Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №380/14668/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2026 рокусправа № 380/14668/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грень Н.М. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною,

у с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить :

- Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у невжитті заходів щодо встановлення обставин отримання ОСОБА_1 травми (поранення) 15.12.2022 року, непризначенні та непроведенні розслідування, а також неоформленні та ненаданні довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), передбаченої додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402

- Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 вжити заходів щодо встановлення обставин отримання ОСОБА_1 15.12.2022 року травми (поранення), призначити та провести відповідне розслідування, а також оформити та надати довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), передбачену додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402;

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Під час виконання бойового завдання 15.12.2022 року позивач отримав травму (акубаротравму, ЗЧМТ, струс головного мозку), за наслідками чого 16.12.2022 року було складено первинну медичну картку (форму 100) з відміткою про бойові санітарні втрати («Б»), а надалі позивач проходив стаціонарне лікування у період з 27.12.2022 року по 09.01.2023 року та медичний огляд військово-лікарською комісією. Представник позивача звертався до відповідача із заявою про призначення розслідування та видачу довідки про обставини травми, однак листами військової частини у задоволенні таких вимог було відмовлено з посиланням на відсутність своєчасної доповіді позивача командиру, невідповідність форми 100 встановленим вимогам та положення статті 260 Статуту внутрішньої служби ЗСУ про непроведення розслідування у разі отримання травми внаслідок дій противника. Позивач вважає таку бездіяльність військової частини протиправною, оскільки саме на командування покладено обов`язок щодо з`ясування обставин травмування військовослужбовця та належного оформлення відповідної довідки, яка є необхідною для реалізації соціальних і правових гарантій. Просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою від 20.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 66752 від 29.07.2026), в якому просив у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування заперечень відповідач зазначив, що позивач під час проходження військової служби не доповідав командиру про факт отримання травми, офіційні підтверджуючі документи у військовій частині відсутні, а надана копія первинної медичної картки форми 100 не свідчить про її складання лікарями частини НОМЕР_1 безпосередньо 15.12.2022 року, оскільки містить відомості про перебування у АДРЕСА_1 , куди позивач прибув лише наприкінці грудня 2022 року. Окрім того, відповідач посилався на положення Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 № 332, та норми статті 260 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, стверджуючи, що у разі завдання ушкоджень діями противника відповідне службове розслідування не призначається, а для видачі довідки відсутні первинні донесення та рапорти. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.

ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Збройних Сил України.

Відповідно до довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України від 21.11.2023 № 1/4077/г, виданої командиром військової частини НОМЕР_1 , молодший сержант ОСОБА_1 у період з 16.07.2022 року по 26.12.2022 року безпосередньо брав участь у таких заходах, перебуваючи в районах ведення бойових дій, зокрема у н.п. Білогірка Херсонської області та н.п. Бахмут Донецької області.

Згідно з копією первинної медичної картки (форма 100) № 14919 від 16.12.2022 року, позивачу встановлено діагноз «Акубаротравма», при цьому у графі щодо класифікації санітарних втрат обведено позначення «Б» (бойові санітарні втрати).

Відповідно до виписного епікризу № 5703, позивач перебував на стаціонарному лікуванні у період з 27.12.2022 року по 09.01.2023 року з діагнозом: вибухова травма (16.12.2022), ЗЧМТ, струс головного мозку, астено-невротичний стан.

Згідно з довідкою військово-лікарської комісії № 4096 від 02.05.2023 року, у позивача діагностовано наслідки перенесеної вибухової травми (16.12.2022), ЗЧМТ, струсу головного мозку з вегето-судинною нестійкістю, цефалгічним, астено-невротичним синдромами, двобічної сенсоневральної приглухуватості, та зазначено причинний звязок: «Травма, ТАК, повязана з проходженням військової служби. Довідка про обставини травми не надана».

18.06.2025 року представник позивача звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 із заявою, у якій просив видати довідку про обставини травми, отриманої ОСОБА_1 , за формою згідно з додатком 5 до Положення № 402, а в разі потреби з`ясування додаткових обставин – призначити відповідне розслідування.

Листом військової частини НОМЕР_1 від 09.12.2025 № 1634/29186 позивачу відмовлено у задоволенні звернення з тих підстав, що під час проходження служби молодший сержант ОСОБА_1 встановленим порядком не доповідав про обставини отримання травми, у зв`язку з чим підстави для надання довідки відсутні, а відповідні підтверджуючі документи у частині відсутні.

Надалі представник позивача направив адвокатський запит від 27.02.2026 року та скаргу до Міністерства оборони України від 22.04.2026 року щодо невирішення порушеного питання.

Листом від 27.04.2026 № 1634/11690 військова частина НОМЕР_1 повідомила представника позивача про відсутність підстав для проведення службового розслідування та надання довідки про обставини травми, вказавши, що надана копія первинної медичної картки форми 100 не свідчить про її складання представниками військової частини, а згідно зі статтею 260 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, якщо травма спричинена діями противника, відповідне розслідування взагалі не проводиться.

Вважаючи вказану бездіяльність відповідача щодо невжиття заходів з розслідування обставин травмування та невидачі довідки про обставини травми протиправною, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті суд керується таким.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 65 Конституції України, Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (надалі, також Закон № 2232-ХІІ).

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України № 2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Відповідно до частини 4 статті 2 Закону № 2232-ХІІ, порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. Також Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.

У подальшому Указами Президента України воєнний стан та загальна мобілізація продовжувалися. Станом на дату розгляду справи воєнний стан та загальна мобілізація в Україні триває.

Процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями визначає Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджену наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008 (надалі, також Положення № 402).

Пунктом 6.1 глави 6 розділу II Положення № 402 передбачено, що направлення на медичний огляд військовослужбовців проводиться: прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, штатних ВЛК, керівниками ТЦК та СП, начальниками (керівниками) закладів охорони здоров`я за місцем лікування, органів військового управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, органами прокуратури, судом у порядку та з метою, визначеними цим Положенням.

Прямі начальники від командира окремої частини, йому рівних та вище мають право направляти підпорядкованих військовослужбовців на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби за рекомендацією лікаря, у разі виявлення у військовослужбовця під час обстеження або лікування захворювань, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), що можуть обмежувати придатність або зумовлювати непридатність до військової служби.

Пунктом 6.2 глави 6 розділу II Положення № 402 визначено перелік документів, що подаються на військовослужбовців, які направляються на медичний огляд ВЛК.

При цьому, на осіб, які направляються на огляд з приводу поранень, травм, контузій, каліцтв, одержаних у період проходження ними військової служби, подається оригінал або належним чином засвідчена копія довідки про обставини одержання травми (поранення, контузії, каліцтва).

Відповідно до пункту 6.3 глави 6 розділу II Положення № 402 оригінали або копії направлення на медичний огляд ВЛК та інші документи, необхідні для прийняття постанов ВЛК, надсилаються (надаються) військовою частиною (закладом, установою) до закладу охорони здоров`я (установи) в електронній або паперовій формі в установленому законодавством порядку.

Відповідно до пункту 21.1 Положення № 402, у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.

Відповідно до пункту 21.7 глави 21 розділу II Положення № 402 постанова ВЛК про причинний зв`язок травми (поранення, контузії, каліцтва) та її наслідків приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або висновку, зазначеного в Акті проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, Акті про нещасний випадок (зникнення, смерть), за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332, у разі проведення розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва). Також до ВЛК надається медична документація про первинне звернення за медичною допомогою військовослужбовця безпосередньо після одержання травми (поранення, контузії, каліцтва).

Оригінали або копії Довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), Акта проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, Акта про нещасний випадок (зникнення, смерть), за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332, надсилаються (передаються) військовою частиною (закладом, установою) до закладу охорони здоров`я в електронній або паперовій формі.

Додатком 5 до Положення № 402 затверджено форму довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), яка містить наступні графи для заповнення: військове звання, прізвище, ім`я, по батькові; рік народження; вид, характер і локалізація поранення, травми, контузії, каліцтва; обставини за яких виникла травма (поранення, контузії, каліцтва), під час виконання робіт, на службі чи ні, у відпустці, в стані алкогольного сп`яніння чи ні тощо; наказ командира (начальника) військової частини; назва закладу, організації, куди надається довідка; військове звання, підпис, прізвище, ініціали командира (начальника) військової частини.

Із системного аналізу положень розділу ІІ глав 6 та 21 Положення № 402 суд дійшов висновку, що визначення причинного зв`язку між захворюванням чи травмою військовослужбовця та проходженням ним військової служби можливе лише за наявності довідки про обставини отримання травми (поранення, контузії, каліцтва) або акта службового (спеціального) розслідування нещасного випадку. Саме ці документи є обов`язковими для направлення до військово-лікарської комісії разом із медичною документацією про первинне звернення за медичною допомогою.

При цьому, видача довідки про обставини травми покладається на військову частину, у складі якої проходив службу військовослужбовець на момент отримання ушкодження, та здійснюється на підставі матеріалів службового розслідування і відповідного наказу командира.

Судом встановлено, що наявність у позивача гострої вибухової травми (акубаротравми) підтверджується первинною медичною карткою (формою 100) від 16.12.2022 року, подальшим стаціонарним лікуванням згідно з виписним епікризом № 5703 та довідкою ВЛК № 4096 від 02.05.2023 року, у якій зафіксовано наявність наслідків вибухової травми саме від середини грудня 2022 року та вказано про відсутність довідки про обставини травми, що позбавило військово-лікарську комісію можливості вирішити питання про зв`язок травми із захистом Батьківщини.

Разом з тим, у довідці ВЛК № 4096 від 02.05.2023 прямо зазначено, що довідка командира військової частини про обставини отримання цієї травми відсутня, що свідчить про невиконання відповідачем визначеного законодавством обов`язку.

Відповідачем не заперечується факт непроведення розслідування травми позивача та невиготовлення довідки за його результатами, однак відповідач вважає, що відсутні підстави для вчинення військовою частиною НОМЕР_1 таких дій, оскільки позивач під час проходження військової служби не доповідав командиру про факт отримання травми, офіційні підтверджуючі документи у військовій частині відсутні, а надана копія первинної медичної картки форми 100 не свідчить про її складання лікарями частини НОМЕР_1 безпосередньо 15.12.2022 року, оскільки містить відомості про перебування у АДРЕСА_1 , куди позивач прибув лише наприкінці грудня 2022 року.

Суд вважає такі доводи відповідача необґрунтованими, враховуючи наступне.

Відповідно до статуту 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" від 24.03.1999 № 548-XIV (надалі, також Статут), про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов`язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов`язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові, крім тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати тощо).

Статтею 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України передбачено, що із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити до наступного прямого начальника.

Відповідно до статті 255 Статуту, військовослужбовці, які захворіли раптово або дістали травму, направляються до медичного пункту частини негайно, у будь-який час доби.

Згідно з статтею 260 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України в редакції від 23.04.2021 року, чинній станом на час виникнення спірних відносин, на стаціонарне лікування поза розташуванням військової частини військовослужбовці направляються за висновком лікаря військової частини, а для подання невідкладної допомоги за відсутності лікаря черговим фельдшером (санітарним інструктором) медичного пункту з одночасним доповіданням про це начальникові медичної служби і черговому військової частини. До лікувальних закладів хворі доставляються у супроводі фельдшера (санітарного інструктора).

У разі направлення на лікування поза розташуванням частини військовослужбовці повинні бути одягнені відповідно до пори року і мати при собі направлення, підписане командиром військової частини, медичну книжку, документ, який посвідчує особу, необхідні особисті речі, атестат на продовольство, довідку про травму (каліцтво, поранення, контузію) і медичну характеристику, а в разі вибуття на лікування за межі гарнізону додатково атестат на речове і грошове забезпечення, проїзні документи до місця розташування лікувального закладу і назад.

У разі якщо обстановка не дозволяє надати довідку про травму (каліцтво, поранення, контузію) до направлення пораненого військовослужбовця на лікування поза розташуванням військової частини, вона надсилається до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, до якого приписаний військовослужбовець, який отримав травму (каліцтво, поранення, контузію), протягом 30 днів з дня отримання травми (каліцтва, поранення, контузії) або протягом 30 днів з дня надходження відповідної вимоги територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Законом України "Про внесення змін до Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо удосконалення питань оформлення документів та лікування військовослужбовців під час дії воєнного стану" від 02.05.2023 № 3080-IX (надалі, також Закон № 3080-IX), який набрав чинності 28.05.2023, внесено зміни до статті 260 Статуту, а саме: у частині другій слова "довідку про травму (каліцтво, поранення, контузію)" замінено словами "довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва)"; а після частини другої доповнено новою частиною такого змісту:

"Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається начальником медичної служби військової частини, як правило, після проведення відповідного розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва)".

