Суд: Третій апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо
Дата: 18 жовтня 2026 р.
Справа: №208/2719/26
Суддя: Олефіренко Н.А.
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
19 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 208/2719/26
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Дурасової Ю.В., Божко Л.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду міста Кам`янського від 20.05.2026 ( суддя Кузнєцова А.С.) в адміністративній справі №208/2719/26 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6733600 від 27.02.2026 року,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6733600 від 27.02.2026 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27 лютого 2026 року співробітником відповідача – інспектором 2 взводу 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції Тараненком Артемом Віталійовичем, винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 6733600 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП. Зі змісту постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 6733600 від 27.02.2026 року вбачається, що позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 27.02.2026 року об 11.17.04 годині в Дніпропетровській області, Дніпровський район на трасі М-30, 958 км км (блок пост) керував транспортним засобом ВАЗ «SENS» д.н.з. НОМЕР_1 , із номерним знаком, закритим іншими предметами, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знаку з відстані двадцяти метрів, чим порушив п. 2.9.в. ПДР України. Інспектором 2 взводу 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції Тараненком Артемом Віталійовичем прийнято по справі рішення: застосувати до позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1190 гривень. Позивач вважає, що постанова серія ЕНА № 6733600 у справі про адміністративне правопорушення від 27.02.2026 року є незаконною, адміністративного правопорушення він не вчиняв, ПДР не порушував, так як номерний знак на його транспортному засобі дійсно був обладнаний захисною сіткою, але номерний знак був у достатній видимості на відстані 20 метрів, як того вимагають правила дорожнього руху України. Крім того, позивач посилається на ст. 280 КУпАП зазначає, що посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. На переконання позивача ОСОБА_1 , розгляд справи про адміністративне правопорушення співробітником патрульної поліції не було всебічно, повно і об`єктивно досліджено обставини справи, не з`ясовано чи є це адміністративним правопорушенням, чи підлягає дана особа адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Тобто, позивач вважає, що при розгляді справи не були з`ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в його діях наявні ознаки адміністративного правопорушення. Вважаючи постанову інспектора 2 взводу 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Тараненка А. В. від 27.02.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вказане правопорушення протиправною, дії посадової особи незаконними, адже останній притягнув позивача до відповідальності без достатніх для цього підстав, оскільки вказане адміністративне правопорушення він не вчиняв, ПДР не порушував, номерний знак на його автомобілі, який містив захисну сітку, достатньо проглядався на відстані 20 метрів, а тому, на його думку, в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення і справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, через відсутність складу адміністративного правопорушення в діях водія, що і змусило позивача звернутися до суду. Матеріали вказаної адміністративної справи, на погляд позивача, не містять належних доказів для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною 1 ст. 121-3 КУпАП. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами. Вказані вище обставини, на погляд позивача є підставою для скасування постанови (а.с. 1-5).
Рішенням Заводського районного суду міста Кам`янського від 20.05.2026 у задоволені позову відмовлено.
Позивачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Апеляційна скарга фактично обґрунтована доводами адміністративного позову.
У відзиві відповідач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги.
Позивач у відповіді на відзив заперечив проти його доводів.
Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом встановлено, що предметом позову є постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення складена інспектором 2 взводу 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Тараненком А. В. серії ЕНА №6733600 від 27.02.2026 року про скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121-3 КУпАП та застосовано до нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1190 гривень 00 копійок.
Згідно копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6733600, дата розгляду 27.02.2026 року, об 11 годині 23 хвилини в Дніпропетровській області, Дніпровський район на трасі М-30, 958 км. Інспектором 2 взводу 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції Тараненком А. В. розглянуто справу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який 27.02.2026 року об 11.17.04 годині в Дніпропетровській області, Дніпровський район на трасі М-30, 958 км (блок пост) керував транспортним засобом ВАЗ «SENS» державний номерний знак НОМЕР_1 , із номерним знаком, закритим іншими предметами, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знаку з відстані двадцяти метрів, чим порушив п. 2.9.в. ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
Прийняте рішення по справі про адміністративні правопорушення за ст. 121-3 ч.1 КУпАП про накладання адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 1190 гривень.
Постанова підписана особою, що його склала – Тараненком А. В. та особою, що притягнута до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 (а.с. 1).
Надаючи оцінку спірним відносинам, суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Оспорюваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 121-3 КУпАП, яка передбачає відповідальність за порушення Правил дорожнього руху.
Відповідно до частини першої статті 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Частиною другою статті 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Відповідно до статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення за частинами першою та другою статті 121-3 КУпАП.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Так, відповідно до частини першої статті 121-3 КУпАП керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як встановлено з оскаржуваної постанови, 27.02.2026 року, об 11 годині 23 хвилини в Дніпропетровській області, Дніпровський район на трасі М-30, 958 км. Інспектором 2 взводу 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції Тараненком А. В. розглянуто справу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який 27.02.2026 року об 11.17.04 годині в Дніпропетровській області, Дніпровський район на трасі М-30, 958 км (блок пост) керував транспортним засобом ВАЗ «SENS» державний номерний знак НОМЕР_1 , із номерним знаком, закритим іншими предметами, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знаку з відстані двадцяти метрів, чим порушив п. 2.9.в. ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, (із змінами і доповненнями) відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із чинним законодавством.
Відповідно до статті 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року №3353-ХІІ, учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувались вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до п. 1.1 ПДР України останні відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Згідно з пп. "в" п. 2.9 ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що:
не належить цьому засобу;
не відповідає вимогам стандартів;
закріплений не в установленому для цього місці;
закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м;
неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Відповідно до ДСТУ 4278:2019, номерний знак автомобіля повинен відповідати стандартам та не повинен бути закритий іншими предметами. Форми номерних знаків, їх габаритні розміри, розташування літер і цифр на них та їх висота, розміри та розташування отворів для закріплення знаків повинні відповідати вимогам ДСТУ 4278:2019 та ДСТУ 3650:2019 "Дорожній транспорт. Знаки номерні транспортних засобів. Загальні технічні умови", затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 21 грудня 2019 року N 465. Забороняється змінювати розміри, форму, позначення, колір і розміщення номерних знаків, наносити на них додаткові позначення або закривати їх, вони повинні бути чистими і достатньо освітленими. Застосування оргскла, сіток або плівок для прикриття номерних знаків від механічних пошкоджень (камінням з-під транспорту, який проїжджає) та світлодіодних стрічок навколо місця закріплення номерного знаку нормативними документами, чинними у сфері безпеки дорожнього руху, не передбачено.
Положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу, що вищезазначена правова норма визначає ряд фактичних даних на основі яких посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Відповідно до статті 40 Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:
1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;
2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
На виконання вищезазначених правових положень, представником відповідача разом із відзивом до суду першої інстанції було надано відеофайли із відеозаписами, зафіксованими нагрудними камерами поліцейських. Вказаними відеозаписами чітко зафіксовано те, що позивач керував транспортним засобом, номерний знак якого був закритий сіткою, чим порушив п. 2.9 «в» Правил дорожнього руху України.
Крім того, із наданого відеофайла вбачається, що ОСОБА_1 фактично визнав неправомірність своїх дій щодо встановлення на номерний знак захисної сітки, що є порушенням ПДР України, отже доводи позивача, спростовується наданими суду відеозаписами з нагрудної портативної камери поліцейського, фото знімками номерного знаку автомобіля позивача, вказані докази визнані судом належними та допустимими, оскільки відео співпадає за часом та датою складання постанови. Крім того, відеозаписом спростовується позиція позивача, що розгляд справи був проведений з порушенням процедури доказування.
Будь-яких суперечностей між обставинами, зазначеними в оскаржуваній постанові та подіями, зафіксованими нагрудними камерами працівників поліції (доданими до відзиву на позовну заяву в електронному вигляді), колегія суддів не вбачає.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивача правомірно та обґрунтовано притягнено до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 121-3 КУпАП, та відповідно не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови.
Відповідно до частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги відповідача висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 272, 286, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Заводського районного суду міста Кам`янського від 20.05.2026 в адміністративній справі №208/2719/26 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя Ю.В. Дурасова
суддя Л.А. Божко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua