Рішення від 20 жовтня 2026 р. у справі №620/4847/25 — Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2026 року Чернігів Справа № 620/4847/25

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Баргаміної Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 з розгляду питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 з розгляду питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненадання ОСОБА_1 за заявою від 07 лютого 2025 року відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оформлено протоколом від 11 лютого 2025 року № 6, на підставі пункту 5 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як військовозобов`язаному, який виховує дитину з інвалідністю віком до 18 років;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 надати ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 5 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як військовозобов`язаному, який виховує дитину з інвалідністю віком до 18 років.

У зв`язку з проведенням повторного автоматизованого розподілу справи між суддями Чернігівського окружного адміністративного суду справу передано на розгляд судді Баргаміній Н.М.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що позивач виховує дитину з інвалідністю віком до 18 років сина ОСОБА_2 , що відповідно до пункту 5 частини першої статті 23 Закону №3543 ХІІ передбачає наявність права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

ІНФОРМАЦІЯ_2 було подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову, вказав, що позивачем в наданому на розгляд Комісії пакеті документів були відсутні медичний висновок про дитину з інвалідністю віком до 18 років за формою, затвердженою МОЗ, або індивідуальна програма реабілітації дитини з інвалідністю, видана лікарсько- консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу - рішення щодо відмови позивачу у наданні відстрочки є законним та обґрунтованим. Вказує, що наданий на розгляд комісії медичний висновок виданий на ім`я ОСОБА_3 , а не на ім`я ОСОБА_2 .

Комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 з розгляду питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відзив на позовну заяву подано не було.

Процесуальні дії у справі: ухвалою суду від 30.04.2025 у задоволенні заяви про забезпечення позову у справі №620/4847/25 було відмовлено; ухвалою суду від 21.08.2026 було залучено Комісію при ІНФОРМАЦІЯ_2 з розгляду питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації до участі у справі № 620/4847/25 в якості другого відповідача.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 07.02.2025 звернувся до голови Комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 з розгляду питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з заявою про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 5 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

За результатами розгляду заяви позивача, 11.02.2025 Комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 з розгляду питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації було прийнято рішення, оформлене протоколом № 6, про відмову в наданні відстрочки, оскільки в наданому на розгляд комісії пакеті документів відсутні документи для підтвердження інвалідності дитини, визначені додатком 5 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 № 560, а саме: медичний висновок про дитину з інвалідністю віком до 18 років за формою, затвердженою МОЗ, або індивідуальна програма реабілітації дитини з інвалідністю, видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Указами Президента України строк дії режиму воєнного стану неодноразово продовжувався.

Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (далі – Закон № 3543-XII) встановлено правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Так, статтею 1 Закону № 3543-XII визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Статтею 23 Закону № 3543-XII визначені категорії громадян, для яких встановлена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.

Так, згідно пункту 5 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років.

Суд зазначає, що у кожному конкретному випадку особам, які не підлягають призову, або підпадають під умови відстрочки слід надати той обсяг документів, який підтвердить існування обставин, достатніх для того, щоб уповноважений суб`єкт владних повноважень міг прийняти відповідне рішення.

Згідно з пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення № 154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.

Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.

Відповідно до абзацу 9 пункту 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних.

Так, процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі - Порядок № 560, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пунктів 56, 57 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:

голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);

члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Згідно з пунктом 58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16 - 23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов`язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

Відповідно до пункту 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п`яти робочих днів з дати його отримання.

Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.

Комісія зобов`язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6.

Про відмову у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

Отже, наведеними нормами визначено, що військовозобов`язаний має право на особисте подання на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки заяви за встановленою формою з доданими до неї документами, які підтверджують право на відстрочку, а комісії, утворені при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період зобов`язані, зокрема, вивчити отриману заяву та додані до неї документи, оцінити законність підстав для надання відстрочки, й фактично розглянути такі документи протягом семи днів з дати їх надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. Така комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки, що оформляються протоколом. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за встановленою формою.

Так, згідно додатку 5 до Порядку № 560 жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років до заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації додають документи:

для підтвердження інвалідності дитини - медичний висновок про дитину з інвалідністю віком до 18 років за формою, затвердженою МОЗ, або індивідуальна програма реабілітації дитини з інвалідністю, видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу;

для підтвердження родинних стосунків з батьками (для рідних батьків) - свідоцтво про народження дитини із зазначенням батьківства військовозобов`язаного;

для підтвердження повноважень опікуна, піклувальника - рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об`єднаної територіальної громади або рішення суду про встановлення опіки, піклування та свідоцтво про народження дитини; для усиновителів - рішення суду про усиновлення та свідоцтво про народження дитини із зазначенням батьківства військовозобов`язаного;

для прийомних батьків - рішення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради про влаштування дитини до прийомної сім`ї або договір про влаштування дітей на спільне проживання та виховання у прийомній сім`ї за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. N 565 (Офіційний вісник України, 2002 р., N 18, ст. 826), та свідоцтво про народження дитини; для батьків-вихователів - рішення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради про влаштування дитини до дитячого будинку сімейного типу або договір про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. N 564 (Офіційний вісник України, 2002 р., N 18, ст. 825), та свідоцтво про народження дитини.

