Суд: Миколаївський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військової служби
Дата: 21 жовтня 2026 р.
Справа: №400/5784/26
Суддя: Величко А.В.
МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 жовтня 2026 р.№ 400/5784/26
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі по тексту – Відповідач; ВЧ НОМЕР_1 ) про:визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн грн відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».Зобов`язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду у розмірі 1 млн грн на підставі абзацу 1 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
Позивач зазначає, що з 13.07.2024 проходить військову службу за контрактом у Військовій частині НОМЕР_1 . На момент укладення контракту та набрання чинності Постановою КМУ від 11.02.2025 № 153 йому не виповнилося 25 років. Позивач стверджує, що він брав безпосередню участь у бойових діях сукупно більше 6 місяців, відповідає всім критеріям для отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн грн, не притягувався до кримінальної чи адміністративної відповідальності і вживав заходів досудового врегулювання (подавав рапорт, який залишено без розгляду).
Суд ухвалою від 25.05.2026 року відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін до судового засідання.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує повністю та зазначає наступне, відповідно до наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 01.10.2024 № 292 матрос ОСОБА_1 вибув до зони виконання бойових завдань.
Однак вже 04.11.2024 о 08:00 він самовільно залишив місце розташування підрозділу ( АДРЕСА_3 ). Фактичний строк його участі у бойових діях становить лише 1 місяць і 3 дні, що є суттєвим порушенням імперативної вимоги Постанови № 153 (не менше 6 місяців).
Також вказує, що позивач перебуває у статусі особи, яка вчинила кримінальне правопорушення (СЗЧ): За фактом самовільного залишення частини проведено службове розслідування (Акт № 1989 від 16.12.2024, Наказ № 1872). Нараховування грошового забезпечення призупинено з 04.11.2024.
18.05.2026 направлено офіційне Повідомлення про вчинення кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 407 КК України до ТУ ДБР у м. Полтава. Позивач переховується від слідства.
До позову не додано жодних бойових розпоряджень, витягів з наказів або довідок про участь у бойових діях, які підтверджували б 6-місячний термін перебування на передовій, просить в задоволенні позову відмовити.
Справу розглянуто судом в порядку письмового провадження.
З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, судом встановлено :
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 13.07.2024 проходив військову службу за контрактом у Військовій частині НОМЕР_1 .
Згідно з наказами командира в/ч НОМЕР_1 , позивач був залучений до виконання бойових завдань з 01.10.2024.
04.11.2024 позивач самовільно залишив місце служби ( АДРЕСА_3 ), у зв`язку з чим 16.12.2024 оформлено Акт службового розслідування № 1989 та видано Наказ № 1872 про призупинення виплати грошового забезпечення з 04.11.2024 року .
До територіального органу ДБР направлено повідомлення про вчинення позивачем кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України.
Період безпосередньої участі позивача у бойових діях становить 1 місяць 3 дні. Доказів безперервного чи сукупного виконання бойових завдань протягом 6 місяців матеріали справи не містять.
Позивач звернувся до суду за захистом на його думку порушених відповідачем прав у вигляді протиправної бездіяльності щодо нарахування та виплати останьому грошової винагороди у розмірі 1 млн грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 лютого 2025 року №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» (далі - Постанова № 153) та затверджено «Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» (далі - Порядок).
Згідно із пунктом 3 Постанови №153 установлено, що учасниками експериментального проекту є: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби.
Відповідно до абзацу 2 пункту 4 Постанови №153 установлено, що особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. № 2102-ІХ, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень.
Пунктом 3 та абзацом 2 пункту 4 Постанови № 153 визначено імперативні умови виплати одноразової грошової винагороди у розмірі 1 000 000 грн для військовослужбовців віком до 25 років, які уклали контракт під час воєнного стану:
Вік до 25 років на момент прийняття/призову;
Безпосередня участь у бойових діях (виконанні бойових завдань) сукупно не менше 6 місяців;
Відсутність факту притягнення до відповідальності за вчинення військових злочинів або грубих дисциплінарних проступків, а також відсутність фактів самовільного залишення військової частини (СЗЧ/дезертирство).
Військовослужбовець зобов`язаний беззастережно виконувати наказ командира, дотримуватись військової дисципліни та не допускати самовільного залишення місця служби.
Виплати та заохочення призупиняються у разі вчинення кримінального правопорушення проти порядку проходження військової служби (ст. 407 КК України) та оформлення відповідних матеріалів службового розслідування.
Кодекс адміністративного судочинства України (КАС України):
Ч. 1 ст. 77 КАС України: Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Ч. 2 ст. 77 КАС України: В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021 у справі № 9901/144/20 зазначено, реалізація права на грошове забезпечення та пільги військовослужбовців прямо пов`язана з дотриманням ними порядку проходження військової служби. Заперечення чи протиправна поведінка (зокрема, самовільне залишення частини) унеможливлює претендування на додаткові стимулюючі виплати та винагороди за період неправомірного відсутнього стану.
Постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справах щодо бойових виплат (зокрема, від 15.06.2023 у справі № 240/10237/22): Нараховування спеціальних/додаткових винагород за участь у бойових діях можливе виключно за наявності належно оформлених первинних документів (бойових наказів, бойових розпоряджень, журналів бойових дій, довідок про участь у бойових діях).
Самі лише усні твердження або рапорти без підтверджуючих документів штабу/командування не є підставою для задоволення позову.
Позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу (витягів з бойових наказів, довідки про безпосередню участь у бойових діях), які б підтверджували наявність стажу участі у бойових діях тривалістю не менше 6 місяців.
Натомість Відповідач за допомогою належних письмових доказів (наказів командира, матеріалів службового розслідування, повідомлення до ДБР) довів, що позивач пробув у зоні бойових дій лише 1 місяць і 3 дні, після чого здійснив самовільне залишення частини (СЗЧ) та наразі перебуває у розшуку.
Позивач недотримався обов`язкових умов, визначених Постановою КМУ № 153 (наявність 6 місяців бойового стажу та відсутність фактів вчинення військових правопорушень).
На підставі вказаного суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо невиплати винагороди та призупинення виплат є правомірними та повністю відповідають вимогам чинного законодавства.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) - відмовити.
2. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А.В. Величко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua