Рішення від 20 жовтня 2026 р. у справі №320/39232/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2026 року № 320/39232/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Діски А.Б., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Києві адміністративну справу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про відкриття виконавчого провадження № 69702253 від 22.08.2022.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження від 30.09.2021 № 66976988 з примусового виконання виконавчого листа по справі № 761/2940/21, виданого 28.09.2021 Шевченківським районним судом міста Києва, винесено постанову від 30.09.2021 у ВП № 66976988 про стягнення виконавчого збору у розмірі 24 000,00 грн, строк пред`явлення до виконання якої становить три місяці. Виконавче провадження № 66976988 було завершене, водночас відповідачем з пропуском строку пред`явлення виконавчого листа до виконання 22.08.2022 відкрито виконавче провадження № 69702253 про стягнення з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь відповідача виконавчого збору у розмірі 24 000,00 грн.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просить в задоволені позову відмовити повністю та зазначив, що постанова про стягнення виконавчого збору у ВП № 66976988 з моменту її винесення (тобто з 30.09.2021) постійно перебувала на виконанні, а тому строк на її пред`явлення до виконання обраховується починаючи із 22.08.2022, тобто з моменту завершення виконавчого провадження № 66976988. Таким чином, державним виконавцем не було порушено строку пред`явлення постанови про стягнення виконавчого збору до виконання.

У відповіді на відзив представник позивача просив задовольнити позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві.

Ухвалою суду замінено назву відповідача по справі.

Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 25.05.2021 у справі № 761/2940/21 позовну заяву ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання рішення незаконним; зобов`язання вчинити дії – задоволено, визнано незаконним рішення Фонду про не надання інформації на адвокатський запит адвоката Осики С.В. від 04.03.2020 № 3941 та зобов`язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб надати інформацію на адвокатський запит адвоката Осики С.В. від 04.03.2020 № 3941.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 20.01.2022 у справі № 761/2940/21, відмовлено у прийнятті та повернуто апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладу фізичних осіб на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25.05.2021.

30.09.2021 державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 66976988, з примусового виконання виконавчого листа по справі № 761/2940/21, виданого 28.09.2021 Шевченківським районним судом м. Києва, яким зобов`язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб надати інформацію на адвокатський запит адвоката Осики С.В. від 04.03.2020 № 3941.

Одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, державним виконавцем Шевченківського ВДВС у м. Києві винесено постанову про стягнення виконавчого збору у ВП № 66976988 від 30.09.2021, відповідно до якої з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб стягнуто на користь Шевченківського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) виконавчий збір у розмірі 24 000,00 грн.

22.08.2022 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 66976988 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».

В той же день, постановою державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 22.08.2022 відкрито виконавче провадження № 69702253 про примусове виконання постанови № 66976988, виданої 30.09.2021 Шевченківським ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) про стягнення виконавчого збору у розмірі 24 000,00 грн. Постанова набрала законної сили – 30.09.2021.

Не погоджуючись з правомірністю прийнятої відповідачем зазначеної постанови, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини у сфері примусового виконання судових рішень регулюються Законом України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі – Закон № 1404-VIII).

Згідно зі статтею 1 Закону № 1404-VIIІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі – рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із статтею 2 Закону № 1404-VIII виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 3 Закону № 1404-VІІІ відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору.

За змістом частини першої статті 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до частини п`ятої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України (частина перша статті 27 Закону № 1404-VIII).

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) (частина четверта статті 27 Закону № 1404-VIII).

Частиною шостою статті 27 Закону № 1404-VIII визначено, що у разі наступних пред`явлень державному виконавцю до виконання виконавчого документа виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання.

Відповідно до частин першої-другої статті 11 Закону № 1404-VIII строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію.

Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 12 Закону № 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

За приписами частини другої статті 12 Закону № 1404-VIII строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення (частина четверта статті 12 Закону № 1404-VIII).

За змістом частини третьої статті 40 Закону № 1404-VIII у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що виконавчий документ може бути пред`явлений до примусового виконання у чітко визначений статтею 12 Закону № 1404-VIII строк.

З матеріалів справи встановлено, що доводи позивача зводяться до того, що відповідачем протиправно відкрито виконавче провадження на підставі постанови від 30.09.2021№ 66976988, оскільки пропущений трьохмісячний строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, з приводу чого суд зазначає таке.

