Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №600/1468/26-а — Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/1468/26-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким:

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства освіти і науки України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 , який є аспірантом 1-го року навчання денної форми здобуття освіти, за державним замовленням у ПрАТ “ВНЗ “МАУП”, академічної стипендії один раз на місяць згідно з Порядком призначення і виплати стипендій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 р. № 882 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. № 1050), починаючи з 30 вересня 2025 року (початку навчання);

- зобов`язати Міністерство освіти і науки України нарахувати і виплатити ОСОБА_1 , який є аспірантом 1-го року навчання денної форми здобуття освіти, за державним замовленням у ПрАТ “ВНЗ “МАУП”, академічну стипендію один раз на місяць згідно з Порядком призначення і виплати стипендій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 р. № 882 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. № 1050), починаючи з 30 вересня 2025 року (початку навчання).

В обґрунтуванні позовних вимог позивач зазначає, що Порядок призначення і виплати стипендій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 р. № 882, передбачає право аспірантів, які навчаються на денній формі навчання за державним замовленням на отримання один раз на місяць академічної стипендії у чітко визначеному розмірі, однак позивачу безпідставно, незаконно та в порушення норм чинного законодавства не нараховується та не виплачується академічна стипендія, право на яку встановлено чинним законодавством України. Позивач вказує, що поділ Міністерством освіти і науки України аспірантів на тих, хто навчається в закладах вищої освіти приватної форми власності та тих, хто навчається в закладах вищої освіти державної форми власності і виплата академічної стипендії лише останнім, є протиправним та призводить до прояву ознак дискримінації, яка заборонена чинним законодавством. Також позивач вважає, що відсутність механізму виплати академічних стипендій аспірантам закладів вищої освіти приватної форми власності не може обмежувати право таких на її виплату, а також унеможливлювати реалізацію цього права.

Відповідач заперечував проти задоволення позову та у відзиві зазначив, що питання використання коштів для виплати академічних стипендій належить до дискреційних повноважень Кабінету Міністрів України. Також відповідач зазначає, що питання нарахування позивачу академічної стипендії належить до дискреційних повноважень стипендіальної комісії. Оскільки позивач перебуває у договірних відносинах із закладом освіти, відтак всі питання щодо здобуття освіти, виплати стипендії тощо вирішуються насамперед із закладом освіти у встановленому порядку. Відповідач зазначає, що на цей час відсутня інформація звернення позивача до стипендіальної комісії ПрАТ „Вищий навчальний заклад „МАУП“ (Міжрегіональна Академія управління персоналом).

Рух справи у суді

Судом відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників адміністративної справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Відповідно до наказу ПрАТ „Вищий навчальний заклад „МАУП“ про зарахування на навчання від 30.09.2025 № 4225-н, позивач зарахований з 30 вересня 2025 року студентом першого року навчання очної денної форми здобуття освіти за спеціальностями (спеціалізаціями) за кошти державного (регіонального) бюджету. (а.с. 9-10).

Матеріали справи містять колективну заяву аспірантів ПрАТ „Вищий навчальний заклад „МАУП“, зокрема й позивача, від 22.12.2025 р. про нарахування та виплату з початку навчання (30.09.2025) кошти призначені для виплати академічної стипендії. (а.с. 10-12).

У листі від 28.01.2026 р. №10/47-26 відповідач повідомив, зокрема, позивача, що Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 р. №1043 не передбачена виплата академічних стипендій студентам, які навчаються на підставі державного замовлення у приватних закладах вищої освіти. Зазначено, що станом на сьогодні правових підстав для виплати академічних стипендій зазначеній категорії здобувачів освіти не існує. (а.с. 13).

Матеріали справи містять копію довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти ОСОБА_1 , відповдіно до якої позивач з 30.09.2025 р. навчається у ПрАТ „Вищий навчальний заклад „МАУП“, ступінь освіти – доктор філософії, форма здобуття – денна. (а.с. 37).