У зв`язку з цим частину третю визначено вважати частиною четвертою, яку викладено в такій редакції:

"У разі якщо обстановка не дозволяє надати довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) до направлення військовослужбовця, який одержав травму (поранення, контузію, каліцтво), на лікування поза розташуванням військової частини, така довідка направляється до військового закладу охорони здоров`я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки у порядку, встановленому Міністерством оборони України";

Доповнено частиною п`ятою такого змісту: "У разі якщо травма (поранення, контузія, каліцтво) військовослужбовця спричинена діями противника, відповідне розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва) не проводиться. Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається протягом п`яти днів та у такий самий строк направляється до військового закладу охорони здоров`я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки у порядку, встановленому Міністерством оборони України".

За змістом пояснювальної записки до проекту Закону № 3080-IX метою законопроекту є удосконалення питань оформлення військовослужбовцям довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) як за результатами проведення відповідного розслідування (службового чи спеціального), так і без його проведення, а також удосконалення питань оформлення та направлення медичних та інших документів між військовими частинами та закладами охорони здоров`я.

У Збройних Силах України розслідування випадків гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців відповідно до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 № 332 (надалі, також Інструкція № 332).

Відповідно до пункту 1 розділу І Інструкції № 332, вона визначає процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту (у тому числі з відрядженими зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту), військовозобов`язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв`язку з виконанням обов`язків військової служби і аварій, що сталися у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, Державній спеціальній службі транспорту.

Згідно із пунктом 3 розділу І Інструкції № 332, її дія поширюється на військові частини та військовослужбовців, крім військовослужбовців, які отримали гостре професійне захворювання (отруєння), поранення, контузію, травму, каліцтво, зникли, померли або загинули внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій або проведення операції Об`єднаних сил. Випадки гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців внаслідок бойових уражень або дій з боку противника є бойовими людськими втратами і обліку як нещасні випадки не підлягають.

За змістом пункту 3 розділу ІІ Інструкції №332, нещасний випадок, про який не було своєчасно повідомлено командуванню військової частини або внаслідок якого втрата працездатності настала не відразу, розслідується згідно з цією Інструкцією протягом місяця з дня надходження рапорту безпосереднього командира потерпілого або потерпілого військовослужбовця або заяви особи, яка представляє його інтереси.

Особливості розслідування нещасних випадків, що сталися в районах бойових дій або проведення антитерористичної операції визначені розділом V Інструкції № 332.

Відповідно до пункту 1 розділу V Інструкції № 332, у разі настання нещасних випадків, зазначених у пункті 1 розділу II та пункті 1 розділу III цієї Інструкції, що сталися в районі ведення бойових дій або проведення операції Об`єднаних сил, свідок або військовослужбовець, який виявив нещасний випадок, повинен негайно надати потерпілому військовослужбовцю домедичну допомогу, а за можливості - екстрену медичну допомогу і за потреби вжити всіх можливих заходів щодо евакуації потерпілого військовослужбовця до військового або найближчого закладу охорони здоров`я та повідомити найближчого за місцезнаходженням старшого командира (начальника), у безпосередньому або в прямому підпорядкуванні якого на час настання нещасного випадку перебував потерпілий військовослужбовець.

За приписами пункту 2 розділу V Інструкції № 332, командир (начальник), який отримав повідомлення про нещасний випадок, першочергово зобов`язаний:

негайно після прибуття на місце нещасного випадку організувати надання потерпілому військовослужбовцю домедичної допомоги, а за можливості невідкладної (екстреної) медичної допомоги та за потреби його евакуацію до закладу охорони здоров`я у разі, якщо ці заходи не були здійснені свідком нещасного випадку або військовослужбовцем, який його виявив;

оглянути та обстежити місце нещасного випадку, за наявності необхідних засобів здійснити його фото-або відеофіксацію;

опитати прямих та опосередкованих свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб, отримати від них письмові пояснення;

скласти ескіз або схему місця, де стався нещасний випадок;

отримати за можливості письмові пояснення військовослужбовців, витяги з наказів або їх копії та інші документи, що підтверджують виконання потерпілим військовослужбовцем під час настання нещасного випадку обов`язків військової служби.

