Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №340/4903/26 — Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/4903/26

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (надалі – відповідач), у якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням встановлених строків виплати: індексації грошового забезпечення за період з 19 грудня 2016 року по 28 лютого 2018 року, виплаченої 31 березня 2026 року на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року у справі №340/917/25; сум грошового забезпечення, донарахованих за результатами перерахунку за період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року та виплачених 12 червня 2026 року на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року у справі №340/917/25;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням встановлених строків виплати: індексації грошового забезпечення за період з 19 грудня 2016 року по 28 лютого 2018 року, виплаченої 31 березня 2026 року на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року у справі №340/917/25, відповідно до Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати” та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159; сум грошового забезпечення, донарахованих за результатами перерахунку за період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року та виплачених 12 червня 2026 року на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року у справі №340/917/25, відповідно до Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати” та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , де перебуває на грошовому та інших видах забезпечення.

Вказує, що 31.03.2026 та 12.06.2026 на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.02.2026 у справі №340/917/25 відповідач виплатив йому донараховані суми грошового забезпечення з індексацією.

Разом з тим, відповідач в порушення статті 4 Закону України від 19.10.2000 №2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" (далі - Закон №2050-III) не нарахував та не виплатив на його користь компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати вказаних сум.

Вказує, що згідно зі статтями 1, 2 Закону України від 19.10.2000 №2050-III “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати” (далі — Закон №2050-III) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема суми місячного грошового забезпечення, до якого відноситься його індексація.

Наполягає на тому, що оскільки відповідачем несвоєчасно виплачено йому грошове забезпечення з індексацією у належному розмірі, відповідач зобов`язаний був у місяці, в якому проведено виплату заборгованості самостійно нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати на суму індексації грошового забезпечення за весь період по день її фактичної виплати відповідно до Закону №2050-III та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі — Порядок №159).

З цих підстав просить позов задовольнити.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог.

На обгрунтування заперечень зазначив, що відповідно до положень Закону №2050-III та Порядку №159 обов`язковими умовами для виплати компенсації є порушення встановлених строків виплати доходів, які не мають разового характеру, затримка їх виплати на один і більше календарних місяців та зростання споживчих цін у період такої затримки.

Вважає, що у випадку нарахування доходів на підставі судового рішення право на компенсацію виникає у зв`язку з несвоєчасним виконанням такого рішення, а визначальними обставинами для її виплати є дати нарахування та фактичної виплати відповідних сум.

Стверджує, що право позивача на отримання спірної компенсації може виникнути лише після набрання законної сили судовим рішенням та за умови несвоєчасної виплати присуджених ним сум. З цих підстав просить відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача надав суду відповідь на відзив, у якій більш детально конкретизує доводи та обґрунтування, зазначені у позовній заяві, а також наводить свої аргументи на спростування тверджень відзиву відповідача.

Будь-яких клопотань від учасників справи не надходило.

21.07.2026 ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження), витребувано у відповідача докази по справі.

Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач проходить службу у Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.02.2026 у справі №340/917/25 визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 19 грудня 2016 року до 28 лютого 2018 року із застосуванням січня 2008 року, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця). Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 19 грудня 2016 року до 28 лютого 2018 року із застосуванням січня 2008 року, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 р. №44.

Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 за період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року грошового забезпечення та грошової допомоги для оздоровлення без застосування належної розрахункової величини для визначення посадового окладу та окладу за спеціальним званням – прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України провести перерахунок та виплату, з урахуванням раніше виплачених сум, ОСОБА_1 грошового забезпечення та грошової допомоги для оздоровлення за період з 29 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року, виходячи із розміру посадового окладу та окладу за спеціальним званням, обчислених із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” на 01 січня 2020 року – 2102 гривні, за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року, виходячи із розміру посадового окладу та окладу за спеціальним званням, обчислених із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” на 01 січня 2021 року – 2270 гривень, за період з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року, виходячи із розміру посадового окладу та окладу за спеціальним званням, обчислених із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” на 01 січня 2022 року – 2481 гривні, за період з 01 січня 2023 року по 19 травня 2023 року, виходячи із розміру посадового окладу та окладу за спеціальним званням, обчислених із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік” на 01 січня 2023 р. – 2684 гривні.

31.03.2026 та 12.06.2026 на виконання вказаного рішення відповідачем нараховано та виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення у сумі 52796,90 грн (з урахуванням комісії банку фактично зараховано 52746,90 грн) та донараховану суму грошового забезпечення у розмірі 257930,08 грн (з урахуванням комісії банку фактично зараховано 257880,08 грн), що підтверджується відомостями по картці/рахунку, а також платіжними інструкціями №927 від 30.03.2026 та №1897 від 12.06.2026 (а.с. 10, 13, 17, 34).

Отже, відповідач допустив несвоєчасну виплату індексації грошового забезпечення за період з 19.12.2016 по 28.02.2018 та грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 19.05.2023.

Під час виплати заборгованості з грошового забезпечення відповідачем не нараховано та не виплачено ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми грошового забезпечення за весь час затримки виплати.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" №2232-XII від 25.03.92 (далі - Закон №2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Військова служба є особливим видом публічної служби, тому її проходження передбачає особливе регулювання праці військовослужбовців, а саме межі реалізації ними своїх трудових прав у зв`язку з специфікою їх правового статусу, відносини щодо звільнення та проходження військової служби врегульовані як загальним законодавством України про працю, так і спеціальним законодавством. При цьому, пріоритетними є норми спеціального законодавства, а норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо спеціальними нормами не врегульовано спірних відносин, та коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі.

Правові та соціальні гарантії військовослужбовців, зокрема щодо забезпечення їх належним грошовим забезпеченням, визначені Законом України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі – Закон №2011-XII).

