Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №440/4904/25 — Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 рокум. ПолтаваСправа № 440/4904/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/4905/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

06.02.2025 адвокат Лихачов Роман Борисович, здійснюючи на підставі ордеру (серія АХ №1237087 від 06.02.2025) представництво інтересів ОСОБА_1 , звернувся з позовом, в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (надалі - в/ч НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та невиплати позивачу грошового забезпечення за період з 30.01.2020 по 13.01.2025 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році;

- зобов`язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 30.01.2020 по 31.12.2020 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2020 за статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", за вирахуванням виплачених сум та з утриманням належних податків і зборів;

- зобов`язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2021 за статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", за вирахуванням виплачених сум та з утриманням належних податків і зборів;

- зобов`язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2022 за статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", за вирахуванням виплачених сум та з утриманням належних податків і зборів;

- зобов`язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023 за статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", за вирахуванням виплачених сум та з утриманням належних податків і зборів;

- зобов`язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2024 за статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", за вирахуванням виплачених сум та з утриманням належних податків і зборів;

- зобов`язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2025 по 13.01.2025 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2025 за статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", за вирахуванням виплачених сум та з утриманням належних податків і зборів;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 26.06.2017 по 28.02.2018 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) - січень 2008 року та зобов`язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 26.06.2017 по 28.02.2018 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) - січень 2008 року;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 13.01.2025 із застосування положень абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 та зобов`язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 13.01.2025 із застосування положень абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непризначення, ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги після укладення першого контракту, передбаченої Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, та зобов`язати в/ч НОМЕР_1 призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу після укладення першого контракту у розмірі 15440,0 грн, передбаченої Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки у кількості 30 днів за 2022 рік, 35 днів за 2023 рік, та 15 днів за 2024 рік з урахуванням додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 №168, та зобов`язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки у кількості 30 днів за 2022 рік, 35 днів за 2023 рік, та 15 днів за 2024 рік з урахуванням додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 №168, за вирахуванням виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані 126 днів додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017-2025 роки з урахуванням додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 №168, та зобов`язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані 126 днів додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017-2025 роки з урахуванням додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 №168, за вирахуванням виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за неотримане речове майно на підставі постанови КМ від 16.03.2016 №178 "Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно" за період проходження військової служби з 26.06.2017 по 13.01.2025 станом на 1 січня поточного року та зобов`язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно на підставі постанови КМ від 16.03.2016 №178 за період проходження військової служби з 26.06.2017 по 13.01.2025 станом на 1 січня поточного року;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у призначенні, не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 підйомної допомоги в розмірі місячного грошового забезпечення військовослужбовця відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та наказу МВС від 14.11.2019 №951 "Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Національної гвардії України підйомної допомоги" у зв`язку з передислокацією військової частини та зобов`язати в/ч НОМЕР_1 призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підйомну допомогу в розмірі місячного грошового забезпечення військовослужбовця відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та наказу МВС від 14.11.2019 №951 у зв`язку з передислокацією військової частини.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.02.2025 судовій справі присвоєно єдиний унікальний номер 440/1629/25 та передано до провадження судді.

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 12.02.2025 ОСОБА_1 поновлено строк на звернення до суду з цим позовом, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників.

Ухвалою від 04.03.2025 суд залишив без задоволення заяву представника відповідача про залишення без розгляду позову у справі №440/1629/25, оскільки той не спростував попередньо сформульований висновок суду про наявність у позивача поважних причин для його поновлення.

Ухвалою суду від 21.03.2025 клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі №440/1629/25 було залишено без задоволення.

У подальшому суд ухвалою від 11.04.2025 роз`єднав поєднані в одне провадження у цій справі вимоги ОСОБА_1 .

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.04.2025 новосформовану судову справу №440/4904/25 передано до провадження судді.

Ухвалою від 16.04.2025 прийнято до провадження судді справу №440/4904/25 з вимогами ОСОБА_1 до в/ч НОМЕР_1 , де позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непризначення, ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги після укладення першого контракту, передбаченої Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, та зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу після укладення першого контракту у розмірі 15440,0 грн, передбаченої Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260.

Саме цей обсяг вимог складатиме предмет судової оцінки в рамках даного провадження.

В обґрунтування цих позовних вимог заявник зазначає, що відповідач допустив протиправну бездіяльність внаслідок непризначення, ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги після укладення першого контракту за наявності всіх для цього умов: після набрання чинності першим контрактом, призначення на посаду та вступу до виконання обов`язків за посадою на підставі наказу командира.

Відповідач позову не визнав. У наданому до суду відзиві (а.с. 40-44) просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Зазначає, що з рапорту позивача від 13.01.2025, який доданий до позовної заяви, вбачається, що він уклав перший контракт про проходження громадянами України військової служби у Національній гвардії України на посадах офіцерського складу 24.06.2017. Позивача зараховано в списки особового складу в/ч НОМЕР_1 згідно з наказом від 26.06.2017 №130 лише з 26.06.2017. Отже, позивач уклав контракт про проходження військової служби у попередній військовій частині – у ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ), звідки позивач прибув для подальшого проходження служби за контрактом. Відтак, позивач мав звернутися з вимогами про виплату одноразової грошової допомоги після укладення контракту саме до військової частини, з якою позивач уклав такий перший контракт. Оскільки відповідач не укладав та не міг укласти з позивачем контракт від 24.06.2017, то позов у цій частині вимог є безпідставним. Крім того, правовою підставою для нарахування одноразової грошової допомоги після укладення першого контракту позивач вказує положення підпункту 8 пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 30.07.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності з 01.03.2018. Відтак, норми цієї постанови не регулюють правовідносини, пов`язані з укладенням позивачем контракту про проходження військової служби в Національній гвардії України 24.06.2017. Разом з тим законодавство, яке було чинне на час укладення позивачем контракту про проходження військової служби в Національній гвардії України, а саме - постанова Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294, передбачало виплату одноразової грошової допомоги при укладенні контракту лише для тих військовослужбовців, які призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, у разі їх прийняття на військову службу за контрактом. Оскільки позивач не призивався на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, він не мав права на отримання відповідної одноразової грошової допомоги при укладенні контракту, яка передбачена підпунктом 10 пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294. Відповідач також звертає увагу суду на те, що Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, який затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, на який посилається позивач у позові, не поширюється в жодній частині на військовослужбовців та військові підрозділи Національної гвардії України, до того ж був прийнятий через рік після виникнення спірних правовідносин.

Правом на подачу відповіді на відзив позивач не скористався.

Розгляд справи судом здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Громадянин України ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Петрівка-Роменська Миргородського району Полтавської області, проходив військову службу у складі в/ч НОМЕР_1 . Позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 (а.с. 18).

24.06.2017 між Міністерством внутрішніх справ України в особі начальника Національної академії Національної гвардії України генерал-майора ОСОБА_2 з одного боку, та мыж громадянином України ОСОБА_1 з іншого боку було укладено контракт про проходження військової служби у Національній гвардії України на посадах осію офіцерського складу строком на п`ять років (а.с. 61).

Згідно з витягом з наказу командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26.06.2017 №130 (а.с. 17) зараховано в списки особового складу частини та на всі види забезпечення лейтенанта ОСОБА_1 , який прибув згідно з наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №46о/с від 26.06.2017 із ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ) для подальшого проходження служби у в/ч НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), та призначено на посаду начальником вузла зв`язку (ВОС-1203003) з 26.06.2017.

Відповідно до витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 13.01.2025 №14мтд припинено (розірвано) контракт про проходження військової служби у Національній гвардії України та виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення підполковника ОСОБА_1 , військовослужбовця військової служби за контрактом, який здав справи і обов`язки за посадою начальника служби радіоелектронної боротьби, звільненого відповідно до ст. 26 за підпунктом "д" пункту 3 частини 5 (у зв`язку із звільненням з полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу)) Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" з військової служби наказом командувача Національної гвардії України від 10.01.2015 №9 о/с у запас Збройних Сил України з правом носіння військової форми одягу та направлено його на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 13.01.2025 (зворот а.с. 18 - 19).

Зі змісту наказу видно, що одноразова грошова допомога після укладення першого контракту згідно з підпунктом 8 пункту 6 постанови КМ №704 від 30.08.2017 не виплачувалась.

13.01.2025 позивач на ім`я тво. командира в/ч НОМЕР_1 майора ОСОБА_3 подав рапорт, в якому просив виплатити одноразову грошового допомогу після укладення першого контракту згідно з підпунктом 8 пункту 6 постанови КМ №704 від 30.08.2017 (а.с. 26).

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача в частині непризначення, ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги після укладення першого контракту, передбаченої Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, позивач через представника звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам у частині, яка є предметом судового дослідження в рамках справи №440/4904/25, суд виходить з наступного.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (надалі - Закон №2232-ХІІ).

Частиною 6 статті 2 Закону №2232-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлені наступні види військової служби:

строкова військова служба;

військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період;

військова служба за контрактом осіб рядового складу;

військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу;

військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів);

військова служба за контрактом осіб офіцерського складу;

військова служба за призовом осіб офіцерського складу.

Загальні умови укладення контракту на проходження військової служби визначені статтею 19 Закону №2232-ХІІ, за приписами частини 4 якої форма, порядок і правила укладення контракту, припинення (розірвання) контракту та наслідки припинення (розірвання) контракту визначаються положеннями про проходження військової служби громадянами України, якщо інше не передбачено законом.

Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (надалі - Положення в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 2 Указу поширено дію Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого цим Указом, та статті 2 цього Указу на військовослужбовців Національної гвардії України.

Згідно з пунктом 2 Положення, громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України (далі - військова служба) в добровільному порядку або за призовом.

У добровільному порядку громадяни проходять:

військову службу (навчання) за контрактом курсантів у вищих військових навчальних закладах, а також вищих навчальних закладах, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів);

військову службу за контрактом осіб рядового складу;

військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу;

військову службу за контрактом осіб офіцерського складу.

З громадянами, які добровільно вступають на військову службу, укладається контракт згідно з додатками 1 і 2.

Як встановлено судом з матеріалів справи, позивач 24.06.2017 у добровільному порядку уклав контракт про проходження громадянами України військової служби у Національній гвардії України на посадах осіб офіцерського складу строком на п`ять років. Цим контрактом не передбачено виплати одноразової грошової допомоги при першому укладанні контракту.

Підпунктом 10 пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (у редакції, чинній на момент спірних правовідносин) було передбачено виплату одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, які призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, у разі їх прийняття на військову службу за контрактом особам офіцерського складу у розмірі десяти мінімальних заробітних плат.

Отже, за приписами наведеної норми виплата одноразової грошової допомоги здійснювалась військовослужбовцям у разі укладення контракту на проходження служби за такої обов`язкової умови призову на військову службу як під час мобілізації, на особливий період.

Всупереч наведеному, зміст контракту та наказу про зарахування позивача в списки особового складу частини, як і момент його укладення (24.06.2017) не свідчать про факт ОСОБА_4 на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Як вже встановлено вище, позивач уклав контракт у добровільному порядку.

За таких обставин суд доходить висновку про відсутність у досліджуваному випадку усіх обов`язкових умов, за наявності яких у військовослужбовця виникає право, передбачене підпунктом 10 пункту 6 Постанови №1294.

Доводи позивача про те, що у спірних правовідносинах слід застосовувати постанову Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 та наказ Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», суд вважає помилковими з наступних міркувань.

Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, згідно з пунктом 3 якого цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування та застосовується з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Водночас Наказ №260 врегульовує порядок виплати грошового забезпечення виключно військовослужбовцям Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, тоді як Національна гвардія України входить до системи Міністерства внутрішніх справ України, а не Міністерства оборони України. Через це питання грошового забезпечення військовослужбовців Національної гвардії України регулюються окремими відомчими наказами МВС України.

Крім того слід зазначити, що постанова Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704 набрала чинності з 01.03.2018, тобто значно пізніше, ніж позивачем був укладений контракт (24.06.2017).

Частиною першої статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

У Рішенні від 09.02.1999 №1-рп/99 (справа №1-7/99 про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) Конституційний Суд України дійшов висновку про те, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Тобто, дія нормативно-правового акта в часі пов`язується із вступом його в силу і з моментом втрати ним юридичної сили.

Отже, постанова Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704 поширює свою дію в часі з 01.03.2018, а тому навіть гіпотетично не може бути застосована у спірних правовідносинах.

Передумовою ж для визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною є факт невчинення дій, які входять до кола його повноважень, за умови наявності визначеного законодавством обов`язку щодо вчинення таких дій.

В межах спірних правовідносин суд не знаходить ознак протиправної бездіяльності у діях відповідача в частині виплати позивачу одноразової грошової допомоги після укладення першого контракту, у зв`язку з чим суд залишає позов без задволення.

За відсутності підстав для задоволення позову, відсутні й підстави для розподілу судових витрат, позивач таких не поніс, від сплати судового збору звільнений як особа зі статусом учасника бойових дій.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 у справі №440/4904/25 - залишити без задоволення.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ; АДРЕСА_3 ).

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ; АДРЕСА_4 ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду впродовж тридцяти днів з моменту його підписання.

СуддяЄ.Б. Супрун