Рішення від 20 жовтня 2026 р. у справі №620/9437/26 — Чернігівський окружний адміністративний суд

Суд: Чернігівський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них

Дата: 20 жовтня 2026 р.

Справа: №620/9437/26

Суддя: Бородавкіна С.В.

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2026 року м. Чернігів Справа № 620/9437/26

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Бородавкіної С.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Смаколики Ком" до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Смаколики Ком" (далі- ТОВ "Смаколики Ком", позивач) 18.08.2026 звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі – ГУ ДПС у Чернігівській області, відповідач), у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області від 13.05.2026 №8058/ж10/25-01-07-05-01 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 25941,00 грн.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що податкове-повідомлення рішення є незаконним та необґрунтованим, оскільки перевірка є протиправною з процедурних питань. Зокрема, в наказі ГУ ДПС у Чернігівській області від 14.04.2026 про проведення фактичної перевірки відсутня інформація, яка свідчила б про наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального; розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів; законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами); законодавства щодо цін та ціноутворення, та у зв`язку з якими у контролюючого органу виникає обґрунтована та законодавчо встановлена необхідність для здійснення належного податкового контролю. Окрім того, у вказаному наказі відсутні будь-які посилання на конкретні підстави призначення перевірки, окрім звичайного посилання на норми, що регулюють питання призначення перевірки (з підстави для проведення фактичної перевірки-здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального). Однак формулювання підстав перевірки в наказі не дає цілковитого розуміння, що є підставою для проведення перевірки. Крім того, вважають, що отримання інформації з власних програм контролюючого органу, таких як СОД РРО, за попередні періоди не є предметом фактичної перевірки, що здійснюється за місцем проведення господарської діяльності. Встановлений випадок реалізації алкогольних напоїв з однаковими реквізитами марок акцизного податку, які зазначені у розрахункових документах та згідно фіскальних чеків, пояснює виявленими помилками у системі РРО.

Ухвалою судді від 01.09.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов.

У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позов, у якому зазначено, що строки перевіряємого періоду під час фактичної перевірки ДПС визначаються загальними строками давності, встановленими статтею 102 Податкового кодексу України. Загальний строк давності становить 1094 днів (3 роки). Контролюючий орган має право перевірити діяльність та нарахувати штрафи лише в межах цього строку від граничної дати звітування або фактичною здійснення операції. Згідно з вимогами п. 80.2 ст. 80 ПКУ продавцю ТОВ «Смаколики Ком» ОСОБА_1 (особа, що проводила розрахунки) були вручені копії наказу та направлення на проведення фактичної перевірки, про що остання розписалась у направленнях. Дану процедуру зафіксовано також на боді-камеру, що знаходилась у працівників, згідно з вимогами п.п, 20.1.48 п. 20.1, ст. 20 ПКУ. Під час проведення перевірки встановлено порушення вимог п.11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг » (зі змінами та доповненнями), ч. 13 ст. 42, п. 16 ст. 62 Закону України від 18.06.2024 №3817- IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу. алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями), п. 226.7, п. 226.9 ст. 226 Податковою Кодексу України від 02.12.10 №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), вимоги Положення «Про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах», затвердженого Постановою КМУ від 27.12.2010 № 1251 (зі змінами та доповненнями). Додатково зазначено, що фактична перевірка магазину за адресою: м. Чернігів, вул. Хлібопекарська, буд. 24, де здійснює діяльність ТОВ «Смаколики Ком» проведена в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством, а тому спірне податкове повідомлення-рішення від 13.05.2026 № 8058/ж10/25-01-07-05-01, є правомірним.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

ТОВ «Смаколики Ком» зареєстроване як юридична особа, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Основним видом економічної діяльності є: 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний) (а.с.16).

ГУ ДПС у Чернігівській області відповідно до наказу від 14.04.2026 №340-П та направлень на перевірку від 14 04 2026 року № 809 та № 810, керуючись вимогами п.п. 19-1.1.4, п.191.1, ст.191, п.п. 20.1.4, п.п. 20.1.8, п.п. 20.1.9, п.п.20.1.10, п.п.20.1.11, п.п.20.1.12, п.п.20.1.13 п.20.1 ст.20, п.п. 75.1.3, п. 75.1 ст.75, п. 80.1, п.п.80.2.2 (наявна інформація), п.п.80.2.5 п.80.2, п.80.6, п.80.8 ст.80, п.82.3 ст.82, п.230.1 ст.230, п.69.27 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), ст.15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року № 265/95-ВР (зі змінами та доповненнями), Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 №148 (зі змінами та доповненнями), Закону України «Про ціни в ціноутворення» від 21.06.2012 №5007-VІ, ст. 72 Закону України від 18.06.2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігом спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» інших нормативних актів, контроль за дотриманням яких покладено на ГУ ДПС у Чернігівській області, проведено фактичну перевірку ТОВ «Смаколики Ком» (РНОКПП 45607777), магазин-кафетерій, який розташований за адресою: Чернігівська область, м.Чернігів, вул.Хлібопекарська, буд.24 тривалістю 10 діб, з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), дотримання законодавства щодо цін та ціноутворення Перед початком перевірки продавцю перевіряючими були пред`явлені службові посвідчення, направлення та вручено копію наказу під підпис (а.с.60-63).

За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки від 16.04.2026 №6178/Ж5/25-01-07-05-01/45607777 (а.с.64-70), у якому зафіксоване, зокрема, таке порушення (яке оскаржує позивач):

реалізацію алкогольних напоїв з однаковими реквізитами марок акцизного податку, які зазначені у розрахункових документах та згідно фіскальних чеків, а саме: через РРО 3001131984 зареєстрований на господарську одиницю магазин-кафетерій, що розташована за адресою: Чернігівська область, м. Чернігів, Новозазодський район, вул. Хлібопекарська, 24 та належить ТОВ "СМАКОЛИКИ КОМ” (ЄДРПОУ 45607777), згідно фіскального чеку № 10360041 від 02.04.2026 об 16:11:04 було реалізовано одну пляшку Горілка Українська Класична 40 0.5л, код УКТ ЗЕД 2208601100, по ціні 90,00 грн, Акцизна марка: AGIZ 687348, на загальну суму розрахунків 90,00 грн; згідно фіскального чеку №10360042 від 02.04.2026 об 16:14:16 було реалізовано одну пляшку Горілка Українська Класична 40 0.5л, код УКТ ЗЕД 2208601100, по ціні 90,00 грн. Акцизна марка: AGIZ 687348, на загальну суму розрахунків 90,00 грн.

На акті перевірки наявна відмітка «з висновками акту перевірки не згодна. Заперечення щодо результатів перевірки будуть подані в законодавчо установлений термін» (а.с.68).

28.04.2026 року директором ТОВ «Смаколики КОМ» були подані до відповідача заперечення на акт фактичної перевірки від 16.04.2026 №6178/Ж5/25-01-07-05-01/45607777 (а.с. 75-79), за результатом розгляду яких встановлені порушення не спростовані (а.с.80-87).

13.05.2026 за результатами перевірки ГУ ДПС у Чернігівській області прийнято податкове повідомлення-рішення №8058/ж10/25-01-07-05-01 (а.с.24).

Позивачем вищезазначене податкове повідомлення-рішення оскаржено до ДПС України.

ДПС України за результатами розгляду скарги ТОВ «Смаколики Ком» винесло рішення від 15.07.2026 №18786/63/990006090606, яким залишило без змін ППР ГУ ДПС у Чернігівській області від 13.05.2026 №8058/ж10/25-01-07-05-01, а скаргу – без задоволення (а.с.35-37).

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, ТОВ «Смаколики Ком» звернулось до суду з відповідним адміністративним позовом

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує такі джерела права.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 20.02.2020 у справі №826/17123/18 сформулювала правовий висновок, відповідно до якого платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення податкової перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність прийнятих за її висновками податкових повідомлень-рішень. При цьому таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

У постанові від 28.09.2022 у справі №160/2552/21 Верховний Суд зауважив, що ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків і, на противагу йому, принцип формального порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення.

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Функції контролюючих органів (територіальних органів ДПС) визначені статтею 19-1 Податкового Кодексу України (ПКУ, ПК України), серед яких:

19-1.1.14. здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері;

19-1.1.16. здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального;

19-1.1.17. проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням. обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального;

19-1.1.48. здійснюють інші функції, визначені законом.

Відповідно до пунктів 61.1, 61.2 статті 61 ПКУ податковий контроль система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПКУ одним із способів здійснення податкового контролю є проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 статті 75 ПКУ встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно із підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПКУ фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки врегульований статтею 80 ПКУ.

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт 80.1 статті 80 ПКУ).

Відповідно до пункту 80.2 статті 80 ПКУ фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:

- 80.2.2. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

- 80.2.3. письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;

- 80.2.5. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Із змісту наведених норм права слідує, що пункт 80.2 статті 80 ПКУ виокремлює різні підстави для проведення контролюючим органом фактичної перевірки суб`єкта господарювання. Підставою для проведення фактичної перевірки згідно з підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПКУ слугує наявність та/або отримання від державних органів або органів місцевого самоврядування інформації про можливі порушення платником податків законодавства; 80.2.3 - письмове звернення покупця (споживача); 80.2.5 - наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про можливі порушення платником податків законодавства.

При застосуванні зазначеної норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо її застосування, викладені в постанові Верховного Суду від 04 грудня 2024 року у справі №400/12947/21.

Так колегія суддів у вищезазначеній справі зазначає, що у постановах від 05 квітня 2023 року (справа № 200/1354/21-а), від 11 січня 2023 року (справа №160/2357/21), від 12 серпня 2021 року (справа №140/14625/20), від 10 квітня 2020 року (справа №815/1978/18), від 25 січня 2019 року (справа №812/1112/16), від 05 листопада 2018 року (справа №803/988/17), від 22 травня 2018 року (справа №810/1394/16), від 20 березня 2018 року (справа №820/4766/17) Верховний Суд вказував, що підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як у сукупності, так і кожна окремо, а саме:

- наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

- здійснення функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. У даному випадку достатньо самого факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).

Тобто, вказана норма дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» покладені на відповідача.

При цьому, слід зазначити, що окремою підставою, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки, згідно положень підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, є також наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками.

Тобто, саме за вказаною підставою контролюючий орган, окрім посилання на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, у наказі має зазначати конкретну інформацію, яка була наявна у контролюючого органу чи отримана ним в установленому порядку та свідчить про порушення платником податків відповідного законодавства.

Щодо правового змісту підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України в контексті визначення підстави для проведення фактичної перевірки, а також застосування абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України в аспекті достатності відображення в змісті наказу підстав для її проведення, Верховний Суд у постанові від 28 травня 2024 року у справі №280/1431/23, ухваленої у складі Судової палати, сформулював висновки, в яких зазначив, що оскільки підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України встановлює в одному підпункті статті дві самостійні (окремі) підстави для проведення перевірки, то у наказі про призначення перевірки контролюючий орган поряд з юридичною підставою у вигляді нумераційного позначення зобов`язаний відобразити конкретну з таких двох фактичних підстав, яка і зумовила прийняття рішення про проведення перевірки, або ж обидві, в обсязі, достатньому для ідентифікації однієї з двох (або обох в сукупності у разі їх наявності). Відображення такої фактичної підстави не обов`язково має бути сформульоване тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте, повинна бути чітко визначена та змістовно відповідати правовій нормі.

У зазначеній постанові суду Судова палата зосередила увагу на тому, що у разі, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стала наявність (отримання) певної інформації, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України повинен щонайменше зазначити про «наявність (отримання) інформації щодо можливого порушення» або ж зазначити реквізити документа, який слугував приводом для призначення перевірки і містить таку інформацію. Аналогічно, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стало здійснення відповідних функцій, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України повинен саме про це зазначити. Відповідно, якщо підставою для призначення перевірки відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України стала сукупність фактичних підстав, передбачених цією нормою, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України має це відобразити у вищезазначений спосіб. Саме такий обсяг інформації у наказі, прийнятому відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, можна вважати мінімально достатнім в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо зазначення у наказі підстави для проведення перевірки, оскільки надає платнику податків загальне розуміння про підставу її призначення та відповідний предмет перевірки.

У даній справі судом встановлено, що у наказі від 14.04.2026 №340-п підстави для призначення перевірки сформульовані таким чином: «Керуючись вимогами п.п. 19-1.1.4, п.191.1, ст.191, п.п. 20.1.4, п.п. 20.1.8, п.п. 20.1.9, п.п.20.1.10, п.п.20.1.11, п.п.20.1.12, п.п.20.1.13 п.20.1 ст.20, п.п. 75.1.3, п. 75.1 ст.75, п. 80.1, п.п.80.2.2 (наявна інформація), п.п.80.2.5 п.80.2, п.80.6, п.80.8 ст.80, п.82.3 ст.82, п.230.1 ст.230, п.69.27 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), ст.15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року № 265/95-ВР (зі змінами та доповненнями), Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 №148 (зі змінами та доповненнями), Закону України «Про ціни в ціноутворення» від 21.06.2012 №5007-VІ, ст. 72 Закону України від 18.06.2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігом спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» інших нормативних актів».

