Рішення від 20 жовтня 2026 р. у справі №420/32240/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/32240/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабенка Д.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить:

визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щомісяця окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та додаткової винагороди у розмірі 20100,00 грн за період з 08.06.2025 по 15.08.2025, після перебування у розпорядженні понад два місяці і до закінчення перебування у розпорядженні;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 08.06.2025 по 15.08.2025 після перебування у розпорядженні понад два місяці і до закінчення перебування у розпорядженні оклад за військовим званням, надбавку за вислугу років та додаткову винагороду у розмірі 20100,00 грн.

Стислий виклад позиції позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 20.08.2024 він отримав поранення, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби під час захисту Батьківщини, після чого з 20.08.2024 до 06.04.2025 включно проходив стаціонарне лікування в медичних установах.

Позивач вказує, що 31.03.2025 начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 направив його на ВЛК з метою визначення придатності до військової служби, з 07.04.2025 до 29.05.2025 він проходив ВЛК в умовах стаціонару у військовій частині НОМЕР_2 , де 21.05.2025 його визнано непридатним до військової служби на підставі статті 63-а графи III Розкладу хвороб.

За твердженням позивача, наказом відповідача від 14.10.2024 №296 його звільнено з 12.10.2024 від займаної посади та виведено в розпорядження командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України, з 15.06.2025 він перебував у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_3 , а наказом відповідача від 15.08.2025 №231 його виключено зі списків особового складу з 15.08.2025 у зв`язку з вибуттям до нового місця служби.

Тому, на думку позивача, він перебував у розпорядженні з 14.10.2024 до 15.08.2025 включно.

Посилаючись на пункт 5 розділу XXVIII Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, абзац двадцять п`ятий пункту 2 розділу XXXIV цього Порядку та абзац сьомий пункту 1-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 у редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 15.09.2023 №1001, позивач зазначає, що, оскільки час перебування військовослужбовця на лікуванні виключається із загального періоду перебування в розпорядженні, два місяці його перебування у розпорядженні закінчились 07.06.2025, а з 08.06.2025 до 15.08.2025 включно він перебував у розпорядженні понад два місяці.

За цей період відповідач, на думку позивача, повинен був сплачувати йому грошове забезпечення в розмірі окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та додаткову винагороду у розмірі 20100 грн (у розрахунку на місяць пропорційно часу перебування в розпорядженні).

Позивач вказує, що виплату від 15.07.2025 у сумі 4276,44 грн за червень 2025 року він зараховує в часткову сплату заборгованості за період з 01.06.2025 до 07.06.2025, яка після цього становить 2295,23 грн і заявлена як частина вимоги у справі №420/21044/25, тому сума грошового забезпечення за 23 дні червня 2025 року (з 08.06.2025 до 30.06.2025) залишається несплаченою.

Щодо виплати від 14.08.2025 на загальну суму 33119,48 грн, з яких 26889,47 грн у призначенні платежу вказані як «Грошове забезпечення - за липень 2025», позивач зазначає, що у довідці форми ОК-5 щодо коду ЄДРПОУ відповідача за липень 2025 року вказано суму заробітку « 0,00», кількість днів проходження військової служби « 0» та позначку про сплату страхових внесків «Ні». Тобто, на думку позивача, відповідач фактично не відніс цей платіж до оплати за липень 2025 року.

Крім того, за твердженням позивача, виплата від 29.08.2025 на загальну суму 25938,80 грн з призначенням платежу «Грошове забезпечення - Звільненим та переведеним» не стосується серпня 2025 року, оскільки у довідці форми ОК-5 за серпень 2025 року стоять аналогічні відомості: « 0,00», « 0» та «Ні».

З огляду на це позивач вважає, що відповідач повинен нарахувати та виплатити йому грошове забезпечення в розмірі окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та додаткову винагороду у розмірі 20100 грн за 23 дні червня 2025 року (з 08.06.2025 до 30.06.2025 включно), за 31 день липня 2025 року та за 15 днів серпня 2025 року (з 01.08.2025 до 15.08.2025 включно).

Стислий виклад заперечень відповідача

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує повністю та зазначає, що позивач після поранення 20.08.2024 з 20.08.2024 до 29.05.2025 перебував на безперервному лікуванні, зокрема на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, а також на реабілітації та у відпустках для лікування. Відповідач вказує, що «ця обставина визнається сторонами та доказуванню не підлягає».

Відповідач зазначає, що 30.05.2025 позивач прибув після лікування до військової частини НОМЕР_1 для вирішення питання подальшого проходження військової служби та перебував там до 15.08.2025, а наказом від 15.08.2025 №231 його виключено зі списків військової частини у зв`язку з вибуттям для подальшого проходження служби до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Також відповідач вказує, що з 14.10.2024 позивач перебував у розпорядженні командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України (наказ від 14.10.2024 №296), а з 15.06.2025 - у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_3 (наказ від 15.06.2025 №167).

Посилаючись на пункти 1 і 5 розділу XXVIII Порядку №260, відповідач вважає, що час перебування позивача на лікуванні до 29.05.2025 включно не включається до загального періоду перебування у розпорядженні, а цей період розпочався 30.05.2025 та закінчився 29.07.2025. Протягом цих двох місяців позивачу нараховано та виплачено в повному обсязі грошове забезпечення за останньою посадою командира взводу, а підстав для виплати додаткової винагороди за цей період немає.

На думку відповідача, позивач помилково визначив початок перебування в розпорядженні з 07.04.2025, оскільки на лікуванні він перебував не до 06.04.2025, а до 29.05.2025, що підтверджує виписний епікриз із медичної карти стаціонарного хворого №589, відповідно до якого позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 07.04.2025 до 29.05.2025.

Відповідач вказує, що в розрахунковій картці позивача відображено нарахування та виплату грошового забезпечення, зокрема окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, премії, надбавки за особливості проходження служби та інших нарахувань за червень та липень 2025 року (стовпці червень, липень, серпень розрахункової картки), а виплати здійснено 15.07.2025 у сумі 4276,44 грн, 13.08.2025 у сумі 33119,48 грн та 28.08.2025 у сумі 25938,80 грн.

З 30.07.2025, у зв`язку із закінченням двомісячного періоду перебування у розпорядженні, позивачу припинено виплату грошового забезпечення частково і розпочато нарахування виплат у розмірі окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, які здійснювались до 15.08.2025.

На думку відповідача, абзац двадцять п`ятий пункту 2 розділу XXXIV Порядку №260 стосується двох категорій осіб, які зараховані у розпорядження та перебувають там понад два місяці: обмежено придатних та непридатних до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців.

Позивач до жодної з цих категорій не належить.

По-перше, позивач не надавав військовій частині НОМЕР_1 та суду медичних висновків про свою непридатність до військової служби, а непридатність до військової служби може підтверджувати лише висновок ВЛК, оформлений свідоцтвом про хворобу.

Крім того, навіть свідоцтво, зазначене у виписному епікризі №589 (на підставі статті 63-а графи III Розкладу хвороб - непридатний до військової служби), не підтверджує права на додаткову винагороду 20100 грн, на яку мають право лише непридатні до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців, а не повністю непридатні особи.

Відповідач зазначає, що непридатні до військової служби особи після двох місяців перебування в розпорядженні не мають права на виплату додаткової винагороди 20100 грн, а підлягають звільненню з військової служби або можуть укласти контракт на подальше проходження служби.

Відповідач вважає, що у нього були відсутні правові підстави виплачувати позивачу додаткову винагороду у розмірі 20100 грн за період з 08.06.2025 до 15.08.2025, грошове забезпечення за період з 30.05.2025 до 29.07.2025 виплачено позивачу в повному обсязі, а з 30.07.2025 до 15.08.2025 - в обмеженому розмірі, тому протиправна бездіяльність відповідача відсутня.

Стислий виклад відповіді на відзив

У відповіді на відзив представник позивача не погоджується з твердженням відповідача про перебування позивача на безперервному лікуванні з 20.08.2024 до 29.05.2025 і зазначає, що його лікування відбувалось з 20.08.2024 до 06.04.2025 включно.

Спір щодо дати завершення стаціонарного лікування виник ще у справі №420/21044/25, де відповідач у відзиві від 16.07.2025 вказував, що позивач у квітні-травні 2025 року перебував на лікуванні у зв`язку з пораненням, а потреба у тривалому (понад 4 місяці підряд) лікуванні не підтверджується документами.

Позивач вказує, що з 07.04.2025 до 29.05.2025 він проходив саме ВЛК в умовах стаціонару у військовій частині НОМЕР_2 , куди його було направлено з метою визначення придатності до військової служби, а не лікування.

Посилаючись на пункт 1.2 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402, позивач зазначає, що військово-лікарська експертиза проводиться не для лікування, а для медичного огляду, і проходження ВЛК в умовах стаціонару було призначено через тяжке поранення, ампутацію лівої стопи та пов`язані з цим незручності пересування.