Мотивувальна частина

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Питання стипендіального забезпечення затверджено постановою Кабінету Міністрів України, від 12 липня 2004 р. № 882, а саме затверджено Порядок призначення і виплати стипендій (далі – Порядок №882).

Відповідно до п. 3 Порядку № 882 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. № 1050) на загальних підставах відповідно до цього Порядку здійснюються призначення і виплата академічних стипендій студентам, курсантам невійськових вищих навчальних закладів, клінічним ординаторам, асистентам-стажистам, докторантам з числа іноземців та осіб без громадянства, які постійно проживають в Україні, осіб, яким надано статус біженця в Україні, осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, осіб, яким надано статус закордонного українця, які перебувають в Україні на законних підставах, у разі, коли здобуття ними вищої освіти здійснюється в межах квот, визначених Кабінетом Міністрів України.

Призначення і виплата стипендій студентам, курсантам невійськових вищих навчальних закладів, клінічним ординаторам, асистентам-стажистам, докторантам, які є іноземцями і навчаються в державних або комунальних навчальних закладах відповідно до міжнародних договорів України або актів Кабінету Міністрів України, здійснюються відповідно до зазначених документів.

Призначення і виплата академічних стипендій студентам, курсантам невійськових вищих навчальних закладів, клінічним ординаторам, асистентам-стажистам, докторантам, які є іноземцями і навчаються у вищих навчальних закладах України згідно з угодами між такими закладами про міжнародну академічну мобільність, можуть здійснюватися за рахунок власних надходжень відповідного навчального закладу.

Згідно з п. 5 Порядку № 882 Правила призначення академічних стипендій у відповідному навчальному закладі розробляються відповідно до цього Порядку, затверджуються його вченою (педагогічною) радою за погодженням з органом студентського самоврядування та первинною профспілковою організацією осіб, які навчаються, а також оприлюднюються не пізніше ніж за тиждень до початку навчального семестру.

Для вирішення питань щодо призначення та позбавлення академічної або соціальної стипендії (у тому числі спірних), надання матеріальної допомоги учням, студентам, курсантам невійськових вищих навчальних закладів, клінічним ординаторам та асистентам-стажистам, заохочення кращих з них за успіхи у навчанні, участь у громадській, спортивній і науковій діяльності наказом керівника навчального закладу утворюються стипендіальні комісії.

До складу стипендіальної комісії входять керівник навчального закладу, представники фінансових підрозділів, декани факультетів (директори інститутів, завідуючі відділеннями), представники органів студентського самоврядування, первинних профспілкових організацій осіб, які навчаються. При цьому кількість осіб, які представляють у стипендіальній комісії органи студентського самоврядування та первинних профспілкових організацій осіб, які навчаються, повинна становити не менше ніж 50 відсотків складу стипендіальної комісії.

У своїй роботі стипендіальна комісія керується законами та іншими нормативно-правовими актами, що визначають права і обов`язки осіб, які навчаються, цим Порядком, статутом (положенням) навчального закладу.

За поданням стипендіальної комісії керівник навчального закладу затверджує реєстр осіб, яким призначаються стипендії, в разі, коли рішення стипендіальної комісії не суперечить вимогам законодавства та правилам призначення стипендій відповідного навчального закладу.

Відповідно до п. 12 Порядку № 882 академічними стипендіями є: 1) стипендії, засновані Президентом України, Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України (у тому числі іменні), які призначаються учням, студентам, курсантам невійськових вищих навчальних закладів, асистентам-стажистам, а також курсантам, слухачам та ад`юнктам вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів за результатами навчання за певним освітнім (освітньо-кваліфікаційним) рівнем, розміри та порядок призначення яких визначаються окремими нормативно-правовими актами; 2) ординарні (звичайні) академічні стипендії; 3) стипендії у підвищеному розмірі: учням, студентам, курсантам невійськових вищих навчальних закладів, які досягли особливих успіхів у навчанні; студентам, курсантам невійськових вищих навчальних закладів, які навчаються за спеціальностями (спеціалізаціями), визначеними переліком спеціальностей (спеціалізацій) галузей, для яких встановлюється підвищений розмір академічних стипендій, затвердженим у встановленому порядку.

