Постанова від 21 жовтня 2026 р. у справі №360/2006/25 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року справа №360/2006/25

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Блохіна А.А., Геращенка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2025 р. у справі № 360/2006/25 (головуючий І інстанції О.В. Захарова) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі – відповідач, ГУПФУ), в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо не переведення позивача з пенсії за вислугу років, відповідно до пункту “б” частини 1 статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” на пенсію за вислугу років, відповідно до пункту “а” частини 1 статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”;

- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про відмову у призначенні пенсії від 05.09.2025 № 1213011553 та зобов`язати на підставі пункту “а” частини 1 статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, перевести позивача з пенсії за вислугу років, відповідно до пункту “б” частини 1 статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” на пенсію за вислугу років, відповідно до пункту “а” частини 1 статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2025 року відмовлено у задоволені позовних вимог.

Позивач, не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування скарги зазначено, зокрема, наступне.

Статтею 17-1 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок встановлено Кабінетом Міністрів України, зокрема Постановою № 393, в якій за змістом п.п. «а» п. 3, до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці: час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції та ООС.

Для призначення пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, особам, зазначеним у пункті «ж» статті 12 Закону № 2262 зараховується на пільгових умовах до вислуги років один місяць служби за три місяці за час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції.

Відповідно до довідок Головного управління Національної поліції в Луганській області від 07.05.2018 № А-12976 та від 27.11.2020 № А-1685 позивач у періоди з 26.08.2014 по 07.11.2015, з 07.11.2015 по 30.04.2018, з 01.02.2019 по 28.02.2019, з 01.03.2019 по 31.03.2019, з 01.05.2019 по 31.05.2019, з 01.10.2019 по 31.10.2019, з 01.12.2019 по 31.12.2019, з 01.03.2020 по 31.03.2020, з 01.05.2020 по 31.05.2020, з 01.07.2020 по 31.07.2020, з 01.08.2020 по 31.08.2020 безпосередньо брала участь в антитерористичній операції (АТО), забезпечені її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області, а також безпосередньо брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях (ООС). Вислуга у пільговому обчисленні без урахування календарної вислуги складає 09 років 11 місяців 19 днів, що в сукупності із 18 роками 04 місяцями 14 днями загалом становить 28 років 04 місяці 03 дні, що є достатнім для призначення пенсії за вислугу років на підставі п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону № 2262.

Розрахунок вислуги років у пільговому обчисленні було здійснено ГУНП в Луганській області та надано до ГУПФУ в Луганській області.

Загальна вислуга становить 28 років 04 місяців 03 дні, за таких умов, з урахуванням періоду участі у антитерористичній операції та ООС, обчисленого з розрахунку один місяць служби за три місяці, тобто вислуга років більше ніж зазначено в Законі.

З аналізу положень наведеного Порядку № 393, у редакції чинній на день звільнення, тобто на 12.01.2021, вбачається, що пільгова вислуга враховується саме при призначенні пенсій згідно з п. «а» ч. 1 статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» (дана правова позиція висловлена в постанові ВАСУ від 05.11.2015 року у справі К/800/46432/14).

Постановами Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 119 та від 07.09.2022 № 999 було внесено зміни до Постанови № 393, таким чином уряд розмежував порядок розрахунку календарної вислуги років та порядок визначення розміру пенсії, однак відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно- правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, оскільки право на призначення та отримання пенсії позивач отримав 12.01.2021, то зміни внесені постановою від 16.02.2022 не можуть поширюватись на правовідносини пов`язані з призначенням пенсії, переведенні з одного виду на інший, та мають застосовуватись норми права в тій редакції, яка діяла на момент виникнення у позивача права на пенсію.

У зв`язку з тим, що пенсія на підставі Закону №2262-ХІІ призначена з 12.01.2021 та станом на день звільнення зі служби календарна вислуга років зарахована на пільгових умовах та становить 28 років 04 місяці 03 дні, на день звільнення Порядок № 393 діяв у редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України № 119 від 16.02.2022, то для призначення пенсії за вислугу років позивач має право на обчислення календарної вислуги років на пільгових умовах.

Так, суд першої інстанції в порушення вимог частини п`ятої статті 242 КАС України не застосував останню позицію Верховного Суду у справі № 260/4588/23 від 10.06.2024, яка виражена у п. 38 «З аналізу наведених правових норм вбачається, що моментом виникнення у позивача права на пенсію за вислугою років є дата звільнення зі служби, а тому до спірних правовідносин належить застосовувати умови призначення пенсій за вислугу років, які діяли на момент звільнення позивача зі служби», що прямо врегульовує спірні правовідносини, крім того судом не надано жодного обґрунтування для відступу від зазначеної позиції Верховного Суду.

Від позивача надійшли додаткові пояснення.

