Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №460/8486/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

22 жовтня 2026 рокум. Рівне№460/8486/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

доДержавної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_3 , позивач) звернувся до суду з позовом до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Держгеокадастр, відповідач), в якому просив суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційної комісії з питань видачі та припинення кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, що викладене у протоколі від 19 березня 2026 року, в частині відмови у зверненні з поданням до Держгеокадастру щодо припинення кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_2 (кваліфікаційний сертифікат від 03.01.2013 №001252);

зобов`язати Кваліфікаційну комісію з питань видачі та припинення кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру внести подання Держгеокадастру про припинення кваліфікаційного сертифіката інженера землевпорядника, виданого ОСОБА_2 (кваліфікаційний сертифікат від 03.01.2013 №001252).

Мотивуючи вимоги позову представник позивача зазначала, що ОСОБА_1 належать на праві приватної власності житловий будинок з надвірними будівлями, які знаходяться на достатній відстані для їхнього обслуговування від розмежування земельної ділянки з сусідами. Повідомляла, що при виготовленні позивачем технічної документації із землеустрою його сусідка - ОСОБА_4 , відмовилася погоджувати межі земельної ділянки, на якій розташовані житловий будинок та надвірні будівлі позивача. При цьому, ОСОБА_4 свідомо ініціювала внесення змін до координат її земельної ділянки, шляхом укладення угоди з сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_2 . Вказані дії призвели до втручання у право власності ОСОБА_1 , оскільки після внесення інженером-землевпорядником змін земельна ділянка сусідки накладається на господарську будівлю ОСОБА_1 . На переконання сторони позивача, інженером-землевпорядником при виготовленні документації із землеустрою були допущені грубі порушення норм земельного законодавства, які є підставою для припинення йому сертифіката інженера-землевпорядника. Тому позивач звернувся із відповідною скаргою до Кваліфікаційної Комісії з питань видачі та припинення кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника Держгеокадастру. На засіданні комісією розглянуто скаргу сторони позивача, вказано на незаконність дій інженера-землевпорядника, що підтверджується відповідним протоколом засідання. Попри це, Кваліфікаційною комісією рішення про звернення з поданням до Держгеокадастру щодо припинення кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_2 прийнято не було. Не погоджуючись з такими діями відповідача, представник позивача звернулася до суду з цим позовом та просила задовольнити його.

Ухвалою суду від 28.05.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику (повідомлення) сторін. Залучено ОСОБА_2 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову на стороні відповідача (далі - ОСОБА_2 ).

Позиція відповідача щодо позовних вимог висловлена у відзиві на позов відповідно до змісту якого він заперечував проти їхнього задоволення. Насамперед зазначав про те, що позовна заява не містить обґрунтування мотивів щодо звернення позову саме до Держгеокадастру, також в ній відсутні факти, підтверджені належними і допустимими доказами, яким саме чином Держгеокадастром порушено права позивача. Поряд з цим відповідач зауважував, що рішення Кваліфікаційної комісії про припинення дії сертифіката інженера-землевпорядника та про затвердження програм підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників приймаються на її засіданні трьома чвертями голосів від загального складу комісії. Повідомляв, що до складу Кваліфікаційної комісії входить 20 членів. Відповідно, для прийняття рішення щодо припинення дії сертифіката інженера-землевпорядника необхідно було зібрати 15 голосів. Протоколом засідання комісії зафіксовано, що на засіданні були присутні 19 членів комісії. По спірному питанню члени комісії проголосували наступним чином: "за" - 13; "проти" - 0; "утримались" - 6. Відтак, згідно з нормами частини 8 статті 66 Закону України "Про землеустрій", рішення щодо позбавлення кваліфікаційного свідоцтва інженера-землевпорядника ОСОБА_2 вважається не прийнятим. Отже, у Кваліфікаційної комісії відсутні правові підстави для звернення до Держгеокадастру з відповідним поданням. При цьому відповідач зазначав, що оскарженим протоколом встановлено лише певні обставини і зафіксовано досліджені Кваліфікаційною комісією факти, однак, не він породжує будь-яких правових наслідків безпосередньо для позивача, не встановлює його прав і обов`язків, а тому не може бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства. З огляду на викладене, відповідач просив повністю відмовити у задоволенні позову.

