Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №600/2993/26-а — Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/2993/26-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким:

- визнати протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 , викладену у листі від 03.05.2026 № 2863/57, у задоволенні рапорту ОСОБА_1 про виключення зі складу військового оперативного резерву та звільнення зі служби у військовому резерві;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 про виключення зі складу військового оперативного резерву та звільнення зі служби у військовому резерві з урахуванням правової оцінки та висновків суду, викладених у рішенні.

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі складу військового оперативного резерву та звільнити його зі служби у військовому резерві на підставі пункту 4 частини третьої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” та пункту 107-1 Положення про проходження громадянами України служби у військовому резерві Збройних Сил України, затвердженого Указом Президента України від 29.10.2012 № 618/2012.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що звернувся до відповідача із рапортом про виключення зі складу військового оперативного резерву та звільнення зі служби у військовому резерві, однак відповідач у листі відмовив у задоволенні рапорту та повідомив, що позивач не перебуває у списках особового складу військової частини НОМЕР_1 , зазначена військова частина не наділена повноваженнями виключати осіб з оперативного резерву, а також відсутні законодавчі підстави для такого виключення. Позивач вважає вказану бездіяльність відповідача протиправною, у зв`язку із чим просить суд задовольнити позов.

Відповідач не подав відзив проти позову.

Рух справи у суді

Судом відкрито провадження у адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Матеріали справи містять копію військового квитка позивача Серія НОМЕР_2 . (а.с. 10-14).

Відповідно до копії наказу начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 29.04.2024 р. №421-ОС позивача звільнено з військової служби. (а.с. 16).

06.05.2024 р. позивачу вручено мобілізаційне розпорядження на 05.06.2025 року. (а.с. 17-18).

Матеріали справи містять; копію сповіщення сім`ї №111 від 14.05.2024 р. про загибель ОСОБА_2 ; копію витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 07.06.2024 р. №159; копію свідоцтва про смерть ОСОБА_2 ; протокол засідання штатної ВЛК від 04.06.2025; свідоцтво про народження ОСОБА_1 (а.с. 19).

Також матеріали справи містять копію повідомлення третього ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.11.2025 р. про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу, з підстав зарахування позивача до оперативного резерву. (а.с. 26).

Згідно повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_2 від 28.05.2026 р. повідомлено позивача про його зарахування до оперативного резерву та закріплення за військовою частиною НОМЕР_1 . (а.с. 26).

25.04.2026 р. позивачем подано до військової частини НОМЕР_1 рапорт щодо виключення з військового оперативного резерву. Згідно листа військової частини НОМЕР_1 від 03.05.2026 р. повідомлено, що позивач не перебуває в списках військової частини НОМЕР_1 , а тому командування військової частини не уповноважене зараховувати та виключати особу зі складу оперативного резерву. Також повідомлено про відсутність підстав для виключення з оперативного резерву. (а.с. 27, 30).

Згідно листа військової частини НОМЕР_5 від 22.05.2026 р. повідомлено позивача про можливість виключення з оперативного резерву з набуттям права на відстрочку . (а.с. 29).

Мотивувальна частина

Згідно положень ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд перевіряє дотримання вказаних критеріїв суб`єктом владних повноважень при прийняття оскаржуваного рішення, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні (затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. На час розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон №3543-XII).

Статтею 1 Закону №3543-XII визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Статтею 23 Закону №3543-XII передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.

Відповідно до ч.11 ст.26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі Закон №2232-XII) особи, звільнені з військової служби, зобов`язані у п`ятиденний строк прибути до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) для взяття на військовий облік. Звільнені з військової служби особи, які за станом здоров`я придатні для військової служби, можуть зараховуватися до військового оперативного резерву у порядку, встановленому Генеральним штабом Збройних Сил України.

Частиною 4 статті 26-1 Закону № 2232-XII передбачено, що особливості проходження служби у військовому резерві, в тому числі виконання резервістами обов`язків служби у військовому резерві, визначаються цим Законом та відповідними положеннями про проходження громадянами України служби у військовому резерві.

За змістом частини 1 статті 26-2 Закону № 2232-XII в особливий період на службу у військовому оперативному резерві в обов`язковому порядку зараховуються особи, звільнені з військової служби, які за своїми професійно-психологічними характеристиками і станом здоров`я придатні до служби у військовому резерві та відповідають встановленим вимогам проходження служби у військовому резерві.

Пунктом 3 Положення про проходження громадянами України служби у військовому резерві Збройних Сил України, затвердженого Указом Президента України від 29.10.2012 №618/2012 (далі - Положення №618/2012), визначено, що громадяни проходять службу у військовому резерві в добровільному порядку, а в особливий період особи, звільнені з військової служби, які за своїми професійно-психологічними характеристиками і станом здоров`я придатні до служби у військовому резерві та відповідають встановленим вимогам проходження служби у військовому резерві, - в обов`язковому порядку.

Відповідно до пункту 8 Положення №618/2012 початком проходження резервістом служби у військовому резерві вважається день видання наказу керівника органу військового управління, командира (начальника) військової частини (установи) (далі - командир (начальник) військової частини (установи)) про прийняття (зарахування) громадянина на службу у військовому резерві і призначення на посаду, яка комплектується резервістами. Закінченням проходження резервістом служби у військовому резерві вважається день закінчення строку контракту або інший день, зазначений у пункті 30, абзаці другому пункту 120-1 цього Положення, але не раніше дня видання наказу командира (начальника) військової частини (установи) про звільнення резервіста зі служби у військовому резерві.

Згідно із пунктом 12 Положення № 618/2012 в особливий період звільнені з військової служби особи, які за своїми професійно-психологічними характеристиками і станом здоров`я придатні до служби у військовому резерві та відповідають встановленим вимогам проходження служби у військовому резерві, зараховуються на службу у військовому оперативному резерві в обов`язковому порядку.

Відповідно до п.п.8 п.107-1 Положення №618/2012 резервіст, зарахований до військового оперативного резерву, підлягає виключенню з військового оперативного резерву та звільненню зі служби у військовому резерві, зокрема, у зв`язку з виникненням обставин, передбачених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", внаслідок яких резервіст не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на підставі рапорту резервіста.

Згідно із пунктом 107-2 Положення №618/2012 виключення резервіста з військового оперативного резерву та його звільнення із служби у військовому резерві здійснюється у порядку, визначеному пунктом 108 цього Положення.

У відповідності до пункту 108 Положення № 618/2012 звільнення резервіста зі служби у військовому резерві на підставах, передбачених пунктом 28, пунктом 107-1, абзацом другим пункту 120-1 цього Положення, здійснюється командиром (начальником) військової частини (установи) шляхом видання відповідного наказу. Командир (начальник) військової частини (установи) у триденний строк після видання наказу про звільнення резервіста зі служби у військовому резерві надсилає витяг з наказу та особову справу резервіста до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому резервіст перебуває на військовому обліку. Датою звільнення зі служби у військовому резерві є день видання командиром (начальником) військової частини (установи) відповідного наказу про звільнення резервіста зі служби у військовому резерві.

Згідно із пунктами 109 - 113 Положення № 618/2012 резервіст, який бажає звільнитися зі служби у військовому резерві, подає за наявності підстав, передбачених цим Положенням, рапорт та документи, які підтверджують підставу звільнення. У рапорті зазначаються підстави звільнення зі служби у військовому резерві та територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в якому резервіст перебуває на військовому обліку.

Перед звільненням резервіста уточнюються дані про проходження ним служби у військовому резерві, документально підтверджуються періоди служби.

Резервіст за три місяці до досягнення граничного віку перебування у військовому резерві направляється на медичний огляд до військово-лікарської комісії, висновки якої враховуються під час визначення підстав звільнення зі служби у військовому резерві.