Відповідач, на думку позивача, не надав доказів того, що метою та результатом перебування позивача в умовах стаціонару у військовій частині НОМЕР_2 з 07.04.2025 до 29.05.2025 було отримання стаціонарного лікування, тому висновок відповідача про лікування позивача до 29.05.2025 є суб`єктивним припущенням, що призвело до помилкового визначення періодів з 30.05.2025 до 29.07.2025 і з 30.07.2025.

Позивач зазначає, що якщо спірне питання щодо дати завершення стаціонарного лікування (06.04.2025 або 29.05.2025) буде по-різному вирішено у справі №420/21044/25 та у цій справі, це матиме негативний вплив на визначення строків та розмірів виплат позивачу після 06.04.2025, тому разом з відповіддю на відзив подав клопотання про зупинення провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 236 КАС України до набрання законної сили судовим рішенням у справі №420/21044/25.

Щодо виплат позивач зазначає, що відповідач відносить три виплати на загальну суму 63334,72 грн (4276,44 + 33119,48 + 25938,80) до виплат за червень та липень 2025 року, проте, крім цих трьох платежів, позивач не отримував жодних виплат протягом липня-серпня 2025 року і на час подання відповіді на відзив, тобто за службу з 01.08.2025 до 15.08.2025 позивач нічого від відповідача не отримав.

На думку позивача, це підтверджує і розрахункова картка, з якої видно, що в липні 2025 року він отримав за червень 2025 року 4276,44 грн, а в серпні 2025 року - за липень 2025 року та, можливо, за червень 2025 року 59058,28 грн (33119,48 + 25938,80).

Крім того, у клопотанні про долучення доказів від 28.08.2025 у справі №420/21044/25 відповідач відніс платіж від 13.08.2025 на суму 33119,48 грн до оплати за квітень та липень 2025 року.

Позивач не погоджується з твердженням відповідача про те, що він не надав медичних висновків про свою непридатність до військової служби, оскільки шпиталь (військова частина НОМЕР_2 ), у якому позивач проходив ВЛК, напряму інформує відповідача системою АСКОД/СЕДО відповідним повідомленням з усіма документами.

Позивач надіслав виписний епікриз від 29.05.2025 №589, свідоцтво про хворобу №2025-0521-1645-4907-0 та протокол ВЛК через месенджер начальнику медичної служби батальйону, а згодом привіз їх на паперовому носії.

Також позивач залишив копії цих документів у відділі персоналу бригади начальнику відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_1 , коли писав рапорт на переведення до АДРЕСА_1 .

До відповіді на відзив позивач додав свідоцтво про хворобу від 21.05.2025 та протокол ВЛК від 23.05.2025.

Процесуальні дії у справі

Суд ухвалою від 24.09.2025 відкрив провадження у справі, вирішив розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та витребував у відповідача докази проходження позивачем військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 (копії наказів про зарахування до списків та виключення зі списків, тощо), копії (витяги) з наказів про виведення позивача у розпорядження з наданням інформації та доказів щодо підстав виведення у розпорядження, інформацію про розмір нарахованого та виплаченого позивачу грошового забезпечення (із зазначенням усіх його складових) за період з 08.06.2025 до 15.08.2025 з відповідним розрахунком та правовими підставами його нарахування, а також інформацію про наявність у відповідача статусу розпорядника бюджетних коштів або про перебування на фінансовому забезпеченні в іншій військовій частині.

Суд ухвалою від 21.10.2026 відмовив у задоволенні клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі, оскільки судове рішення у справі №420/21044/25 набрало законної сили 12.10.2026.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив такі обставини.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач проходив військову службу за призовом з 06 квітня 2022 року у Військовій частині НОМЕР_1 .

Згідно з довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), виданою командиром Військової частини НОМЕР_1 від 20.09.2024 №3021кп/вих, позивач 20 серпня 2024 року одержав поранення: вогнепальне поранення правої гомілки, правої стопи, вогнепальне поранення лівої гомілки, неповна травматична ампутація лівої стопи. Травмування (поранення) пов`язане з виконанням обов`язків військової служби під час захисту Батьківщини.

Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 14.10.2024 №296, позивача, командира 1 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону, відповідно до підпункту 15 пункту 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, у зв`язку з тривалим лікуванням з 12 жовтня 2024 року звільнено з раніше займаних посад і виведено в розпорядження командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України.

Підстава: наказ командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України (по особовому складу) від 12.10.2024 №512.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень, П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 12.10.2026 у справі №420/21044/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , скасував рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.02.2026 та, зокрема, визнав протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 07.04.2025 до 07.06.2025 у розмірі грошового забезпечення, яке виплачувалось йому за займаною посадою до зарахування у розпорядження командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України, та зобов`язав Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому грошове забезпечення за цей період у розмірі грошового забезпечення, яке виплачувалось йому за займаною посадою до зарахування у розпорядження командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України, з урахуванням раніше виплачених сум.

У цій постанові П`ятий апеляційний адміністративний суд встановив, що ОСОБА_1 безперервно перебував на стаціонарному лікуванні з 21.08.2024 до 06.04.2025, а у період з 07.04.2025 до 29.05.2025, з метою визначення придатності до військової служби, проходив ВЛК при Військовій частині НОМЕР_2 та за результатом медичного огляду постановою у виді свідоцтва про хворобу від 21.05.2025 №2025-0521-1645-4907-0 на підставі статті 63-а графи III Розкладу хвороб визнаний непридатним до військової служби.

Відповідно до свідоцтва про хворобу від 21.05.2025 №2025-0521-1645-4907-0, госпітальна ВЛК Військової частини НОМЕР_2 за розпорядженням начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 31.03.2025 №ВЛК/6019 провела огляд позивача та прийняла постанову: поранення пов`язане із захистом Батьківщини, за ступенем тяжкості травма відноситься до тяжких; у пункті 13 «Постанова ВЛК про придатність до військової служби, служби за військовою спеціальністю тощо» зазначено: «На підставі статті 63а графи III розкладу хвороб Непридатний до військової служби».

Згідно з протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії НОМЕР_4 Регіональної ВЛК (м.Одеса) від 23.05.2025 №2025-0523-1422-1510-3, комісія розглянула свідоцтво про хворобу від 21.05.2025 №2025-0521-1645-4907-0 та постановила: «На підставі статті 63а графи III Розкладу хвороб непридатний до військової служби»; поранення пов`язане із захистом Батьківщини.

Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30.05.2025 №150, позивача, колишнього командира 1 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону, який перебуває у розпорядженні командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України, вважати таким, що з 30 травня 2025 року прибув зі стаціонарного лікування з Військової частини НОМЕР_2 та приступив до виконання службових обов`язків.

Підстава: медична карта стаціонарного хворого №589, рапорт начальника медичної служби (вх.№9187кп від 30.05.2025), іменний список від 30.05.2025.

Згідно з витягом з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 15.06.2025 №167, позивача, який перебуває в розпорядженні командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України, вважати таким, що з 15 червня 2025 року перебуває у розпорядженні командира Військової частини НОМЕР_3 .

Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 15.08.2025 №231, позивача, який перебуває в розпорядженні командира Військової частини НОМЕР_3 , призначеного наказом командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України (по особовому складу) від 06.08.2025 №490 на посаду офіцера відділення комплектування 3 центру рекрутингу, вважати таким, що 15 серпня 2025 року справи та посаду здав і вибув до нового місця військової служби - місто Одеса, з 15 серпня 2025 року виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Цим наказом визначено: «Виплатити оклад за військове звання та надбавку за вислугу років за період з 01 серпня по 15 серпня 2025 року, передбачені наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 (зі змінами) та окремого доручення Міністра оборони України від 09 січня 2025 року №156/уд.».

Згідно з розрахунковою карткою позивача за 2025 рік (форма №3), наданою відповідачем, у графах «Липень» та «Серпень» позивачу нараховано з позначкою «-06» посадовий оклад 344,00 грн та 3096,00 грн, оклад за військовим званням 1200,00 грн, надбавку за вислугу років 386,00 грн та 774,00 грн, премію 1902,32 грн та 17120,88 грн, надбавку за особливості проходження служби 509,24 грн та 4583,16 грн.

У графі «Серпень» з позначкою «-07» нараховано посадовий оклад 3107,10 грн, оклад за військовим званням 1200,00 грн, надбавку за вислугу років 1076,77 грн, премію 17182,26 грн, надбавку за особливості проходження служби 4599,59 грн, індексацію 133,23 грн, а також без позначки місяця - оклад за військовим званням 580,65 грн, надбавку за вислугу років 147,10 грн та індексацію 32,02 грн.

Загалом у графі «Серпень» нараховано 59957,65 грн, утримано 899,37 грн та виплачено 33119,48 грн (13.08.2025) і 25938,80 грн (28.08.2025), разом 59058,28 грн; у графі «Липень» виплачено 4276,44 грн (15.07.2025).

Крім того, у графі «Серпень» з позначкою «-04» нараховано посадовий оклад 344,00 грн, оклад за військовим званням 120,00 грн, надбавку за вислугу років 116,00 грн, премію 1902,32 грн, надбавку за особливості проходження служби 509,24 грн, а також у рядку «Лікування по пораненню» зазначено суми «-10000,00(01/04/2025..03/04/2025)» та « 13333,33(01/04/2025..04/04/2025)».

У розрахунковій картці також зазначено операції «лікування по пораненню» з 20.08.2024 до 29.05.2025 (наказ від 30.05.2025 №150) та «призупинені виплати» з 07.04.2025 до 29.05.2025 (накази від 07.04.2025 №97 та від 30.05.2025 №150).

Відповідно до виписок по картковому рахунку позивача, 15.07.2025 позивачу зараховано 4276,44 грн з призначенням «Грошове забезпечення-за червень 2025 в/ч НОМЕР_1 »; 14.08.2025 - 6230,01 грн з призначенням «Грошове забезпечення та додаткова винагорода минулих перiодiв в/ч що перебувають на лiкуваннi понад 4 мiсяцi» та 26889,47 грн з призначенням «Грошове забезпечення-за липень 2025 в/ч НОМЕР_1 », разом 33119,48 грн; 29.08.2025 - 25938,80 грн з призначенням «Грошове забезпечення- Звiльненим та переведеним в/ч НОМЕР_1 ».

Згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу (форма ОК-5), сформованими 02.09.2025, у відомостях за 2025 рік щодо страхувальника з кодом НОМЕР_5 (Військова частина НОМЕР_1 ) за січень-червень зазначено суми заробітку та кількість днів проходження служби, а за липень і серпень - сума « 0.00», кількість днів « 0» та позначка про сплату страхових внесків «Ні».

Вирішуючи адміністративну справу та надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з абзацами першим та другим пункту 4 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

На виконання цієї норми наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок №260).

Норми Порядку №260 суд застосовує в редакції від 25.02.2025, яка була чинною протягом усього спірного періоду з 08.06.2025 до 15.08.2025.

Наказом Міністерства оборони України від 29.06.2026 №232 пункт 2 розділу XXXIV Порядку №260 викладено в новій редакції, яка застосовується з 01.06.2026, а правило про виплату додаткової винагороди пораненим військовослужбовцям, які перебувають у розпорядженні, перенесено до пункту 3 цього розділу без зміни умов виплати.

На спірні правовідносини ця зміна не впливає.

Відповідно до абзацу першого пункту 1 розділу XXVIII Порядку №260, грошове забезпечення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), зарахованим у розпорядження відповідних командирів або звільненим від посад, виплачується в розмірі грошового забезпечення, яке військовослужбовці отримували за займаними посадами до зарахування в розпорядження, але не більше ніж два місяці.

За абзацом третім цього пункту, час перебування військовослужбовця на лікуванні, у відпустці, тимчасового виконання обов`язків (але не більше ніж два місяці) за вакантною посадою, перебування під вартою (цілодобовим домашнім арештом) виключається із загального періоду перебування в розпорядженні.

Пунктом 5 розділу XXVIII Порядку №260 передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовцям після перебування у розпорядженні понад два місяці виплачується в розмірі окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, за винятком випадків продовження строків виплати за рішенням Міністра оборони України.

Визначаючи період, з якого позивач перебував у розпорядженні понад два місяці, суд виходить з такого.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2026 у справі №420/21044/25, у якій брали участь сторони цієї справи, апеляційний суд встановив, що позивач безперервно перебував на стаціонарному лікуванні з 21.08.2024 до 06.04.2025, а з 07.04.2025 до 29.05.2025 проходив ВЛК при Військовій частині НОМЕР_2 з метою визначення придатності до військової служби.

За цих обставин апеляційний суд дійшов висновку, що двомісячний строк, за який позивач має право на отримання грошового забезпечення за посадою, яку займав до зарахування в розпорядження, «слід відраховувати саме з 07.04.2025», та зобов`язав відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення в такому розмірі за період з 07.04.2025 до 07.06.2025.

Хоча правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, за частиною сьомою статті 78 КАС України для суду не є обов`язковою, суд погоджується з таким висновком: час проходження ВЛК не є часом перебування на лікуванні, а тому із загального періоду перебування в розпорядженні не виключається.

Тому два місяці, протягом яких позивачу належало грошове забезпечення за останньою займаною посадою, тривали з 07.04.2025 до 07.06.2025, а з 08.06.2025 до виключення зі списків особового складу 15.08.2025 позивач перебував у розпорядженні понад два місяці (з 15.06.2025 - у розпорядженні командира Військової частини НОМЕР_3 відповідно до наказу від 15.06.2025 №167).

Суд вважає помилковими доводи відповідача про те, що позивач перебував на лікуванні до 29.05.2025, а двомісячний період перебування в розпорядженні тривав з 30.05.2025 до 29.07.2025.

