Постанова від 18 жовтня 2026 р. у справі №280/1340/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 280/1340/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),

суддів: Лукманової О.М., Дурасової Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 травня 2025 року (суддя Артоуз О.О.) в адміністративній справі №280/1340/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області від 24.01.2025 № 2539500112533, яким відмовлено ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у призначенні пенсії за Списком 1;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області призначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за Списком 1 відповідно до пункту “а” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ.

Позовну заяву мотивовано тим, що рішенням від 24.01.2025 у № 2539500112533 відповідачем відмовлено у призначення позивачу пенсії за Списком 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, як особі, яка працювала у зоні відчуження. Рішення обґрунтовано тим, що до пільгового періоду роботи з 18.05.1994 по 29.10.2001 згідно пільгової довідки № 144 (№ 10-20/117) від 01.02.2002 та довідки про реорганізацію № 05-05/134 від 11.05.2017 вказаний період не зараховано до пільгового стажу, оскільки підприємство в довідці не відповідає Переліку підприємств, установ і організацій зони відчуження, працівники яких зайняті повний робочий день, мають право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком 1 згідно наказу № 576 від 13.03.2012 Міністерства надзвичайних ситуацій України. Зазначений період роботи можливо врахувати після находження акту зустрічної перевірки. Починаючи з 03.08.2016 відсутня умова щодо необхідності включення підприємства зони відчуження до Переліку підприємств, установ і організацій зони відчуження, працівники яких зайняті повний робочий дань, мають право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1. Позивачка вважає відмову протиправною, такою, що порушує її права та інтереси оскільки пільговий стаж роботи позивачки за Списком 1 становить 12 років 3 місяці 28 днів. Позивачка працюючи 12 років у зоні відчуження мала законні очікування на пільги та компенсації, передбачені чинним законодавством, в тому числі на пенсійне забезпечення на пільгових умовах. Отже, позивачка набула право на зарахування до страхового стажу в пільговому обчисленні у зоні відчуження з 18.05.1994 по 29.10.2001 у КП “Славутич-Чорнобильторг” та періоду роботи в Компанії “Вінсі Конструксьон Гран Проже/Компанії ОСОБА_2 ” з 16.05.2012 по 31.03.2017 як роботи по Списку №1. Позивач вважає рішення від 24.01.2025 у № 2539500112533 таким, що суперечить чинному законодавству у зв`язку із чим звернулася з даним позовом до суду.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02 травня 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області від 24.01.2025 № 2539500112533, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за Списком 1. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до пільгового стажу періоди роботи позивача з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці за списком №1 період її роботи з 18.05.1994 по 29.10.2001 та з 16.05.2012 по 31.03.2017 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. “а” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та прийняти рішення з врахуванням висновків суду, вказаних у мотивувальній частині рішення суду. В решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, просить судове рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позову.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована незгодою відповідача з висновком суду першої інстанції щодо наявності у позивача права на призначення пенсії за відсутності достатнього пільгового стажу. Так, до пільгового стажу позивача не враховано період роботи з 18.05.1994 по 29.10.2022 оскільки довідка не відповідає Переліку підприємств, установ і організацій зони відчуження, працівники яких зайнятті повний робочий день мають право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 згідно Наказу №576 від 13.03.2012 Міністерства надзвичайних Ситуацій України.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Ніжинським МВ УМВС України в Чернігівській області 13.02.1997.

15 січня 2025 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою про призначення пенсії за віком.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 24.01.2025 №253950012533 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. У відповідності до вказаного рішення: Відповідно до наданих документів страховий стаж складає 23 роки 4 місяці 20 днів, в тому числі пільговий стаж за списком №1-0 років 0 місяців 0 днів. Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди. Додатково зазначено, що не враховано пільговий період роботи з 18.05.1994 по 29.10.2001 згідно пільгової довідки №144 (№10-20/117) від 01.02.2002 та довідки про реорганізацію №05-05/134 від 11.05.2017, оскільки підприємство в довідці не відповідає Переліку підприємств, установ і організацій зони відчуження, працівники яких зайняті повний робочий день, мають право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 згідно Наказу №576 від 13.03.2012 Міністерства Надзвичайних Ситуацій України. Зазначений період роботи можливо врахувати після надходження акту зустрічної перевірки. Враховуючи вищевикладене, прийнято рішення відмовити у призначенні пенсії відповідно статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку відсутністю необхідного пільгового стажу та не досягненням пільгового пенсійного віку.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Так, підставою для відмови позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 зі зниженням пенсійного віку слугувала відсутність необхідного пільгового стажу та недосягнення пенсійного віку.

