Суд: Третій апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 18 жовтня 2026 р.
Справа: №160/26077/26
Суддя: Олефіренко Н.А.
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
19 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/26077/26
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2026 ( суддя Кисельова Є.О.) в адміністративній справі №160/26077/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, скасування наказів та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов адвоката Виприка Сергія Олександровича в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, скасування наказів та зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2026 позовну заяву адвоката Виприка Сергія Олександровича в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, скасування наказів та зобов`язання вчинити певні дії повернуто позивачу.
Не погодившись із зазначеною ухвалою представник позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
У відзивах відповідачі просять залишити рішення суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги.
На підставі ч. 2 ст. 312 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв`язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, встановила наступне.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2026 позов повернуто позивачу з підстав, передбачених п.3 ч.4 ст.169 КАС України.
Приймаючи зазначене рішення суд виходив з того, що позов підписано особою, яка не мала право його підписувати. Такі висновки суд обґрунтував тим, що разом із позовною заявою на підтвердження своїх повноважень як представника позивача, адвокатом надано копію ордера про надання правничої допомоги серії АЕ № 1531664 від 01.08.2026, в якому у рядку “назва органу, у якому надається правнича допомога” вказано: у судах всіх інстанцій та юрисдикцій, підприємствах, установах та організаціях всіх форм власності, військовій частині НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Тобто, даний ордер абстрагує можливість представництва інтересів позивача саме в конкретному суді, до якого подано позов, а тому такий ордер не можна визнати документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги позивачу у Дніпропетровському окружному адміністративному суді, в тому числі й права підписання та подання позовної заяви.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.
Частиною четвертою статті 59 КАС України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Згідно з частиною другою статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» ордер - це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Відповідно до пункту 12.4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги (у новій редакції), затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41, ордер містить наступні реквізити і серед іншого, назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу, так і назва групи органів, визначених пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, «судові органи», «органи державної влади», «органи місцевого самоврядування», «органи досудового слідства», «правоохоронні органи» тощо).
Пунктом 1 частини четвертої статті 298 КАС України передбачено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Колегія суддів зауважує, що Верховний Суд неодноразово вирішував питання прийнятності ордеру як документа, що підтверджує повноваження адвоката, у разі, коли в ньому замість найменування конкретного органу (суду), у якому надається правова допомога, зазначено загальне найменування системи органів, зокрема «у судах» чи інші подібні конструкції.
У постанові Верховного Суду від 30 листопада 2021 року у справі № 826/17175/18 зазначено, що:
- під назвою органу розуміють як безпосередньо назву конкретного органу, так і назву групи органів, визначених пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, «судові органи», «органи державної влади», «органи місцевого самоврядування», «органи досудового слідства», «правоохоронні органи» тощо);
- зазначення в ордері, що правова допомога надається «в судових органах» є достатнім для висновку про наявність у адвоката повноважень діяти від імені сторони у справі;
- вимога судів зазначати в ордері найменування конкретного суду є надмірно формалізованою і створює невиправдані перешкоди для звернення до суду.
Подібна за змістом правова позиція послідовно викладалася Верховним Судом у постановах від 08 лютого 2023 року у справі №640/30856/21, від 17 серпня 2023 року у справі №600/4282/22-а, від 15 травня 2024 року у справі №520/14924/23, від 09 січня 2025 року у справі № 742/6063/23.
Як вбачається з матеріалів справи, позовну заяву підписано представника позивача - адвокатом Виприк С.О..
На підтвердження повноважень представника позивача до позову додано копію ордера серії АЕ № 1531664 від 01.08.2026, в якому зазначено назву органу, у якому надається правова допомога «у судах всіх інстанцій та юрисдикцій, підприємствах, установах та організаціях всіх форм власності, військовій частині НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Тобто, наданий адвокатом Виприк С. О. ордер в частині визначення органу в якому надається правова допомога, відповідав вимогам Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Положенню про ордер на надання правничої (правової) допомоги, чинних на момент звернення до суду із позовом у цій справі.
Отже, з урахуванням викладеного, у суду першої інстанції не було підстав уважати, що позовну заяву у цій справі подано особою, яка не має права його підписувати.
Суд першої інстанції помилково послався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 9901/939/18, з огляду на те, що після її прийняття до Положення про ордер на надання правничої допомоги було внесено зміни, згідно з якими до ордеру можливо зазначати як безпосередньо назву конкретного органу, так і назви групи органів.
Суд першої інстанції не звернув увагу на нерелевантність Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 9901/939/18 до спірних правовідносин, не врахував зміни, внесені до значеного Положення відповідно до рішення Ради адвокатів України №118 від 17 листопада 2020 року та дійшов помилкових висновків щодо наявності підстав для застосування положень пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України та повернення позовної заяви.
З огляду на викладене колегія суддів приходить висновку, що у суду першої інстанції були відсутні нормативні передумови для повернення позовної заяви, що, відповідно, має своїм наслідком скасування оскаржуваної у цій справі ухвали.
Згідно вимог ст.320 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до ч.3 ст.312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2026 в адміністративній справі №160/26077/26 скасувати.
Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя Л.А. Божко
суддя Ю.В. Дурасова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua