпертонія) або ЛОР-захворювання (синусити, максиліти), суд приходить до висновку, що лікування не було викликано наслідками поранення, а отже право на 100 000 грн за ці дні відсутнє.

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії, яка видана військової частини від 27.04.2022 року № 559, Поранення, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби. (Довідку про обставини поранення не надано).

Досліджуючи формулювання довідки ВЛК № 559 від 27.04.2022 року встановлено: "Поранення, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби" - це стандартне формулювання для травм, отриманих у тилу, під час навчання або при виконанні обов`язків, але не під час бойових дій. Проте, довідка про обставини поранення не надана.

Для отримання додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень під час стаціонарного лікування, Постанова КМУ № 168 вимагає, щоб поранення було пов`язане саме із захистом Батьківщини (виконанням бойових завдань), а не просто з «проходженням служби».

Колегія суддів звертає увагу на той факт, що саме поранення було отримано у 2022 році в іншій структурі НГУ (ЦОТО), не звільняє в/ч НОМЕР_1 від обов`язку платити «госпітальні» 100 000 грн, якщо лікування в період 2023– 2025 років є наслідком тієї травми.

Проте, аналіз судової практики у подібних справах та положень Постанови КМУ № 168 і Наказу МВС № 729 показує, що якщо суд встановив, що лікування у спірний період відбувалося виключно у зв`язку із загальними захворюваннями, а не з наслідками бойової травми, підстав для виплати 100 000 грн немає.

За обставинами даної справи виникає чіткий юридичний розподіл між двома фактами:

1. Факт наявності бойового поранення (2022 рік): довідка ВВК № 153 дійсно підтверджує, що поранення від 20.04.2022 пов`язане із захистом Батьківщини. Цей статус є беззаперечним.

2. Причина конкретної госпіталізації (2023– 2025 роки): право на 100 000 гривень за кожен місяць виникає не автоматично через сам факт наявності статусу пораненого, а лише за дні перебування на стаціонарному лікуванні саме внаслідок цього поранення.

Досліджуючи зміст довідки ВЛК № 153 вбачається, що медичні експерти чітко розділили діагнози на дві різні категорії:

- категорія 1 (Поранення): наслідки вибухової травми, осколки в голові та кінцівках — «ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини».

- Категорія 2 (Захворювання): гіпертонічна хвороба, синусити, максиліти, остеохондроз — «ТАК, пов`язані з проходженням військової служби» (тобто загальні соматичні захворювання, не бойові).

Оскільки матеріали медичних карток (а.с. 35-64) підтверджують, що в період з 06.09.2023 року по 13.01.2025 року позивач перебував в кардіологічному відділенні та лікував хвороби саме з «категорії 2» (гіпертонію, ЛОР-інфекції), суд доходить висновку, що зв`язок між госпіталізацією та захистом Батьківщини відсутній. Лікування хронічних хвороб, отриманих під час служби, не дає права на «госпітальні» 100 000 грн.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2026 в адміністративній справі №160/3131/26 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 19 жовтня 2026 року та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 20 жовтня 2026 року.

Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко

суддя Ю.В. Дурасова

суддя Л.А. Божко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua