Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №752/26596/25 — Київський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 року м. Київ

Справа №752/26596/25

Апеляційне провадження №33/824/3247/2026

Київський апеляційний суд в складі судді Соколової В.В., за участі секретаря Липченко О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 07 квітня 2026 року за матеріалами, які надійшли від Управління патрульної поліції у місті Києві про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП,

В С Т А Н О В И В

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №488654 від 20 жовтня 2025 року, ОСОБА_1 20 жовтня 2025 року о 08 год 55 хв, керуючи транспортним засобом «Volkswagen Golf», державний номерний знак НОМЕР_1 , поблизу будинку №1 по проспекту Акадімка Глушкова в місті Києві, порушив вимоги пункту 10.1 Правил дорожнього руху України, а саме - при зміні напрямку руху, не впевнився в безпечності, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом «Mercedes-Benz GLS 450D», державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку, що призвело до пошкодження транспортних засобів, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 07 квітня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП - закрито у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Судове рішення мотивовано тим, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підтверджується самим протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №488654 від 20 жовтня 2025 року, зміст якого відповідає вимогам ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, схемою дорожньо-транспортної пригоди від 20 жовтня 2025 року, поясненнями ОСОБА_2 . Суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 , порушив вимоги пункту 10.1 Правил дорожнього руху України, тобто вчинив адміністративне правопорушення передбачене статтею 124 КУПАП, однак враховуючи те, що станом на час розгляду справи в суді строк накладення адміністративного стягнення, встановлений ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закінчився, надходжу до висновку про необхідність закриття провадження у даній справі відносно ОСОБА_1 відповідно до ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Не погодився із вказаною постановою ОСОБА_1 , 07 травня 2026 року ним подано апеляційну скаргу, яка обґрунтована тим, що рішення суду першої інстанції є помилковим та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи.

Посилається на те, що відносно іншого учасника ДТП, водія автомобіля «Мерседес», також було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №488873, згідно з яким 20 жовтня 2025 року о 08 год 55 хв у м. Києві по просп. Академіка Глушкова, 1, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Мерседес», д.н.з. НОМЕР_3 , при виконанні обгону не перехресті не впевнилась у безпечності та скоїла зіткнення з автомобілем «Фольцваген», д.н.з. НОМЕР_1 , який рухався у попутному напрямку і повертав ліворуч. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушила п. 14.6а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КупАП.

Звертає увагу, що постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 11 грудня 2025 року залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 16 лютого 2026 року ОСОБА_2 визнано винною та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у вигляді сплати штрафу.

Зазначає, що зважаючи на локалізацію пошкоджень транспортних засобів, автомобілі розташовувалися перед ДТП в одному напрямку, причому для автомобіля «Фольцваген» під керуванням ОСОБА_1 автомобіль «Мерседес» перебував ліворуч і дещо позаду. Автомобіль «Мерседес» мав праворуч від себе автомобіль «Фольцваген» та рухався у попутному напрямку, перебуваючи на зустрічній смузі руху та виконував обгін.змінювати обставини, викладені у протоколі.

Вказує, що з пояснень наданих на місці ДТП він рухався у межах своєї полоси, увімкнув лівий поворот, почав здійснювати поворот ліворуч. Під час завершення повороту ліворуч в нього в'їхав автомобіль «Мерседес».

Звертає увагу, що водій автомобіля «Фольцваген» переконався та упевнився у безпеці свого маневру, виконував його, рухаючись із невеликою швидкістю та відповідно до вимог ПДР України. А відтак, перед початком маневру виконав усі, передбачені ПДР України дії для безпечного здійснення повороту ліворуч. А відтак у діях водія ОСОБА_1 відсутнє порушення п. 10.1 ПДР України.

