Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 20 жовтня 2026 р.
Справа: №420/22646/26
Суддя: Бабенко Д.А.
Справа № 420/22646/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабенка Д.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду 23.07.2026 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови в здійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці;
скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області № 154750007788 від 07.07.2026 року;
зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 84% суддівської винагороди судді П`ятого апеляційного адміністративного суду, виходячи зі стажу 37 років 10 міс. 7 днів та згідно довідки №204 від 29.06.2026 року.
Стислий виклад позиції позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Вищої ради правосуддя від 22.05.2025 №1094/0/15-25 її звільнено з посади судді П`ятого апеляційного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.
Згідно з цим рішенням, стаж її роботи безпосередньо на посаді судді становить 29 років 4 місяці 13 днів, а до стажу, що дає право на відставку, додатково зараховано половину стажу навчання за денною формою - 2 роки 4 місяці 26 днів, стаж роботи на посаді старшого помічника прокурора - 4 роки 29 днів та стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого була визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, - 2 роки.
Наказом П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2025 №39-ос/с позивача відраховано з посади судді 22.05.2025.
Позивач 30.06.2026 звернулась до відповідача з електронною заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки від 29.06.2026 №204, однак рішенням від 07.07.2026 №154750007788 Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області відмовило в перерахунку.
Позивач вважає це рішення незаконним і безпідставним.
Позивач посилається на частину другу статті 19 Конституції України та частини третю, четверту і п`яту статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», за якими щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, збільшується на два відсотки за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років, у разі зміни розміру складових суддівської винагороди здійснюється перерахунок, а виплата здійснюється органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
На думку позивача, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 №2-р/2020 Закон України «Про судоустрій і статус суддів» не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Позивач зазначає, що Законом України від 09.06.2026 №4905-IX, який набрав чинності 25.06.2026, частину третю статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» доповнено нормою, за якою для визначення базового розміру посадового окладу судді не може застосовуватися інша вартісна величина, ніж прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі, встановленому законом про Державний бюджет на відповідний рік.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено в розмірі 3328 грн, а отже з 25.06.2026 базовий розмір посадового окладу судді визначається з цієї величини.
Позивач посилається на постанови Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №638/12586/16-а та від 11.02.2020 у справі №200/3958/19-а, у яких, за її твердженням, викладено висновок, що правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання (складових суддівської винагороди) судді, який працює на відповідній посаді, тож зміна розміру посадового окладу є підставою для перерахунку.
У зв`язку зі збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 2026 рік П`ятий апеляційний адміністративний суд видав довідку від 29.06.2026 №204, яку відповідно до пункту 2 розділу III Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1, додають до заяви про перерахунок. Тому позивач, на її думку, має право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання на підставі цієї довідки.
Позивач також посилається на статтю 8 Конституції України, частину першу статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», статтю 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини щодо «законного сподівання» на отримання майна та пропорційності втручання у право на мирне володіння майном, а також на частину другу статті 77 КАС України щодо обов`язку відповідача доказати правомірність свого рішення.
Стислий виклад заперечень відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує та зазначає, що позивач перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, 30.06.2026 звернулась щодо його перерахунку, і для прийняття рішення за цією заявою за принципом екстериторіальності визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, яке рішенням від 07.07.2026 №154750007788 відмовило в перерахунку.
Відповідач посилається на пункт 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», за яким право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді або призначений на посаду за результатами конкурсу та працював на посаді судді щонайменше три роки, а також на Порядок №3-1, за яким перерахунок проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінились розміри складових суддівської винагороди, а до заяви про перерахунок додається довідка станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди.
Відповідач зазначає, що законами про Державний бюджет України на 2022-2025 роки прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, встановлено в розмірі 2102 грн, а Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено в розмірі 3328 грн, але для визначення базового розміру посадового окладу судді - на рівні, встановленому станом на 31 грудня 2025 року.
Відповідач посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2025 у справі №240/9028/24, якою, на його думку, сформульовано обов`язковий висновок про застосування показника 2102 грн у відповідному бюджетному періоді, оскільки встановлення спеціального прожиткового мінімуму для визначення базового посадового окладу судді не є встановленням нового виду прожиткового мінімуму, а суди зобов`язані застосовувати чинний закон до визнання його неконституційним.
Відповідач також посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2025 у справі №990/244/23, за якою дії суб`єкта владних повноважень є правомірними, якщо ґрунтуються на чинному законі, а рішення Конституційного Суду України має винятково перспективну дію.
Щодо постанови Верховного Суду від 17.02.2026 у справі №200/2309/25 відповідач зазначає, що суд у цій справі фактично визнав неконституційними норми законів про бюджет шляхом їх незастосування, хоча вирішення питання про відповідність законів Конституції України належить до виключної компетенції Конституційного Суду України, відступив від висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 17.11.2025 у справі №520/32171/24, без нових юридично значущих обставин і фактично відступив від правової позиції Великої Палати Верховного Суду без передачі справи на її розгляд.
На думку відповідача, оскільки закони про Державний бюджет України на 2021-2026 роки є чинними та обов`язковими до застосування, орган Пенсійного фонду України діяв у межах повноважень і відповідно до чинного законодавства, а правові підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивача відсутні.
Стислий виклад заперечень відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує та зазначає, що позивач перебуває на обліку в цьому управлінні та з 09.01.2023 отримує пенсію за віком згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а з 01.01.2026 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.03.2026 у справі №420/530/26 їй призначено довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 84% суддівської винагороди судді П`ятого апеляційного адміністративного суду, виходячи зі стажу 37 років 10 місяців 7 днів.
Відповідач зазначає, що заяву позивача від 30.06.2026 №820 про перерахунок на підставі довідки П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2026 №204 за принципом екстериторіальності відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 та пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, розглянуло Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, яке рішенням від 07.07.2026 №154750007788 відмовило в перерахунку, оскільки з січня 2021 року зміни розміру посадового окладу судді не відбулось.
Відповідач посилається на принципи фінансування видатків на виплату пенсій за статтею 7 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на те, що незаконне витрачання коштів Пенсійного фонду України тягне за собою дефіцит його бюджету, а також на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Великода проти України», за яким передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, і механізм їх реалізації може бути змінений державою.
Відповідач зазначає, що після рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, за частиною четвертою статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а про наявність підстав для перерахунку Пенсійний фонд України повідомляє Державна судова адміністрація України (пункти 1-4 розділу IV Порядку №3-1), а передбачені цим Порядком підстави для перерахунку були відсутні станом на дату звернення позивача (07.07.2026).
Відповідач зазначає, що законами про Державний бюджет України на 2021, 2022, 2023 і 2026 роки прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, встановлено в розмірі 2102 грн, тож цей показник не змінився. Ці норми чинні, неконституційними не визнавались, а диференціація прожиткового мінімуму для визначення посадового окладу судді є усвідомленим вибором законодавця.
Відповідач посилається на пункт 144 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та листи Верховного Суду від 22.01.2024 №321/02/2-24 та від 25.01.2024 №471/02/2-24, за якими з 27.12.2023 підлягає перерахунку щомісячне довічне грошове утримання лише суддів у відставці Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України.
Відповідач зазначає, що перерахунок здійснюється або на підставі списків, за якими відповідні органи видають довідки про суддівську винагороду працюючого судді, або за зверненням судді у відставці з довідкою, виданою компетентним органом, і посилається на постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 14.02.2024 у справі №340/8515/23 та П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2024 у справі №420/30320/23.
Щодо вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату відповідач зазначає, що прийняття рішень про призначення (перерахунок) пенсії та визначення її розміру належить до виключної компетенції Пенсійного фонду України, а суд не може втручатися в дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень і підміняти його.
Відповідач посилається на Рекомендацію Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2, постанову Вищого адміністративного суду України від 21.10.2010 №П-278/10, ухвалу Вищого адміністративного суду України від 23.11.2016 у справі №К/800/25753/16 та постанову Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №752/20012/16-а, а також на частину другу статті 9 і пункт 10 частини другої статті 245 КАС України.
Процесуальні дії у справі.
Суд ухвалою від 03.08.2026 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до статті 262 КАС України в електронній формі та встановив учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив такі обставини.
Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 22.05.2025 №1094/0/15-25, ОСОБА_1 звільнено з посади судді П`ятого апеляційного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.
Наказом П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2025 №39-ос/с ОСОБА_1 відраховано зі штату цього суду 22 травня 2025 року у зв`язку зі звільненням з посади судді у відставку.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень, Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 05.03.2026 у справі №420/530/26, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2026, зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 стаж роботи на посаді судді як 37 років 10 місяців 7 днів у відповідності до рішення Вищої ради правосуддя від 22.05.2025 №1094/о/15-25 та встановити їй з 01.01.2026 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 84 відсотка суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Верховний Суд ухвалою від 07.05.2026 відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у цій справі.
Суд встановив та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 84% суддівської винагороди судді П`ятого апеляційного адміністративного суду, виходячи зі стажу 37 років 10 місяців 7 днів.
Відповідно до довідки П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2026 №204 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданої ОСОБА_1 на підставі статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02.06.2016, станом на 26.06.2026 її суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 384800,00 грн, у тому числі: посадовий оклад - 208000,00 грн (з урахуванням регіонального коефіцієнту 1,25), доплата за вислугу - 145600,00 грн (70%), доплата за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці, - 20800,00 грн (10%), щомісячна доплата відповідно до частини шостої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» - 10400,00 грн (5%).
Позивач 30.06.2026 через вебпортал звернулась із заявою №820 щодо проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, до якої долучила паспорт, витяг з реєстру застрахованих осіб та довідку П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2026 №204.
Заяву позивача за принципом екстериторіальності розглянуло Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, що підтверджує рішення від 07.07.2026 №154750007788.
Рішенням від 07.07.2026 №154750007788 про відмову в перерахунку пенсії Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області відмовило ОСОБА_1 у проведенні перерахунку відповідно до заяви №820 від 30.06.2026.
Мотивуючи рішення, відповідач послався на те, що статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року 2102 грн, який застосовувався у 2021-2024 роках для визначення базового розміру посадового окладу судді, а статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, з 1 січня 2025 року встановлено 2102 грн, тобто базовий розмір посадового окладу судді в 2021-2025 роках порівняно з 2020 роком не змінився. Відповідач також зазначив, що статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено 3328 гривень, а прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - на рівні, встановленому для відповідного державного органу станом на 31 грудня 2025 року.
У рішенні відповідач навів зміст доповнення частини третьої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Законом України від 09.06.2026 №4905-IX і частини четвертої статті 142 цього Закону.
Вважаючи рішення від 07.07.2026 №154750007788 протиправним, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Вирішуючи адміністративну справу та надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 130 Конституції України встановлено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII).
Згідно з частиною першою статті 135 Закону №1402-VIII, суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Частиною другою статті 135 Закону №1402-VIII передбачено, що суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 135 Закону №1402-VIII, базовий розмір посадового окладу судді становить: судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Законом України від 09.06.2026 №4905-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Закону України «Про Вищу раду правосуддя» щодо удосконалення декларацій доброчесності судді та родинних зв`язків судді», який набрав чинності 25.06.2026, частину третю статті 135 Закону №1402-VIII доповнено абзацом такого змісту: «Для визначення базового розміру посадового окладу судді не може застосовуватися інша вартісна величина, ніж прожитковий мінімум для працездатних осіб, передбачений абзацом четвертим частини другої статті 1 Закону України «Про прожитковий мінімум», в розмірі, встановленому для цієї соціальної і демографічної групи населення законом України про Державний бюджет на відповідний рік».
Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 135 Закону №1402-VIII, до базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовується регіональний коефіцієнт 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб.
За частиною третьою статті 142 Закону №1402-VIII, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Відповідно до частини четвертої статті 142 Закону №1402-VIII, у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Частиною п`ятою статті 142 Закону №1402-VIII визначено, що пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Частина перша статті 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 №966-XIV (далі - Закон №966-XIV) визначає, що прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
За частиною другою статті 1 Закону №966-XIV, прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 №4695-IX (далі - Закон №4695-IX) установлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3209 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років - 2817 гривень; дітей віком від 6 до 18 років - 3512 гривень; працездатних осіб - 3328 гривень; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, посадового окладу прокурора окружної прокуратури, посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, - на рівні, встановленому для відповідного державного органу станом на 31 грудня 2025 року; осіб, які втратили працездатність, - 2595 гривень; осіб, які втратили працездатність, який застосовується для визначення розміру доплати за проживання на територіях радіоактивного забруднення за рішеннями суду, - 1600 гривень.
Механізм перерахунку щомісячного довічного грошового утримання визначає розділ IV Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, судді Конституційного Суду України територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1 (далі - Порядок №3-1).