Представником позивача подано відповідь на відзив, у якій зазначено пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх відхилення.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову на стороні відповідача подала письмові пояснення, згідно яких вважає позовні вимоги необгрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Ухвалою суду від 28.09.2026 у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі №460/8486/26 відмовлено.

Дослідивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв`язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та не є спірним у справі, що ОСОБА_2 є інженером-землевпорядником, якому Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру було видано кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника від 03.01.2013 №001252, що підтверджує його відповідність кваліфікаційним характеристикам професії та спроможність самостійно складати окремі види документації із землеустрою та документації з оцінки земель.

ОСОБА_1 належить на праві приватної власності житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 .

З абрису земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , здійсненого за результатами виїзду КП "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" у 2007 році, слідує, що господарські будівлі (в тому числі літня кухня – "Б", навіс – "В) ОСОБА_1 знаходиться на достатній відстані для їхнього обслуговування від розмежування земельної ділянки з сусідами, зокрема їхні зовнішні стіни не є "межею земельної ділянки".

ОСОБА_5 (далі - ОСОБА_6 ) є власницею сусідньої з позивачем земельної ділянки площею 0,1221 га.

Так, рішенням Рокитнівської сільської ради від 20.05.2008 № 321 "Про відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_7 по АДРЕСА_1 " сільська рада, розглянувши проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_7 , вирішила затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_7 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розроблений Рокитнівським районним відділом Рівненської регіональної філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України".

23 грудня 2008 року Управління Держкомзему у Рокитнівському районі Рівненської області видало довідку про присвоєння кадастрового номеру вказаній земельній ділянці - 5625085600:01:002:0011.

04 лютого 2009 року така земельна ділянка була зареєстрована та видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 234196.

11 квітня 2024 року позивач звернувся до ПП "ТЕРРА-РЕСУРС" із заявою, в якій просив виготовити йому технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) по АДРЕСА_1 .

ОСОБА_6 відмовилась погоджувати для ОСОБА_1 межі земельної ділянки.

Поряд з цим судом встановлено, що відповідно до угоди № 60 від 10.07.2024, укладеної між сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , інженер-землевпорядник 13.08.2024 вніс до Державного земельного кадастру зміни через виправлення відомостей про координати поворотних точок меж земельної ділянки за кадастровим номером 5625085600:01:002:0011.

Рішенням № РВ-5100066702024 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 27.09.2024 державним кадастровим реєстратором Відділу № 2 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру в Одеській області відмовлено позивачеві у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру у зв`язку накладанням (перетином) земельної ділянки з земельною ділянкою кадастровий номер 5625085600:01:002:0011 (площа співпадінь на 0,1867).

Учасниками справи підтверджено, що на даний час земельна ділянка ОСОБА_6 з кадастровим номером 5625085600:01:002:0011 створює накладку (перетин) на земельну ділянку позивача.

До Кваліфікаційної комісії надійшла скарга від 13.02.2026 адвоката Кузьменко-Волошиної Наталії Михайлівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на протиправні дії сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_2 (кваліфікаційний сертифікат від 03.01.2013 № 001252).

За результатами розгляду скарги, згідно з протоколом засідання від 19.03.2026, Кваліфікаційною комісією з питань видачі та припинення кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру відмовлено у зверненні з поданням до Держгеокадастру щодо припинення кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_2 (кваліфікаційний сертифікат від 03.01.2013 №001252).