У розумінні положень Закону № 1404-VIII постанова про стягнення виконавчого збору є різновидом виконавчого документу, примусове виконання якого здійснюється з певними особливостями, обумовленими правовою природою виконавчого збору як плати за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби.

Як вбачається судом з матеріалів справи постановою від 30.09.2021 було відкрито виконавче провадження № 66976988 з примусового виконання виконавчого листа по справі № 761/2940/21, виданого 28.09.2021 Шевченківським районним судом м. Києва, яким зобов`язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб надати інформацію на адвокатський запит адвоката Осики С.В. від 04.03.2020 № 3941.

Державним виконавцем було винесено постанову від 30.09.2021 ВП № 66976988 про стягнення з боржника - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, виконавчого збору в сумі 24 000,00 грн.

Наведене свідчить, що постанова про стягнення виконавчого збору приймалася одночасно з початком примусового виконання судового рішення.

Суд зауважує, що матеріали справи не містять доказів оскарження постанови про стягнення виконавчого збору.

В подальшому постановою державного виконавця від 22.08.2022 ВП № 66976988 закінчено виконавче провадження відповідно до пункту 9 статті 39 Закону № 1404-VIII у зв`язку з фактичним виконанням рішення боржником.

Також постановою державного виконавця від 22.08.2022 ВП № 69702253 відкрито виконавче провадження з примусового виконання постанови № 66976988, виданої 30.09.2021 Шевченківським ВДВС про стягнення виконавчого збору у розмірі 24 000,00 грн з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що постанова про стягнення виконавчого збору приймалася одночасно з початком примусового виконання рішення і виконувалася за рахунок стягнутих із боржника грошових сум одночасно із задоволенням вимог стягувача в межах основного виконавчого провадження (№ 66976988), а тому постанова про стягнення виконавчого збору є такою, що автоматично пред`явлена до виконання з дати її прийняття.

Судом також враховуються висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 27.05.2021 у справі № 640/18626/20, відповідно до яких, враховуючи, що постанова про стягнення виконавчого збору приймалася одночасно з початком примусового виконання рішення і виконувалася за рахунок стягнутих із боржника грошових сум одночасно із задоволенням вимог стягувача в межах основного виконавчого провадження, постанова про стягнення виконавчого збору є такою, що автоматично пред`явлена до виконання з дати її прийняття.

Отже, строк її пред`явлення до виконання був перерваний, у зв`язку з чим його початок після переривання у спірних правовідносинах необхідно обчислювати з моменту завершення виконавчого провадження у межах якого вона виконувалася.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 12.08.2020 у справі № 320/6360/18, від 26.08.2020 у справі № 360/4369/19, від 29.05.2020 у справі № 826/7708/17, від 17.03.2026 у справі № 580/2152/24.

Таким чином, оскільки постанова про стягнення виконавчого збору від 30.09.2021 № 66976988 перебувала на виконанні в межах виконавчого провадження № 66976988, відповідно строк пред`явлення виконавчого документа до виконання слід обраховувати з моменту закінчення означеного виконавчого провадження, а саме, з моменту винесення постанови про закінчення виконавчого провадження – 22.08.2022.

Отже станом на час відкриття виконавчого провадження № 69702253 тримісячний строк пред`явлення до виконання спірної постанови від 22.08.2022 про стягнення виконавчого збору від 30.09.2021 № 66976988 не закінчився, що свідчить про правомірність прийняття державним виконавцем такої постанови.

Суд також врахує висновки Верховного Суду в постанові від 16.12.2021 у справі №640/8132/20 відповідно до яких, якщо виконавче провадження закінчено й ухвалена в ньому постанова щодо стягнення з боржника штрафу є чинною в порядку, визначеному законодавством, не визнана протиправною та не скасована, законодавство не передбачає іншої поведінки виконавця, окрім як відкриття нового виконавчого провадження з виконання такої постанови.

Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.

З урахуванням досліджених судом фактичних даних в контексті конкретних обставин цієї справи, суд дійшов висновку, що постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 22.08.2022 № 69702253, є законною, обґрунтованою та такою, що прийнята в межах повноважень та у спосіб визначений Конституцією та законами України, у відповідності до приписів частини другої статті 2 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За наведеного вище, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до вимог статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат у суду відсутні, оскільки у задоволенні позову відмовлено.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови – відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Діска А.Б.