Згідно з пунктом 1 розділу IV Порядку №3-1, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частини другої статті 27 Закону України «Про Конституційний Суд України» органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання. Про наявність підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання (зміну розміру складових суддівської винагороди працюючого судді, винагороди працюючого судді Конституційного Суду України) Пенсійний фонд України повідомляється Конституційним Судом України, Верховним Судом, Вищим судом з питань інтелектуальної власності, Вищим антикорупційним судом - щодо суддів цих судів, Державною судовою адміністрацією України - щодо суддів місцевих та апеляційних судів, судів, що перебувають в процесі ліквідації, у місячний строк з дня виникнення таких підстав.
Відповідно до абзаців першого та другого пункту 6 розділу IV Порядку №3-1, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, на підставі довідки про суддівську винагороду/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, надісланої відповідним органом (без звернення судді у відставці, судді Конституційного Суду України), або за зверненням судді у відставці, судді Конституційного Суду України.
Звернення судді за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання здійснюється шляхом подання до органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду судді у відставці/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, в тому числі через вебпортал або засобами Порталу Дія з використанням суддею електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), або надсилання поштою.
За пунктом 7 розділу IV Порядку №3-1, документи про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання розглядає орган, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про перерахунок або про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання.
Пунктом 9 розділу IV Порядку №3-1 визначено, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться з дня виникнення права на відповідний перерахунок. У разі якщо внаслідок перерахунку розмір щомісячного довічного грошового утримання зменшується, щомісячне довічне грошове утримання виплачується в раніше встановленому розмірі, про що орган, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, повідомляє суддю.
Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в постанові від 17.02.2026 у справі №200/2309/25 відступив від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 17.11.2025 у справі №520/32171/24, та сформував такий висновок:
«у зв`язку зі збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом про Державний бюджет України на відповідний рік станом на 1 січня, а також зумовленим цим зростанням розміру суддівської винагороди, розрахунок якої здійснюється на основі прожиткового мінімуму, у суддів у відставці виникає право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання;
для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, підлягає застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі, встановленому законом про Державний бюджет України на відповідний рік та, відповідно, у разі його збільшення порівняно з попереднім роком з 01 січня наявні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці».
У постанові від 30.09.2026 у справі №240/5787/24, у якій заяву судді у відставці про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання за принципом екстериторіальності розглянуло Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Верховний Суд зазначив: «Збільшення прожиткового мінімуму для працездатних осіб порівняно з попереднім календарним роком зумовлює зміну базового розміру посадового окладу судді як складової суддівської винагороди. Відповідно до частини четвертої статті 142 Закону № 1402-VIII така зміна є підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці».
Наведені висновки застосовні до спірних правовідносин, оскільки в цих справах суддя у відставці оскаржував відмову органу Пенсійного фонду України в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки, обчисленої з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом про Державний бюджет України на 1 січня відповідного року, а орган обґрунтовував відмову величиною 2102 грн.
Вирішуючи позовні вимоги про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови в перерахунку та виплаті щомісячного довічного грошового утримання та про скасування рішення від 07.07.2026 №154750007788, суд зазначає таке.
Законом №4695-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року встановлено в розмірі 3328 гривень.
Пунктом 2 частини третьої статті 135 Закону №1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді апеляційного суду визначено в прожиткових мінімумах для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Закон №966-XIV не визначає суддів окремою соціальною і демографічною групою населення, для якої прожитковий мінімум встановлюється окремо.
Отже, з 01.01.2026 базовий розмір посадового окладу судді апеляційного суду, який є складовою суддівської винагороди судді, що працює на відповідній посаді, змінився, а це за частиною четвертою статті 142 Закону №1402-VIII є підставою для перерахунку раніше призначеного позивачу щомісячного довічного грошового утримання.
Крім того, з 25.06.2026 частиною третьою статті 135 Закону №1402-VIII в редакції Закону №4905-IX встановлено, що для визначення базового розміру посадового окладу судді не може застосовуватися інша вартісна величина, ніж прожитковий мінімум для працездатних осіб.
