Рішення від 20 жовтня 2026 р. у справі №340/3143/26 — Кіровоградський окружний адміністративний суд

Суд: Кіровоградський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військової служби

Дата: 20 жовтня 2026 р.

Справа: №340/3143/26

Суддя: О.В. КРАВЧУК

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/3143/26

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук О.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 )

до військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ – НОМЕР_3 ; адреса: АДРЕСА_2 )

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Позивачка звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, у якому просить суд:

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця), – січня 2008 року та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця), – січня 2008 року та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_2 . Однак, на думку позивачки, відповідач не в повному розмірі нарахував та виплатив їй індексацію грошового забезпечення.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 травня 2026 року відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду роз`єднано позовні вимоги та виділено частину з них в окреме провадження.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому позовних вимог не визнав. Зазначив, що позивачці нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення в повному обсязі, а вимогу щодо визначення базовим місяцем січня 2008 року вважає необґрунтованою.

Позивачка подала до суду відповідь на відзив, у якій спростувала доводи відповідача та підтримала раніше заявлені позовні вимоги.

Розглянувши в порядку письмового провадження подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 з 13.10.2009 року по 31.07.2023 року проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_2 .

Вважаючи, що відповідач не в повному обсязі провів з нею розрахунок, а саме не виплатив належної індексації грошового забезпечення, позивачка звернулася з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 1-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів.

Згідно зі статтею 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

Грошове забезпечення військовослужбовців врегульовано статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі – Закон № 1282-XII).

Частиною першою статті 2 Закону № 1282-XII передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).

Згідно зі статтею 4 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсоток (з 01.01.2016 року – 103 відсотки).

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (стаття 6 Закону № 1282-XII).

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі – Порядок № 1078; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Вказаний Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Згідно з пунктом 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотки.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Пунктом 2 Порядку № 1078 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Отже, важливим елементом алгоритму нарахування індексації є так званий базовий місяць, від якого починає обчислюватися зростання індексу споживчих цін, оскільки нарахування індексації розпочинається після досягнення цим індексом певного значення у відсотках (так званого порогу), визначеного законом.

Як зазначено вище, пункт 5 Порядку № 1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013, що діє з 01.12.2015 року, пов`язує початок обчислення зростання індексу споживчих цін з місяцем, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) за посадою.

Суд констатує, що будь-якої дискреції у визначенні початку обчислення зростання індексу споживчих цін зазначена норма Порядку № 1078 не передбачає.

Крім цього, відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 28.04.2016 року № 201/10/137-16, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації починаючи з грудня 2015 року здійснюється не індивідуально для кожного працівника залежно від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.

Отже, єдиною підставою для визначення початку обчислення зростання індексу споживчих цін, тобто для визначення «базового» місяця для обчислення індексації грошового забезпечення, є підвищення тарифних ставок (окладів) за посадою.

Судом встановлено, що розмір посадового окладу за посадою позивачки як військовослужбовця в період з 01.01.2016 року до 28.02.2018 року був визначений постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців. Постанова № 1294 набрала чинності 01.01.2008 року.

Наступне підвищення окладів військовослужбовців відбулося лише 01.03.2018 року з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Таким чином, саме січень 2008 року слід вважати «базовим» місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення військовослужбовців за період з 01.12.2015 року до 28.02.2018 року, оскільки саме в цей місяць востаннє підвищувалися посадові оклади військовослужбовців в Україні у вказаний період, а починаючи з 01.03.2018 року таким місяцем є березень 2018 року.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом подібних повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може». У такому випадку дійсно суд не може зобов`язати суб`єкта владних повноважень обрати один із правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.

Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний і законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку (див., зокрема, постанови Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі № 802/412/17-а, від 11 квітня 2018 року у справі № 806/2208/17).

З наведеного випливає висновок, що у спірному періоді (з 1 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року) повноваження державних органів щодо визначення «місяця підвищення тарифних ставок (окладів)» для цілей застосування Порядку № 1078 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року № 1013) не були дискреційними, оскільки нормами цього Порядку встановлено лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки відповідної установи – проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величиною індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого в розмірі 103 відсотки, починаючи з місяця останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник. Для військовослужбовців у спірному періоді таким місяцем був січень 2008 року, а починаючи з 01.03.2018 року таким «базовим» місяцем є березень 2018 року.

Аналогічні правові висновки Верховного Суду щодо застосування положень Порядку № 1078 у подібних правовідносинах викладені у постановах від 10 вересня 2020 року у справі № 200/9297/19-а, від 5 лютого 2020 року у справі № 825/565/17, від 26 січня 2022 року у справі № 400/1118/21, від 29.03.2023 року у справі № 120/9475/21-а.

Суд не приймає доводів відповідача про те, що ним нараховано та виплачено позивачці індексацію грошового забезпечення в повному обсязі відповідно до вимог чинного законодавства, оскільки відповідач не надав жодного доказу на підтвердження таких виплат, як і розрахунків нарахованої та виплаченої позивачці індексації із зазначенням місяців, які застосовано для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базових місяців).

Щодо вимоги позивачки про компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44 (далі – Порядок № 44), суд зазначає таке.

Пунктом 168.5 статті 168 Податкового кодексу України передбачено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» членами сім`ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Пунктом 3 Порядку № 44 передбачено, що виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби, що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Згідно з пунктом 4 Порядку № 44 виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 44 грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача та зобов`язання його нарахувати й виплатити позивачці індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням для обчислення індексації місяця підвищення тарифної ставки (окладу) – січня 2008 року та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати, які підлягали б розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у справі відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ – НОМЕР_3 ; адреса: АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця), – січня 2008 року та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця), – січня 2008 року та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтями 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.В. КРАВЧУК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua