Суд: Сумський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військової служби
Дата: 21 жовтня 2026 р.
Справа: №480/1740/25
Суддя: А.І. Сидорук
СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 жовтня 2026 року м. Суми Справа № 480/1740/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Сидорука А. І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.
Суть спору. Позиція сторін. Заяви сторін. Процесуальні дії суду.
Як зазначає позивач, під час проходження військової служби у відповідача, йому неправомірно виплачено грошове забезпечення, з урахуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 у сумі 1762 грн, а не з урахуванням такої величини, визначеної станом на 1 січня календарного року.
Тому позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд: визнати протиправною бездіяльність та зобов`язати відповідача здійснити донарахування (перерахунок) виплаченого позивачу грошового забезпечення за період з 19.07.2022 до 19.05.2023, розрахувавши його розмір, виходячи з розмірів його посадових окладів та окладів за військовим званням, визначених шляхом множення розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених законами станом на 01.01.2022 та 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками 1,14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, а також виплатити його позивачу, із врахуванням раніше виплачених сум.
Судом було відкрито провадження у справі 05.03.2025.
Відповідач подав відзив на позовну заяву. Зазначає, що у спірні періоди грошове забезпечення позивача правомірно розраховувалося із розрахункових величин які передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 у відповідних редакціях, оскільки саме такі величини застосовується для визначення розмірів посадових окладів, як складових грошового забезпечення осіб, що проходять військову службу.
Судом постановлено ухвалу про відмову у залученні відповідачів у справі 22.10.2026.
Встановлені судом фактичні обставини. Висновки суду та їх мотиви.
У період з 29.06.2022 до 29.04.2024 позивач проходив військову службу у відповідача, що підтверджується наказами відповідача від 29.06.2022 № 140, від 29.04.2024 № 129.
Згідно з довідкою від 17.01.2025 № 18/264 у спірний період позивачу виплачувалось грошове забезпечення, в тому числі грошова допомога на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, виходячи з розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2018 (1762 грн), що також не заперечується відповідачем у відзиві на позовну заяву.
Висновки суду та їх мотиви.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону ''Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей'' від 20.12.1991 № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення складається з посадового окладу, окладу за званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Підпунктом 3 п. 5 Постанови № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання установлювати надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Пунктом 4 Постанови № 704 (у первісній редакції) передбачалось, що розміри розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Пунктом 6 Постанови № 103 внесені зміни до пункту 4 Постанови № 704, згідно яких цей пункт викладено у наступній редакції: установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Такими змінами запроваджено, що розміри посадових окладів та окладів за військовим званням розраховуються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 на відповідний коефіцієнт.
Окружний адміністративний суд м. Києва, рішенням від 16.10.2019 в адміністративній справі № 826/6453/18, яке 29.01.2020 залишене без змін постановою суду апеляційної інстанції, визнав протиправним та нечинним п. 6 Постанови № 103.
Отже, у період з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі № 826/6453/18, тобто з 29.01.2020 до 19.06.2023, пункт 6 Постанови № 103 втратив чинність, а інші нормативно-правові акти, які б надалі встановлювали порядок розрахунку посадових окладів та окладів за військове (спеціальне) звання, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2018, на відповідний коефіцієнт, відсутні.
Суд звертає увагу, що прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Згідно із Законами України про Державний бюджет України на відповідний рік (2018 та 2023) розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2018 складає 1762 грн, з 01.01.2022 - 2481 грн, а з 01.01.2023 - 2684 грн. Закони України ''Про Державний бюджет України на 2022 рік''' та 'Про Державний бюджет України на 2023 рік'' застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2018 на 2022-2023 роки не містять.
Встановлене положеннями п. 3 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VIII обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів та заробітної плати, жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року.
Оскільки відповідач не застосував у спірний період такий механізм нарахування, він допустив протиправну бездіяльність, яка не відповідає критеріям правомірності, встановленим ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 25.09.2025 у справі № 420/32801/24 та від 09.09.2025 у справі № 420/6924/24.
Натомість відповідач був зобов`язаний здійснювати позивачу розрахунок грошового забезпечення за період з 19.07.2022 до 31.12.2022, в тому числі грошової допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, а грошове забезпечення у період з 01.01.2023 до 19.05.2023 виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023.
Тому суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі та формулює резолютивну частину рішення у споcіб, який найбільш ефективно захищає порушені права позивача.
Судові витрати.
Оскільки в матеріалах справи відсутні докази понесення позивачем судових витрат, то їх розподіл не здійснюється.
Керуючись статтями 90, 143, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
1. Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у відсутності нарахування ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) грошового забезпечення за період з 19.07.2022 до 19.05.2023, в тому числі грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 та 01.01.2023.
3. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) грошове забезпечення за період з 19.07.2022 до 19.05.2023, в тому числі грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 та 01.01.2023, з урахуванням виплачених сум.
4. Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.
5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
6. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.І. Сидорук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua