Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №300/7459/24 — Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2026 р. справа № 300/7459/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Скільського І.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Виконувача обов`язків керівника Окружної прокуратури в інтересах держави в особі Івано-Франківської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Виконувач обов`язків керівника Окружної прокуратури міста Івано-Франківська в інтересах держави в особі Івано-Франківської районної державної адміністрації (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_3 (далі – відповідач) в якому просив суд зобов`язати ОСОБА_3 укласти з Івано-Франківською районною державною адміністрацією охоронний договір на адміністративну будівлю площею 164,1 кв. м. - об`єкт культурної спадщини місцевого значення «Житловий будинок (мур)» (охоронний номер 1158), розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що Окружною прокуратурою міста Івано-Франківська при виконанні повноважень, визначених ст.131-1 Конституції України та ст.23 Закону України "Про прокуратуру", встановлено факт порушення інтересів держави у сфері дотримання законодавства про охорону культурної спадщини. В АДРЕСА_1 знаходиться житловий будинок, який є пам`яткою архітектури місцевого значення та перебуває на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (після смерті ОСОБА_3 ), водночас охоронний договір на вищевказаний об`єкт по теперішній час ними не укладено. Пам`ятка архітектури місцевого значення залишається без захисту та укладеного охоронного договору, а дієві та вкрай необхідні заходи щодо утримання та приведення її до належного стану власником не вживаються, що може призвести до знищення її індивідуальності та автентичності, як основних елементів об`єкта культурної спадщини. Утримання пам`ятки архітектури місцевого значення має здійснюватися у належному стані та використовуватися відповідно до визначених або встановлених режимів, у спосіб, що потребує як найменших змін і доповнень пам`ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо. Досягнення вищевказаного можливо лише шляхом укладення охоронного договору із власником об`єкта нерухомості. Позивач звернув увагу на те, що обов`язок укладення охоронного договору покладається саме на власника пам`ятки, а не на орган охорони культурної спадщини і саме від власника повинна виходити ініціатива укладення охоронного договору. Таким чином, відповідач був зобов`язаний протягом місяця з моменту отримання нерухомого майна у власність, укласти охоронний договір з органом охорони культурної спадщини, що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача щодо не укладання з Івано-Франківською районною державною адміністрацією охоронного договору на цей об`єкт. З огляду на невжиття дієвих заходів Івано-Франківською районною державною адміністрацією щодо зобов`язання відповідачів вчинити дії щодо укладення охоронного договору, позивач в інтересах держави в особі Івано-Франківської районної державної адміністрації звернувся з цим позовом до суду з метою зобов`язання відповідачів усунути порушення законодавства та забезпечення збереження об`єкта культурної спадщини місцевого значення.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.10.2024 відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою суду від 07.01.2026 заяву представника позивача про заміну відповідача в адміністративній справі №300/7459/24 його правонаступником задоволено. Замінено відповідача у справі ОСОБА_3 на його правонаступників - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відповідачі отримали копію ухвали суду про відкриття провадження в даній адміністративній справі, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштових відправлень. Заяв чи клопотань відповідачі суду не подали, правом на подання відзиву на позов, у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, не скористалися. Також, відповідачами не повідомлено суд про поважність причин ненадання такого відзиву.

Згідно з частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, дослідивши і оцінивши докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Відповідно до Розпорядження представника президента в Івано-Франківській області 23.03.94 №77 “Про доповнення до переліку пам`яток містобудування та архітектури місцевого значення” - “Житловий будинок (мур.)” за адресою: вул. Шевченка, 12 у м. Івано-Франківськ є пам`яткою архітектури місцевого значення (а.с.28-29).

Згідно з наказом Міністерства культури та інформаційної політики України № 202 від 15.03.2024 "Про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України" (міститься за посиланням https://report.if.ua/wp content/uploads/2024/03/nakaz-lylyk.pdf) до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення занесено об`єкти культурної спадщини у Івано-Франківській області відповідно до додатка "Перелік об`єктів культурної спадщини, які заносяться до Державного реєстру нерухомих пам`яток України в Івано-Франківській області за категорією місцевого значення".

Так, під номером 481 в Перелік внесено об`єкт житловий будинок 1898 року, по вул. Шевченка, 12 як пам`ятку архітектури, яку взято під охорону на підставі Розпорядження представника президента в Івано-Франківській області 23.03.94 №77 (а.с. 30-33).

Охоронний номер об`єкту згідно з Переліком об`єктів культурної спадщини, які заносяться до Державного реєстру нерухомих пам`яток України в Івано-Франківській області за категорією місцевого значення - 2229-ІФ.

Згідно договору купівлі - продажу адміністративних будівель від 08.11.2022 продавець ПАТ «ПРАЙД-ІНВЕСТ» передав у власність покупця ОСОБА_3 адміністративні будівлі в АДРЕСА_1 , а саме: літера А, площею 164,1 кв.м, літера Б, площею 32,5 кв. м.

Відповідно до п. 3.2. цього договору покупець ( ОСОБА_3 ) повідомлений про те, що адміністративну будівлю літера А, площею 164,1 кв.м включено до Державного реєстру нерухомих пам?яток України (пам?ятки містобудування і архітектури місцевого значення), назва пам?ятки «Житловий будинок (мур)» 1898 р., охоронний номер 1158. На момент укладання цього договору Продавцем охоронний договір не укладений.

Згідно з п. 3.8 Договору покупець повідомляє, що згідно з Довідкою з містобудівного кадастру від 21.10.2022 № 35779 адміністративна будівля літера Б, площею 35,2 кв. м. не відноситься до нерухомих пам?яток України (пам?ятки містобудування і архітектури місцевого значення) та не має значення пам?ятки архітектури місцевого значення.

В подальшому ОСОБА_3 здійснено поділ об?єкта. У відповідності до висновку про технічну можливість поділу адміністративних будівель по АДРЕСА_1 в результаті поділу до адміністративних будівель по АДРЕСА_1 належить адміністративна будівля літ. А площею 164,1 кв. м, та до адміністративних будівель по АДРЕСА_2 - адміністративна будівля літ. Б площею 35,2 кв.м.

Відтак, адміністративна будівля літ. А площею 164,1 кв. м, яка знаходиться по АДРЕСА_1 є пам`яткою архітектури місцевого значення.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, на будівлю за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано право власності за ОСОБА_3 .

Як встановлено з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, будівля за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування перебуває на праві спільної часткової власності (у рівних частках по 1/2) ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (а.с.157-158).

Окружною прокуратурою міста Івано-Франківська встановлено факт триваючого порушення вимог чинного законодавства України в сфері охорони об`єктів культурної спадщини.

Так, ОСОБА_3 набуто право власності на об`єкт культурної спадщини 08.11.2022 (на підставі договору купівлі-продажу) та, надалі, спадкоємцями 15.04.2025 та 23.04.2025, відповідно, водночас охоронний договір на вищевказаний об`єкт по теперішній час не укладено.

Розпорядженням голови Івано-Франківської ОДА від 06.04.2023 № 127 "Про делегування повноважень щодо укладення охоронних договорів" районним державним (військовим) адміністраціям Івано-Франківської області, серед яких і Івано-Франківській, делеговано повноваження у сфері культурної спадщини, а саме укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, які знаходяться під охороною держави, в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці (а.с.59-60).

За інформацією Івано-Франківської обласної державної адміністрації та Івано-Франківської районної військової адміністрації охоронний договір на вищевказаний об`єкт між відповідними органами та власником об`єкту не укладався, звернення щодо його укладення до адміністрацій не надходили (а.с.93-114).

Івано-Франківською районною військовою адміністрацією на адресу ОСОБА_3 скеровані повідомлення про необхідність укладення охоронних договорів, котрі відповідачем залишилися без реагування (а.с.115-122).

На думку позивача, зазначене свідчить про бездіяльність відповідачів щодо встановлення правового статусу вказаного об`єкта культурної спадщини місцевого значення та забезпечення дотримання режиму його використання та збереження, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом .

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини четвертої та п`ятої статті 55 Конституції України культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.

Законом України від 20.09.2006 №165-V “Про ратифікацію Конвенції про охорону архітектурної спадщини Європи”, який набрав чинності 23.10.2006, ратифіковано Конвенцію про охорону архітектурної спадщини Європи від 03.10.1985 (далі – Конвенція).

Статтею 1 Конвенції визначено, що пам`ятки, під якими розуміються усі будівлі та споруди, що мають непересічне історичне, археологічне, мистецьке, наукове, соціальне або технічне значення, включаючи усі особливості їхнього технічного виконання та оздоблення для цілей даної Конвенції є складовою частиною виразу “архітектурна спадщина”.

Згідно з частинами першою та другою статті 3 Конвенції, на кожну Сторону Конвенції покладено обов`язок вживати правових заходів для охорони архітектурної спадщини та за допомогою таких заходів і діючих в кожній державі або кожному регіоні процедур, забезпечити охорону пам`яток, архітектурних ансамблів та визначних місць.?

Статтею 9 Конвенції визначено, що на Сторони покладено обов`язок забезпечити, щоб відповідний компетентний орган належним чином реагував на порушення законодавства про охорону архітектурної спадщини.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь, регулює Закону України “Про охорону культурної спадщини” від 08.06.2000 № 1805-III (далі Закон № 1805-III).

Згідно вказаного Закону охорона об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про охорону культурної спадщини”:

культурна спадщина - сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об`єктів культурної спадщини;

об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;

нерухомий об`єкт культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який не може бути перенесений на інше місце без втрати його цінності з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду та збереження своєї автентичності;

пам`ятка культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України;

охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини.

Частиною першою статті 6 Закону України “Про охорону культурної спадщини” визначено, що до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить: здійснення контролю за виконанням цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини; укладення охоронних договорів на пам`ятки.

Так, спеціально уповноваженим державною органом на здійснення контролю за виконанням Закону України “Про охорону культурної спадщини” та інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини в Івано-Франківській області є Івано-Франківська РДА.

Суб`єкти права власності на пам`ятки визначені статтею 17 Закону України “Про охорону культурної спадщини”.

Так, пам`ятка, крім пам`ятки археології, може перебувати у державній, комунальній або приватній власності. Суб`єкти права власності на пам`ятку визначаються згідно із законом.

Судом встановлено, що Розпорядженням представника президента в Івано-Франківській області 23.03.94 №77 доповнено перелік пам`яток містобудування та архітектури місцевого значення. Зокрема, до переліку пам`яток місцевого значення включено “Житловий будинок (мур.)” за адресою: вул. Шевченка, 12 у м. Івано-Франківськ (охоронний номер 1158), що перебуває на праві спільної часткової власності (у рівних частках по 1/2) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 25-33,157-158).

Відповідно до частини першої-третьої статті 23 Закону України “Про охорону культурної спадщини” усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.

При передачі пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини у володіння, користування чи управління іншій особі істотною умовою договору про таку передачу є забезпечення особою, якій передається пам`ятка, щойно виявлений об`єкт культурної спадщини чи її (його) частина, збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини відповідно до вимог цього Закону та умов охоронного договору, укладеного власником або уповноваженим ним органом (особою) з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною першою статті 24 Закону України “Про охорону культурної спадщини” власник або уповноважений ним орган, користувач зобов`язані утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору.

Згідно з частиною першою статті 27 цього ж Закону, у разі, коли пам`ятці загрожує небезпека пошкодження, руйнування чи знищення, власник або уповноважений ним орган (особа) зобов`язаний привести цю пам`ятку до належного стану (змінити вид або спосіб її використання, провести роботи з її консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту та пристосування).

Так, Порядок укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768 (далі – Порядок).

Відповідно до пункту 1 Порядку охоронний договір встановлює режим використання пам`ятки культурної спадщини чи її частини, у тому числі території, на якій вона розташована.

Згідно з пунктом 2 Порядку власник пам`ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов`язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам`ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Пунктом 5 Порядку визначено, що в охоронному договорі, складеному за зразком згідно з додатком, зазначаються особливості режиму використання пам`ятки, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам`ятоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.

Відповідно до пункту 6 Порядку до охоронного договору додаються:

1) акт технічного стану пам`ятки (форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини) на момент укладення охоронного договору. Для ансамблів (комплексів) складається окремий акт на кожний їх об`єкт. Акт технічного стану поновлюється не рідше ніж раз на 5 років. Якщо стан пам`ятки значно змінився (після проведення ремонтних, реставраційних та інших робіт чи внаслідок дії чинників, що призвели до руйнування або пошкодження), - у п`ятиденний термін після його зміни;

2) опис культурних цінностей і предметів, які належать до пам`ятки, знаходяться на її території чи пов`язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання;

3) план поверхів пам`яток-будівель і споруд (у масштабі 1:100);

4) план інженерних комунікацій та зовнішніх мереж (за наявності);

5) генеральний план земельної ділянки, на якій розташована пам`ятка (у масштабі 1:50, 1:100, 1:500, 1:1000 або 1:2000);

6) паспорт пам`ятки.

Таким чином пунктом 2 Порядку покладено на власника пам`ятки культурної спадщини обов`язок не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам`ятки у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Системний аналіз наведених норм дає суду підстави для висновку, що укладення охоронного договору є прямим, безумовним та абсолютним обов`язком власника пам`ятки культурної спадщини чи її частини.

Саме на власника такого майна покладається обов`язок проявити ініціативу щодо збору необхідного і вичерпного пакета документів, передбаченого законодавством, та подати його до уповноваженого органу охорони культурної спадщини у чітко визначений законом місячний строк.

Пасивна поведінка власника, ігнорування свого обов`язку або подання неповного пакета документів унеможливлює укладення договору, нівелює гарантії збереження історичної пам`ятки та становить триваюче правопорушення у сфері охорони культурної спадщини.

Суд зазначає, що з моменту набуття права власності на об`єкт культурної спадщини, відповідачі зобов`язані були укласти охоронний договір, а саме протягом місяця з моменту отримання об`єкта у власність. Однак, відповідачами не укладено охоронного договору щодо зазначеної пам`ятки архітектури місцевого значення.

Оскільки відсутність укладеного охоронного договору фактично позбавляє пам`ятку архітектури місцевого значення - “Житловий будинок (мур.)” (охоронний номер 1158 (2229-ІФ)) розташований за адресою: вул. Шевченка, 12 у м. Івано-Франківськ, передбачених законодавством гарантій її захисту, а відповідачі тривалий час ухиляються від його укладення, то наявні підстави для зобов`язання відповідачів укласти такий договір в судовому порядку.

Станом на день ухвалення цього судового рішення відповідачі не надали суду жодних належних та допустимих доказів фактичного укладення охоронного договору з Івано-Франківською районною державною адміністрацією.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Враховуючи зміст частини другу статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про те, що понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору не відшкодовуються. Доказів понесення інших витрат суду не подано.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов`язати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) укласти з Івано-Франківською районною державною адміністрацією (код ЄДРПОУ 44000350, вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ) охоронний договір на 1/2 частки адміністративного будинку площею 164,1 кв.м - об`єкт культурної спадщини місцевого значення “Житловий будинок (мур.)” (охоронний номер 1158 (2229-ІФ)) розташований за адресою: вул. Шевченка, 12 у м. Івано-Франківськ.

Зобов`язати ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 ) укласти з Івано-Франківською районною державною адміністрацією (код ЄДРПОУ 44000350, вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ) охоронний договір на 1/2 частки адміністративного будинку площею 164,1 кв.м - об`єкт культурної спадщини місцевого значення “Житловий будинок (мур.)” (охоронний номер 1158 (2229-ІФ)) розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя /підпис/ Скільський І.І.