Постанова від 18 жовтня 2026 р. у справі №160/15382/20 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/15382/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),

суддів: Дурасової Ю.В., Лукманової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 травня 2025 року (суддя Ніколайчук С.В.) в адміністративній справі №160/15382/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській областіпро визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 травня 2025 року в адміністративній справі №160/15382/20 у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення відмовлено.

Не погоджуючись з обумовленою ухвалою суду першої інстанції позивач звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 травня 2025 року скасувати та прийняти нове рішення про роз`яснення судового рішення.

В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачу відмовлено в задоволені позовної заяви, підстави для роз`яснення рішення суду відсутні, оскільки рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/15382/20 є вмотивованим та зрозумілим.

Так, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Зобов`язано головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області провести ОСОБА_1 поновлення та виплату пенсію з 07.10.2009 року по 16.03.2017 року відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з компенсацією втрати частини доходів. У іншій частині позовних вимог відмовлено.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Відповідно до статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.

Відповідно до п.19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №7 від 20.05.2013 року «Про судове рішення в адміністративній справі» роз`яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз`ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Зі змісту наведено випливає, що необхідність роз`яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли останнє є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що повинні здійснювати його виконання.

Пунктом 6 вказаної вище постанови Пленуму ВАСУ визначено, що зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.

Таким чином, підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта виступає його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. Водночас суд, роз`яснюючи рішення не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Відтак, процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.

Колегія суддів звертає увагу на те, що ст.254 КАС України передбачає можливість роз`яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню. Незрозумілість судового рішення є поняттям оціночним.

Водночас, суд, роз`яснюючи рішення не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Відтак, процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.

В даному випадку аргументи позивача, викладені в заяві про роз`яснення судового рішення у справі №160/15382/20 , фактично зводяться до незгоди із самим рішенням суду, а саме судом не зазначено за який саме період відповідачем повинна бути нарахована та виплачена компенсація втрати частини доходів.

Верховний Суд в ухвалі від 01.02.2018 (справа №591/3321/17) зазначив, що незрозумілість судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання. Тобто, це стосується випадків, коли недотримано вимоги ясності, визначеності такого рішення адміністративного суду. Невизначеність судового рішення означає, що воно містить положення, що викликають суперечки щодо його розуміння під час виконання.

Таким чином, роз`яснено може бути судове рішення у разі, якщо без такого роз`яснення його важко зрозуміти та виконати внаслідок неясності (незрозумілості) його резолютивної частини.

Суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для роз`яснення рішення суду першої інстанції, оскільки позивачу відмовлено в задоволені позовної заяви, підстави для роз`яснення рішення суду відсутні.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що обставини, необхідні для реалізації інституту роз`яснення судового рішення, відсутні у спірних правовідносинах.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного судового рішення, яке скасуванню не підлягає.

Керуючись статтями 242, 308, 310, 312, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 травня 2025 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддя Л.А. Божко

суддя Ю.В. Дурасова

суддя О.М. Лукманова