Постанова від 21 жовтня 2026 р. у справі №520/15187/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 р.Справа № 520/15187/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Семененко М.О.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Чалого І.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2026, головуючий суддя І інстанції: Котеньов О.Г., м. Харків, повний текст складено 14.07.26 по справі № 520/15187/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернуся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (далі - відповідач, ГУ ДСНС України в Харківській області), в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших одноразових видів грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 по 31 грудня 2019 без врахування у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат індексації грошового забезпечення;

- зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та інші одноразові види грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 по 31 грудня 2019, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат індексації грошового забезпечення, що була нарахована та виплачена на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2025 року по справі №520/19042/25, з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що має право на перерахунок допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших одноразових видів грошового забезпечення, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, нарахованої та виплаченої позивачу на виконання рішення суду.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2026 задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших одноразових видів грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.12.2019 без врахування у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат індексації грошового забезпечення.

Зобов`язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та інші одноразові види грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.12.2019, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат індексації грошового забезпечення, що була нарахована та виплачена на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2025 року по справі №520/19042/25, з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Так, в апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що згідно з вимогами чинного законодавства, що регулювало порядок виплати грошового забезпечення у період 2016-2019 років, індексація грошового забезпечення є сумою відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг та має постійний або компенсаційний характер, проте вона не входить до складу щомісячних основних чи додаткових видів грошового забезпечення, які беруться за основу при розрахунку виплат одноразового характеру (зокрема, матеріальних допомог). Крім того, нарахована на виконання рішення суду у справі № 520/19042/25 сума індексації є фактично виплаченою за рішенням суду у пізніших податкових періодах, а отже, не підлягає ретроспективному включенню до бази нарахування матеріальних допомог за 2016–2019 роки, оскільки на момент виплати вказаних допомог відповідних нарахувань не існувало. Відповідач стверджує, що матеріальна допомога для оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, що не перевищує місячного грошового забезпечення, одноразова грошова допомога при звільненні обчислюються виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, яке особа отримувала на день звільнення. Як вважає відповідач, індексація не є самостійною складовою місячного грошового забезпечення у розумінні Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.07.2018 № 623 (далі - Інструкція №623) та не належить до виплат, що враховуються при обчисленні одноразових видів грошового забезпечення. У зв`язку з викладеним, правові підстави для включення сум індексації до розрахунку матеріальної допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2019 року відсутні.

Позивач по справі не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідно до вимог ст. 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 308, п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 проходив службу цивільного захисту на посаді пожежного-рятувальника 7 ДПРЧ 1 ДПРЗ.

Наказом ГУ ДСНС України у Харківській області № 568 від 24.11.2023 позивача було звільнено зі служби від 24.11.2023.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2025 по справі №520/19042/25, адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ ДСНС України у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ГУ ДСНС України у Харківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця - січень 2008 рок. Зобов`язано ГУ ДСНС України у Харківській області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця - січень 2008 року. Визнано протиправною бездіяльність ГУ ДСНС України у Харківській області щодо ненарахування та невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 31.12.2019 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4 083,99 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок №1078). Зобов`язано ГУ ДСНС України у Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення, виходячи з її розміру 4048,18 грн, за період з 01.03.2018 по 31.12.2019, у загальній сумі 89059,96 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2025 по справі №520/19042/25, відповідач здійснив нарахування індексації грошового забезпечення за період з січня 2016 року по грудень 2019 року в розмірі 172 685,19 грн позивачу, яку було виплачено на банківський рахунок позивача 13.02.2026.

Згідно з інформацією, наявною в архівних відомостях карток грошового забезпечення на ім`я ОСОБА_1 встановлено, що під час проходження військової служби в період з 01.01.2016 по 31.12.2019, позивачу виплачувались одноразові види грошового забезпечення (допомога для оздоровлення; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та інші одноразові виплати).

Представник позивача направив адвокатський запит до відповідача щодо включення індексації грошового забезпечення в розрахунок додаткової грошової винагороди та одноразових видів грошового забезпечення.

Відповідач листом №65040-5891/65190 від 26.05.2026 на вказаний адвокатський запит повідомив, що індексація не є самостійною складовою місячного грошового забезпечення у розумінні Інструкції № 623 та не належить до виплат, що враховуються при обчисленні одноразових видів грошового забезпечення. У зв`язку з викладеним, правові підстави для включення сум індексації до розрахунку матеріальної допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 31.12.2019 відсутні.

Позивач вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення перерахунку та виплати грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших одноразових видів, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що виплачуючи позивачу грошову допомогу для оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та інші одноразові види грошового забезпечення, без врахування у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, нарахованої та виплаченої за рішенням суду, відповідач порушив право позивача на отримання належної заробітної плати.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову з таких підстав.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 101 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України) служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.

Згідно зі ст. 115 КЦЗ України держава забезпечує соціальний та правовий захист осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, працівників органів управління та сил цивільного захисту і членів їхніх сімей відповідно до Конституції України, цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до ст. 125 КЦЗ України держава гарантує достатнє грошове забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту з метою створення умов для належного та сумлінного виконання ними службових обов`язків. Порядок та умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Правові засади індексації грошових доходів населення визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» № 1282-XII від 03.07.1991 (далі – Закон № 1282-XII у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин).

Стаття 1 Закону № 1282-XII визначає, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначено Порядком № 1078 (у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин).

У цій редакції Порядок № 1078 визначав правила розрахунку індексу споживчих цін та механізм визначення розміру індексації грошових доходів населення і застосовувався до грошового забезпечення позивача в спірний період.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Отже, відповідно до законодавчого визначення, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Відносини щодо грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту врегульовані, зокрема: КЦЗ України (у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин); Інструкцією про виплату грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23.04.2015 № 475, зареєстрованою в Мін`юсті 15.05.2015 за № 544/26989 (далі - Інструкція № 475 у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин) та Інструкцією №623.

Так, пунктом 3 розділу I Інструкції №475 визначено, що до грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу належать: посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, щомісячні види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, що мають постійний характер, премії) та одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Також пунктом 3 розділу I Інструкції №623 передбачено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Розділом XVІІІ Інструкції №475 зазначено, що особам рядового і начальницького складу за рішенням керівника (начальника) органу управління (підрозділу) один раз на рік може надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення.

Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань особам рядового і начальницького складу надається за місцем проходження служби.

При визначенні розміру матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань до розрахунку місячного грошового забезпечення беруться: посадові оклади, оклади за спеціальним званням, доплати і надбавки постійного характеру та щомісячна премія у розмірі, що не перевищує розміру, затвердженого положенням про преміювання осіб рядового і начальницького складу (пункт 1 розділу V цієї Інструкції), які встановлені особі рядового або начальницького складу на день звернення.

При наданні матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань особам рядового і начальницького складу, які зараховані у розпорядження, до розрахунку беруться посадові оклади, оклади за персонально присвоєними спеціальними званнями, доплати та надбавки (в тому числі щомісячна премія у розмірі, визначеному в розділі V цієї Інструкції), які вони отримували за останніми штатними посадами.

Аналогічні норми зазначені також і у Інструкції №623, а саме: особам рядового і начальницького складу за рішенням керівника (начальника) органу управління (підрозділу) в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисі органу управління (підрозділу), один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань особам рядового і начальницького складу надається за місцем проходження служби.

Крім того у розділі XІX Інструкції №475 містяться норми щодо порядку виплати допомоги для оздоровлення, в якому визначено, що особам рядового і начальницького складу, в тому числі тим, хто перебуває в розпорядженні органу управління (підрозділу), за рішенням начальника органу управління (підрозділу) один раз на рік може надаватися допомога для оздоровлення в розмірах, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Визначення розміру місячного грошового забезпечення для обрахунку допомоги для оздоровлення проводиться у тому ж порядку, що і при обрахунку матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, визначеному пунктом 3 розділу ХVІІІ цієї Інструкції ( п. 3 розділі XІX Інструкції №475).

У розділі XХХ Інструкції №623 зазначено, що особам рядового і начальницького складу, у тому числі тим, хто перебуває в розпорядженні органу управління (підрозділу), за рішенням керівника органу управління (підрозділу) один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірах їх місячного грошового забезпечення. При визначенні розміру допомоги для оздоровлення до розрахунку місячного грошового забезпечення беруться посадові оклади, оклади за спеціальним званням, доплати і надбавки постійного характеру та щомісячна премія, які встановлені особі рядового або начальницького складу на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Колегія суддів вказує на те, що, хоча Інструкції № 475 та №623 прямо не згадують індексацію серед складових грошового забезпечення, однак питання індексації врегульовано Законом № 1282-XII та Порядком № 1078, які мають вищу юридичну силу.

Верховний Суд, надаючи оцінку положенням Закону № 1282-XII та Порядку № 1078 у відповідних редакціях, сформував сталу практику щодо правової природи індексації грошового забезпечення.

Зокрема, у постанові від 30.04.2021 у справі № 620/561/20, у постанові від 21.12.2021 у справі № 820/3423/18, у постанові від 30.11.2023 у справі № 380/21619/21 Верховний Суд дійшов правового висновку, що індексація грошового забезпечення: має систематичний (щомісячний) характер; є обов`язковим елементом грошового забезпечення (заробітної плати) у відповідному місяці; підлягає врахуванню при обчисленні виплат, розмір яких визначається з місячного грошового забезпечення, зокрема грошової допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні та компенсації за невикористані дні відпустки.

Також, Верховний Суд у постанові від 10.04.2025 у справі №380/10576/23 зазначив, що спір у цій справі виник у зв`язку з невключенням відповідачем, зокрема, сум індексації грошового забезпечення до складу місячного грошового забезпечення, з якого позивачу обчислено грошову допомогу для оздоровлення за 2022 рік, одноразову грошову допомогу при звільненні, грошову компенсацію за невикористані дні оплачуваних відпусток. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, виходив з того, що як індексація грошового забезпечення, так і додаткова винагорода, передбачена Постановою №168, мають щомісячний і систематичний характер, а тому дійшов висновку про наявність підстав для їх включення до складу місячного грошового забезпечення, з якого позивачу належить обчислювати грошову допомогу для оздоровлення за 2022 рік, одноразову грошову допомогу при звільненні, грошову компенсацію за невикористані дні оплачуваних відпусток. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення заявлених вимог, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для включення сум індексації до складу місячного грошового забезпечення, з якого позивачу обчислено грошову допомогу для оздоровлення за 2022 рік, одноразову грошову допомогу при звільненні, грошову компенсацію за невикористані дні оплачуваних відпусток.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що виплачуючи позивачу грошову допомогу для оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, без врахування у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, нарахованої та виплаченої за рішенням суду у справі №520/19042/25, відповідач порушив право позивача на отримання належного грошового забезпечення.

Посилання відповідача на те, що нарахована на виконання рішення суду у справі № 520/19042/25 сума індексації є фактично виплаченою за рішенням суду у пізніших податкових періодах, а отже, не підлягає ретроспективному включенню до бази нарахування матеріальних допомог за 2016-2019 роки, оскільки на момент виплати вказаних допомог відповідних нарахувань не існувало, колегія суддів відхиляє, з огляду на те, що незалежно від підстав, на яких здійснено перерахунок індексації, та часу її фактичної виплати, визначальним є те, що вона належала до заробітної плати за 2016-2019 роки, а тому її ненарахування у відповідні періоди не може бути підставою для неврахування під час перевірки правильності обчислення грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за ці роки, розмір яких було визначено без урахування належних працівникові сум індексації.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших одноразових видів грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.12.2019 без врахування у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат індексації грошового забезпечення та зобов`язання ГУ ДСНС України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену допомогу для оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та інші одноразові види грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.12.2019, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат індексації грошового забезпечення, що була нарахована та виплачена на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2025 по справі №520/19042/25, з урахуванням раніше виплачених сум.

Таким чином, переглянувши рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку в межах вимог та доводів апеляційної скарги відповідача, у відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

На підставі викладеного, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі “Серявін та інші проти України” (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

З огляду на вищенаведений підхід, колегія суддів вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суддів не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції, є обґрунтованим, прийнятим на підставі з`ясованих та встановлених обставин справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст. 327, ч. 1 ст. 329 КАС України.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2026 по справі № 520/15187/26 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя М.О. Семененко

Судді З.Г. Подобайло І.С. Чалий