В обґрунтування зазначено, зокрема, що на момент реалізації позивача права на пенсію, пільгова вислуга була фактично обчислена і врахована як календарна для цілей визначення «права» на пенсійне забезпечення. Це право було набуте та закріплене в індивідуальному статусі пенсіонера. Відтак, жодна наступна зміна законодавства (зокрема Постанова КМУ № 119 від 16.02.2022) не може бути застосована ретроспективно для позбавлення особи вже обчисленого та визнаного державою стажу, оскільки це порушує саму сутність набутого права на соціальний захист.

Оскільки позивач вже перебував у статусі діючого пенсіонера, будь-яка подальша зміна урядової політики у 2022 році (Постанова № 119) не може бути юридичною підставою для анулювання її раніше верифікованої вислуги років (28 років 04 місяці 03 дні) під час процедури переведення на інший вид виплати. Право на переведення є процедурною формою реалізації вже існуючого права, а не «новим призначенням», що підтверджується постановою ВС від 03.06.2021 у справі № 420/2134/20.

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

Наказом Головного управління Національної поліції в Луганській області від 05.01.2021 № 5 о/с майора поліції ОСОБА_1 , старшого інспектора відділу аналізу та планування управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Луганській області, з 11.01.2021 звільнено із Національної поліції відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України “Про Національну поліцію” (через хворобу).

Відповідно до вказаного наказу вислуга років позивача на день звільнення у календарному обчисленні - 18 років 04 місяців 14 днів, у пільговому обчисленні - 09 років 11 місяців 19 днів.

Згідно з матеріалами пенсійної справи ОСОБА_1 з 12.01.2021 призначено пенсію за вислугу років по лінії Національної поліції України за пунктом “б” ст. 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” з розрахунку 50% грошового забезпечення з календарної вислуги 18 років, страхового стажу 25 років.

25.08.2025 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про переведення з пенсії за вислугу років відповідно до пункту “б” статті 12 Закону України № 2262 на пенсію за вислугу років відповідно до пункту “а” статті 12 Закону України № 2262.

ГУ ПФУ в Луганській області за результатом розгляду заяви позивача прийнято рішення від 05.09.2025 №1213011553 про відмову в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років відповідно до пункту “а” статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” у зв`язку із відсутністю необхідної календарної вислуги років.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Положеннями частини 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтею 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Статтею 1 Закону № 2262-XII встановлено, що особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Відповідно до статті 2 Закону № 2262-XII військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

Приписами пункту «а» частини 1 статті 12 Закону № 2262-XII передбачено, що пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.

До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.

Відповідно до статті 17-1 Закону № 2262-XII порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог Закону № 2262-XII затверджено постанову Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (далі - Порядок № 393).

Пунктом 3 Порядку № 393 (у редакції до внесення змін постановою КМУ № 119 від 16.02.2022) визначено перелік який зараховується на пільгових умовах до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці 1 пункту 1 цієї постанови.

Водночас редакцію пункту 3 Постанови № 393 було змінено постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 119, яка набрала чинності 19.02.2022.

Вказаною постановою також змінено і назву Порядку №393.

Порівнюючи попередню назву постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» та назву в редакції після 19.02.2022 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб», Суд доходить висновку, що змінами уточнено предмет регулювання Порядку, а саме застосування його для обчислення вислуги років особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону № 2262-ХІІ, тобто мають 25 років календарної вислуги.

Також постановою Кабінетом Міністрів України № 119 внесено зміни до постанови Уряду № 393, зокрема, пункт 3 абзац перший викладено в такій редакції: « 3. До вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: <…>».

Отже, пунктом «3 Постанови № 393 (у редакції Постанови КМУ № 119 від 16.02.2022) визначено перелік, який зараховується на пільгових умовах до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці 1 пункту 1 цієї постанови.

Колегія суддів зазначає, що Верховний Суд в постанові від 31.08.2023 у справі №200/4951/22, правовідносини у якій є подібними, вже сформулював наступний правовий висновок:

«- підпунктом «а» пункту 3 Порядку № 393 (у редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України № 119 від 16 лютого 2022 року) було передбачено, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції;

- водночас, відповідно до підпункту «а» пункту 3 Порядку № 393 (у редакції, чинній на дату звільнення, 27 червня 2022 року, та дату звернення позивача із заявою до ГУ НП в Донецькій області щодо оформлення та подання необхідних документів до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області для призначення пенсії, 1 листопада 2022 року) до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах (пункт 3 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 119 від 16 лютого 2022 року): один місяць служби за три місяці: час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції;

- тому, для призначення пенсії за вислугу років за Законом № 2262-ХІІ календарна вислуга років могла бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №393 в редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України №119 від 16 лютого 2022 року.».

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, переглядаючи справу №520/5695/23 в касаційному порядку, у постанові від 10.12.2024 підтримав правовий висновок, викладений у раніше ухваленій постанові Верховного Суду від 14.11.2023 у справі №600/3836/22-а про те, що до правовідносин, пов`язаних з призначенням пенсії за вислугу років відповідні правові норми, зокрема, Порядку №393 підлягають застосуванню в тій редакції, яка була чинна на момент звернення особи до територіального органу Національної поліції України із заявою про оформлення документів для призначення пенсії за вислугу років.

У зазначеній постанові від 10.12.2024 у справі №520/5695/23 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду сформував такий правовий висновок: призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону №2262-XII особам, які звільнені зі служби в поліції і звернулись із заявою для оформлення та направлення документів до пенсійних органів після 19.02.2022 (набрання чинності Постановою № 119, якою внесені зміни до Порядку №393), здійснюється виходячи з обчислення календарної вислуги років.

Зазначену правову позицію щодо застосування норм Порядку № 393 (у редакції, чинній після внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №119) також підтримав Верховний Суд у постановах від 31.01.2024 у справі №120/7300/22, від 17.07.2024 у справі № 420/13796/22, від 29.07.2024 у справі №480/4196/23, від 23.12.2024 у справі № 200/107/23, від 23 грудня 2024 року у справі №200/107/23, від 22 січня 2025 року у справі №280/6943/22, від 13 лютого 2025 року у справі №420/31238/23, від 11 березня 2025 року у справі № 500/6643/23, від 18 березня 2025 року у справі № 360/2102/22 та інших під час розгляду подібних правовідносин.

Проте, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2025 у справі №640/13694/22 окремі пункти Постанови №119 визнано протиправними та нечинними.

Зокрема, визнано протиправними та нечинними:

- пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393»;

- підпункт 1 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393»;

- пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393»;

- пункт 7 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19 та від 08.12.2025 у справі № 440/254/25).

Таким чином, до спірних правовідносин застосовуванню підлягає Порядок № 393 (в редакції, яка діяла до внесення до нього змін згідно Постанови №119) і яка передбачала можливість пільгового зарахування календарної вислуги років саме для призначення пенсії.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 13.05.2026 у справі №420/21549/25, від 22 вересня 2026 року у справі № 200/8162/24, від 30 вересня 2026 року у справі № 360/1840/25, від 08 жовтня 2026 року у справі № 260/10138/25 тощо.

У постанові від 13.05.2026 у справі № 420/21549/25 Верховний Суд зазначив, що вислуга років, з врахуванням часу служби, який підлягає зарахуванню на пільгових умовах (06 років 05 місяців 04 дні), є календарною одиницею виміру та повинна бути врахована до вислуги років, яка підлягає обчисленню та застосуванню в порядку статей 12, 17 та 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Постанови № 393 (в редакції, що діяла до внесення змін згідно Постанови № 119 і яка діє наразі).

Колегія суддів зазначає, що на час звернення позивача до відповідача з заявою про переведення з пенсії за вислугу років відповідно до пункту “б” статті 12 Закону України № 2262 на пенсію за вислугу років відповідно до пункту “а” статті 12 Закону України № 2262, та прийняття рішення відповідачем за результатом розгляду заяви позивача, судове рішення у справі №640/13694/22 набрало законної сили.

При цьому, яка зазначалось, суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи.

Отже, відповідач зобов`язаний був обчислити вислугу років в порядку статей 12, 17 та 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Постанови № 393 (в редакції, що діяла до внесення змін згідно Постанови № 119 і яка діє наразі).

Таким чином, зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме:

-визнати протиправними рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про відмову у призначенні пенсії від 05.09.2025 № 1213011553 про відмову в переведенні ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років відповідно до пункту “а” статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” у зв`язку із відсутністю необхідної календарної вислуги років;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області перевести ОСОБА_1 з пенсії за вислугу років, відповідно до пункту “б” частини 1 статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” на пенсію за вислугу років, відповідно до пункту “а” частини 1 статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Відповідно до ст. 317 КАС України, підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є неповне з`ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.

Отже, суд першої інстанції внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, неправильно вирішив справу що суті спору, внаслідок чого рішення суду підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про часткове задоволення вимог.

Керуючись ст. 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2025 р. у справі № 360/2006/25 - задовольнити частково.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2025 р. у справі № 360/2006/25 - скасувати.

Прийняти нове судове рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Визнати протиправними рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про відмову у призначенні пенсії від 05.09.2025 № 1213011553 та відмову в переведенні ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років відповідно до пункту “а” статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” у зв`язку із відсутністю необхідної календарної вислуги років.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області перевести ОСОБА_1 з пенсії за вислугу років, відповідно до пункту “б” частини 1 статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” на пенсію за вислугу років, відповідно до пункту “а” частини 1 статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст складений та підписаний 22 жовтня 2026 року.

Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв

Судді А.А. Блохін

І.В. Геращенко