Приписами пункту 3 розділу V Інструкції про розслідування передбачено, що командир (начальник), який отримав повідомлення про нещасний випадок, після вжиття ним першочергових заходів, зазначених у пункті 2 цього розділу, складає, особисто підписує рапорт та за можливості негайно надсилає (надає) його разом з зібраними ним безпосередньо на місці нещасного випадку матеріалами (пояснення, ескізи, схеми та інші документи) командиру військової частини, у складі якої на дату настання нещасного випадку проходив службу потерпілий військовослужбовець.

Відповідно до пункту 4 розділу V Інструкції № 332, про розслідування командир військової частини після отримання рапорту зобов`язаний організувати проведення розслідування та його документальне оформлення згідно з вимогами цієї Інструкції.

Нормами пункту 5 розділу V Інструкції № 332, комісія з розслідування після розгляду та вивчення інформації, що міститься в первинному рапорті та наданих разом з ним документах, оформлює акт за формою НВ-2 та у разі, якщо випадок за висновком комісії визнано таким, що пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби, складає акт за формою НВ-3.

За змістом пункту 18 розділу ІІ Інструкції № 332, за результатами розслідування командир військової частини протягом двох робочих днів після затвердження актів за формами НВ-2 та НВ-3 видає наказ, на підставі якого складається довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) у двох примірниках за формою наведеною у додатку 5 до Положення № 402.

Таким чином, довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), передбачена додатком 5 до Положення № 402, складається на підставі наказу командира (начальника) військової частини та в ній вказується вид, характер травми, та обставини її отримання. Така довідка складається начальником медичної служби військової частини після проведення відповідного розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва).

При цьому відсутність письмового рапорту військовослужбовця безпосередньо у момент отримання поранення (контузії) не може слугувати законною підставою для відмови у з`ясуванні обставин отримання поранення, оскільки стан здоров`я пораненого після контузії чи бойової обстановки нерідко об`єктивно виключає можливість негайного власноручного складання документів.

Таким чином, військова частина НОМЕР_1 після отримання заяви представника позивача від 18.06.2025 року з доданими медичними документами була зобов`язана не формально відмовляти у задоволенні заяви, а вжити вичерпних заходів для перевірки фактів травмування ОСОБА_1 під час виконання бойових завдань (зокрема, перевірити записи журналу бойових дій, наказів командира щодо вибуття на лікування, опитати безпосередніх командирів чи побратимів або призначити відповідне розслідування) та за наслідками цього скласти довідку про обставини травми.

Невчинення відповідачем вказаних дій свідчить про наявність протиправної бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Разом з тим, суд зважає на дискреційні повноваження військового командування щодо безпосереднього визначення причинного зв`язку та встановлення конкретних фактичних обставин у тексті самої довідки, через що без попереднього з`ясування таких обставин у встановленому законом порядку (в тому числі шляхом проведення розслідування у разі потреби) зобов`язання судом відповідача беззастережно видати позивачу довідку про обставини травми безпосередньо за цим судовим рішенням є передчасним та підмінятиме функції органу військового управління.

Відповідно до частини другої статті 9 та статті 245 КАС України з метою повного та ефективного захисту порушених прав позивача належним способом правового захисту є визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо невжиття заходів щодо встановлення обставин отримання ОСОБА_1 травми 15.12.2022 року, та покладення на відповідача обов`язку вжити вичерпних заходів щодо встановлення таких обставин (в тому числі шляхом призначення та проведення відповідного розслідування в разі потреби) та за їх результатами вирішити питання щодо складання і надання ОСОБА_1 довідки про обставини травми за формою, встановленою додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про часткове обґрунтування заявлених позовних вимог, тому позов підлягає задоволенню частково.

Суд вказує, що задовольняючи позовні вимоги, суд користується повноваженнями, передбаченими частиною другою статті 9, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: самостійно визначає формулювання резолютивної частини рішення суду, з метою її більш ефективного виконання та надання повного захисту правам позивача.

У зв`язку з цим позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст. ст. 72-79, 90, 139, 241-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1.Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невжиття заходів щодо встановлення обставин отримання ОСОБА_1 15 грудня 2022 року травми (поранення) та невирішення питання про видачу довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).

3.Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 вжити заходів щодо встановлення обставин отримання ОСОБА_1 15 грудня 2022 року травми (поранення), зокрема шляхом проведення розслідування (у разі потреби), та за наслідками прийняти рішення щодо складання і надання ОСОБА_1 довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою, визначеною додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402.

4.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5.Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяГрень Наталія Михайлівна