Відповідно до частини першої статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом №2050-III та Порядком №159.

Відповідно до статей 1, 2 Закону №2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Згідно із статтею 3 Закону №2050-III сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (ст. 4 Закону № 2050-III).

Пунктами 2, 3 Порядку №159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001.

Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру:

- пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством);

- соціальні виплати (допомога сім`ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо);

- стипендії;

- заробітна плата (грошове забезпечення);

- сума індексації грошових доходів громадян;

- суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

- суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Згідно з пунктом 4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону № 2050-III та Порядком №159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі індексації грошового забезпечення). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер.

Дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, пенсії).

Виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Так, у випадку бездіяльності власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати громадянину індексації заробітної плати, така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов`язання власника або уповноваженого ним органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів.

Подібна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 04.04.2018 у справі №822/1110/16, від 20.12.2019 у справі №822/1731/16, від 13.03.2020 у справі №803/1565/17, від 29.03.2023 у справі №120/9475/21-а.

З матеріалів справи встановлено, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.02.2026 у справі №340/917/25 зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 19.12.2016 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як базового місяця та здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення і грошової допомоги для оздоровлення за період з 29.01.2020 по 19.05.2023.

На виконання цього рішення суду відповідачем 31.03.2026 нараховано та виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення в сумі 52796,90 грн та 12.06.2026 донараховану суму грошового забезпечення 257930,08 грн.

З наданого відповідачем розрахунку, складеного на виконання зазначеного судового рішення, убачається, що при здійсненні перерахунку окремо визначено складові грошового забезпечення за відповідні місяці, суми проведених раніше виплат та суми, що підлягали доплаті. Водночас компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати таких сум відповідачем не нараховано.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.05.2026 у справі № 280/8933/24 дійшла висновку, що особа має право на компенсацію втрати частини доходів, визначену Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", за сукупності таких умов:

1) строки виплати доходів порушено щонайменше на один місяць

2) такий дохід повинен мати систематичний, а не разовий характер;

3) дохід, про компенсацію втрати частини якого просить особа, має бути нею фактично отриманий.

З тексту вказаної постанови також слідує, що норми Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" пов`язують можливість компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, з одержанням таких доходів на території України і з тим, що вони не мають разового характеру.

Розвиваючи зазначений правовий підхід, Верховний Суд у постанові від 05.08.2026 у справі №120/4140/25 зазначив, що при вирішенні питання про компенсацію втрати частини доходів необхідно насамперед встановити правову природу відповідних виплат, зокрема з`ясувати, чи мають вони систематичний або разовий характер.

У зазначеній справі Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог щодо компенсації втрати частини доходів на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки до дня її фактичної виплати, скасувавши в цій частині рішення судів попередніх інстанцій.

Натомість щодо грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні Верховний Суд зазначив, що такі виплати не є періодичними щомісячними виплатами та за своєю правовою природою належать до одноразових додаткових видів грошового забезпечення, а тому дія Закону №2050-III на них не поширюється.

Таким чином, для вирішення даного спору визначальним є не загальний розмір грошового забезпечення позивача за період проходження військової служби та не загальна сума перерахунку, проведеного на виконання рішення суду, а виключно ті суми щомісячних складових грошового забезпечення, які були додатково нараховані та виплачені відповідачем на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.02.2026 у справі №340/917/25 із порушенням строків їх виплати.

Саме до таких донарахованих на виконання судового рішення щомісячних виплат, які за своєю правовою природою є доходом, що не має разового характеру, підлягає застосуванню механізм компенсації, передбачений Законом № 2050-III.

За таких обставин суд доходить висновку, що відповідач, виплативши на виконання рішення суду донараховані суми щомісячного грошового забезпечення з індексацією, однак не нарахувавши та не виплативши компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати саме цих щомісячних сум, допустив протиправну бездіяльність.

Водночас до складу сум, перерахованих на виконання зазначеного вище рішення суду, входить також допомога на оздоровлення за 2020-2022 роки. Оскільки положення Закону № 2050-III поширюються лише на доходи, які не мають разового характеру суми такої одноразової виплати, донараховані та виплачені на виконання рішення суду, не підлягають включенню до бази її обчислення, а тому позовні вимоги у цій частині до задоволення не підлягають.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що право позивача на компенсацію може виникнути виключно внаслідок несвоєчасного виконання судового рішення, адже таке обумовлене фактом несвоєчасної виплати належного йому доходу, а не ухваленням судового рішення про його стягнення.

При цьому нарахування та виплата відповідних сум на виконання судового рішення не змінюють правової природи доходу та не свідчать про те, що обов`язок його виплати виник виключно з моменту набрання таким рішенням законної сили.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі — КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідач як суб`єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б підтверджували правомірність своєї бездіяльності у спірних правовідносинах не надав, натомість доводи позивача відповідають обставинам справи та ґрунтуються на нормах матеріального закону.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає, що порушені права позивача підлягають захисту шляхом часткового задоволення позову.

Щодо судового збору, то згідно з пунктом 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від його сплати, а відтак розподіл на підставі статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 при виплаті 31.03.2026 та 12.06.2026 заборгованості на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.02.2026 у справі №340/917/25 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 19.12.2016 по 28.02.2018 та щомісячних складових грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 19.05.2023.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 19.12.2016 по 28.02.2018, виплаченої 31.03.2026 на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.02.2026 у справі №340/917/25, за весь період затримки її виплати відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати щомісячних складових грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 19.05.2023, донарахованих та виплачених 12.06.2026 на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.02.2026 у справі №340/917/25, за весь період затримки виплати відповідних сум доходу за кожний місяць відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 22 жовтня 2026 року.

Повне найменування учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ).

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК