Рішення від 20 жовтня 2026 р. у справі №420/7337/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7337/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даним позовом, в якому просить суд визнати протиправною відмову від 07.03.2026 ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо виключення з військового обліку по непридатності до військової служби ОСОБА_1 відповідно до ст.64а графи ІІ Розладу хвороб наказу Міноборони України від 14.08.2008 № 402; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 внести дані щодо виключеного з військового обліку ОСОБА_1 відповідно до ст.64а графи ІІ Розладу хвороб наказу Міноборони України від 14.08.2008 № 402.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 11 листопада 2022 року ІНФОРМАЦІЯ_2 виключив його з військового обліку за станом здоров`я (визнаний непридатним до військової служби за ст. 64а графи ІІ Наказу МОУ №402), що підтверджується відміткою у тимчасовому посвідченні та довідкою ВЛК № 33/1967. Попри це, у застосунку «Резерв+» відображається недостовірна інформація про перебування позивача на обліку. Для виправлення даних позивач направив письмову заяву, однак 07.03.2026 відповідач безпідставно відмовився внести відомості до Реєстру «Оберіг», посилаючись на пошкодження особових справ та вимагаючи особистої явки. Згідно з Порядком № 559 та Законом України № 1951-VIII саме на ТЦК та СП покладено обов`язок забезпечувати повноту й актуальність даних у Реєстрі відповідно до виданих військово-облікових документів. Позивач наголошує, що законодавство не вимагає обов`язкової особистої присутності для оновлення записів. Втрата чи пошкодження матеріалів медичного огляду самим органом влади є ризиком держави і не може створювати негативних наслідків для громадянина або змушувати його повторно проходити ВЛК.

Ухвалою судді від 23.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відзив на адміністративний позов від відповідача до суду не надійшов, у зв`язку із чим справу розглянуто за наявними матеріалами відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України.

Розгляд справи здійснюється без проведення судового засідання та по суті розпочатий через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його часткового задоволення, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно з довідкою військово-лікарської комісії (ВЛК) від 11.11.2022 № 33/1967, за результатами медичного огляду визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі статті 64а графи ІІ Розладу хвороб Наказу Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402.

11 листопада 2022 року ІНФОРМАЦІЯ_1 Позивача було виключено з військового обліку на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», про що посадовими особами відповідача зроблено відповідний запис у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного серії НОМЕР_1 .

Під час завантаження та авторизації в мобільному застосунку «Резерв+» позивач виявив запис про перебування в статусі «військовозобов`язаного» та наявність позначки про «поновлення на обліку 23.03.2011 року», що суперечить паперовим документам.

27 лютого 2026 року з метою приведення відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» у відповідність до наявних військово-облікових документів, позивач поштою направив на адресу відповідача заяву про внесення даних щодо виключення з військового обліку.

У відповідь листом від 07.03.2026 № 2/651 ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив позивачу: «Згідно даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - «Оберіг») громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Внесення змін до «Оберіг» щодо облікових даних військовозобов`язаного відноситься до компетенції територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку.

Підтвердити або спростувати факт проходження ОСОБА_1 військово-лікарської комісії 11.11.2022 є неможливим в зв`язку з виявленням невиправних пошкоджень деяких справ з медичного обстеження офіцерів, сержантів і солдатів запасу за період 01.05 2022-13.08.2023, що підтверджується актом про невиправні пошкодження №7/3236/1/3 від 18.08.2023 року.

Для з`ясування обставин перебування на військовому обліку рекомендуємо ОСОБА_1 особисто звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку.».

Станом на день звернення до суду відповідач так і не вніс зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, залишивши недостовірну інформацію щодо облікового статусу позивача, у зв`язку із чим він звернувся до суду із даним позовом.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими частковому задоволенню у зв`язку з наступним.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначається Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (Закон № 2232-ХІІ).

Відповідно до частини 1-3 статті 1 Закону № 2232, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти) визначено Законом України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" від 16.03.2017 №1951-VIII (далі - Закон №1951-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону №1951-VIII Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Статтею 2 Закону №1951-VIII визначено, що одним з основних завдань Реєстру є ведення військового обліку громадян України.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону №1951-VIII основними засадами ведення Реєстру є: 1) обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 3) захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення, а також гарантує дотримання законодавства щодо захисту персональних даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів, наявних у Реєстрі.

В свою чергу за нормами частини 1 статті 5 Закону №1951-VIII держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.

Адміністратор Реєстру обробляє відомості про призовників, військовозобов`язаних та резервістів від імені держателя Реєстру. Для цього із складу підпорядкованих йому органів визначаються органи адміністрування Реєстру та органи ведення Реєстру (частина 3 статті 5 Закону №1951-VIII).

Відповідно до положень частини 7 статті 5 Закону №1951-VIII порядок обробки та захисту відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів органами адміністрування Реєстру визначається Порядком ведення Реєстру, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим згідно з частиною 8, 9 статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Згідно п.2 ч.1 ст.9 Закону №1951-VIII призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право, зокрема: 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Згідно статті 14 Закону №1951-VIII ведення Реєстру включає:

1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним;

2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами;

3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення. Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 затверджений Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок №1487), відповідно до пункту 2 якого військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави.

Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пункт 20 Порядку № 1487 визначає, що військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

Згідно пункту 79 Порядку № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов`язаних та резервістів військово-облікових документів; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виключають з військового обліку на підставі відповідних підтвердних документів осіб, які за рішенням суду визнані недієздатними, оголошені померлими (такими, що пропали безвісти), засуджені до позбавлення волі або померли; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №559 затверджений Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 559 відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, повинні відповідати відомостям, що містяться в Реєстрі. У разі коли відомості, зазначені у графах 1-5, 13 та 14 військово-облікового документа на бланку, не відповідають відомостям, що містяться у Реєстрі, він вважається недійсним. Відповідність відомостей, зазначених у військово-обліковому документі на бланку, відомостям, що містяться в Реєстрі, перевіряється через: електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ.

У разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Реєстрі, громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Таким чином, з аналізу положень вищевказаного законодавства вбачається, що у Реєстрі має відображатись повна та дійсна інформація щодо призовників, військовозобов`язаних і резервістів, для забезпечення ведення військового обліку громадян України. Органи адміністрування Реєстру, зокрема, територіальні центри комплектування, зобов`язані вносити до Реєстру інформацію щодо призовників, військовозобов`язаних та резервістів, в тому числі і інформацію про проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи), а також проводити актуалізацію цієї інформації у разі її зміни.

Повертаючись до матеріалів справи, суд враховує, що в даному випадку спірним питанням є правомірність дії / бездіяльності відповідача, який надав відповідь листом на звернення позивача про внесенні змін до реєстру, з огляду на подану позивачем заяву про неактуальність наявної в реєстрі інформації щодо нього.

Як зазначалось вище, згідно зі статтею 9 Закону №1951-VIII призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право, зокрема, отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста та звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Окрім цього, згідно приписів пунктів 3 та 4 Порядку №559 у разі невідповідності відомостей, зазначених у реєстрі громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Тобто, наведеними положеннями чітко визначено, що виправленню недостовірних відомостей в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів передує звернення особи з відповідною заявою до органу ведення Реєстру.

В даному випадку позивачем дотримана вимога законодавства щодо звернення до відповідного центу комплектування, однак, відповідач посилаючись на втрату частини документів запропонував особисто надати необхідні документи.

З цього приводу, суд зауважує, що приписи пункту 4 Порядку №559 не передбачають обов`язкової особистої явки особи до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу для вирішення питання щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, в тому числі і у разі визнання його непридатним до військової служби, зокрема, і на підставі відомостей, які містяться у військовому квитку.

Як зазначалось вище, у Реєстрі має відображатись повна та дійсна інформація щодо призовників, військовозобов`язаних і резервістів, і саме на територіальні центри комплектування, покладений обов`язок вносити до Реєстру таку інформацію, в тому числі і інформацію про проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи), а також проводити актуалізацію інформації у разі її зміни.

Суд наголошує, що втрата справ медичного обстеження військовозобов`язаних чи втрата журналів проходження ВЛК не можуть бути належними підставами для невизнання змісту офіційних документів, які видані тим же органом, зокрема довідки ВЛК та військового квитка позивача.

Крім того, втрата відповідачем медичних документів не може створювати для позивача підстави для повторного проходження, зокрема, ВЛК, докази проходження якого наявні у позивача. Тобто, позивач не може і не повинен нести негативні наслідки того, що державний орган не зміг забезпечити збереження відповідних журналів.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Рисовський проти України» Суд зазначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що втрата відповідачем певних документів жодним чином не може бути законною підставою для нерозгляду поданої позивачем заяви про внесення змін до облікових даних на підставі наявних у позивача офіційних документів, виданих, зокрема, відповідачем.

Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме шляхом визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо вирішення порушеного позивачем питання про внесення даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо виключення з військового обліку по непридатності до військової служби.

Разом з тим, враховуючи, що фактичний об`єктивний розгляд заяви та документів, наданих позивачем, оцінка їх достатності та належності для внесення змін до реєстру відповідачем не проводилась, належним способом захисту прав є зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву позивача із урахуванням висновків, викладених в цьому рішенні.

Так, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Водночас, при оцінці ефективності необхідно враховувати не тільки формальні засоби правового захисту, а й загальний контекст та обставини справи. Отже, ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактно, а з урахуванням обставин конкретної справи та ситуації, в якій опинився позивач після порушення його прав.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові 5ААС від 18 лютого 2026 р. по справі № 420/15848/25.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його часткового задоволення.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.

Предметом даного позову є одна вимога немайнового характеру, за що в даному випадку підлягав сплаті судовий збір в граничному розмірі 1064,96 грн ((3328 грн х 0,4) х 0,8). Таким чином, сплачена сума 1597,44 грн є надмірною та підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нерозгляду по суті заяви ОСОБА_1 від 27.02.2026 в частині внесення відомостей щодо виключення з військового обліку на підставі непридатності до військової служби відповідно до пп.3 п.6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.02.2026 в частині виключеного з військового обліку ОСОБА_1 відповідно до ст.64а графи ІІ Розладу хвороб наказу Міноборони України від 14.08.2008 № 402 та прийняти рішення по суті з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 грн (одну тисячу двісті одинадцять грн. 20 коп.).

Повернути з Державного бюджету України через Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1597,44 грн (одну тисячу п`ятсот дев`яносто сім грн 44 коп.).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.В. Завальнюк