Статтею 62 Закону №1788-ХІІ установлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі Списками №1 деталізоване у Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 (далі Порядок №383).

Пунктом 10 Порядку №383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок № 637).

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідачем у оскаржуваному рішенні встановлено, що пільговий стаж позивача відсутній.

Проте, до пільгового стажу не зараховано період з 18.05.1994 по 29.10.2001 згідно пільгової довідки №144 (№10-20/117) від 01.02.2002 та довідки про реорганізацію №05-05/134 від 11.05.2017, оскільки підприємство в довідці не відповідає Переліку підприємств, установ і організацій зони відчуження, працівники яких зайняті повний робочий день, мають право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 згідно Наказу №576 від 13.03.2012 Міністерства Надзвичайних Ситуацій України.

Пунктом 4 постанови ЦК КПРС Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС від 29.12.1987 №1497-378 передбачено, що у період 1988-1990 років: час роботи робітників, задіяних на експлуатації Чорнобильської АЕС та ліквідації наслідків аварії в зоні відселення, зараховується у полуторному розмірі в трудовий стаж та в стаж роботи, що дає право на пільгову пенсію по Списку №1, затвердженому постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173.

Дію вказаної постанови пролонговано пунктом 1 постанови Ради Міністрів СРСР №1136 “Про продовження на 1991-1995 роки строку дії постанови ЦК КПРС Ради Міністрів СРСР та ВЦРП від 29.12.1987 № 1497”. У подальшому зазначена норма про те, що робота у зоні відчуження ЧАЕС зараховується до трудового стажу у полуторному розмірі (в тому числі за Списком № 1) безперервно продовжується в часі.

Пунктами 1 і 3 постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 №137 “Про доплати і компенсації особам, які працюють у зоні відчуження і зоні безумовного (обов`язкового) відселення після повного відселення жителів” визначено - у період з 1 січня 2003 року до 1 січня 2006 року особам, які постійно працюють або виконують службові обов`язки у зоні відчуження: час роботи або служби зараховується до трудового стажу, до вислуги років у полуторному розмірі (в тому числі за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком, на пільгових умовах, який затверджується Кабінетом Міністрів України).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2008 №831 “Про доплати особам, які працюють у зоні відчуження” - особам, які постійно працюють або виконують службові обов`язки у зоні відчуження, час роботи або служби зараховується до стажу роботи і вислуги років у полуторному розмірі (в тому числі за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36).

Відповідно до Списку № 1, затвердженому постановою Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173, час роботи повний робочий день у зоні відчуження дає право на пенсію на пільгових умовах.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36 затверджено Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Пунктом 22.1-1г вказаного Списку №1 передбачено право на пенсію на пільгових умовах для працівників, які зайняті повний робочий день у зоні відчуження на підприємствах, в установах і організаціях, перелік яких затверджується Мінприроди за погодженням з Мінсоцполітики та Міністерством охорони здоров`я в позиції 22.1-1г працівникам призначається пенсія за віком на пільгових умовах починаючи з 1 січня 2010 року згідно з постанови КМУ №173 від 24.02.2010.

Міністерство надзвичайних ситуацій України наказом від 13.03.2012 №576 затвердило Перелік підприємств, установ і організацій зони відчуження, працівники яких зайняті повний робочий дань, мають право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 (далі-Перелік підприємств №576).

Разом з тим, 03.08.2016 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461 “Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах” (далі - Постанова №461), згідно якої постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36 та від 24.02.2010 №173 втратили чинність.