Крім того, здійснення ОСОБА_2 обгону на перехресті, тобто, у забороненому для цього місці стала для водія ОСОБА_1 раптовою зміною дорожньої обстановки та створенням аварійної ситуації. Тобто, водій ОСОБА_1 мав право розраховувати на те, що на перехресті, де він здійснював поворот ліворуч, не буде водія, який захоче його обігнати під час виконання маневру.

Посилається на те, що спочатку водій ОСОБА_1 упевнився у безпечності свого маневру і в цей для нього не було небезпеки. А після того водій ОСОБА_2 виконувала обгін. Небезпека для ОСОБА_1 виникла тоді, коли він вже перебував у процесі виконання маневру. І цією небезпекою стало здійснення обгону водієм ОСОБА_2 .

На підставі викладеного, ОСОБА_1 просить скасувати постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 07 квітня 2026 року та прийняти нову, якою закрити провадження у справі на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Крім того, апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження в якому ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 07 квітня 2026 року.

В обґрунтування клопотання поважності пропущення строку апеляційного оскарження зазначено, що копію оскаржуваної постанови було направлено скаржнику лише 01 травня 2026 року (а.с. 56). У зв`язку з чим просить поновити строк на оскарження постанови суду.

Вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, права на апеляційне оскарження, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, з огляду на викладені обставини суд апеляційної інстанції вважає за необхідне клопотання задовольнити, поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 07 квітня 2026 року як такий, що пропущений з поважних причин.

У запереченнях на апеляційну скаргу адвокат Михайленко Д.В. в інтересах ОСОБА_2 , просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 07 квітня 2026 року - без змін.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Левчишина О.В., підтримала апеляційну скаргу в повному обсязі з мотивів та підстав, зазначених у ній.

У судовому засіданні представник потерпілої ОСОБА_2 - адвокат Михайленко Д.В., заперечував проти апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а постанову районного суду - без змін.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об?єктивне в ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Приймаючи рішення про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ст. 124 КУпАП правопорушення, суд першої інстанції виходив з того, що водій ОСОБА_1 допустив порушення пунктів 10.1 Правил дорожнього руху та його дії є причинно наслідковими з ДТП.

Однак, з таким висновком суду першої інстанції апеляційний суд не погоджується з огляду на наступне.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як убачається із матеріалів справи, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 488654 від 20 жовтня 2025 року, ОСОБА_1 20 жовтня 2025 року о 08 год 55 хв, керуючи транспортним засобом «Volkswagen Golf», державний номерний знак НОМЕР_1 , поблизу будинку №1 по проспекту Акадімка Глушкова в місті Києві, порушив вимоги пункту 10.1 Правил дорожнього руху України, а саме - при зміні напрямку руху, не впевнився в безпечності, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом «Mercedes-Benz GLS 450D», державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку, що призвело до пошкодження транспортних засобів, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с. 1).

До протоколу про адміністративне правопорушення додано письмові пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , схему місця дорожньо-транспортної пригоди на якій зображено місце розташування транспортних засобів та напрямок руху транспортних засобів під час події.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов?язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону. Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями чи бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, а також виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух

Пунктом 10.1 ПДР України передбачено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Аналіз наведених норм ПДР України дає підстави для висновку, що водій зобов?язаний перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Врахувавши пояснення учасників дорожньо-транспортної пригоди та працівників поліції, схему місця події, характер і локалізацію пошкоджень транспортних засобів, суд першої інстанції необґрунтовано дійшов висновку, що водій ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 10.1 Правил дорожнього руху та його дії є причинно наслідковими з ДТП.

Як вбачається зі схеми ДТП, пригода сталася на ділянці дороги, загальна ширина якої становить 6,4 м. Ця дорога призначена для руху в обох напрямках, дорожня розмітка відсутня.

Отже, зважаючи на загальну ширину дороги та можливість двостороннього руху на ній, кожен напрямок проїзної частини має тільки по 1 (одній) смузі.

Внаслідок зіткнення автомобілі отримали механічні пошкодження, які згідно схеми ДТП такі: на автомобілі «Volkswagen Golf», д.н.з. НОМЕР_1 - крило переднє ліве, дзеркало заднього виду зліва, двері передні ліві, двері задні ліві, заднє ліве крило; на автомобілі «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_3 пошкоджено бампер передній справа, фара ближньої дії справа, крило переднє праве.

Зважаючи на локалізацію пошкоджень транспортних засобів, автомобілі розташовувалися перед ДТП в одному напрямку, причому до автомобіля «Volkswagen Golf» під керуванням ОСОБА_1 автомобіль «Mercedes-Benz» перебував ліворуч і дещо позаду. Автомобіль «Mercedes-Benz» мав праворуч від себе автомобіль автомобіля «Volkswagen Golf» та рухався у попутному напрямку, перебуваючи на зустрічній смузі руху та виконував обгін.

Проте, п. 14.2 ПДР України передбачено, що перед виконанням обгону водій повинен впевнитися у безпечності свого маневру, зокрема, перевірити, чи не подано сигналу показчику повороту ліворуч водієм автомобіля, що рухається попереду.

Як вбачається з пояснень водія ОСОБА_1 , наданих на місці ДТП він рухався у межах своєї полоси, увімкнув лівий поворот, почав здійснювати поворот ліворуч. Під час завершення повороту ліворуч в нього в`їхав автомобіль «Мерседес».

Тобто, водій автомобіля «Volkswagen Golf» переконався та упевнився у безпеці свого маневру, виконував його, рухаючись із невеликою швидкістю та відповідно до вимог ПДР України. А відтак, перед початком маневру виконав усі, передбачені ПДР України дії для безпечного здійснення повороту ліворуч, тобто у діях водія ОСОБА_1 відсутнє порушення п. 10.1 ПДР України.

Водночас, ОСОБА_1 як водій та учасник дорожнього руху при керуванні транспортним засобом розраховував на виконання іншим учасником дорожнього руху, водієм автомобіля «Mercedes-Benz» ОСОБА_2 вимог Правил дорожнього руху Здійснення останньою обгону на перехресті, тобто, у забороненому для цього місці стала для водія ОСОБА_1 раптовою зміною дорожньої обстановки та створенням аварійної ситуації.

Разом з тим, п. 1.4 ПДР України визначено, що кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Натомість, суд апеляційної інстанції вважає, що саме невиконання ОСОБА_2 п. 14.6 (а) ПДР України перебувають в причинному зв'язку з виникненням суспільно небезпечних наслідків дорожньої пригоди за наявності заборони у водія ОСОБА_2 на виконання обгону на перехресті, яка першою об'єктивно створив небезпеку дорожнього руху (аварійну ситуацію), що призвело до зіткнення транспортних засобів.

ОСОБА_1 перед початком здійснення повороту ліворуч не міг передбачити можливість порушення ПДР ОСОБА_2 (обгін на перехресті, тобто на місці, де такий обгін заборонено взагалі), а тому і не міг уникнути зіткнення.

Вказаний висновок апеляційного суду здійснено з урахуванням висновків Верховного Суду у постанові від 05 вересня 2024 року у справі №577/3122/18.

З наведених підстав, апеляційний суд вважає, що в діях ОСОБА_1 не було порушень ПДР України, а тому провадження відносно нього за ст. 124 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Апеляційний суд наголошує, що суд першої інстанції помилково визнав доведеним наявність у діях ОСОБА_1 порушення вимоги пункту 10.1 ПДР України, тобто вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на обставини, встановлені під час апеляційного розгляду, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою, у зв`язку з чим підлягає задоволенню, а постанова Голосіївського районного суду міста Києва від 07 квітня 2026 року - скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 247, 293, 294 КУпАП, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В

Клопотання ОСОБА_1 задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 07 квітня 2026 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 07 квітня 2026 року скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення.

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення, оскарженню не підлягає.

Суддя: Соколова В.В.