Посадовий оклад 208000,00 грн, зазначений у довідці від 29.06.2026 №204, дорівнює 50 прожитковим мінімумам для працездатних осіб у розмірі 3328 грн із регіональним коефіцієнтом 1,25, передбаченим пунктом 3 частини четвертої статті 135 Закону №1402-VIII (3328 х 50 х 1,25), доплати за вислугу років (70%), за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці (10%), та щомісячну доплату за частиною шостою статті 135 цього Закону (5%) обчислено від цього окладу, а їх сума з посадовим окладом становить зазначені в довідці 384800,00 грн.
Позивач подала заяву про перерахунок разом із цією довідкою, тобто звернулась за перерахунком у спосіб, передбачений абзацом другим пункту 6 розділу IV Порядку №3-1, що відповідач зазначив і в оскаржуваному рішенні.
Відповідач відмовив у перерахунку з тих мотивів, що прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, з 2020 року становить 2102 грн, а у 2026 році застосовується на рівні, встановленому станом на 31 грудня 2025 року.
Такий мотив суперечить частинам першій і третій статті 135, частині четвертій статті 142 Закону №1402-VIII та наведеному висновку Верховного Суду, а з 25.06.2026 - також частині третій статті 135 цього Закону в редакції Закону №4905-IX.
З цих мотивів суд відхиляє заперечення відповідачів про те, що закони про Державний бюджет України на 2021-2026 роки, якими прожитковий мінімум для визначення базового розміру посадового окладу судді визначено в розмірі 2102 грн, є чинними, неконституційними не визнавались і підлягають застосуванню.
Частина перша статті 135 Закону №1402-VIII визначає, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами, а висновок Верховного Суду у справі №200/2309/25 ґрунтується на застосуванні цієї норми, а не на визнанні неконституційними норм законів про Державний бюджет України.
Аргумент відповідача про те, що Верховний Суд у постанові від 17.02.2026 у справі №200/2309/25 відступив від висновку Великої Палати Верховного Суду без передачі справи на її розгляд, суд відхиляє.
Висновок у справі №200/2309/25 сформувала судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, відступивши від висновку колегії суддів у справі №520/32171/24, а щодо постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2025 у справі №240/9028/24 судова палата дійшла висновку про неподібність правовідносин.
Посилання відповідача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2025 у справі №240/9028/24 суд не застосовує, оскільки правовідносини в зазначеній справі та в цій справі не є подібними. У справі №240/9028/24 предметом спору були дії щодо проведення розрахунку при звільненні та виключенні зі штату судді Вищого адміністративного суду України за період з 27.12.2023 до 08.02.2024 у частині суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення та вихідної допомоги, і питання перерахунку щомісячного довічного грошового утримання за частиною четвертою статті 142 Закону №1402-VIII Велика Палата Верховного Суду не вирішувала.
Аналізуючи цю постанову, Верховний Суд у постанові від 17.02.2026 у справі №200/2309/25 зазначив: «Отже, відмінність спірних правовідносин та фактичних обставин у справі № 240/9028/24 та у справі, що розглядається, виключає можливість застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у її постанові від 24 квітня 2025 року у зазначеній справі, під час розгляду цього спору, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції, застосувавши правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в зазначеній постанові, без оцінки її релевантної до встановлених обставин цієї справи, дійшов помилкового висновку щодо правомірності відмови у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці».
Постанова Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2025 у справі №990/244/23, на яку посилається відповідач, до спірних правовідносин також не застосовна. У цій справі предметом спору було стягнення з Вищої ради правосуддя винагороди члена Вищої ради правосуддя за 2020 рік, обмеженої на підставі закону, згодом визнаного неконституційним, і Велика Палата Верховного Суду вирішувала питання про дію в часі рішення Конституційного Суду України.
Перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за частиною четвертою статті 142 Закону №1402-VIII ця постанова не стосується, а у спірних правовідносинах питання про дію в часі рішення Конституційного Суду України не виникає.
Пункт 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII, на який посилається відповідач, стверджуючи, що право на щомісячне довічне грошове утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має лише суддя, який пройшов кваліфікаційне оцінювання або конкурс і працював на посаді щонайменше три роки, виключено на підставі Закону України від 21.11.2023 №3481-IX.
Крім того, розмір щомісячного довічного грошового утримання позивача (84 відсотки) визначив суд у рішенні у справі №420/530/26, яке набрало законної сили.
Пункт 144 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII (у чинній редакції - пункт 14-4 цього розділу), на який посилається відповідач, обґрунтованості відмови не підтверджує. Цей пункт гарантує суддям Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України та Вищого адміністративного суду України призначення та перерахунок щомісячного довічного грошового утримання виходячи з базового розміру посадового окладу судді вищого спеціалізованого суду і не обмежує права інших суддів у відставці на перерахунок за частиною четвертою статті 142 цього Закону. Листи Верховного Суду від 22.01.2024 №321/02/2-24 та від 25.01.2024 №471/02/2-24 нормативно-правовими актами не є.
Заперечення відповідача про те, що до Пенсійного фонду України не надходило повідомлення Державної судової адміністрації України про наявність підстав для перерахунку, є необґрунтованими.
Повідомлення, передбачене абзацом другим пункту 1 та пунктом 2 розділу IV Порядку №3-1, є підставою для перерахунку без звернення судді у відставці.
Пунктом 6 цього розділу передбачено також перерахунок за зверненням судді у відставці на підставі поданої ним довідки, і позивач звернулась до відповідача в такий спосіб. Відсутність повідомлення не позбавляє суддю у відставці права на перерахунок, передбаченого частиною четвертою статті 142 Закону №1402-VIII у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 14.02.2024 у справі №340/8515/23 та П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2024 у справі №420/30320/23, на які посилається відповідач, ухвалено за інших обставин: у цих справах суди відмовили в позові з тієї підстави, що подана суддею у відставці довідка не відповідала формі, встановленій Порядком №3-1, і містила припущення про можливий розмір винагороди. Довідку від 29.06.2026 №204 складено за формою додатка 2 до Порядку №3-1, та припущень вона не містить.
Аргумент відповідача про принципи фінансування видатків на виплату пенсій і можливий дефіцит бюджету Пенсійного фонду України на вирішення спору не впливає, оскільки частиною п`ятою статті 142 Закону №1402-VIII визначено, що щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України, а обов`язок перерахунку передбачає частина четверта цієї статті, і від стану фінансування він не залежить.
Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Великода проти України», на яке посилається відповідач, висновків суду не спростовує. Механізм обчислення суддівської винагороди визначає Закон №1402-VIII, і законодавець не змінював його в бік обмеження, а Законом №4905-IX підтвердив застосування для визначення базового розміру посадового окладу судді прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд враховує посилання позивача на постанову Верховного Суду від 11.02.2020 у справі №200/3958/19-а, оскільки у цій постанові Верховний Суд зазначив, що «правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді».
З огляду на висновок про протиправність оскаржуваного рішення за нормами національного законодавства, посилання позивача на статтю 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини щодо законного сподівання та пропорційності втручання висновків суду не змінюють та окремої оцінки не потребують.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідач прийняв рішення від 07.07.2026 №154750007788 всупереч частинам першій і третій статті 135, частині четвертій статті 142 Закону №1402-VIII та пункту 6 розділу IV Порядку №3-1, а правомірності свого рішення відповідно до частини другої статті 77 КАС України не довів.
Позовні вимоги про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови в здійсненні перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового утримання та про скасування рішення від 07.07.2026 №154750007788 є обґрунтованими та підлягають задоволенню відповідно до пункту 2 частини другої статті 245 КАС України.
Вирішуючи питання про те, з якої дати має бути здійснено перерахунок, суд виходить з пункту 9 розділу IV Порядку №3-1, за яким перерахунок проводиться з дня виникнення права на відповідний перерахунок.
Право позивача на перерахунок виникло зі зміною складової суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, тобто з 01.01.2026, коли Законом №4695-IX встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3328 гривень.
Аргумент відповідача про те, що перерахунок проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінились розміри складових суддівської винагороди, суд відхиляє, оскільки пункт 9 розділу IV Порядку №3-1 такого правила не містить. Те, що довідку від 29.06.2026 №204 складено станом на 26.06.2026, дати виникнення права на перерахунок не змінює: посадовий оклад у ній обчислено з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3328 грн, встановленого з 1 січня 2026 року.
Вирішуючи позовну вимогу про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити позивачу перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 2 розділу I Порядку №3-1, заява про призначення / перерахунок щомісячного довічного грошового утримання (додаток 1) подається до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає щомісячне довічне грошове утримання) суддею особисто або через уповноважену особу суду за останнім місцем роботи.
Відповідно до абзацу чотирнадцятого пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Абзацом першим пункту 4.10 розділу IV Порядку №22-1 передбачено, що після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.
Суд встановив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області, яке на виконання рішення суду у справі №420/530/26 з 01.01.2026 призначило їй щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 84 відсотків суддівської винагороди судді П`ятого апеляційного адміністративного суду, виходячи зі стажу 37 років 10 місяців 7 днів.
Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області лише розглянуло заяву позивача від 30.06.2026 №820 як структурний підрозділ, визначений засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності, та суд дійшов висновку про протиправність його рішення.
Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області є органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання позивачу, та органом, що здійснює його виплату за місцем фактичного проживання позивача.
Виплата перерахованого щомісячного довічного грошового утримання за пунктом 4.10 розділу IV Порядку №22-1 належить до повноважень цього органу, а принцип екстериторіальності, за яким визначається структурний підрозділ для розгляду заяви, не позбавляє орган за місцем обліку повноважень на перерахунок раніше призначеного ним щомісячного довічного грошового утримання.
Постановою від 01.10.2026 у справі №280/653/25, у якій заяву судді у відставці про перерахунок за принципом екстериторіальності розглянуло Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Верховний Суд залишив без змін рішення суду першої інстанції в частині зобов`язання органу Пенсійного фонду України за місцем обліку позивача здійснити виплату перерахованого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Розмір суддівської винагороди для перерахунку визначено довідкою від 29.06.2026 №204, розмір щомісячного довічного грошового утримання (84 відсотки) і стаж (37 років 10 місяців 7 днів) - рішенням суду у справі №420/530/26, а дата виникнення права на перерахунок - частиною четвертою статті 142 Закону №1402-VIII та пунктом 9 розділу IV Порядку №3-1, тому вибору між кількома правомірними варіантами рішення у відповідача немає.
З цих мотивів суд відхиляє заперечення відповідача про втручання суду в дискреційні повноваження Пенсійного фонду України, а постанова Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №752/20012/16-а, на яку посилається відповідач, стосується відмови в первинному призначенні пенсії без розгляду заяви по суті і для вирішення цього спору значення не має.
З огляду на наведене, позовна вимога про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити позивачу перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 84% суддівської винагороди судді П`ятого апеляційного адміністративного суду, виходячи зі стажу 37 років 10 місяців 7 днів та згідно з довідкою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2026 №204, є обґрунтованою та підлягає задоволенню з 01.01.2026, з урахуванням висновків суду.
За результатом розгляду справи, суд дійшов висновку, що відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області - рішенням від 07.07.2026 №154750007788 протиправно відмовив позивачу в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2026 №204, чим порушив право позивача, передбачене частиною четвертою статті 142 Закону №1402-VIII, на перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Суд надав оцінку всім аргументам учасників справи та навів мотиви, з яких дійшов висновків у цій справі, як того вимагає частина третя статті 242 КАС України. Інші доводи сторін висновків суду не спростовують.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України та висновків Верховного Суду, доходить висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач сплатила судовий збір у розмірі 1355,16 грн.
За подання позовної заяви через підсистему «Електронний суд» за одну вимогу немайнового характеру підлягав сплаті судовий збір у розмірі 1064,96 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб із застосуванням коефіцієнта 0,8 відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, судовий збір у розмірі 1064,96 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, оскільки рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області порушено права позивача.
Водночас, позивач сплатила судовий збір у розмірі 1355,16 грн, тобто на 290,20 грн більше, ніж встановлено законом.
Відповідно до пункту 1 частини першої та частини другої статті 7 Закону України «Про судовий збір», судовий збір, внесений у більшому розмірі, ніж встановлено законом, повертається в розмірі переплаченої суми за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду.
Керуючись ст. 2, 5, 6, 72, 77, 78, 90, 139, 241-246, 258, 262, 293, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови в здійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №154750007788 від 07.07.2026.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 84% суддівської винагороди судді П`ятого апеляційного адміністративного суду, виходячи зі стажу 37 років 10 місяців 7 днів, згідно з довідкою П`ятого апеляційного адміністративного суду №204 від 29.06.2026, починаючи з 01.01.2026, з урахуванням висновків суду.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1064,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, місцезнаходження: майдан Волі, буд.3, м.Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ 14035769.
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, місцезнаходження: вул.Канатна, буд.83, м.Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385.
Суддя Дмитро БАБЕНКО
Оригінал: reyestr.court.gov.ua