Постанова від 18 жовтня 2026 р. у справі №280/5118/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 280/5118/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31.07.2026 ( суддя Конишева О.В.) в адміністративній справі №280/5118/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про відмову в оформленні та виплаті допомоги на поховання ОСОБА_1 за померлого ОСОБА_2 за заявою від 15.05.2026 № 2179 П/С № 923180145150;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити та виплатити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 ) допомогу на поховання ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 за заявою від 15.05.2026 № 2179.

Позовна заява обґрунтована тим, що позивач звернувся до органу Пенсійного фонду із заявою про виплату допомоги на поховання ОСОБА_2 в розмірі двомісячної пенсії, яку вона отримувала на момент смерті. Однак, спірним рішенням у виплаті допомоги відмовлено, оскільки фактичне місце проживання ОСОБА_2 знаходиться на тимчасово окупованій території України, а виплату пенсії йому призупинено з 01.01.2024. Позивач із таким рішенням не погоджується та зазначає, що право на допомогу на поховання виникає з моменту поховання пенсіонера, незалежно від призупинення чи поновлення виплат пенсії за життя. Просить задовольнити позов.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 31.07.2026 адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору. В апеляційній скарзі зазначає, що позивачу правомірно відмовлено у виплаті допомоги на поховання, оскільки статтею 53 Закону № 1058 допомога на поховання пенсіонера виплачується в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті, в той же час померлий на момент смерті пенсію не отримував із заявою про поновлення виплати не зверталася.

У відзиві позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

Позивач 15.05.2026 року подав заяву щодо оформлення допомоги на поховання, у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачем були надані скановані копії оригіналів наступних документів:

заява, щодо виплати допомоги на поховання;

паспорт ОСОБА_1 , СВ866678, виданий 18.02.2004 р., Пологівським РВ УМВС України в Запорізькій області;

свідоцтво про смерть ОСОБА_3 , видане Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 09.05.2026 року серія НОМЕР_2 , місце смерті с. Пологи, Пологівський район, Запорізька область;

витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання від 09.05.2026 р. № 0005822887;

довідка про відкритий рахунок;

довідка про присвоєння ідентифікаційного номера.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 18.05.2026 П/С № 923180145150 відмовлено у виплаті допомоги на поховання та зазначено, що за матеріалами електронної пенсійної справи ОСОБА_4 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області в с. Пологи та отримував пенсію за віком, призначену відповідно до Закону №1058. Згідно інформації, яка міститься у електронній пенсійній справі ОСОБА_3 , фактичне місце проживання с. Пологи є тимчасово окупованою російською федерацією територією України. Виплата пенсії ОСОБА_3 призупинена з 01.01.2024 у зв`язку з відсутністю видаткових операцій по банківському пенсійному рахунку згідно пункту 16 “Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках”, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 30.08.1999 року №1596. За життя отримувач пенсійних виплат до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою щодо поновлення виплати пенсії, в тому числі із повідомленням про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації не зверталась. Пенсійна справа знята з обліку з 01.04.2026, у зв`язку зі смертю пенсіонера ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач не погоджуючись з таким рішенням відповідача, звернувся до суду з даним позовом.

Спірним в цій справі є питання правомірності відмови у виплаті допомоги на поховання.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Статтею 53 Закону № 1058-IV установлено, що у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті.

Загальні правові засади здійснення в Україні діяльності з поховання померлих визначає Закон України «Про поховання та похоронну службу» від 10 липня 2003 року №1102-IV (далі - Закон №1102-IV), який також регулює відносини, що виникають після смерті (загибелі) особи, щодо проведення процедури поховання, а також встановлює гарантії належного ставлення до тіла (останків, праху) померлого та збереження місця поховання.

Відповідно до статті 11 Закону №1102-IV поховання померлого покладається на виконавця волевиявлення померлого. Якщо у волевиявленні померлого немає вказівки на виконання волевиявлення чи в разі відмови виконавця від виконання волевиявлення померлого поховання померлого здійснюється чоловіком (дружиною), батьками (усиновителями), дітьми, сестрою, братом, дідом або бабою, онуком (правнуком), іншою особою, яка зобов`язалася поховати померлого.

Виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка зобов`язалася поховати померлого, в установленому законодавством порядку в день звернення видаються: лікарське свідоцтво про смерть - закладом охорони здоров`я; свідоцтво про смерть та довідка про смерть - відділом державної реєстрації актів цивільного стану, виконавчим органом сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад, консульською установою чи дипломатичним представництвом України. Зазначені документи можуть надаватися за дорученням виконавця волевиявлення померлого або особи, яка зобов`язалася поховати померлого, іншій юридичній чи фізичній особі.

За правилами статті 13 Закону №1102-IV виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка зобов`язалася поховати померлого, надається допомога на поховання. Розмір допомоги на поховання та порядок її надання виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка зобов`язалася поховати померлого, встановлює Кабінет Міністрів України, якщо інше не передбачено законом. Розмір допомоги на поховання не може бути меншим за розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення відповідної виплати врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1).

Згідно з пунктом 5.1 Порядку №22-1 особа, яка звертається по допомогу на поховання, подає до органу, що призначає пенсію, документ, що посвідчує особу заявника, заяву про виплату допомоги на поховання (додаток 7), свідоцтво про смерть та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання (додаток 14 до Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 липня 2008 року № 1269/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 липня 2008 року за № 691/15382) або довідку про смерть пенсіонера. У разі реєстрації смерті за межами України подається свідоцтво про смерть або інший документ, що підтверджує факт смерті, виданий компетентним органом іноземної держави.

Форма заяви встановлена Додатком №7 до Порядку №22-1.

Пунктом 5.2 Порядку №22-1 передбачено, що заява про виплату допомоги на поховання та необхідні документи працівником структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, приймаються у порядку, передбаченому пунктом 4.2 розділу IV цього Порядку, та засобами програмного забезпечення передаються для опрацювання до структурного підрозділу з питань виплати пенсій органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.

Як вказано вище, підставою для відмови у виплаті позивачу допомоги на поховання є те, що ОСОБА_2 на дату смерті фактично не отримував пенсію, у зв`язку з призупиненням її виплати з 01 січня 2024 року.

Судом встановлено, що виплата пенсії ОСОБА_2 припинена у зв`язку з тим, що останній проживав та тимчасово окупованій території.

Відповідачем не спростовується аргумент суду першої інстанції про те, що хоча ОСОБА_2 на момент смерті фактично не отримував пенсію, оскільки проживав на тимчасово окупованій території та виплату пенсії було призупинено, однак пенсія йому мала нараховуватися, отже відповідач може визначити розмір допомоги “в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті”, тобто пенсії, яка ОСОБА_2 нараховувалась.

Отже, при визначенні розміру допомоги на поховання відповідач мав визначити розмір допомоги у розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті, тобто пенсії, яка нараховувалась.

Колегія суддів наголошує, що правова природа допомоги на поховання є відмінною від пенсійної виплати, оскільки допомога на поховання, на відміну від пенсійної виплати, надається особам, які здійснили поховання пенсіонера, й для отримання такої допомоги померлий пенсіонер має на дату смерті перебувати на пенсійному обліку, при цьому фактичне отримання пенсії не має правових наслідків для можливості отримання допомоги на поховання.

Оскільки відповідачем не наведено інших підстав для відмови у виплаті позивачу допомоги на поховання, суд погоджує висновок суду першої інстанції про протиправність рішення відповідача про відмову у виплаті позивачу допомоги на поховання, а також обраний судом першої інстанції спосіб захисту порушеного права позивача - зобов`язання відповідача здійснити виплату ОСОБА_1 допомоги на поховання померлого пенсіонера ОСОБА_2 в розмірі двомісячної пенсії, яку отримувала пенсіонерка на момент смерті.

Доводи апелянта зводяться до неотримання померлим пенсіонером пенсії на час смерті як підстави для відмови у виплаті позивачу допомоги на поховання та спростовані наведеними вище висновками суду.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31.07.2026 в адміністративній справі №280/5118/26 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 19 жовтня 2026 року та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 20 жовтня 2026 року.

Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко

суддя Л.А. Божко

суддя Ю.В. Дурасова