Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №500/2783/26 — Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2783/26

22 жовтня 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб`юка П.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язати вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якому просить:

визнати протиправною виплату Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області не в повному обсязі ОСОБА_1 пенсії, призначеної на підставі рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.12.2024 у справі №500/6817/24;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити виплату ОСОБА_1 пенсії, призначеної на підставі рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.12.2024 у справі №500/6817/24, без урахування (застосування) до відповідних виплат постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 "Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень", нарахованої з 05.11.2024, з урахуванням раніше проведених виплат;

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів за час затримки виплати заборгованості з пенсійних виплат за рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.12.2024 у справі №500/6817/24;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 згідно Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати" компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків виплати заборгованості з виплат пенсії, призначеної за рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.12.2024 в справі №500/6817/24, за період з 05.11.2024 по день фактичної виплати.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.12.2024 в справі №500/6817/24, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.08.2025, зобов`язано ГУ ПФУ в м. Києві перевести позивача з 05.11.2024 з пенсії згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" згідно поданої заяви від 05.11.2024 та доданих до неї довідок про заробітну плату для призначення пенсії державного службовця №652/5/19-00-10 31 від 04.11.2024 та №650/5/19-00-10-31 від 04.11.2024 виданих Головним управлінням ДПС у Тернопільській області.

Проте, згідно якої за жоден місяць з набрання чинності рішенням суду, пенсія не була виплачена у призначеній сумі з урахуванням максимального розміру 25 950,00 грн.

Позивач вважає, що відповідачем протиправно застосовано до виплати її пенсії, як за минулий (до набрання сили рішенням суду в справі №500/6817/24), так і за поточний період (після набрання сили рішенням суду в справі №500/6817/24) положення Порядку № 821 та порушено строки виплати пенсії.

При цьому, позивач вказує на наявну бездіяльність відповідача щодо компенсації позивачеві втрати частини доходів за порушення встановлених строків їх виплати.

Ухвалою судді від 05.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

22.05.2026 до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити в задоволенні позовних вимог та вказує, що на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.12.2024 в справі №500/6817/24, яке набуло законної сили 29.08.2025, позивачці проведено перерахунок пенсії та нараховано борг, який станом на 20.05.2026 складає 132289,05 грн.

Зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821 "Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень" визначено механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, зокрема за період, що передує даті набрання чинності рішенням суду, за джерелами їх виплати (фінансування).

Вказує, що невиплачені протягом поточного бюджетного періоду суми нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій за минулий час і перерахованих пенсій за рішенням суду виплачується в наступному бюджетному періоді в межах встановлених бюджетних асигнувань. Таким чином, виплата нарахованої згідно рішення суду доплати буде проведена в порядку передбаченим Постановою №821.

Щодо компенсації втрати частини доходів представник зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області рішення Тернопільського окружного адміністративного суду 12.12.2024 у справі № 500/6817/24 виконано відповідно до покладених зобов`язань та виплата нарахованої згідно рішення суду доплати буде проведена в порядку передбаченим Постановою №821.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.12.2024 у справі №500/6817/24, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.08.2025, позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві О/р №961010137769 від 12.11.2024 про відмову ОСОБА_1 у переведенні з пенсії за віком, яка призначена відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з 01.06.1993 по 01.05.2016 в податкових органах до стажу роботи державної служби та перевести ОСОБА_1 з 05.11.2024 з пенсії згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" згідно поданої заяви від 05.11.2024 та доданих до неї довідок про заробітну плату для призначення пенсії державного службовця №652/5/19-00-10-31 від 04.11.2024 та №650/5/19-00-10-31 від 04.11.2024 виданих Головним управлінням ДПС у Тернопільській області.

На виконання вказаного рішення, позивачці проведено перерахунок пенсії та нараховано борг, який станом на 20.05.2026 складав 132289,05 грн.

На звернення позивачки щодо виконання рішення суду, відповідач листом від 07.04.2026 №5010-5068/Б-02/8-1900/26 повідомив, що частина нарахованої доплати у сумі 27423,83 грн виплачена додатковими відомостями за рахунок виділених асигнувань. Станом на 07.04.2026, залишок невиплачених коштів становить 124418,80 грн та буде в подальшому виплачуватися згідно з чинним законодавством, після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості за рішеннями суду, з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України №821.

Не погоджуючись із такими діями відповідача щодо невиплати пенсії в повному обсязі, а також бездіяльністю щодо компенсації втрати частини доходів за порушення строків виплати пенсії, позивач звернулася до суду із даним позовом.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Щодо застосування Порядку №821.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення" виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, забезпечується за рахунок коштів державного бюджету.

Приписами статті 23 Бюджетного кодексу України передбачено, що будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

Видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, виданими або ухваленими після набрання чинності Законом України від 05.06.2012 №4901-VI "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", плануються Пенсійним фондом України в межах коштів Державного бюджету України, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування пенсійних програм.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 затверджено Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, яким визначено механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, зокрема, за період, що передує даті набрання чинності рішенням суду, за джерелами їх виплати (фінансування) (далі - Порядок №821).