Як вже було встановлено судом, позивач звернувся до Комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 з розгляду питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з заявою про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 5 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

При цьому, Порядок №560 (Додаток 5) містить перелік документів, що додаються у спірному випадку до заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, а саме медичний висновок про дитину з інвалідністю віком до 18 років або індивідуальна програма реабілітації дитини з інвалідністю, видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу та для рідних батьків - свідоцтво про народження дитини із зазначенням батьківства військовозобов`язаного.

Так, на підтвердження права на надання відстрочки надав, зокрема: медичний висновок № 6 про дитину з інвалідністю віком до 16 років від 10.03.2021 на ім`я ОСОБА_3 , свідоцтво про народження ОСОБА_2 , згідно якого батьком дитини є ОСОБА_1 , свідоцтво про шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

Проте, 11.02.2025 Комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 з розгляду питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації було прийнято рішення, оформлене протоколом № 6, про відмову в наданні відстрочки, оскільки в наданому на розгляд комісії пакеті документів відсутні документи для підтвердження інвалідності дитини, визначені додатком 5 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 № 560, а саме: медичний висновок про дитину з інвалідністю віком до 18 років за формою, затвердженою МОЗ, або індивідуальна програма реабілітації дитини з інвалідністю, видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу.

При цьому, рішення комісії не містить посилань на підстави не прийняття до уваги медичний висновок № 6 про дитину з інвалідністю віком до 16 років від 10.03.2021 на ім`я ОСОБА_3 .

В свою чергу, ІНФОРМАЦІЯ_3 у відзиві на позовну заяву зазначив, що наданий на розгляд комісії медичний висновок виданий на ім`я ОСОБА_3 , а не на ім`я ОСОБА_2 , однак суд зазначає, що згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.01.2025 № 5/7719 позивачу вже надавалась відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі пункту 5 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII.

Крім того, як вже зазначалося судом, комісія має право за потреби у підготуванні запитів до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використанні інформації з публічних електронних реєстрів.

Також ІНФОРМАЦІЯ_3 звертає увагу, що позивачем надано медичний висновок про дитину з інвалідністю віком до 16 років, а не до 18 років, однак суд вказує, що наказом Міністерства охорони здоров`я України від 11.07.2005 № 342 у назві, тексті наказу МОЗ України від 04.12.2001 N 482 "Про затвердження порядку видачі медичного висновку про дитину-інваліда віком до 16 років", зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 10.01.2002 за № 11/6299 (зі змінами, внесеними наказом МОЗ України від 23.05.2002 № 187, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.06.2002 за N 478/6766), та Порядку видачі медичного висновку про дитину-інваліда віком до 16 років, затвердженого цим наказом, цифри "16" було замінено цифрами "18", а тому використання закладом охорони здоров`я бланків медичного висновку старого зразку не може бути підставою для недійсності такого медичного висновку.

Тобто, в даному випадку Комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 з розгляду питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації не були належним чином розглянуті надані позивачем документи та в оскаржуваному рішенні не зазначено підстави для неприйняття наданого медичного висновку № 6 про дитину з інвалідністю віком до 16 років.

Отже, ухвалюючи спірне рішення Комісією не було надано належної правової оцінки заяві позивача від 07.02.2025 з додатками, наданими на підтвердження права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, визначеного пунктом 5 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Суд зауважує, що за потреби уточнення наданої позивачем інформації, заява позивача підлягала до розгляду по суті порушеного у ній питання з урахуванням пункту 60 Порядку №560, положеннями якого визначено, що до повноважень комісії належить, зокрема підготовка запитів до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, і не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади на комісію покладено обов`язок розглянути такі документи та на підставі їх розгляду ухвалити рішення про надання або відмову у наданні відстрочки.

Суд враховує, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення відповідним органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Отже, таке рішення прийнято суб`єктом владних повноважень передчасно та воно не відповідає критеріям, визначених частною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Як зазначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково шляхом визнання протиправним та скасування рішення Комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 з розгляду питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оформлене протоколом № 6 від 11.02.2025 року, в частині відмови у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації; зобов`язання Комісію при ІНФОРМАЦІЯ_2 з розгляду питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.02.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Щодо позовних вимог до ІНФОРМАЦІЯ_1 , то суд зазначає, що відповідно до положень пункту 60 Порядку № 560 на підставі розгляду отриманих документів відповідна комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки, у зв`язку з чим позовні вимоги до ІНФОРМАЦІЯ_1 задоволенню не підлягають.

При цьому, вимога про зобов`язання надати ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 5 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як військовозобов`язаному, який виховує дитину з інвалідністю віком до 18 років є передчасною та не підлягає задоволенню, оскільки Комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 з розгляду питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації не було надано належної правової оцінки медичному висновку № 6 про дитину з інвалідністю віком до 16 років від 10.03.2021.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), Комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 з розгляду питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 з розгляду питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оформлене протоколом № 6 від 11.02.2025 року, в частині відмови у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Зобов`язати Комісію при ІНФОРМАЦІЯ_2 з розгляду питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.02.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21.10.2026.

Суддя Наталія БАРГАМІНА