Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 21 жовтня 2026 р.
Справа: №520/12450/26
Суддя: Волошин Д.А.
Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 жовтня 2026 р. № 520/12450/26
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитра Волошина, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії
У С Т А Н О В И В :
ОСОБА_2 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14.03.2026 року в частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації та направлення його для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_2 ;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 від проходження військової служби та виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про вчинення відповідачами протиправних дій, які виразилися у незаконному призові позивача на військову службу, оскільки він є засудженим за злочин проти основ національної безпеки України. Позивач вважає, що підлягає звільненню з військової служби, отже з метою захисту своїх прав, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою від 15.06.2026 відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п`яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів. Витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 докази, на підставі яких позивача було взято на військовий облік військовозобов`язаних, належним чином завірену копію наказу тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14.03.2026 року в частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації та направлення його для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_2 . Витребувано у Військової частини НОМЕР_2 докази зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 .
Витребувані судом документи зобов`язано надати до суду протягом п`ятнадцяти календарних днів із моменту отримання даної ухвали суду.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження доставлена сторонам до їх електронних кабінетів через систему "Електронний суд", що підтверджується довідками про доставку до електронного кабінету ЄСІТС.
Відповідач 1, Військова частина НОМЕР_2 , скориставшись своїм процесуальним правом на надання відзиву, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначив, що позивача у законний спосіб було включено до списків особового складу військової частини та підстави для виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 відсутні, оскільки з 31.05.2026 позивач вважається таким, що справи та посаду здав та вибув для подальшого проходження служби до військової частини НОМЕР_5 .
Відповідач 2, ІНФОРМАЦІЯ_2 , причин поважності неподання до суду відзиву не повідомив. Витребувані судом документи не надав.
Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_2 , є громадянином України.
Згідно наявної в матеріалах справи копії військового квитка ОСОБА_1 серії НОМЕР_6 , з 25.02.2020 позивач перебував на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , та 14.03.2026 взятий на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_4 , з наступним зняттям з військового обліку. Як вбачається з копії відповіді Відповідача 2 від 25.04.2026 №8950 на адвокатський запит представника позивача, відносно позивача було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення та направлено для проходження медичного огляду військово-лікарською комісією для визначення ступеня придатності до військової служби. Того ж дня, наказом т.в.о.начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 позивача призвано на військову службу за мобілізацією.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 15.03.2026 №74 старший сержант ОСОБА_2 зарахований сержантом резерву 25 запасної роти військової частини НОМЕР_2 на підставі поіменного списку ІНФОРМАЦІЯ_5 №2576 від 14.03.2026, рапорту капітана ОСОБА_3 від 15.03.2026 та рапорту старшого сержанта ОСОБА_1 від 15.03.2026.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначив, що вироком Київського районного суду міста Харкова від 15.07.2024 у справі №953/3583/22 затверджено угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні №22022220000000216 від 21.03.2022 та визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 114-2 Кримінального кодексу України. На підставі вищевказаної угоди суд призначив йому покарання із застосуванням статті 69 Кримінального кодексу України у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців. Строк відбування призначеного покарання рахувати з дня оголошення вироку - 15.07.2024, з урахуванням строку попереднього ув`язнення з 22.03.2022 року (а.с.26-36). Вирок суду набрав законної сили 15.08.2024.
Відтак, позивач зазначає, що наказ про його призов на військову службу, враховуючи вчинення ним злочину проти основ національної безпеки України, а також непогашену судимість на момент призову його на військову службу, є протиправним. Отже позивач підлягає звільненню з військової служби.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтями 17 та 65 Конституції України встановлено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави та справою всього Українського народу. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Цей конституційний обов`язок реалізується через проходження громадянами України військової служби відповідно до закону.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженим Законом України від 24.02.2022 року №2102-IX) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє на момент виникнення даних спірних правовідносин.
Згідно із статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Згідно пункту 4 Указу № 69/2022 призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 року № 2232-ХІІ (далі Закон № 2232-ХІІ).
Статтею 1 Закону № 2232-XII визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
Відповідно до частини другої статті 1 Закону № 2232-XII військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Частиною першою статті 2 Закону № 2232-XII визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Згідно з частиною шостою статті 2 цього Закону № 2232-XII одним з видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина 14 статті 2 Закону № 2232-XII).
Відповідно до частини першої статті 4 Закону №2232-ХІІ, Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направлення) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.
Приписами частини 2 статті 4 Закону №2232-ХІІ встановлено, що Збройні Сили України та інші військові формування не можуть комплектуватися особами, які мають судимість за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, вчинення умисного вбивства двох або більше осіб, або вчиненого з особливою жорстокістю, або поєднаного із зґвалтуванням або сексуальним насильством, або особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень чи мають судимість за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 152-156-1, 258-258-6, частиною четвертою статті 286-1, статтею 348 Кримінального кодексу України, а також засудженими службовими особами, які згідно з підпунктом 1 пункту 3 примітки до статті 368 Кримінального кодексу України займали особливо відповідальне становище, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку.
Частиною 4 статті 39 Закону №2232-ХІІ визначено, що на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані засуджені особи, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, крім тих, які засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, засуджені за вчинення умисного вбивства двох або більше осіб, або вчиненого з особливою жорстокістю, або поєднаного із зґвалтуванням або сексуальним насильством, або особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень чи засуджені за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 152-156-1, 258-258-6, частиною четвертою статті 286-1, статтею 348 Кримінального кодексу України, а також засуджені службові особи, які згідно з підпунктом 1 пункту 3 примітки до статті 368 Кримінального кодексу України займали особливо відповідальне становище. Такі особи проходять військову службу виключно у відповідних спеціалізованих підрозділах військових частин.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі Порядок №560).
В п. 4 розділу «Загальні питання» Порядку №560 зазначено, що на військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані зокрема: засуджені особи, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, крім тих, що засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, засуджені за вчинення умисного вбивства двох або більше осіб, або вчиненого з особливою жорстокістю, або поєднаного із зґвалтуванням або сексуальним насильством, або особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень чи засуджені за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 152-156-1, 258-258-6, частиною четвертою статті 286-1, статтею 348 Кримінального кодексу України, а також засуджені службові особи, які згідно з підпунктом 1 пункту 3 примітки до статті 368 Кримінального кодексу України займали особливо відповідальне становище. Зазначені особи проходять військову службу виключно у відповідних спеціалізованих підрозділах військових частин.
Отже, відповідно до приписів Закону №2232-ХІІ та Порядку №560 особи, засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, не можуть бути призвані на військову службу під час мобілізації.
Судовим розглядом встановлено, що вироком Київського районного суду міста Харкова від 15.07.2024 у справі №953/3583/22 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.114-2 Кримінального кодексу України (несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану), та призначено покарання, узгоджене сторонами в угоді про визнання винуватості від 15.07.2024, із застосуванням статті 69 КК України, у виді позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців.
Вирок набрав законної сили 15.08.2024 року.
Частиною 8 статті 89 Кримінального кодексу України встановлено, що такими, що не мають судимості, визнаються особи, засуджені до позбавлення волі або основного покарання у виді штрафу за тяжкий злочин, якщо вони протягом шести років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового кримінального правопорушення.
Вчинений позивачем вид злочину належить до категорії кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України (розділ I Особливої частини КК України).
Отже станом на дату затримання позивача та доставлення його до ІНФОРМАЦІЯ_5 - 14.03.2026, позивач мав непогашену судимість за злочини проти основ національної безпеки України, а тому на нього поширюються приписи ч.2 ст.4, ч.4 ст.39 Закону №2232-ХІІ та п.4 Порядку №560.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року №154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі -Положення №154).
Відповідно до п. 1 Положення №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони (пункт 9 Положення №154).
Відтак, саме на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки покладено функції щодо військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, здійснення мобілізаційних заходів, в тому числі, визначення осіб, які не підлягають мобілізації в силу приписів закону. Натомість, здійснюючи призов позивача на військову службу під час мобілізації, відповідач 2 не пересвідчився, чи підлягає позивач призову та чи є законодавчі обмеження щодо його призову.
За таких обставин, суд доходить висновку, що позивач не підлягав призову на військову службу під час мобілізації, оскільки був засуджений за вчинення кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України і судимість не погашена та не знята в установленому законом порядку. Отже суд вбачає підстави для визнання протиправним та скасування наказу тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14.03.2026 року в частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації.
Щодо позовних вимог про звільнення ОСОБА_1 від проходження військової служби та виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 39 Закону №2232-ХІІ призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
З аналізу змісту положень статей 22-23 Закону України від 21.10.1993 «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-ХІІ висновується, що призову на військову службу під час мобілізації підлягають військовозобов`язані, які, з-поміж іншого, визнані придатними до військової служби за станом здоров`я відповідно до висновку військово-лікарської комісії, та не мають визначених законом підстав для отримання відстрочки від призову на військову службу.
Судовим розглядом встановлено, що позивач 14.03.2026 був зупинений працівниками поліції для перевірки військово-облікових документів, у ході якої було встановлено, що позивач є військовозобов`язаним та обліковується таким, що не прибув вчасно по повістці до ТЦК та СП, у зв`язку з чим був доставлений до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_6 був визнаний придатним до військової служби, про що свідчить відповідний запис у військовому квитку серії НОМЕР_6 (а.с.40) та мобілізований на військову службу.
Розділом "Оформлення призову на військову службу під час мобілізації" Порядку №560 врегульовано, зокрема, порядок призову військовозобов`язаних на військову службу.
За приписами пункту 85 Порядку №560, на кожного військовозобов`язаного, який призивається на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оформляється (заповнюється): військово-обліковий документ; обліково-послужна картка (для рядового та сержантського складу); послужна картка (для офіцерів запасу); особова справа (для офіцерів запасу або осіб, що раніше проходили військову службу за контрактом); довідка з висновком військово-лікарської комісії про придатність до військової служби за станом здоров`я.
На підставі даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів або оригіналів, або нотаріально засвідчених копій документів резервіста та військовозобов`язаного до військово-облікового документа вносяться записи про число, місяць та рік народження, освіту, цивільну спеціальність, сімейний стан, військово-облікову спеціальність, прийняття військової присяги на вірність Українському народові.
Відповідно до пунктів 82-84 Порядку №560, наказ про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період видається: керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки - в день відправлення військової команди до військової частини (установи); командиром військової частини, керівником розвідувального органу або визначеним ним керівником відповідного підрозділу розвідувального органу, Головою СБУ, його заступниками чи керівником підрозділу, органу, закладу, установи СБУ - в день призову та зарахування до списків військової частини (підрозділу, органу, закладу, установи СБУ).
Командир військової частини (Голова СБУ, його заступник чи керівник підрозділу, органу, закладу, установи СБУ) в строк не більше семи днів надсилає на адресу районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем військового обліку військовозобов`язаного або резервіста витяг із наказу про його призов на військову службу під час мобілізації, на особливий період та зарахування до списків військової частини (підрозділу, органу, закладу, установи СБУ). На підставі витягу із наказу командира військової частини (Голови СБУ, його заступника чи керівника підрозділу, органу, закладу, установи СБУ) районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки знімає військовозобов`язаного або резервіста з військового обліку у зв`язку із призовом на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Відомості про призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та записуються до облікових документів резервіста (військовозобов`язаного) не пізніше ніж протягом наступного дня після відправки військових команд до військових частин (установ) або у день отримання витягу із наказу командира військової частини про призов та зарахування до списків військової частини резервіста або військовозобов`язаного.
Враховуючи зазначені приписи чинного законодавства, Військовою частиною НОМЕР_2 було правомірно, на підставі сформованого пакету військово-облікової документації, необхідної для проведення мобілізації, видано оскаржуваний наказ від 15.03.2026 №74, згідно якого позивач був зарахований до списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Водночас, у питанні скасування акта індивідуальної дії разового застосування, який вичерпав свою дію фактом його виконання, Верховний Суд має сталу та послідовну позицію, відповідно до якої такий акт не може бути скасованим після його виконання через порушення гарантій стабільності суспільних відносин та принципу правової визначеності (зокрема, таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 12 травня 2021 року у справі № 9901/286/19, від 8 вересня 2021 року у справі № 816/228/17, Касаційний адміністративний суд у рішеннях від 14 липня 2021 року у справі № 9901/96/21, від 27 жовтня 2022 року у справі № П/9901/97/21).
Станом на дату звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом, позивач втратив статус військовозобов`язаного та набув статус військовослужбовця, оскільки зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 .
Тобто, зараховуючи позивача до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 командир військової частини виходив з реалізації територіальним центром комплектування та соціальної підтримки наданих чинним законодавством повноважень в частині визначення повного переліку підстав для призову позивача на військову службу або відсутності таких підстав.
Відповідно до приписів п. 14 Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 15 вересня 2022 року № 280 (далі - Інструкція № 280) зарахування до списків особового складу військової частини прибулого особового складу (або прийому на роботу працівників) здійснюється наказом по стройовій частині у день їх прибуття (прийому на роботу) до військової частини.
Підставою для видання наказу про зарахування особового складу до списків військової частини (про прийом на роботу працівника) є: для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця.
Згідно з п. 17 Інструкції № 280 забороняється зараховувати до списків особового складу військової частини наказом по стройовій частині осіб, які прибули без документів.
При цьому як вбачається з копії наказу про зарахування позивача до списків Військової частини НОМЕР_7 , підставою для такого зарахування став поіменний список ІНФОРМАЦІЯ_5 №2576 від 14.03.2026, рапорт капітана ОСОБА_3 (вх №5372/р від 15.03.2026), рапорт старшого сержанта ОСОБА_1 (вх №5373/р від 15.03.2026), (а.с.170).
Відтак відповідач 1 не мав права не зарахувати позивача до особового складу військової частини, адже отримав усі передбачені чинним законодавством документи та набув правових підстав для видання оскаржуваного наказу.
Крім того, відповідно до пунктів 4-7 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 (далі Положення № 1153/2008), громадяни, які вступили на військову службу за контрактом або за призовом, складають Військову присягу на вірність Українському народу в порядку, визначеному Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України. Громадяни, які проходять військову службу, є військовослужбовцями Збройних Сил України (далі - військовослужбовці). Статус військовослужбовця підтверджується документом, що посвідчує особу. Форма та порядок його видачі встановлюються Міністерством оборони України.
Початок і закінчення проходження військової служби, строки військової служби, а також граничний вік перебування на ній визначено Законом № 2232-XII. Військова служба закінчується в разі звільнення військовослужбовця з військової служби в запас або у відставку, загибелі (смерті), визнання судом безвісно відсутнім або оголошення померлим.
Отже чинним законодавством, що регулює порядок проходження військової служби, визначено чіткий перелік підстав, за яких військовослужбовець може завершити військову службу, і не передбачає як умову для звільнення неправомірний призов на військову службу.
Відповідно до пункту 12 Положення № 1153/2008 встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.
Верховний Суд у постанові від 05.02.2025 у справі №160/2592/23 виснував, що процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відтак після наказу про зарахування до списків особового складу виникли нові правовідносини щодо проходження військової служби, особливості яких визначаються Законом України №2232-ХІІ та Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008, які не передбачають звільнення з військової служби шляхом скасування рішення про зарахування до списків особового складу військової частини чи визнання відповідних дій протиправними.
Отже направлення позивача на військову службу свідчить про реалізацію такого наказу та виникнення нових правовідносин, що стосуються не мобілізації, а проходження військової служби.
Відтак наказ командира Військової частини НОМЕР_2 від 15.03.2026 №74 про зарахування позивача до складу цієї частини також є правомірним та скасуванню не підлягає.
При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі Гарсія Руїз проти Іспанії, від 22.02.2007р. у справі Красуля проти Росії, від 05.05.2011р. у справі Ільяді проти Росії, від 28.10.2010р. у справі Трофимчук проти України, від 09.12.1994р. у справі Хіро Балані проти Іспанії, від 01.07.2003р. у справі Суомінен проти Фінляндії, від 07.06.2008р. у справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії) і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням викладеного, суд висновує про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14.03.2026 року в частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації та направлення його для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_2 .
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Дмитро ВОЛОШИН
Оригінал: reyestr.court.gov.ua