У вказаному протоколі серед встановлених під час розгляду звернення (скарги) обставин, зокрема, зазначалося, що сусідка ОСОБА_4 відмовилась погоджувати межі для гр. ОСОБА_1 , чим затягувала процес затвердження документації, та паралельно своєю недобросовісною поведінкою, громадянка ОСОБА_6 свідомо ініціювала внесення змін до координат її земельної ділянки, шляхом укладання угоди № 60 від 10.07.2024 з сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_2 .

Вказувалося, що сертифікований інженер-землевпорядник 13.08.2024 вніс інформацію про виправлення відомостей до Державного земельного кадастру про координати поворотних точок меж земельної ділянки за кадастровим номером 5625085600:01:002:0011, чим без належних правових підстав, всупереч даним генерального плану забудови с. Рокитне та викопіювання з кадастрового плану, здійснив втручання у право скаржника на його земельну ділянку в частині змін координат гр. ОСОБА_8 земельної ділянки на свою користь, внаслідок чого площа накладки становить 0,1867 (встановлено рішенням державного кадастрового реєстратора Відділу № 2 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру в Одеській області) від 27.09.2024 №PB-5100066702024), а також на господарські будівлі скаржника, площею накладання 0,49 кв.м. (встановлено Висновком 4 експерта № 250318/1_ФМ судової інженерно-технічної експертизи від 22.04.2025).

Також зазначалося, що сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_2 був розроблений новий каталог координат та кадастровий план земельної ділянки. Це підтверджує сертифікований інженер-землевпорядник ОСОБА_9 , який розробив технічну документацію для громадянина ОСОБА_1 . На даний час земельна ділянка з кадастровим номером 5625085600:01:002:0011 створює накладку на земельну ділянку скаржника, а саме на нежитлову будівлю (Н). Тобто земельна ділянка перереєстрована згідно конфігурації, яка зазначена в Державному акті (однак по межі точки злому з межею скаржника нежитлової будівлі не має).

При цьому у протоколі, зі слів скаржника, також вказувалося, що у 2024 році сертифікований інженер-землевпорядник ОСОБА_2 при розробленні кадастрового плану та нових координат земельної ділянки за кадастровим номером 5625085600:01:002:0011 на місце розташування земельної ділянки не виїжджав та не проводив топографо-геодезичні роботи для фактичного встановлення меж земельної ділянки та фіксування її координат.

Такі дії сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_2 , який у 2024 році розробив нові координати земельної ділянки за кадастровим номером 5625085600:01:002:0011 унеможливили реєстрацію земельної ділянки ОСОБА_1 згідно розробленої у 2024 році технічної документації ПП "ТЕРРА-РЕСУРС" на підставі угоди від 11.04.2024.

Серед мотивів ухвалення рішення у протоколі зазначено, що сертифікований інженер-землевпорядник ОСОБА_2 вважає, що ніби-то у Державному земельному кадастрі наявна помилка, і у своїй заяві про внесенні виправлених відомостей від 12.08.2024, яку він подав від імені ОСОБА_10 , сертифікований інженер-землевпорядник вказав під суттю помилки "уточнення координат", проте такої помилки у відповідності до п. 138 Порядку ведення Державного земельного кадастру", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 за № 1051, не визначено.

Також вказано на те, що сертифікований інженер-землевпорядник ОСОБА_2 13.08.2024 вніс до Державного земельного кадастру через виправлення відомості про координати поворотних точок меж земельної ділянки за кадастровим номером 5625085600:01:002:0011, чим без належних правових підстав, всупереч даним 7 генерального плану забудови с. Рокитне та викопіювання з кадастровому плану, здійснив втручання у право скаржника на його земельну ділянку в частині змін координат земельної ділянки на користь ОСОБА_6 .

У суті рішення за результатами розгляду звернення (скарги) Комісією зазначено, що матеріали скарги містять елементи цивільно-правового спору. Наразі справа перебуває на розгляді у Рокитнянському (Рокитнівському) районному суді Рівненської області за позовом скаржниці ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про відновлення меж земельної ділянки та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, то з врахуванням 11 вищезазначеного запоропоновано скаржнику звернутись із заявою до Кваліфікаційної комісії після вирішення земельного спору у суді.

Пропозиція поставлена на голосування: звернутися з поданням до Держгеокадастру щодо припинення дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_2 (кваліфікаційний сертифікат від 03.01.2013 № 001252).

Голосували: "за" - 13; "проти" - 0; "утримались" - 6. Вирішили: відмовити у зверненні з поданням до Держгеокадастру щодо припинення дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_2 (кваліфікаційний сертифікат від 03.01.2013 № 001252).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті, суд зазначає таке.

Спірні правовідносини регулюються Земельним кодексом України, Законом України "Про землеустрій", Законом України "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність", Положенням про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15 (далі - Положення №15), Порядком роботи Кваліфікаційної комісії, видачі та припинення дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника від 27.10.2021 №317 (далі - Порядок №317), які підлягають застосуванню в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 1 Положення № 15 Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру.

Підпунктами 60 та 61 пункту 4 положення №15 визначено, що Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань затверджує відповідно до Законів України "Про землеустрій", "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність" склад кваліфікаційних комісій та веде Державний реєстр сертифікованих інженерів землевпорядників і Державний реєстр сертифікованих інженерів-геодезистів та видає витяги із зазначених реєстрів.

Пунктом 2 розділу І Порядку № 317 встановлено, зокрема, що склад Комісії затверджується наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру і визначається відповідно до статті 66 Закону.

Тому, суд не погоджується з доводами Держгеокадастру щодо його неналежності як відповідача у справі, оскільки Кваліфікаційна комісія з питань видачі та припинення дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника є структурним підрозділом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, а не окремою юридичною особою, протилежного відповідач не довів та не надав відповідних доказів.

Відповідно до ст.185 Земельного кодексу України землеустрій здійснюється суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, за рахунок коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів, а також коштів громадян та юридичних осіб.

Землеустрій здійснюється відповідно до закону.

Пунктом "г" частини 1 статті 14 Закону України "Про землеустрій" встановлено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у сфері землеустрою належить, зокрема здійснення сертифікації інженерів-землевпорядників, утворення Кваліфікаційної комісії та ведення Державних реєстрів сертифікованих інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 5-1 Закону України "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність" топографо-геодезичні і картографічні роботи при здійсненні землеустрою виконуються особами, які отримали кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника відповідно до Закону України "Про землеустрій".

Частиною 1 статті 25 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що документація із землеустрою розробляється в електронній та паперовій формах у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Особливим видом такої документації є документація із землеустрою, яка одночасно є містобудівною документацією, - комплексні плани просторового розвитку територій територіальних громад, генеральні плани населених пунктів, детальні плани територій. Затверджена документація із землеустрою є публічною та загальнодоступною.

Частинами 3 та 4 статті 25 Закону України "Про землеустрій" встановлено, що види документації із землеустрою та їх склад встановлюються виключно цим Законом.

Відповідність документації із землеустрою положенням нормативно-правових актів, норм і правил у сфері землеустрою засвідчується сертифікованим інженером-землевпорядником, який відповідає за якість робіт із землеустрою: у паперовій формі - підписом та особистою печаткою; в електронній формі - накладанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Пункт "а" частини 2 статті 28 Закону України "Про землеустрій" визначає, що розробники документації із землеустрою зобов`язані, зокрема дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини, відносини у сфері охорони навколишнього природного середовища, оцінки впливу на довкілля, а також норм і правил при здійсненні землеустрою.

Розробники документації із землеустрою несуть відповідно до закону відповідальність за достовірність, якість і безпеку заходів, передбачених цією документацією (ч. 5 ст. 28 Закону України "Про землеустрій").

Стаття 60 Закону України "Про землеустрій" передбачає, що державний контроль за проведенням землеустрою, виконанням запроектованих заходів із землеустрою і дотриманням вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, при розробленні документації із землеустрою здійснюється органами, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель відповідно до повноважень, визначених законом.

Відповідальність за порушення законодавства у сфері землеустрою встановлена статтею 68 Закону України "Про землеустрій", згідно з якою особи, винні в порушенні законодавства у сфері землеустрою, несуть відповідальність згідно із законом.

Кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його припинення) з таких підстав:

встановлення Кваліфікаційною комісією факту порушення сертифікованим інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру, що призвело до порушення прав та/або законних інтересів замовників документації із землеустрою, юридичних або фізичних осіб, держави, територіальної громади, на підставі розгляду письмових звернень таких осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування;

рішення суду за фактами неякісного проведення землеустрою сертифікованим інженером-землевпорядником;

наявність у сертифікованого інженера-землевпорядника непогашеної судимості за корисливі кримінальні правопорушення;

з`ясування факту неправомірної видачі кваліфікаційного сертифіката.

На підставі подання Кваліфікаційної комісії про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, приймає відповідне рішення та повідомляє його письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії.

Рішення про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката може бути оскаржено в судовому порядку.

Рішення про видачу кваліфікаційного сертифіката інженеру-землевпоряднику, який був позбавлений його на підставі цього Закону, приймається Кваліфікаційною комісією в порядку, передбаченому для видачі кваліфікаційного сертифіката.

Рішення про зупинення дії кваліфікаційного сертифіката сертифікованого інженера-землевпорядника приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у разі:

невиконання вимог частини шостої статті 32, частини тринадцятої статті 66 цього Закону;

зазначення завідомо неправдивих даних, що призвело до викривлення інформації в Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників.

Дія кваліфікаційного сертифіката поновлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у тижневий строк після усунення особою наявних зауважень.

Складення документації із землеустрою особою, яка не отримала кваліфікаційного сертифіката, яку позбавлено кваліфікаційного сертифіката або дія кваліфікаційного сертифіката якої зупинена, забороняється. Документація із землеустрою та технічна документація з оцінки земель, яка була підписана такою особою, є недійсною.

Притягнення осіб, винних у порушенні законодавства у сфері землеустрою, до відповідальності, передбаченої законами України, не звільняє їх від обов`язку відшкодувати шкоду, заподіяну в результаті порушення цього законодавства.

Згідно з п."в" ч.19 ст.66 Закону України "Про землеустрій" дія кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника припиняється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин: за поданням Кваліфікаційної комісії в разі встановлення факту порушення інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою відповідно до статті 68 цього Закону.

Пунктом 5 розділу І Порядку №317 передбачено, що до повноважень Комісії належать:

розгляд заяв, документів та матеріалів, що надійшли до Комісії, прийняття рішень про допуск осіб, що подали зазначені документи, до складання кваліфікаційного іспиту;

організація і проведення кваліфікаційних іспитів фізичних осіб, які бажають отримати кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника;

встановлення вимог до програм підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників та їх затвердження;

здійснення контролю за якістю професійної підготовки сертифікованих інженерів-землевпорядників;

затвердження переліків питань до кваліфікаційного іспиту та до іспиту з підвищення кваліфікації, та в разі потреби внесення змін до зазначених переліків;

прийняття рішень про видачу кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та їх дублікатів;

розгляд письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою стосовно професійної діяльності сертифікованих інженерів-землевпорядників, а також актів, складених за результатами здійснених заходів державного нагляду (контролю) Держгеокадастром;

прийняття рішень про внесення подання до Держгеокадастру стосовно припинення дії сертифіката інженера-землевпорядника у випадках, визначених законом;

у разі потреби звернення до відповідних уповноважених органів з метою вирішення питань, що належать до її компетенції.

Відповідно до пунктів 1-6 розділу ІІ Порядку №317

Організаційною формою роботи Комісії є засідання, які проводяться в міру надходження документів або виникнення питань, розгляд яких потребує прийняття рішення, але не рідше, ніж один раз на місяць. Засідання Комісії підлягають відеофіксації.

