Постанова від 18 жовтня 2026 р. у справі №386/1669/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 386/1669/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),

суддів: Дурасової Ю.В., Лукманової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 22 вересня 2025 року (суддя Червоненко Д.В.) в адміністративній справі №386/1669/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Голованівського районного суду Кіровоградської області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив:

- визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №123 від 19.07.2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн., закриття справи про адміністративне правопорушення.

Підставами позову визначено те, що спірну постанову винесено без дослідження об`єктивної та суб`єктивної сторони правопорушення та за відсутності доказів вчинення ним вказаного правопорушення. Крім цього, зазначав, що не був належним чином повідомлений про виклик, протокол про адміністративні правопорушення складався за без його участі.

Рішенням Голованівського районного суду Кіровоградської області від 22 вересня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивача правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності у зв`язку з неприбуттям останнього за викликом (направлення повістки) до ТЦК та СП.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Апеляційна скарга фактично обгрунтована незгодою з висновками суду першої інстанції щодо правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Позивач наполягає на тому, що не був обізнаний про виклик його до відповідача, оскільки не отримував повістку, а отже його необгрунтовано притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про мобілізацію.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що 15.07.2025 року офіцером відділення військового обліку та бронювання ІНФОРМАЦІЯ_1 капітаном ОСОБА_3 був складений протокол про адміністративне правопорушення № 123 відносно позивача за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП з якого слідує, що 15.07.2025 року близько 10 години 00 хвилин під час уточнення військово-облікових даних, згідно даних ЄДРПВП «Оберіг» було встановлено, що позивачу через систему «Оберіг» було сформовано та направлено через Укрпошту за адресою місця його реєстрації: АДРЕСА_1 , повістку № 3993695 про виклик о 09:00 годині 02.07.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення даних. 02.07.2025 року о 09:00 годині позивач, будучи належним чином оповіщеним, не прибув на виклик за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у встановлений термін не повідомив про наявність поважних причин своєї неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб, та в подальшому також не прибув на виклик у строк, що не перевищує 7 календарних днів, чим порушив вимоги абз. 2 ч. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу», підпункт 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ від 30.12.2022 року № 1487, ч. 1 ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п. 24, п. 34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 року № 560, під час дії особливого періоду, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП

На підставі вказаного протоколу начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 19.07.2025 року виніс постанову № 123, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17000 грн.

Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся з позовом до суду.

За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Статтею 210-1 КУпАП встановлена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, відповідно до якої в редакції на час виникнення спірних правовідносин:

Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.1 ст.210-1 КУпАП).

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.2 ст.210-1 КУпАП).

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.3 ст.210-1 КУпАП).

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на теперішній час.

Отже, на дату винесення відповідачем спірної постанови в Україні діяв особливий період, що є підставою для застосування ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

Відповідно до положень абз. 2 ч.10 ст. 1 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані зокрема прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560.

Згідно п.21 цього Порядку за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Отже, неявка військовобов`язаного за викликом ТЦК та СП створює склад правопорушення, відповідальність за яке, в особливий період, передбачена ч.3 ст.210-1 КУпАП.

З матеріалів справи слідує, що позивачу через систему АІТС «Оберіг» було сформовано та направлено через Укрпошту за адресою місця його реєстрації: АДРЕСА_1 , повістку №3993695 про виклик о 09.00 годині 02.07.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 , для уточнення даних, сформована ЄДРПВР АІТС «Оберіг», опис вкладення до рекомендованого поштового відправлення, довідка про причини повернення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», яким підтверджується факт виклику позивача до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 09.00 годину 02.07.2025 року та належного оповіщення.

Вказане свідчить, що позивач, будучи належним чином оповіщеним та ігноруючи вимоги законодавства на виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 не прибув і не повідомив у 3-денний строк про наявність поважних причин неприбуття з наданням підтверджуючих матеріалів, та протягом наступних 7 днів не прибув до ТЦК та СП.

Отже, повістку позивачу направлено за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку.

Відповідно до положень пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16 травня 2024 року № 560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

У спірному випадку, на рекомендованому листі працівником поштового відділення проставлено позначку адресат відсутній за вказаною адресою, яка засвідчена підписом з проставленням відбитка поштового штампу, а рекомендований лист повернено та отримано відповідачем.

Отже, відповідно до положень пп.2 п.41 Порядку №560 відповідач мав належне підтвердження оповіщення про виклик позивача до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

За таких обставин, враховуючи те, що у визначений у повістці час позивач не з`явився до відповідача, а тому останній обґрунтовано кваліфікував такі дії позивача як порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, за що передбачена відповідальність ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи, аргументи позивача, з якими останній пов`язував незаконність та необгрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстав для його скасування не існує.

Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 22 вересня 2025 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення та відповідно до ч.3 ст.272 Кодексу адміністративного судочинства України касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддя Л.А. Божко

суддя Ю.В. Дурасова

суддя О.М. Лукманова