Тобто, у наказі від 14.04.2026 №340-п поряд із покликанням, зокрема, на пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, зазначено - здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками )найманими особами), дотримання законодавства щодо цін та ціноутворення.

З урахуванням встановлених обставин справи, суд доходить висновку про наявність достатніх доказів на підтвердження наявності підстав для призначення фактичної перевірки позивача. Зміст спірного у цій справі наказу про проведення фактичної перевірки відповідає усім передбаченим податковим законодавством вимогам, а тому посилання позивача, що відповідачем порушена процедура проведення фактичної перевірки, зокрема, що в наказі ГУ ДПС у Чернігівській області від 14.04.2026 відсутні будь-які посилання на конкретні підстави призначення перевірки, та те, що зазначений наказ не містить інформації про конкретні порушення, є необґрунтованими.

Щодо доводів позивача про те, що використання податкової інформації та документів, в тому числі даних СОД РРО за минулі роки передбачено виключно під час проведення документальних і камеральних перевірок, суд зазначає таке.

Наказом Міністерства фінансів України від 05.08.2020 № 477 затверджено Порядок функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, відповідно до якого СОД РРО є офіційною інформаційною системою, що забезпечує збір, зберігання та використання електронних копій розрахункових документів.

СОД РРО розташована в ДПС та використовується в межах повноважень посадовими особами органів ДПС для виконання завдань та функцій, визначених Податковим кодексом України.

СОД РРО складається із сервера додатків та бази даних.

СОД РРО забезпечує: 1) функціонування у цілодобовому режимі; 2) інтеграцію та обмін даними з фіскальним сервером контролюючого органу та іншими інформаційними системами ДПС; 3) обробку даних, отриманих від Системи збору і зберігання даних РРО, побудованої за технологією Національного банку, та від фіскального сервера контролюючого органу; 4) збереження даних про реєстрацію, перереєстрацію, скасування реєстрації РРО/ПРРО; 5) збереження документів: створених РРО, що переведені у фіскальний режим роботи; створених ПРРО, що зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу, або створених в режимі офлайн з присвоєними ПРРО фіскальними номерами з діапазону номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, та переданих до фіскального сервера контролюючого органу після завершення режиму офлайн у порядку, встановленому статтею 7 Закону; 6) можливість надання через Електронний кабінет, що функціонує відповідно до статті 42-1 розділу II Податкового кодексу України, даних про розрахунковий документ на запит покупця (споживача).

Доступ будь-яких компонентів до бази даних СОД РРО здійснюється виключно через сервер додатків.

Таким чином, інформація, яка зберігається в СОД РРО відображає всі дані про проведені розрахункові операції та реквізити фіскального чека.

Положення пункту 69.2 статті 69 ПК України надають контролюючим органам право використовувати інформацію, отриману з інформаційних систем, зокрема СОД РРО, для здійснення податкового контролю.

Суд зазначає, що дані СОД РРО є належним і допустимим доказом у розумінні статей 73,74 КАС України.

Аналіз наведених норм податкового законодавства свідчить про те, що використання податковим органом під час проведення фактичної перевірки отриманої податкової інформації, яка надходить від платників податків, через бази даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, зокрема інформація: про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі щодо електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів через інформаційну систему СОД РРО, у вигляді електронного розрахункового (фіскального) документа (чека, звіту), є такою, що може використовуватися контролюючими органами, як податкова інформація під час проведення фактичних перевірок платників податків.

Використання такої інформації є належною реалізацією контролюючим органом податкового контролю, як необхідний комплекс заходів, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій та може бути самостійною підставою для висновків під час проведення фактичної перевірки.

Аналогічне правозастосування викладене у постановах Верховного Суду від 09.09.2024 у справі № 280/6832/23 та від 07.08.2025 року у справі № 280/6835/23.

Щодо наявності в діях позивача складу правопорушення (встановленої реалізації алкогольних напоїв з однаковими реквізитами марок акцизного податку), за яке його притягнуто до відповідальності ППР від 13.05.2026 №8058/ж10/25-01-07-05-01 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 25941,00 грн., суд зазначає таке.