Ці доводи суперечать обставинам, встановленим постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2026 у справі №420/21044/25.

Аргумент позивача про те, що з 07.04.2025 до 29.05.2025 він проходив ВЛК, а не лікування, є обґрунтованим, та суд його враховує.

Вирішуючи позовні вимоги щодо додаткової винагороди у розмірі 20100 грн, суд зазначає таке.

Відповідно до абзацу п`ятого пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 28.06.2023 №3161-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов`язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану» (далі - Закон №3161-IX) у редакції Закону України від 21.03.2024 №3621-IX, у період дії воєнного стану військовослужбовцям, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов`язаним з виконанням обов`язків військової служби щодо захисту Батьківщини, визнані військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців та зараховані у розпорядження відповідних командирів, протягом двох місяців з дня зарахування у розпорядження (без урахування часу перебування у відпустці та на лікуванні) виплачується грошове забезпечення (без урахування додаткової винагороди) за останньою займаною посадою у повному обсязі. Після перебування у розпорядженні понад два місяці і до дня закінчення перебування у розпорядженні (дня виключення із списків особового складу під час звільнення з військової служби) таким військовослужбовцям щомісячно виплачуються оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та додаткова винагорода у розмірі 20100 гривень.

Абзац сьомий пункту 1-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168) у редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 15.09.2023 №1001 встановлює, що військовослужбовцям, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, визнані військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців та зараховані у розпорядження відповідних командирів, протягом двох місяців з дня зарахування у розпорядження (без врахування часу перебування у відпустці та на лікуванні) виплачується грошове забезпечення (без урахування додаткової винагороди) за останньою займаною посадою у повному обсязі. Після перебування у розпорядженні понад два місяці і до закінчення перебування у розпорядженні таким військовослужбовцям щомісяця виплачується оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та додаткова винагорода у розмірі 20100 гривень.

Цю норму суд застосовує в редакції, чинній у спірний період. Постановою Кабінету Міністрів України від 29.10.2025 №1390, яка застосовується з 31.08.2025, пункт 1-1 Постанови №168 доповнено новим абзацом, і наведена норма стала абзацом восьмим цього пункту без зміни її змісту.

Аналогічне правило містить пункт 2 розділу XXXIV Порядку №260 (у редакції від 25.02.2025), за яким військовослужбовцям, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, визнані військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців та зараховані у розпорядження відповідних командирів, після перебування в розпорядженні понад два місяці і до дня закінчення перебування в розпорядженні щомісячно виплачується оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та додаткова винагорода у розмірі 20100 гривень (у розрахунку на місяць пропорційно часу перебування в розпорядженні).

З наведених норм вбачається, що право на додаткову винагороду у розмірі 20100 грн мають не всі військовослужбовці, які отримали поранення, пов`язане із захистом Батьківщини, та перебувають у розпорядженні понад два місяці, а лише ті з них, кого військово-лікарська комісія визнала обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців.

Ці категорії відповідають різним постановам ВЛК, які розмежовує підпункт «б» пункту 20.3 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402 (далі - Положення №402).

Серед постанов «Непридатний» цей підпункт окремо передбачає постанову «до військової служби» та постанову «до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців (постанова приймається під час дії воєнного стану)».

Відповідно до цього підпункту, постанова «Непридатний до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців» приймається під час дії воєнного стану на підставі статей 2, 7, 11, 12г, 13г, 24, 32, 37, 44, 48, 56, 59, 65, 72, 77б, 81 Розкладу хвороб у випадках, коли для відновлення придатності до військової служби необхідний строк від 6 до 12 календарних місяців.

Умову «з переоглядом через 6-12 місяців» законодавець зберіг і тоді, коли Законом №3621-IX виклав абзац п`ятий пункту 2 розділу II Закону №3161-IX у новій редакції.

Ця умова стосується саме слова «непридатними», тому підставою для виплати додаткової винагороди не може бути будь-яке визнання військовослужбовця непридатним до військової служби.

Інше тлумачення поширило б додаткову винагороду на військовослужбовців, яких ВЛК визнала непридатними до військової служби без переогляду, тобто на категорію, якої ні закон, ні Постанова №168 не називають.

Суд враховує, що, відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 30.06.2026 у справі №240/6281/25 зазначив, що умовами для реалізації військовослужбовцем права на виплату додаткової винагороди у розмірі 20100 гривень (у розрахунку на місяць пропорційно часу перебування в розпорядженні) є:

отримання поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини;

визнання військово-лікарською комісією його обмежено придатним до військової служби або непридатним до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців.

Застосувавши цей висновок до обставин у справі №240/6281/25, Верховний Суд дійшов висновку, що позивач не був визнаний ВЛК ані обмежено придатним, ані непридатним до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців, що є обов`язковою умовою для виплати додаткової винагороди у розмірі 20100 грн.

Наведений висновок є застосовним і до спірних правовідносин у цій справі, оскільки ці справи стосуються права пораненого військовослужбовця, який перебуває в розпорядженні понад два місяці, на додаткову винагороду за абзацом сьомим пункту 1-1 Постанови №168, а у кожній з них ВЛК прийняла щодо військовослужбовця постанову, відмінну від постанов «обмежено придатний до військової служби» та «непридатний до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців».

Застосовуючи наведені норми до встановлених обставин, суд виходить з такого.

Позивач отримав поранення, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби під час захисту Батьківщини, та з 08.06.2025 до 15.08.2025 перебував у розпорядженні понад два місяці.

Водночас госпітальна ВЛК Військової частини НОМЕР_2 за розпорядженням начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 31.03.2025 №ВЛК/6019 у свідоцтві про хворобу від 21.05.2025 №2025-0521-1645-4907-0 прийняла щодо позивача постанову «На підставі статті 63а графи III розкладу хвороб Непридатний до військової служби», а штатна ВЛК 18 Регіональної ВЛК у протоколі від 23.05.2025 №2025-0523-1422-1510-3 постановила «На підставі статті 63а графи III Розкладу хвороб непридатний до військової служби».

Тобто ВЛК визнала позивача непридатним до військової служби без переогляду. Обмежено придатним до військової служби або непридатним до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців позивача не визнано, а стаття 63 Розкладу хвороб до переліку статей (підпункт «б» пункту 20.3 глави 20 розділу II Положення №402, редакція від 19.05.2025), на підставі яких приймається постанова «Непридатний до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців», не входить.

Тому умова, з якою абзац п`ятий пункту 2 розділу II Закону №3161-IX, абзац сьомий пункту 1-1 Постанови №168 та пункт 2 розділу XXXIV Порядку №260 пов`язують виплату додаткової винагороди у розмірі 20100 грн, у позивача відсутня, а відповідач не мав правових підстав нараховувати її за період з 08.06.2025 до 15.08.2025.

Вирішуючи позовні вимоги щодо окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доведення правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За пунктом 5 розділу XXVIII Порядку №260, з 08.06.2025 до 15.08.2025 позивачу належало грошове забезпечення в розмірі окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років.

Відповідач на підтвердження нарахування подав розрахункову картку позивача за 2025 рік.

За червень 2025 року, з позначкою «-06», позивачу нараховано посадовий оклад, оклад за військовим званням 1200,00 грн, надбавку за вислугу років (386,00 грн у графі «Липень» та 774,00 грн у графі «Серпень»), премію та надбавку за особливості проходження служби.

За липень 2025 року, з позначкою «-07», у графі «Серпень» нараховано посадовий оклад 3107,10 грн, оклад за військовим званням 1200,00 грн, надбавку за вислугу років 1076,77 грн, премію 17182,26 грн та надбавку за особливості проходження служби 4599,59 грн.

За червень та липень 2025 року відповідач, як видно з розрахункової картки, нарахував позивачу оклад за військовим званням та надбавку за вислугу років разом з іншими складовими грошового забезпечення за посадою.

Нарахування без позначки місяця у графі «Серпень» - оклад за військовим званням 580,65 грн, надбавку за вислугу років 147,10 грн та індексацію 32,02 грн - суд відносить до серпня 2025 року.

Сума окладу за військовим званням 580,65 грн відповідає 15 дням служби із 31 дня серпня (1200,00 грн / 31 х 15), а наказом від 15.08.2025 №231 командир Військової частини НОМЕР_1 визначив виплатити позивачу оклад за військове звання та надбавку за вислугу років за період з 01.08.2025 до 15.08.2025.

Нараховані суми відповідач виплатив. У графі «Серпень» розрахункової картки нараховано 59957,65 грн, утримано 899,37 грн та виплачено 59058,28 грн, тобто всю суму нарахованого за вирахуванням утримань; у графі «Липень» виплачено 4276,44 грн.

Виписки по картковому рахунку позивача підтверджують зарахування 15.07.2025 суми 4276,44 грн з призначенням «Грошове забезпечення-за червень 2025», 14.08.2025 суми 26889,47 грн з призначенням «Грошове забезпечення-за липень 2025» та 29.08.2025 суми 25938,80 грн з призначенням «Грошове забезпечення- Звiльненим та переведеним».

Отже, з 08.06.2025 до 15.08.2025 відповідач нарахував та виплатив позивачу оклад за військовим званням та надбавку за вислугу років, а за червень та липень 2025 року - грошове забезпечення за посадою в обсязі, більшому за передбачений пунктом 5 розділу XXVIII Порядку №260.

Відповідач довів, що бездіяльності щодо ненарахування та невиплати цих складових грошового забезпечення він не допустив.

Суд критично оцінює доводи позивача, що ґрунтуються на індивідуальних відомостях про застраховану особу (форма ОК-5), у яких за липень та серпень 2025 року щодо відповідача зазначено суму «0.00», кількість днів « 0» та позначку про сплату страхових внесків «Ні».

Ці відомості відображають дані персоніфікованого обліку в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, які подає страхувальник, а не первинні дані про нарахування грошового забезпечення. Відсутність у них відомостей за липень та серпень 2025 року не спростовує нарахувань, відображених у розрахунковій картці, та зарахувань коштів з визначеним призначенням платежу, які підтверджують виписки по картковому рахунку.

Суд відхиляє твердження позивача про те, що за службу з 01.08.2025 до 15.08.2025 він нічого не отримав.

Оклад за військовим званням та надбавка за вислугу років за цей період нараховані у графі «Серпень» розрахункової картки, а виплата від 29.08.2025 з призначенням «Грошове забезпечення- Звiльненим та переведеним» разом з виплатою від 14.08.2025 становить усю суму, нараховану в цій графі за вирахуванням утримань.

Суд також відхиляє доводи позивача про те, що виплату від 15.07.2025 у сумі 4276,44 грн слід зарахувати в погашення заборгованості за період з 01.06.2025 до 07.06.2025.

Грошове забезпечення за період з 07.04.2025 до 07.06.2025 є предметом судового рішення у справі №420/21044/25, яким відповідача зобов`язано нарахувати та виплатити його з урахуванням раніше виплачених сум, а розрахунок цих сум здійснюється під час виконання судового рішення у справі №420/21044/25.

Повертаючись до обставин цієї справи, суд зазначає таке: за червень 2025 року відповідач нарахував позивачу оклад за військовим званням та надбавку за вислугу років, що підтверджує розрахункова картка.

Посилання позивача на те, що у клопотанні у справі №420/21044/25 відповідач відносив платіж від 13.08.2025 на суму 33119,48 грн до оплати за квітень та липень 2025 року, висновків суду не змінює.

Цей платіж складається з двох зарахувань: 6230,01 грн з призначенням «Грошове забезпечення та додаткова винагорода минулих перiодiв в/ч що перебувають на лiкуваннi понад 4 мiсяцi» та 26889,47 грн з призначенням «Грошове забезпечення-за липень 2025». Віднесення відповідачем частини цього платежу до минулих періодів не спростовує того, що оклад за військовим званням та надбавку за вислугу років за спірний період нараховано та виплачено.

Крім того, у графі «Серпень» розрахункової картки, поряд з нарахуваннями за червень, липень та серпень 2025 року, відображено нарахування з позначкою «-04», тобто за квітень 2025 року.

Тому віднесення відповідачем частини виплат серпня 2025 року до квітня узгоджується з розрахунковою карткою та не свідчить про невиплату окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років за спірний період.

Позивач також обґрунтовує свою позицію пунктом 1.2 глави 1 розділу I Положення №402, за яким військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів. Суд не застосовує цю норму до спірних правовідносин, оскільки обставину того, що з 07.04.2025 до 29.05.2025 позивач проходив ВЛК, а не лікування, встановив П`ятий апеляційний адміністративний суд у постанові від 12.10.2026 у справі №420/21044/25.

За результатом розгляду справи, суд дійшов висновку, що відповідач - Військова частина НОМЕР_1 - з 08.06.2025 до 15.08.2025 нарахував та виплатив позивачу оклад за військовим званням та надбавку за вислугу років, а права на додаткову винагороду у розмірі 20100 грн, передбаченого абзацом сьомим пункту 1-1 Постанови №168, у позивача не виникло, оскільки ВЛК визнала його непридатним до військової служби без переогляду, тому відповідач прав позивача не порушив.

Суд надав оцінку всім аргументам учасників справи, що мають значення для вирішення спору. Інші аргументи сторін висновків суду не спростовують.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовної заяви слід відмовити.

Позивач відповідно до пунктів 1, 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору. Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 2, 9, 72-78, 90, 139, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 .

Суддя Дмитро БАБЕНКО

.