При цьому, у Постанові №461 відсутні положення, які передбачають таку умову для зарахування періоду роботи до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, як наявність підприємства у Переліку, затвердженому МНС за погодженням з Мінпраці та МОЗ.

За змістом пункту 3 Порядку №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків.

Таким чином, починаючи з 03.08.2016 відсутня умова щодо необхідності включення підприємства зони відчуження до Переліку підприємств, установ і організацій зони відчуження, працівники яких зайняті повний робочий дань, мають право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 15.11.2023 у справі №620/7043/22.

Трудові книжки позивача серії НОМЕР_3 та НОМЕР_4 щодо спірних періодів роботи мітять наступні записи:

№ 2 18.05.1994 - переведена машиністом мийних машин їдальні АБК-1;

№ 3 21.11.1995 – переведена буфетницею третього розряду їдальні АБК-1 (1 вахта);

№ 04 01.12.1996 - переведена буфетницею третього розряду їдальні АБК-1;

№ 5 у відповідності до наказу Міністерства енергетики України від 22.09.1997 № 22 ВП ВРП ЧАЕС перейменовано в ДП НАЕК “Енергоатом” ВП ВРП ЧАЕС Міненерго України;

№ 6 16.08.2000 - переведена буфетницею третього розряду їдальні АБК-1;

№ 7 у відповідності з наказом ВП ЧАЕС № 70 від 02.02.2001 ВП ВРП ЧАЕС реорганізовано в ВРП ВП ЧАЕС;

№ 8 05.07.2007 відділ робітничого постачання ВП ЧАЕС переданий склад КП “Славутич-Чорнобильторг”;

№ 9 29.10.2001 звільнена з роботи за власним бажанням.

Наведені записи в трудовій книжці про роботу позивача за вказаний період свідчать про зайнятість останнього на відповідній посаді повний робочий день. Записи про спірний період роботи засвідчені відповідними печатками підприємств і дефектів їх вчинення не мають.

Вказані записи підтверджуються також довідкою КП “Славутич-Чорнобільторг” від 01.02.2002 № 10-20/117, архівними довідками від 11.05.2017 № 05-04/132, від 11.05.2017 № 05-04/133, від 11.05.2017 № 05-05/134.

Доводи ж відповідача про те, що підприємство в довідці не відповідає Переліку підприємств, установ і організацій зони відчуження, працівники яких зайняті повний робочий день, мають право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 згідно Наказу №576 від 13.03.2012 Міністерства Надзвичайних Ситуацій України суд відхиляє з наведених вище підстав.

Згідно частини 3 статті 44 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Тобто пенсійний орган, у випадку виявлення помилок або неточностей у документах, має право звернутись до підприємств, організацій і окремих осіб, на яких працювала особа, що звернулась із заявою про призначення пенсії, із запитом про витребування відповідних документів, необхідних для визначення права на пенсію.

Відповідно до частини 1 статті 64 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право, зокрема:

- отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов`язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України;

- проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати;

- вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також від фізичних осіб усунення виявлених порушень законодавства про порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, здійснення фінансових операцій з коштами Пенсійного фонду та порядок їх використання;

- порушувати в установленому законом порядку питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;

- у разі виявлення порушень порядку, використання коштів Пенсійного фонду звертатися в установленому законом порядку до контролюючих та правоохоронних органів.

Враховуючи вищевикладене, маючи цілу низку повноважень, відповідач не вчинив жодних дій спрямованих на перевірку обґрунтованості довідок КП “Славутич-Чорнобільторг” від 01.02.2002 № 10-20/117, архівних довідок від 11.05.2017 № 05-04/132, від 11.05.2017 № 05-04/133, від 11.05.2017 № 05-05/134 та дотримання конституційного права позивачки на пенсію, поклавши весь тягар відповідальності на працівника.

Таким чином відповідачем неправомірно не зараховано до пільгового стажу роботи позивача, що дає їй право на призначення пенсії на пільгових умовах за списком 1 періоду з 18.05.1994 по 29.10.2001, що становить 7 років 5 місяців 12 днів, про що вірно зазначив суд першої інстанції.