Засідання Комісії можуть проводитися в режимі відеоконференції. Члени Комісії (крім голови Комісії та секретаря Комісії) можуть брати участь у роботі Комісії в онлайн-режимі.

Засідання Комісії є правомочним у разі участі у ньому більш як половини загального складу Комісії. Рішення Комісії, крім рішень про припинення дії сертифіката інженера-землевпорядника та про затвердження програм підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників, приймаються на її засіданні простою більшістю голосів присутніх членів Комісії. Рішення Комісії про припинення дії сертифіката інженера-землевпорядника та про затвердження програм підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників приймаються на її засіданні трьома чвертями голосів від загального складу Комісії.

Засідання проводить голова Комісії, а в разі його відсутності - інший уповноважений головою Комісії член цієї комісії.

Рішення Комісії приймаються шляхом відкритого голосування присутніх на засіданні членів Комісії та оформлюються протоколом, який підписується головою Комісії та секретарем Комісії.

Член Комісії, який не погоджується з прийнятим Комісією рішенням, може висловити окрему думку в письмовому вигляді, що додається до протоколу.

Підрахунок голосів проводить секретар Комісії (інший уповноважений головою Комісії член цієї комісії).

У разі рівного розподілу голосів голос голови Комісії є вирішальним.

Рішення Комісії може бути оскаржено в суді.

Протокол засідання Комісії, окрема думка чи окремі думки (у разі наявності), посилання на відеозапис засідання Комісії підлягають оприлюдненню на офіційному вебсайті Держгеокадастру не пізніше ніж через сім календарних днів після проведення засідання без зазначення персональних даних осіб, які згадуються в оприлюднених документах. Разом із текстом протоколу можуть оприлюднюватись інші матеріали.

Згідно з пунктами 10-11 розділу ІV Порядку №317 за результатами розгляду письмового звернення Комісія у випадках, визначених законом, приймає мотивоване рішення про внесення подання Держгеокадастру про припинення дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника або рішення про відмову у внесенні подання.

Рішення Комісії оформлюється протоколом, який підписується головою Комісії та секретарем Комісії та повинно містити:

прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), номер та дату видачі кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника;

встановлені під час розгляду звернення (скарги) обставини;

мотиви, з яких ухвалено рішення;

суть рішення за результатами розгляду звернення (скарги).

У відповідності до пунктів 16-17 розділу ІІІ Порядку №317 рішення про зупинення дії, припинення дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника приймаються Держгеокадастром відповідно до статей 61-1, 66 Закону України "Про землеустрій".

Рішення про зупинення дії чи припинення дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника може бути оскаржено в суді.

З огляду на викладені норми законодавства, доводи відповідача, що оскаржений протокол встановлює лише виявлені порушення, однак, не породжує будь-яких правових наслідків для позивача, не встановлює його прав і обов`язків, а тому не може бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства є необґрунтованими, оскільки п. 11 розділу ІV Порядку №317 чітко визначено, що протокол Комісії є рішенням цього органу.

Предметом судового розгляду даної справи є саме рішення Комісії з питання внесення подання Держгеокадастру про припинення кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника, а не рішення Держгеокадастру за результатами розгляду такого подання.

Порядок №317 не містить вимоги, що рішення Комісії про внесення подання Держгеокадастру про припинення сертифіката інженера-землевпорядника приймаються на її засіданні трьома чвертями голосів від загального складу Комісії, натомість зазначеними вище положеннями Порядку №317 визначено, що рішення Комісії приймаються шляхом відкритого голосування простою більшістю голосів присутніх на її засіданні та оформлюються протоколом, який підписується головою Комісії та секретарем Комісії.

Відповідно, твердження відповідача, що після розгляду скарги сторони позивача щодо порушення сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_2 вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, шляхом відкритого голосування на засіданні ("за" - 13; "проти" - 0; "утримались" - 6) Кваліфікаційною комісією не було ухвалено рішення про звернення з поданням до Держгеокадастру щодо припинення кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника, оскільки для прийняття рішення не вистачило голосів, є необґрунтованими та спростовуються положеннями Порядку №317.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до витягу з протоколу засідання від 19.03.2026 ("Мотиви, з яких ухвалено рішення") Комісією зроблено висновок, що сертифікованим інженером-землевпорядником було допущено порушення вимог законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру, що призвело до порушення прав та законних інтересів позивача на його земельну ділянку.

У відзиві на позовну заяву відповідач фактично підтверджує доводи позивача, що дійсно Кваліфікаційна комісія з питань видачі та припинення дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника встановила порушення законодавства у роботі інженера-землевпорядника ОСОБА_2 та дублює "Мотиви, з яких ухвалено рішення", що містяться у протоколі від 19.03.2026.

З протоколу засідання встановлено, що попри результати голосування: "за" - 13; "проти" - 0; "утримались" - 6, Комісією вирішено відмовити у зверненні з поданням до Держгеокадастру щодо припинення кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_2 .

Отже, Комісія прийняла рішення, яке суперечить встановленим у ході розгляду скарги обставинам та вимогам Порядку №317 (у правильному підрахунку голосів).

Суд зауважує, що зазначена в протоколі засідання пропозиція відповідача звернутися ОСОБА_1 із заявою до Кваліфікаційної комісії після вирішення земельного спору у суді не передбачена чинним законодавством та не відповідає критеріям, нормам та принципам роботи Кваліфікаційної комісії з питань видачі та припинення дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника, грубо порушуючи принцип юридичної визначеності.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що рішення Кваліфікаційної комісії з питань видачі та припинення кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника, що викладене у протоколі засідання №3 від 19.03.2026 в частині відмови у звернені з поданням до Держгеокадастру щодо припинення кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_2 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Кваліфікаційної комісії внести подання Держгеокадастру про припинення кваліфікаційного сертифіката інженера землевпорядника, виданого ОСОБА_2 (кваліфікаційний сертифікат від 03.01.2013 №001252), то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може, зокрема, прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. У такому випадку суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Спосіб відновлення мого порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини І основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за ст.13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява № 38722/02)).

Ефективний засіб правого захисту в розумінні ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання бажаного результату.

Таким чином, суд вважає за необхідне зобов`язати Кваліфікаційну комісію з питань видачі та припинення кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника повторно розглянути скаргу сторони позивача та прийняти рішення з врахуванням висновків суду.

Саме такий спосіб захисту не означатиме вирішення судом питання, віднесеного законом до компетенції відповідача. За результатами повторного розгляду відповідач зберігає можливість самостійно встановити необхідні фактичні обставини, надати їм правову оцінку та прийняти відповідне рішення.

Водночас суд зауважує, що наявність дискреційних повноважень не означає необмеженого розсуду суб`єкта владних повноважень та не звільняє його від обов`язку діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені законом, а прийняте рішення має бути законним, обґрунтованим і належним чином мотивованим.

Відповідно до положень п. 4 ч. 3ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Слід зазначити, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Враховуючи наведене вище в його сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов необхідно задовольнити частково.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до вимог ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційної комісії з питань видачі та припинення кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, що викладене у протоколі від 19.03.2026, в частині відмови у зверненні з поданням до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру щодо припинення кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_2 (кваліфікаційний сертифікат від 03.01.2013 №001252).

Зобов`язати Кваліфікаційну комісію з питань видачі та припинення кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника повторно розглянути скаргу від 13.02.2026 ОСОБА_1 щодо порушень сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_2 (кваліфікаційний сертифікат від 03.01.2013 №001252) законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру, що призвело до порушення прав та/або законних інтересів ОСОБА_1 та прийняти рішення з врахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 532,48 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 22 жовтня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (вул. Хороброго Святослава, 3,м. Київ,03151, ЄДРПОУ/РНОКПП 39411771)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 Адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя С.А. Борискін