Відповідно до пунктів 5, 6 Порядку №821 виплати нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час проводяться щомісяця одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата. На забезпечення таких виплат щомісяця спрямовується частина бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету в межах коштів, передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік.

Видатки на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата.

Згідно пункту 7 Порядку №821 для забезпечення виплат за рішеннями суду, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, але не більшій від належної до виплати суми, що обліковується в переліку.

Пунктом 8 Порядку №821 встановлено, що невиплачені протягом поточного бюджетного періоду суми нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час і перерахованих пенсій за рішенням суду виплачуються в наступному бюджетному періоді в межах встановлених бюджетних асигнувань у порядку, передбаченому пунктами 5-7 цього Порядку.

Суд зазначає, що згідно наданих суду доказів, рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.12.2024 по справі №500/6817/24 знаходяться на виконанні у пенсійного органу, в тому числі, з врахуванням приписів постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 року №821.

Судом встановлено, що пенсійний орган виконав вказане рішення суду в частині перерахунку пенсії. Однак, рішення суду в частині виплати заборгованості, що виникла внаслідок проведення перерахунку, відповідачем станом на дату розгляду цієї справи не виконано.

Причиною невиплати заборгованості з пенсії є відсутність бюджетних асигнувань у відповідача та встановлений постановою Кабінету Міністрів України №821 від 14.07.2025 механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій, призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, зокрема, за період, що передує даті набрання чинності рішенням суду, за джерелами їх виплати (фінансування).

Отже, пенсійний орган виконав рішення Тернопільського окружного адміністративного суду Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.12.2024 по справі №500/6817/24 з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 "Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень", про що свідчить проведений перерахунок пенсії, нарахування доплати та включення заборгованості у перелік одержувачів виплат на виконання судових рішень та прямо визнається сторонами.

Станом на дату проведення перерахунку пенсії позивача постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень" від 14.07.2025 №821 була чинною, а відтак, затверджений нею Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, є обов`язковим у застосуванні пенсійними органами.

Таким чином, відсутні підстави вважати неправомірними дії пенсійного органу щодо застосування постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 "Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень" при здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.12.2024 у справі №500/6817/24.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026 та постановою Верховного Суду від 10.09.2026 у справі №320/51895/25 визнано Порядок №821 протиправним та нечинним.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином Порядок №821 втратив чинність, та діяв з 17.07.2025 по 08.06.2026.

Поряд з цим, постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2026 року № 1046 внесено зміни у Порядок використання коштів державного бюджету, передбачених на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2025 року № 157 (далі - Порядок №157).

Відповідно до внесених змін до Порядку №157, пункт 2 після абзацу третього доповнено новим абзацом такого змісту:

- перераховані пенсії за рішенням суду - пенсії або щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), сума якої (якого) визначена як різниця між розміром призначеної/перерахованої на виконання рішення суду, що набрало законної сили та видано або ухвалено після набрання чинності Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", пенсії або щомісячного довічного грошового утримання та розміром, визначеним органом Пенсійного фонду України з урахуванням положень нормативно-правових актів.

У пункті 4: абзаци тринадцятий і чотирнадцятий викладено в такій редакції:

виплату перерахованих пенсій за рішенням суду, джерелом фінансування яких є державний бюджет;

виплату за ретроспективними судовими рішеннями (рішеннями суду, які набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", про зобов`язання органу Фонду здійснити нарахування/ перерахунок/виплату сум пенсії, доплат, надбавок тощо до пенсії, довічного грошового утримання суддям у відставці за час, що передує даті набрання законної сили такими рішеннями суду), джерелом фінансування яких є державний бюджет.

При цьому, доповнено пункт 4 абзацом такого змісту: Бюджетні кошти за напрямами, зазначеними у підпунктах 12 і 13 цього пункту, не спрямовуються на забезпечення виконання грошових зобов`язань, що здійснюються відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення виконання рішень суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2021 р. № 902 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 70, ст. 4433; 2022 р., № 40, ст. 2173), а також за судовими рішеннями, що виконуються негайно відповідно до пункту 1 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України, у межах суми стягнення за один місяць, за рішеннями суду, що набрали законної сили до дати застосування пункту 25 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік". Виплати за судовими рішеннями, що виконуються негайно відповідно до пункту 1 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюються за рахунок джерел, з яких проводиться виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання).

Пунктом 25 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено, що з бюджету Пенсійного фонду України на 2025 рік видатки на виплату ретроспективних судових рішень та перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються за окремими напрямами у розрізі джерел їх виплати. Кабінету Міністрів України забезпечити визначення порядку виконання цієї норми.

На виконання п.25 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №821, яка набрала законної сили 17.07.2025.

Таким чином, датою застосування пункту 25 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" є 17.07.2025.

Отже, Порядок №157, після змін Постановою №1046, поширює свою дію на виплату пенсій за рішеннями суду, які набрали законної сили з 17.07.2025, в тому числі і на рішення суду у даній справі (набрало законної сили 29.08.2025).