Розмір академічних стипендій для осіб, зазначених у підпунктах 1-6 пункту 1 цього Порядку, визначається виходячи з установленого Кабінетом Міністрів України розміру мінімальної ординарної (звичайної) академічної стипендії з урахуванням типу навчального закладу, умов навчання, спеціальності (напряму підготовки), успішності стипендіата.

У разі коли стипендіат має право на призначення кількох академічних стипендій, виплачується одна стипендія найбільшого розміру, якщо інше не передбачене законодавством.

За змістом пунктів 3, 5, 12 Порядку № 882 повноваження щодо призначення, розрахунку та виплати стипендій належать виключно стипендіальній комісії та керівнику конкретного закладу вищої освіти, який видає відповідний розпорядчий акт (наказ). При цьому, чинним законодавством України на Міністерство освіти і науки України не покладено обов`язку безпосереднього (персонального) нарахування та виплати академічних чи інших стипендій окремим фізичним особам (здобувачам освіти). Таким чином, у відповідача відсутній правовий обов`язок призначати особам стипендії, а відтак у спірних правовідносинах відсутній факт протиправної бездіяльності зі сторони відповідача щодо позивача.

Судом встановлено, що позивач з 30.09.2025 р. є аспірантом 1-го року навчання денної форми за державним замовленням у ПрАТ „Вищий навчальний заклад „МАУП“.

При цьому, суд зазначає, що ПрАТ „Вищий навчальний заклад „МАУП“ за своєю організаційно-правовою формою є приватним закладом вищої освіти, заснованим на приватній формі власності.

Пункт 1 Порядку № 882 чітко визначає коло суб`єктів, на яких поширюється його дія, а саме на осіб, які навчаються у навчальних закладах або наукових установах (далі - навчальні заклади) за державним (регіональним) замовленням за рахунок коштів загального фонду державного (відповідного місцевого) бюджету.

Поряд із цим, Порядок № 882 не містить правових норм, які б поширювали його дію на аспірантів приватних закладів вищої освіти, а також не передбачає механізму виділення стипендіального фонду з бюджету для приватних юридичних осіб. Суд не може розширювати сферу дії нормативного акта, який має чітко обмежене коло суб`єктів.

Відповідно до ч. 5 ст. 71 Закону України «Про вищу освіту» фінансування приватних закладів вищої освіти здійснюється їх засновниками та з інших джерел, не заборонених законодавством.

Суд наголошує, що позивач перебуває у публічно-правових та навчальних відносинах саме з ПрАТ „Вищий навчальний заклад „МАУП“ на підставі наказу про зарахування. Правовідносини щодо забезпечення умов навчання та матеріального утримання існують між аспірантом та закладом вищої освіти.

Подання даного позову до Міністерства освіти і науки України як до першоджерела фінансування, є помилковим та безпідставним, оскільки Міністерство не є суб`єктом, який безпосередньо порушив права позивача у межах навчального процесу, оскільки правові підстави для нарахування позивачу академічної стипендії відповідно до Порядку № 882 за рахунок коштів Міністерства в приватному закладі освіти відсутні, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Висновки за результатами розгляду справи

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За результати розгляду справи суд дійшов висновку про відсутність зі сторони відповідача протиправної бездіяльності, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Судові витрати

Відповідно до ч.2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки відповідач не поніс відповідні витрати з розглядом справи, суд не вирішує питання про їх стягнення.

Керуючись статтями 9, 14, 77, 78, 90, 139, 143, 241 - 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України ,-

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Найменування сторін:

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідачі: Міністерство освіти і науки України (просп. Берестейський, 10, м. Київ, 01135, ЄДРПОУ 38621185).

Суддя Т.М. Брезіна