Окрім того, відповідно до наявних в матеріалах справи відомостей з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, копію витягу з якого відповідачем надано до суду, позивачка у період з травня 2012 року по березень 2017 року виконувала роботи, які дають право на пільги у пенсійному забезпеченні (код ЗП3013А1).

Наказом Мінфіну від 14.04.2015 № 435 (зі змінами) затверджено довідник кодів підстав для обліку Пенсійним фондом України стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства.

Згідно зазначеного довідника код підстави ЗП3013А1 - це працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461, і за результатами атестації робочих місць.

Згідно записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_3 , витягів з наказу від 16.05.2012 № 55і, від 31.03.2017 № 62і ОСОБА_1 у період з 16.05.2012 по 31.03.2017 працювала у Компанії “Вінсі Констрюксьон Гран Проже/ ОСОБА_2 ” за строковим трудовим договором на посаді адміністратора (гуртожитку).

Згідно із свідоцтвом №186 Компанії “Вінсі Констрюксьон Гран Проже”/“Буйг Траво Пюблік” пройшли відповідну акредитацію в Україні для виконання міжнародної технічної допомоги у рамках проекту “Грантова угода (Чорнобильський фонд “Укриття”: Новий безпечний конфайнмент” (Франція) в Україні).

Укладаючи трудовий договір з Компанією “Вінсі Констрюксьон Гран Проже”/Компанією “Буйг Траво Пюблік” позивач мав законні очікування на пільги та компенсації, передбачені чинним законодавством, в тому числі на пенсійне забезпечення на пільгових умовах.

Проте відповідач не зарахував позивачу до її пільгового стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 вказаний період (4 роки 10 місяців 16 днів) та не надав жодної правової оцінки наданим позивачем з цього приводу документам.

Щодо доводів відзиву про необхідність надання документів про атестацію робочого місця суд зазначає, що атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 (далі - Порядок №442), та Методичними рекомендаціями.

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку №442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку №442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

За змістом пунктів 8 та 9 Порядку №442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо. При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №1, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку №442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 29 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП України) до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний роз`яснити працівникові його права і обов`язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору.

Частинами 1 та 2 статті 153 КЗпП України установлено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України від 14.10.1992 №2694-XII "Про охорону праці" працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов`язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього - поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я. Окрім того, роботодавець зобов`язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.

Сукупність правових норм, про які йшлося вище, дозволяє дійти висновку, що атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах. Проте, розуміючи положення пункту "а" статті 13 Закону №1788-XII - "за результатами атестації робочих місць" як обмежувальний захід при призначенні пільгової пенсії, держава покладає відповідальність за непроведення атестації, та відповідно, надмірний тягар, на пенсіонера (позивача у цій справі).

В разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Так, особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу.

Тому, непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у зарахуванні вказаного періоду. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 16.09.2014 у справі №21-307а14, Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а.

При цьому, як зазначалось вище, обов`язок проведення атестації робочих місць та відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладено на керівників підприємств, а тому не проведення чи несвоєчасне проведення роботодавцем такої атестації у визначені законодавством строки не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист, зокрема на пенсію за віком на пільгових умовах.

Отже, сформований висновок Великої Палати Верховного Суду у справі №520/15025/16-а щодо не проведення або несвоєчасного проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

За таких обставин трудова книжка позивача є належним доказом, що підтверджує виконувану роботу за період з 16.05.2012 по 31.03.2017 у Компанії “Вінсі Констрюксьон Гран Проже/ Буйг Траво Пюблік” на роботі по Списку № 1, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Так, підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні документів, що підтверджують стаж роботи.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV).

Слід також зазначити, що приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Однак, як встановлено в ході судового розгляду справи відповідачем зазначених вище принципів при прийнятті рішення дотримано не було, та обрано найбільш несприятливий для позивача спосіб вирішення ситуації – відмовлено у призначенні пенсії.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст. ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 травня 2025 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, за винятком наявності підстав передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя Л.А. Божко

суддя О.М. Лукманова

суддя Ю.В. Дурасова