Крім цього, пунктом 14 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено, що, починаючи з 1 січня 2026 року, видатки з бюджету Пенсійного фонду України на виплати за ретроспективними судовими рішеннями та виплати перерахованих за рішенням суду пенсій здійснюються за окремими напрямами у розрізі джерел їх виплати у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, пунктом 14 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" передбачено, що виплати за ретроспективними судовими рішеннями та виплати перерахованих за рішенням суду пенсій здійснюються за окремими напрямами у розрізі джерел їх виплати.

Порядком №157 визначено в тому числі механізм виплати перерахованих пенсій за рішенням суду - різниці між розміром призначеної/перерахованої на виконання рішення суду, що набрало законної сили та розміром, визначеним органом Пенсійного фонду України. (пункт 2 Порядку №157)

Зокрема встановлено, що розподіл бюджетних коштів здійснюється пропорційно всім одержувачам пенсій за рішенням суду, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому проводиться їх виплата, виходячи із виділених на зазначені цілі бюджетних асигнувань у межах помісячного розпису державного бюджету. (пункт 5-1 Порядку №157)

Слід зазначити, що пункт 14 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" та Порядок №157, після змін Постановою №1046, є чинними і на даний час, а тому, пенсійний орган зобов`язаний їх виконувати в силу вимог Закону.

Таким чином, відсутні підстави вважати такі дії пенсійного органу неправомірними.

Отже, щодо виплати заборгованості, яка утворилася внаслідок нарахування пенсійних виплат за судовим рішенням за попередній період, а також виплати різниці між розміром пенсії призначеної/перерахованої на виконання рішення суду, що набрало законної сили, та розміром, визначеним органом Пенсійного фонду України, то пенсійний орган продовжує виконання рішення на підставі механізмів запроваджених Законами України про Державний бюджет на відповідний рік та постановами КМУ, які є чинним на даний час. Такі виплати здійснюються пропорційно виходячи із виділених на зазначені цілі бюджетних асигнувань у межах помісячного розпису державного бюджету.

А тому, позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Щодо компенсації втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України від 19.10.2000 №2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" (далі - Закон №2050-III) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок №159).

Відповідно до положень статті 1 Закону №2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші (стаття 2 Закону №2050-III).

Відповідно до статті 3 Закону №2050-III сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Статтею 4 Закону №2050-III передбачено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

З метою реалізації Закону №2050-ІІІ постановою Кабінету Міністрів України 21.02.2001 №159 затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок №159).

Пункти 1, 2 Порядку №159 аналогічні положенням Закону №2050-ІІІ та конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.

Абзацом 1 пункту 4 Порядку №159 визначено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Зміст наведених норм права дає підстави стверджувати, що основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої Законом № 2050-III, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів, у тому числі пенсії. Одночасно законодавець пов`язав виплату компенсації із виплатою заборгованості доходу, тобто і компенсація, і заборгованість по доходу провадиться в одному місяці.

Аналогічна позиція щодо застосування норм права викладена у постановах Верховного Суду від 23.03.2023 у справі №520/2020/19 та від 25.03.2025 у справі №400/8389/21.

Отже, виникненню права на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати передує несвоєчасне нарахування та виплата доходу за певний період, адже нарахування такого виду компенсації проводиться шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць, на індекс інфляції в період невиплати доходу.

Тобто для проведення компенсації обов`язковою умовою є наявність нарахованого, але не виплаченого доходу, а також порушення встановлених строків його виплати на один і більше календарний місяць.

Як зазначалося вище, пенсійний орган виконав рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.12.2024 по справі №500/6817/24, в частині перерахунку пенсії, однак, рішення суду в частині виплати заборгованості, що виникла внаслідок проведення перерахунку, відповідачем станом на дату розгляду цієї справи не виконано.

Враховуючи, що нараховані відповідачем позивачу суми вчасно не виплачені, та те, що позивач просить нарахувати компенсацію на ще невиплачені суми пенсії, заявлені позовні вимоги є передчасними.

Наведене відповідає висновкам Верховного Суду, які викладені в постанові від 19.06.2025 у справі №580/11000/23.

У постанові від 14.05.2025 року у справі №160/672/24 Верховний Суд також зазначив наступне: основними умовами для виплати суми компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та виплата нарахованих доходів. Виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.

Оскільки суми не виплачені, а компенсація втрати частини доходів відповідно до Закону № 2050-ІІІ та Порядку №159 здійснюється в день виплати основної суми доходу, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 16.11.2022 у справі №674/22/17, від 24.07.2024 у справі №520/2674/2020 від 31.07.2024 у справі №480/1704/19, в яких зазначено, що основними умовами для виплати суми компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та виплата нарахованих доходів. Виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу. Тобто виплата компенсації втрати частини доходів пов`язана з виплатою основної суми доходу.

Враховуючи вищенаведене, позовна вимога позивача про зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату компенсації спрямовані на майбутнє та є передчасною, а тому не підлягає задоволенню.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено, відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 22 жовтня 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач:

- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: майдан Волі, 3, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46001, код ЄДРПОУ 14035769).

Головуючий суддя Баб`юк П.М.