Рішення від 20 жовтня 2026 р. у справі №380/11410/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2026 рокусправа № 380/11410/26

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, за участі третьої особи яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору ІНФОРМАЦІЯ_2 , про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), за участі третьої особи яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - третя особа), в якому просить:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо взяття ОСОБА_1 на військовий облік 28.05.2025 року та внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про нього як про військовозобов`язаного;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 внести відповідні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про те, що ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку.

Представниця позивача в обґрунтування позовних вимог вказала, що 27.11.2000 року 14 військово-лікарською комісією України позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Повідомила, що у подальшому ІНФОРМАЦІЯ_1 – АДРЕСА_1 до військового квитка серії НОМЕР_1 внесено відмітку про виключення мене з військового обліку на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Ствердила, що попри наявність рішення військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби та факт виключення позивача з військового обліку, у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відсутні відомості про статус особи, виключеної з військового обліку.

Представниця позивача зазначила, що з метою приведення відомостей ЄДР у відповідність до правового статусу 06.03.2026 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 – АДРЕСА_1 із письмовою заявою про внесення до Реєстру відомостей щодо мого виключення з військового обліку. Повідомила, що ІНФОРМАЦІЯ_5 повідомив про розгляд заяви та викликав мене для подання оригіналів документів, що підтверджують підстави для виключення з військового обліку. Вказала, що направила адвокатський запит до ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення позивача з військового обліку та приведення у відповідність даних щодо місця його військового обліку. У відповідь на адвокатський запит ІНФОРМАЦІЯ_4 листом повідомив про те, що позивача автоматично взято на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_6 28.05.2025 року на підставі відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру через автоматизовану інформаційно-телекомунікаційну систему «Оберіг». Разом з тим у вказаному листі не спростовано факт визнання позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку відповідно до Свідоцтва про хворобу № 777/8 від 27.11.2000 року та не наведено жодних правових підстав для повторного взяття на військовий облік. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, тому звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою суду від 08.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Залучено до участі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Ухвалою суду від 23.06.2026 відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 31.08.2026 відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

На адресу суду від відповідача надійшов відзив, у якому проти позову заперечив. Зазначив, що позивач у 2000 році пройшов медичний огляд та отримав висновок 14 військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку. На підтвердження даного факту позивач долучив до позовної заяви копію свідоцтва про хворобу №777/8 від 16.11.2000 року, копію військового квитка НОМЕР_1 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_7 із записом 18.03.2019 року про виключення з військового обліку на підставі ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу».

Відповідач вказав, що Постановою Кабінету Міністрів України № 932 від 16 серпня 2024 року «Про реалізацію експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів» затверджено порядок та механізм реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів шляхом електронної інформаційної взаємодії між національними електронними інформаційними ресурсами у цілях національної безпеки та оборони України; порядок формування переліку громадян України чоловічої статі віком від 16 до 60 років, персональні дані яких підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Відповідно зазначеного в постанові Порядку, особи, щодо яких шляхом електронної інформаційної взаємодії отримана інформація про наявну інвалідність, не підлягають направленню на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, зокрема з метою взяття на військовий облік громадян України чоловічої статі. Взяття на військовий облік громадян України, зазначених у пунктах 13 і 14 цього Порядку, здійснюється територіальним центром комплектування та соціальної підтримки за зареєстрованим/задекларованим їх місцем проживання, а у разі, коли місце проживання не зареєстроване/не задеклароване, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, визначеними Генеральним штабом Збройних Сил. Взяття зазначених осіб на військовий облік здійснюється з формуванням військово-облікового документа в електронній формі. На підставі відомостей, отриманих Міноборони відповідно до абзацу першого і другого цього пункту, здійснюється автоматичне взяття зазначених осіб на військовий облік

Відповідач зазначив, що взяття на військовий облік громадян України, зазначених в абзаці першому і другому цього пункту, здійснюється за зареєстрованим/задекларованим їх місцем проживання, а у разі, коли місце проживання не зареєстровано/не задекларовано, - територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, визначеними Генеральним штабом Збройних Сил. З огляду на вищенаведені вимоги законодавства, можна дійти до висновку, що взяття позивача на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_8 здійснено в автоматичному режимі розпорядженням Генерального штабу Збройних Сил України на підставі інформації про перебування позивача на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_9 ), а, відповідно, відомості про проходження медичного огляду у 2000 році 14 військово-лікарською комісією, яка діяла відповідно наказу Міністра оборони України № 2-1994 р.№ 207-1999 р., до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів внесено не було. Просив відмовити у задоволенні позову.

Представниця позивача на адресу суду подала відповідь на відзиву, у якій виклала свої заперечення щодо доводів відповідача. Просила задовольнити позовні вимоги.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору відзиву або заперечень на позовну заяву на адресу суду не надала. Про розгляд справи повідомлена належним чином.

Суд всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив таке.

ОСОБА_1 згідно свідоцтва про хворобу № 777/8 від 27.11.2000 Постановою 14 військово-лікарської комісії на підставі статті 38а гр. ІІ наказу МО України № 2 від 1994 р, № 207 від 1999 р. визнаний непридатним до військової служби зі зніттям з військового обліку, про що також проставлено відповідну відмітку у військовому квитку позивача серії НОМЕР_1 .

З мобільного застосунку "Резерв+" позивач встановив, що у такому відсутні відомості про визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, та містяться відомості про те що він є військовозобов`язаним.

Позивач 06.03.2026 звернувся до третьої особи із вимогою про включення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістівпро виключення його з військового обліку. До заяви долучив копію паспорта громадянина України та РНОКПП, копію Витягу із застосунку "Резерв+", копію свідоцтва про хворобу № 777/8 та копію військового квитка.

Представниця позивача 09.03.2026 звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_2 із запитом, у якій просила надати інформацію про рішення щодо внесення відповідних відомостей до ЄДР призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Листом від 16.03.2026 № 6/1279 представницю позивача повідомлено про те, що заяву розглянуто та викликано позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 з оригіналами документів, що підтверджують підстави для виключення з обліку.

Позивач 11.05.2026 звернувся до відповідача із вимогою про включення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення його з військового обліку, та зміну місця перебування на обліку, а саме - ІНФОРМАЦІЯ_10 . До заяви долучив копію паспорта громадянина України та РНОКПП, копію Витягу із застосунку "Резерв+", копію свідоцтва про хворобу № 777/8 та копію військового квитка.

Відповідач листом від 16.05.2026 повідомив позивача про те, що його автоматично взято на військовий облік АІТС " ІНФОРМАЦІЯ_11 " у ІНФОРМАЦІЯ_12 . Зазначив, що для уточнення персональних даних, приведення їх у відповідність до фактичного місця реєстрації та вирішення питання військового обліку, позивачу необхідно звернутися до ТЦК та СП за місцем реєстрації проживання, де буде проведено перевірку облікових даних та внесено відповідні зміни до Єдиного державного реєстру.

Позивач вважає дії відповідача протиправними, свої права порушеними, тому звернувся до суду із цим позовом.

При вирішенні спору суд керується таким.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який продовжен відповідними Указами Президента України та діє на момент прийняття рішення суду.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Закон України № 3543 «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543) встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Статтею 1 Закону № 3543 встановлено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Абзацом 5 статті 1 Закону № 3543 визначено, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Статтею 1 Закону України «Про оборону України» передбачено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Статтею 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» (далі - Закон № 2232-ХІІ) визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку. Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Відповідно до статті 1 Закону № 2232-ХІІ, військовий обов`язок - це захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно до частин 1, 3 статті 33 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Частиною 6 статті 37 Закону № 2232-ХІІ врегульовано підстави для виключення з військового обліку у відповідних ТЦК та СП.

Так, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:

1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;

2) припинили громадянство України;

3) визнані непридатними до військової служби;

4) досягли граничного віку перебування в запасі;

5) були кандидатами для прийняття на військову службу за контрактом відповідно до частини десятої статті 20 цього Закону, але не були прийняті на військову службу за контрактом;

6) звільнені з військової служби за контрактом відповідно до підпунктів "й" або "к" пункту 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону.

Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 статті 34 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» встановлено, що персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16 березня 2017 року № 1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є:

1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України;

2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період;

3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (ч. 1 ст. 2 Закону № 1951-VIII).

Права та обов`язки призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначені статтею 9 Закону № 1951-VIII, до яких віднесено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право:

1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста;

2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Відповідно до частини 5 статті 5 Закону № 1951-VIII органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є, зокрема: територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Згідно з частиною 4 статті 14 Закону № 1951-VIII надання громадянам України інформації відповідно до статті 9 цього Закону здійснюється згідно з Порядком ведення Реєстру, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та/або шляхом електронної інформаційної взаємодії через інформаційні (інформаційно-комунікаційні) системи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації, відповідно до законодавства про електронну інформаційну взаємодію.

Відповідно до підпункту 1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559 (далі - Порядок, Порядок № 559), який набрав чинності 18 травня 2024 року, військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів» і форми такого документа, а також громадянам України, звільненим з військової служби в СБУ у відставку, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби та не досягли граничного віку перебування в запасі (у разі, коли раніше військово-обліковий документ не видавався).

Відповідно до пукнту 3 Порядку № 559 відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У разі, коли відомості, зазначені у графах 1-5, 13 та 14 військово-облікового документа на бланку, не відповідають відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, він вважається недійсним (крім військово-облікових документів військовозобов`язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів).

Відповідність відомостей, зазначених у військово-обліковому документі на бланку, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, перевіряється через:

- електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста;

- районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ (орган СБУ, розвідувальний орган).

Згідно з пунктом 4 Порядку, у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:

- у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;

- в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

З аналізу наведених норм слідує, що Порядок передбачає альтернативні способи перевірки відповідності відомостей, зазначених у військово-обліковому документі на бланку, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, як в електронній так й в паперовій формі. Зокрема, звернення громадянина України до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку із заявою про внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

При цьому, приписи пункту 4 Порядку № 559 не передбачають обов`язкової особистої явки військовозобов`язаного до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу для вирішення питання щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, в тому числі і у разі визнання його непридатним до військової служби.

Саме відповідач як суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо внесення відповідних змін у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, в тому числі відомостей, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку, після отримання заяви позивача, за наслідком її розгляду, повинен був внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2024 року № 932 затверджено Порядок реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, проте цей порядок не містить жодних положень щодо автоматичного взяття на військовий облік внутрішньо переміщених осіб.

Слід зазначити, що згідно з положеннями Порядку № 1487 відповідальними за організацію та забезпечення зберігання облікової документації військовозобов`язаних, персональних даних, які в них містяться, збереження підтвердних документів, що стали підставою для виключення з військового обліку військовозобов`язаних, а також своєчасне внесення даних про військовозобов`язаного, у тому числі й про виключення з військового обліку із зазначенням підстав, до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, є саме територіальні центри комплектування та соціальної підтримки громадян.

Як встановив суд, позивач, згідно свідоцтва про хворобу № 777/8 від 27.11.2000 Постановою 14 військово-лікарської комісії на підставі статті 38а гр. ІІ наказу МО України № 2 від 1994 р, № 207 від 1999 р. визнаний непридатним до військової служби зі зніттям з військового обліку, про що також проставлено відповідну відмітку у військовому квитку позивача серії НОМЕР_1 .

Отже, позивач визнаний неприданим до військової служби з виключенням з військового обліку. Як і передбачено вказаним вище Порядком, позивач звернувся до відповідача із заявою про внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а саме, щодо внесення даних до вказаного реєстру про виключення його з військового обліку.

У відповідь на звернення позивача повідомлено про те, що для уточнення персональних даних, приведення їх у відповідність до фактичного місця реєстрації та вирішення питання військового обліку, йому необхідно звернутися до ТЦК та СП за місцем реєстрації проживання, де буде проведено перевірку облікових даних та внесено відповідні зміни до Єдиного державного реєстру.

Крім того, суд встановив, що у мобільному застосунку "Резерв+" містяться відомості про те, що позивач є військовозобов`язаним.

Суд звертає увагу, що тягар настання несприятливих наслідків через невиконання (не належне виконання) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки своїх обов`язків, у тому числі й щодо своєчасного внесення даних про військовозобов`язаного до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, не може покладатися на позивача та створювати для нього додаткових обов`язків.

Суд зауважує, що документи, якими підтверджується непридатність позивача до військової служби і виключення з військового обліку на цей час не втратили чинність, є дійсними, відповідно, є належними документами, на підставі яких відповідач зобов`язаний внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про визнання позивача непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку.

Оскільки згідно із долученими до матеріалів справи документами, які складені відповідними посадовими особами, позивач визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, відповідно не є військовозобов`язаним, то позивач не підлягав автоматичному взяттю на військовий облік, а відомості щодо непридатності позивача до військової служби з виключенням з військового обліку повинні бути відображені в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Щодо обов`язку відповідача внести відомості до ЄДР, суд зазначає таке.

Відповідно до частин 5, 8 статті 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами ведення Реєстру та зобов`язані забезпечувати його ведення, актуалізацію бази даних, повноту, достовірність і своєчасність внесення відповідних відомостей. Частиною 1 статті 6 Закону № 1951-VIII встановлено, що до персональних та службових даних Реєстру належать, зокрема, відомості про результати медичного огляду військово-лікарською комісією та про виключення особи з військового обліку

Окрім того, суд звертає увагу на те, що відповідач не позбавлений можливості самостійно витребувати необхідні документи, отримати архівні матеріали, звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_2 , до відповідної військово-лікарської комісії чи інших органів державної влади для перевірки відомостей, які надав позивач. Однак, жодних доказів вчинення відповідних дій відповідач суду не надав.

Оскільки позивач перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 саме цей орган зобов`язаний внести відповідні відомості до реєстру.

Згідно з частиною 2 статті 5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Відповідно до ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4); інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).

Суд вважає, що ефективним та належним способом відновлення порушених прав позивача є визнання протиправними дій відповідача, щодо взяття позивача 28.05.2025 року на військовий облік та внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про нього як про військовозобов`язаного та зобов`язання відповідача внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про визнання позивача непридатним до військової служби та виключення його з військового обліку.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення чинного законодавства, суд зазначає, що позовна заява у цій справі підлягає задоволенню.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 16000,00 грн, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України).

Статтею 134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суд досліджує на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Суд встановив, що професійна правнича допомога позивачу надавалася адвокатом Чершин Іриною Ігорівною, на підставі договору про надання правовничої допомоги № 47/26 від 05.03.2026.

Відповідно до п. 5.3 Договору гонорар визначається у додатку до даного договору, який є його невід`ємною частиною та може бути змінений за взаємною згодою.

Додатком-1 від 07.04.2026 до договору про надання правовничої допомоги № 47/26 від 05.03.2026 встановлено, сторони домовилися, що оплата наданої Адвокатом правової допомоги становить 16000,00 гривень.

Згідно з актом про прийняття наданих послуг адвокатом Черниш Іриною Ігорівною надано правову допомогу відповідно до договору про надання правовничої допомоги № 47/26 від 05.03.2026.

Відповідно до рахунку № 47/26-2 від 07.04.2026 та опису виконаної роботи/наданих послуг адвокатом виконано роботу, зокрема, вивчення та правовий аналіз обставин справи на підставі письмових матеріалів, наданих Микитівом О.Ю. - 8000,00 грн, підготовка та подання позовної заяви до Львівського окружного адміністративного суду - 8000,00 грн. Всього - 16000,00 грн.

При визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 19.09.2019 у справі № 826/8890/18.

Враховуючи, що вказану справу розглянуто в порядку спрощеного провадження, з огляду на наявність усталеної судової практики у цій категорії спорів, суд дійшов висновку зазначений гонорар не є співмірним з обсягом проведеної роботи і вважає за можливе стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача витрати на правову допомогу в сумі 2000,00 грн.

Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладені норми, а також задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судового збору у розмірі 1064,96 грн.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 256, 293, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо взяття ОСОБА_1 28.05.2025 року на військовий облік та внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про нього, як про військовозобов`язаного.

3. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби та виключення його з військового обліку.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 2000 (дві тисячі) грн 00 коп понесених витрат на професійну правничу допомогу.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн 96 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору: ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_4 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).

Суддя Р.П. Качур