Днем звільнення резервіста зі служби у військовому резерві є день, визначений у пункті 30 цього Положення, про що зазначається в наказі про звільнення зі служби у військовому резерві. Такий наказ видається на підставі затвердженого акта про прийняття-здавання посади, яку займав резервіст, та (або) рапорту безпосереднього начальника.

Згідно із пунктами 1, 3 розділу II Порядку організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України, затвердженого наказом Міністерства оборони України 06 серпня 2024 року №531 (далі - Порядок №531) рапорти подаються в усній та письмовій (паперовій або електронній) формах. Військовослужбовець має право усно рапортувати за допомогою технічних засобів комунікації. Усні рапорти розглядаються негайно, але не пізніше ніж у строки, для розгляду рапортів у паперовій формі, визначені пунктом 9 розділу III цього Порядку. Відповідь на усний рапорт надається усно.

Відповідно до приписів пунктів 1 - 6, 8, 9 розділу III Порядку №531 у паперовому рапорті військовослужбовець вказує: найменування посади командира (начальника), якому адресується рапорт; заголовок "Рапорт"; суть порушеного питання; перелік доданих до рапорту документів або їх копій (за потреби); найменування займаної посади; військове звання, власне ім`я та прізвище; дату; особистий підпис.

Командири (начальники) надають відповідь на паперовий рапорт військовослужбовця шляхом накладення резолюції.

Резолюція повинна містити відомості, визначені у додатку 1 до цього Порядку.

Непогодження рапорту безпосереднім та/або прямими командирами (начальниками) не перешкоджає подальшому руху рапорту для його розгляду командиром (начальником) або іншою посадовою особою, яка уповноважена приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання, та прийняття рішення по суті рапорту. Особливості розгляду рапортів, поданих в електронній формі, врегульовано розділом IV цього Порядку.

Відмова у задоволенні рапорту має бути вмотивованою.

Якщо для прийняття рішення по суті рапорту недостатньо наданих військовослужбовцем інформації або документів, безпосередній або прямий командир (начальник) військовослужбовця, уповноважений приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання, може не погодити рапорт, зазначивши вичерпний перелік підстав та документів (копій документів), які необхідно додати до рапорту для вирішення його по суті.

Командиру (начальнику), уповноваженому приймати рішення стосовно порушеного у рапорті питання, забороняється відмовляти у задоволенні рапорту у разі, якщо до рапорту не додано документів, які є або повинні бути в розпорядженні відповідного командира (начальника).

Усі рапорти, які потребують розгляду (прийняття рішення) командиром військової частини, попередньо обов`язково реєструються службою діловодства.

Часом подання паперового рапорту є дата передачі рапорту на погодження безпосередньому командиру (начальнику) військовослужбовця, а у разі відмови в розгляді рапорту безпосереднім командиром (начальником) - дата передачі рапорту прямому командиру (начальнику), з урахуванням вимог пункту 1 цього розділу.

У разі направлення рапорту засобами поштового зв`язку часом подання рапорту є дата надходження рапорту до поштового відділення за місцем знаходження відповідного підрозділу.

Отже, резервіст, зарахований до військового оперативного резерву, має право подати рапорт про виключення з військового оперативного резерву та звільнення зі служби у військовому резерві, зокрема, й шляхом направлення рапорту засобами поштового зв`язку. За результатами розгляду рапорту відповідні посадові особи зобов`язані видати наказ про виключення резервіста з військового оперативного резерву та його звільнення зі служби у військовому резерві або надати мотивовану відмову в задоволенні рапорту.

Суд зауважує, що рапорт вважається розглянутим у разі прийняття за ним рішення та належного доведення цього рішення (відповіді) до відома особи, яка його подала.

Наслідком подання рапорту про виключення резервіста з військового оперативного резерву та його звільнення зі служби у військовому резерві є прийняття відповідного наказу про звільнення зі служби у військовому резерві або надання відмови у задоволенні такого рапорту.

Судом встановлено, що позивач звернувся із рапортом до відповідача у якому просив виключити його з військового оперативного резерву та звільнити зі служби у військовому резерві Збройних Сил України.

Згідно листа військової частини НОМЕР_1 від 03.05.2026 р. повідомлено, що позивач не перебуває в списках військової частини НОМЕР_1 , а тому командування військової частини не уповноважене зараховувати та виключати особу зі складу оперативного резерву. Також повідомлено про відсутність підстав для виключення з оперативного резерву.

Судом встановлено, що за інформацією ІНФОРМАЦІЯ_2 від 28.05.2026 р. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно до відомостей АІКС "Оберіг" знаходиться в оперативному резерві та закріплений за військовою частиною НОМЕР_1 . (а.с. 26).

З урахуванням наведеного, суд не приймає доводи відповідача щодо не перебування ОСОБА_1 в списках військової частини НОМЕР_1 , оскільки згідно офіційних відомостей позивач закріплений за військовою частиною НОМЕР_1 .

Щодо відповіді на рапорт позивача в частині звільнення зі служби у військовому резерві Збройних Сил України, суд звертає увагу, що лист військової частини НОМЕР_1 від 03.05.2026 р. не містить чіткого та зрозумілого формулювання чи відповідають подані позивачем документи тим підставам звільнення з військової служби, які передбачені Положення про проходження громадянами України служби у військовому резерві Державної прикордонної служби України.

Отже, військовою частиною не здійснено належним чином розгляду рапорту позивача та не прийнято мотивованого рішення.

Враховуючи наведене, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо звільнення позивача зі служби у військовому резерві, після отримання рапорту про виключення з військового оперативного резерву та звільнення зі служби був зобов`язаний розглянути його у встановленому порядку та прийняти відповідне рішення за наслідками такого розгляду.

Суд наголошує, що виключення з військового оперативного резерву та звільнення зі служби у військовому резерві з подальшим переведенням у статус військовозобов`язаного, віднесено до повноважень командира військової частини НОМЕР_1 за приписами Положення про проходження громадянами України служби у військовому резерві Збройних Сил України, яке затверджене Указом Президента України від 29.10.2012 № 618/2012.

Таким чином відповідачем у спірних правовідносинах допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у не належному розгляді рапорту позивача від 25.04.2026 р.

Висновки за результатами розгляду справи

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач не довів правомірність рішення щодо відмови у задоволенні рапорту про звільнення.

Суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо неналежного розгляду рапорту позивача від 25.04.2026 р., а тому даний позов підлягає задоволенню у спосіб визначений позивачем про визнання вказаної бездіяльності протиправною.

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги про зобов`язання відповідача прийняти рішення про звільнення з військової служби є передчасними, оскільки у спірних правовідносинах рапорт позивача та додані документи розглянуті не були та жодного з передбачених вимогами чинного законодавства рішень відповідач не приймав. Отже, для належного захисту та відновлення порушеного права позивача належним способом є зобов`язання відповідача розглянути рапорт позивача від 25.04.2026 р. та прийняти наказ про виключення з військового оперативного резерву та звільнення зі служби у військовому резерві, або надати обґрунтовану відмову у задоволенні рапорту.

З вказаних підстав суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Судові витрати

Відповідно до ч.3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Судом встановлено, що позивач звільнений від сплати судового збору, а тому не вирішує питання відшкодування на його користь судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 139, 241, 250, 257 КАС України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у неналежному розгляді рапорту ОСОБА_1 про виключення зі складу військового оперативного резерву та звільнення зі служби у військовому резерві від 25.04.2026 року.

3. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 розглянути рапорт ОСОБА_1 про виключення зі складу військового оперативного резерву та звільнення зі служби у військовому резерві від 25.04.2026 р. та прийняти наказ про виключення з військового оперативного резерву та звільнення зі служби у військовому резерві, або надати обґрунтовану відмову у задоволенні рапорту.

4. В решті позову відмовити.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Повне найменування учасників процесу:

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_6 );

відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ).

Суддя Т.М. Брезіна