Згідно з даними СОД РРО, а саме: через РРО 300) 131984 зареєстрований на господарську одиницю магазин-кафетерій, що розташований за адресою: Чернігівська область, м. Чернігів, вуя. Хлібопекарська, 24 та належить ТОВ «Смаколики Ком», зафіксовано два фіскальні чеки № 10360041 та № 10360042, в яких реалізовано горілку Українська Класична 0.5л з ідентичним реквізитом марки акцизного податку - AGIZ 687348.

Постановою від 27.12.2010 року за № 1251 Кабінет Міністрів України затвердив Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах (далі - Положення № 1251).

Наказом Міністерства фінансів України № 547 від 14.06.2016 року затверджено Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахунконих операцій за товари (послуги) (далі - Порядок №547).

Відповідно до п. 7 розділу І Порядку № 547 реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови віл послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюються шляхом реєстрації від`ємної суми. При цьому забороняється реєструвати через РРО від`ємні суми з використанням операції «сторно».

Тобто, у разі помилкового формування розрахункового документа, про яке зазначає позивач, платник зобов`язаний був сформувати розрахунковий документ про скасування помилково проведеної операції до моменту формування фіскального звітного чека (Z-звіту). Платник податків зазначену вимогу не виконав, операцію не скасував. Обидва чеки набули статусу фіскальних та увійшли до підсумку розрахункових операцій за зміну.

Таким чином, факт реалізації двох одиниць алкогольної продукції є документально підтвердженим. Оскільки унікальний код акцизної марки може належати лише одній одиниці продукції, а проведення двох фіскальних чеків з однаковим кодом марки свідчить про реалізацію нсоблікованого/немарковаиого належним чином товару з використанням реквізитів марки від іншої продукції.

Доказів на спростування встановленого порушення позивачем не надано.

Відповідно до п.п 14.1.107 п.14.1 ст.14 ПКУ марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів

Відповідно до Положення №1251 на кожну марку для алкогольних напоїв наносяться такі реквізити: позначення виду марки, що складається із слів та літер «алкоголь вітчизняний (лікеро-горілчана продукція)» - «АВ ЛГП», «алкоголь вітчизняний (виноробна продукція)» - «АВ ВП», «алкоголь імпортний (лікеро-горілчана продукція)» - «АІ ЛГП», «алкоголь імпортний (виноробна продукція)» - «АІ ВП»; індекс регіону України (згідно з додатком), що відповідає місцезнаходженню виробника продукції, позначений двома цифрами (для маркування вітчизняної продукції), серія із чотирьох літер і шестизначний номер, два двозначних числа (місяць і рік, у якому вироблено марки для алкогольних напоїв), сума акцизного податку (для алкогольних напоїв), сплаченого за одиницю продукції, з точністю до тисячного знаку, крім суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.

Відповідно до п. 226.7 ст. 226 ПКУ кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченою акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизною податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.

Згідно з п. 226.9 ст. 226 ПКУ вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції.

Згідно з пунктом ІІ підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України штрафні- (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

Відповідно до ч. 16 от. 62 Закону України від 18.06.2024 року № 3817- IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу. алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (ЗУ № 3817-1Х) алкогольні напої, що виробляються в. Україні, та алкогольні напої, що ввозяться на митну територію України, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законом.

Відповідно до п.11 ч. 2 ст. 73 ЗУ № 3817-ІХ до суб`єктів господарювання за вчинені правопорушення застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в таких розмірах, виробництво та або зберігання, та/або транспортування, та/або реалізація фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, без паперових марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими паперовими марками акцизного податку (крім випадків. передбачених законодавством, та випадків, якщо маркування марками акцизного податку таких алкогольних напоїв не передбачено зовнішньоекономічним договором (контрактом) - 200 відсотків вартості таких товарів (продукції), але не менше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що відповідач довів правомірність призначення та проведення перевірки, обґрунтованість її висновку в частині порушення позивачем вимог п. 16 ст. 62 Закону України від 18.06.2024 року № 3817- IX, п. 226.7, 226.9 ст. 226 Податкового Кодексу України. Відтак відсутні підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.05.2026 року № 8058/ж10/25-01-07-05-01.

Згідно із частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, підстави винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Смаколики Ком" до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 21 жовтня 2026 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Смаколики Ком" (код ЄДРПОУ 45607777, вул. Дніпровська, буд.4, кв.96, м. Чернігів, 14021).

Відповідач: Головне управління ДПС у Чернігівській області (код ЄДРПОУ ВП 44094124, вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, 14000).

Суддя С.В. Бородавкіна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua