Рішення від 20 жовтня 2026 р. у справі №300/2740/26 — Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2026 р. справа № 300/2740/26

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Гомельчука С.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міжвідомчої комісії Міністерства у справах ветеранів України, Комісії військової частини НОМЕР_1 , за участю третьої особи Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправним рішення та зобов`язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Міжвідомчої комісії Міністерства у справах ветеранів України (відповідач-1), Комісії військової частини НОМЕР_1 (відповідач-2), за участю третьої особи Військової частини НОМЕР_2 (третя особа), в якому просить:

- визнати протиправним рішення комісії військової частини НОМЕР_1 з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій від 24.10.2025 №10/1/1 про відмову в наданні статусу учасника бойових дій ОСОБА_1 ;

- визнати протиправною бездіяльність щодо ненадання відповіді Міжвідомчою комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій Міністерства у справах ветеранів України на заяву від 20.08.2025 ОСОБА_1 про надання статусу учасника бойових дій та доданих до неї матеріалів;

- зобов`язати Міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій Міністерства у справах ветеранів України розглянути повторно матеріали ОСОБА_1 щодо надання статусу учасника бойових дій та надати статус учасника бойових дій.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскільки він виконував бойові завдання у складі Добровольчого формування Територіальної громади міста Києва « ІНФОРМАЦІЯ_1 » НОМЕР_3 Обр ТрО ЗСУ А7040, то він має право на отримання статусу учасника бойових дій відповідно до пункту 19 частини 1 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» як такий, що дійсно в період з 02.03.2022 по 04.04.2022 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в м. Києві (з 28.02.2022), н.п. Малі Стариці (з 02.03.2022 по 23.03.2022), н.п. Ірпінь (з 24.03.2022 по 01.04.2022), н.п. Гостомель (з 01.04.2022 по 04.04.2022). Однак комісією військової частини НОМЕР_1 прийнято рішення №10/1/1 від 24.10.2025, яким відмовлено ОСОБА_1 в наданні статусу учасника бойових дій. На думку позивача, вказане рішення є протиправним, оскільки у разі відсутності довідки, яка видається командиром добровольчого формування, в складі якого особа брала безпосередню участь у заходах, підставою для надання статусу учасника бойових дій зазначеним особам є документи, дані та інформація, вказана у аб.7, 8 ч.1 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Позивач зауважує, що у зв`язку із тим, що у нього відсутня довідка встановленого зразка, то він звернувся із заявою про надання йому статусу учасника бойових дій на підставі абз. 6 пункту 25 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.05.2026 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

На адресу суду 18.05.2026 від Військової частини НОМЕР_1 (відповідач-2) надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування відзиву зазначив, що до Комісії військової частини НОМЕР_1 з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій надійшла заява щодо надання статусу учасника бойових дій позивачу. Рішенням Комісії військової частини НОМЕР_1 з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій від 24.10.2025 № 10/І/2 (оформленим протоколом від 24.10.2025 № 10) позивачу було відмовлено в наданні статусу учасника бойових дій, у зв`язку з тим, що до заяви не було надано довідку за формою згідно з додатком 7 до Порядку, виданою командиром добровольчого формування, в складі якого особа брала безпосередню участь у Заходах та підтверджена підписом і печаткою командира військової частини, якому підпорядковується це добровольче формування, проте надана довідка, яка видана командиром ДФТГ м. Києва «Свобода» від 18.04.2022 № 22-03/063 не встановленої форми, без зазначення підстав та не підписана командиром військової частини, якій підпорядковувалось ДФТГ.

Представник відповідача звертає увагу, що з метою сприяння заявнику, перед прийняттям такого рішення, відповідачем-2 було підготовлено та направлено розпорядження до військової частини НОМЕР_2 від 26.09.2025 № 1433/2/1/13292 з вимогою витребувати від командира добровольчого формування територіальної громади м. Києва № 4 «Свобода» довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України згідно додатку 7 до Порядку Постанови КМУ від 20.08.2014 № 413 на ім`я ОСОБА_1 . На що було отримано лист з військової частини НОМЕР_2 від 30.09.2025 № 1661/3/21426, що добровольче формування територіальної громади м. Києва № 4 «Свобода» було утворено та перебувало у безпосередньому підпорядкуванні командира військової частини НОМЕР_2 . Наказом командира військової частини НОМЕР_4 від 04.11.2022 № 327 добровольче формування територіальної громади м. Києва № 4 «Свобода» було розформовано. У зв`язку з розформуванням немає можливості витребувати довідку та інші документи, які можуть підтвердити безпосередню участь особи у Заходах, та у журналі бойових дій військової частини НОМЕР_2 відсутні записи стосовно участі зазначеного добровольця у бойових діях. Бойові донесення про виконання ОСОБА_1 бойових завдань та інші документи, які б підтверджували його участь у бойових діях у військовій частині також відсутні. Тому у військової частині НОМЕР_2 відсутні правові підстави для видачі довідки про безпосередню участь вказаної особи у Заходах.

Крім того, відповідно до відповіді Військової частини НОМЕР_2 від 22.03.2025 № 1661/6265 на заяву позивача, встановлено, що бойові розпорядження № 120/ДСК від 28.03.2022 та № 172/ДСК від 02.04.2022, які зазначені як підстави в довідці, яка видана командиром ДФТГ м. Києва «Свобода» від 18.04.2022 № 22-03/063 Військовою частиною НОМЕР_2 ДФТГ «Свобода» не видавались. Стосовно заяв ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , підписи на яких засвідчені нотаріально, зазначається, що позивач виконував бойові завдання згідно зазначених вище бойових розпоряджень та брав участь у бойових діях у періоди з 02.03.2022 по 23.03.2022 в районі н.п. Малі Стариці, з 24.03.2022 по 01.04.2022 в районі н.п. Ірпінь та з 01.04.2022 по 04.04.2022 в районі н.п. Гостомель, Військовою частиною НОМЕР_2 зазначається, що у поданих позивачем документах відсутнє документальне підтвердження участі цих осіб у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, за період, за який вони свідчать.

На думку представника, відсутність установленого факту виконання позивачем бойових (спеціальних) завдань у районах ведення воєнних (бойових) дій, визначених відповідними наказами Головнокомандувача Збройних Сил України, а також відсутність у матеріалах справи інформації та документів, які підтверджують виконання позивачем завдань, при виконанні яких він вважається таким, який бере безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, виключає виникнення у відповідача обов`язку щодо надання статусу учасника бойових дій.

22.05.2026 на адресу суду від Міністерства у справах ветеранів України надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві представник зазначає, що міжвідомча комісія не уповноважена розглядати питання щодо надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним у пункті 19 частини першої статті 6 Закону № 3551-ХІІ, на підставі документів, надісланих до міжвідомчої комісії безпосередньо заявниками, оскільки це питання належить до компетенції відповідної відомчої комісії. Тому вимога про зобов`язання міжвідомчої комісії Мінветеранів надати ОСОБА_1 статус учасника бойових дій є протиправною, оскільки міжвідомча комісія, утворена Мінветеранів, не уповноважена розглядати документи про надання статусу учасника бойових дій особам, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади (пункт 19 частини першої статті 6 Закону № 3551-ХІ), а таке питання має вирішуватись відповідною комісією Міноборони.

Також представник звертає увагу, що Мінветеранів надало позивачу повну, виважену та відповідну до компетенції відповідь, в якій поінформувало, що у відповідності до норм чинного законодавства, у разі надходження документів, розгляд яких не належить до повноважень міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера, керуючись статтею 44 Закону України “Про адміністративну процедуру” Мінветеранів надіслало за належністю до іншого адміністративного органу заяву для розгляду по суті, про що в той самий день письмово повідомило ОСОБА_1 . При цьому, незгода позивача з висновком або формою відповіді не може бути підставою для визнання протиправними дій. Вважає, що Мінветеранів належно виконало свій обов`язок щодо розгляду заяви Позивача. Надання об`єктивного роз`яснення не є ознакою протиправних дій, а є формою реалізації принципу правової визначеності.

Ухвалою суду від 28.05.2026 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено.

У період з 13.07.2026 по 07.08.2026, з 13.08.2026 по 21.08.2026, з 05.10.2026 по 09.10.2026 головуючий суддя у справі перебував у відпустці, та у період з 10.08.2026 по 12.08.2026 на лікарняному за листком непрацездатності.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясував таке.

08.03.2022 позивач уклав контракт добровольця територіальної оборони з Командиром Добровольчого формування територіальної громади м. Києва «Свобода» ОСОБА_5 , отримав посвідчення добровольця територіальної оборони серія НОМЕР_5 , був зарахований до членства у добровольчому формуванні та почав виконувати завдання територіальної оборони.

Відповідно до довідки від 18.04.2022 №22-3/063, яка видана Добровольчим формуванням територіальної громади міста Києва «Свобода» 112 Обр ТрО ЗСУ А7040, підтверджено, що ОСОБА_1 з 28 лютого перебував у Києві та виконував бойові завдання до моменту офіційного оформлення добровольчого формування «Свобода», з 2 березня по 23 березня брав участь в бойових діях в районі населеного пункту Малі Стариці, з 24 березня по 1 квітня брав участь в бойових діях в районі населеного пункту Ірпінь, з 1 квітня по 4 квітня брав участь в бойових діях в районі населеного пункту Гостомель, згідно бойових розпоряджень №120/ДСК від 28.03.2022 та №172/ДСК від 02.04.2022 (а.с.24).

25.02.2025 позивачем було направлено заяву про надання статусу учасника бойових дій відповідно до п.25 ч.1 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» як такому, що дійсно в період з 02.03.2022 по 04.04.2022 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в м. Києві (з 28.02.2022), н.п. Малі Старинці (з 02.03.2022 по 23.03.2022), н.п. Ірпінь (з 24.03.2022 по 01.04.2022), н.п. Гостомель (з 01.04.2022 по 04.04.2022) (а.с.111-114).

12.03.2025 Міністерство у справах ветеранів України листом №5237/1.3/3.1-25 звернення ОСОБА_1 направлено за належністю до Міністерства оборони України, у зв`язку із тим, що питання про надання позивачу статусу учасника бойових дій, як члену ДФТГ віднесено до компетенції комісії, утвореної в Міністерстві оборони України. Також у листі вказано, що оскільки заяви про надання статусу учасника бойових дій членам ДФТГ, подані безпосередньо громадянами, міжвідомчою комісією не розглядаються, згідно з пунктом 2 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про адміністративну процедуру» адміністративне провадження за заявою ОСОБА_1 закрито (а.с.130-131).

20.08.2025 позивач звернувся до Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій Міністерства у справах ветеранів України із заявою в якій просив розглянути заяву про надання статусу учасника бойових дій відповідно до п. 25 ч.1 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», як такому, що дійсно в період з 02.03.2022 по 04.04.2022 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в м. Києві (з 28.02.2022), н.п. Малі Старинці (з 02.03.2022 по 23.03.2022), н.п. Ірпінь (з 24.03.2022 по 01.04.2022), н.п. Гостомель (з 01.04.2022 по 04.04.2022) (а.с.34).

На звернення позивача від 20.08.2025, Міністерство у справах ветеранів України листом від 23.09.2025 №20426/1.3/3.1-25 повідомило, що надані документи не відповідають вимогам пункту 4 Порядку, а саме відсутні оригінали заяв свідків та документальне підтвердження їх безпосередньої участі за період, про який вони свідчать. Також звернено увагу, що однією з умов для надання статусу учасника бойових дій, є свідчення не менше трьох свідків, один з яких повинен бути командир підрозділу, в зоні відповідальності якого перебувала особа або добровольче формування, у складі якого особа брала участь у здійсненні відповідних заходів. При цьому, з матеріалів справи неможливо встановити, хто зі свідків є командиром підрозділу, в зоні відповідальності якого позивач перебував. У зв`язку із наведеним, Міністерством у справах ветеранів України залишено заяву без руху та надано строк для усунення недоліків шляхом направлення на адресу Мінветеранів оригіналів заяв свідків (або нотаріально засвідчених копій заяв свідків), документальне підтвердження їх безпосередньої участі за період, про який вони свідчать, та оригінал заяви командира підрозділу, в зоні відповідальності якого ОСОБА_1 перебував, із відповідними документальними підтвердженнями (а.с.166-167).

24 жовтня 2025 рішенням № 10/I/2 Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореній у військовій частині НОМЕР_1 , відмовлено позивачу у наданні статусу учасника бойових дій, у зв`язку із відсутністю правових підстав відповідно до пункту 19 частини першої статті 6 Закону України № 3551-ХІІ. В рішенні зазначено, що до заяви не було надано довідку за формою згідно з додатком 7 до Порядку, виданою командиром добровольчого формування в складі якого особа брала безпосередню участь у Заходах та підтверджена підписом і печаткою командира військової частини, якому підпорядковується це добровольче формування, а надана довідка видана командиром добровольчого формування територіальної громади м. Києва « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 18.04.2022 №22-03/063 не встановленої форми, без зазначення підстав та не підписана командиром військової частини, якій підпорядковувалось ДФТГ (а.с.19-21).

Вважаючи, що рішення відповідача-2 від 24.10.2025 № 10/І/2 про відмову у наданні статусу учасника бойових дій є незаконним та порушує його права та законні інтереси, А бездіяльність відповідача-1 щодо ненадання відповіді на заяву від 20.08.2025 протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 5 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-XII (далі Закон № 3551-XII) учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

Відповідно до пункту 19 частини 1 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-ХІІ (далі Закон №3551-ХІІ), учасниками бойових дій визнаються: військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Порядок надання статусу учасника бойових дій (крім осіб, особливості набуття статусу учасника бойових дій якими визначені у статті 6-1 цього Закону) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, визначаються Кабінетом Міністрів України. Райони антитерористичної операції визначаються Кабінетом Міністрів України, а райони здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях - відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України". Порядок позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту, визначає Кабінет Міністрів України.

Особи, зазначені в абзаці першому цього пункту (крім військовослужбовців (резервістів, військовозобов`язаних) Служби безпеки України та осіб, які входять до складу розвідувальних органів України), або їх представники мають право відповідно до Закону України "Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг" подати заяву про надання статусу учасника бойових дій, у тому числі засобами Реєстру та/або Державного вебпорталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони, та/або Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, до комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, повноваження якої визначаються законодавством.

У такій заяві зазначаються відомості про безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення та перебування безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також додаються копії відповідних документів, засвідчені підписом суб`єкта звернення (за наявності).

Якщо особа, яка подає заяву про надання статусу учасника бойових дій, не володіє такими відомостями (документами), комісія з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій витребовує такі відомості (документи) за запитом в уповноваженого органу або особи в рамках міжвідомчої взаємодії суб`єктів владних повноважень, але не пізніше ніж через п`ять календарних днів від дати надходження такої заяви. Уповноважений орган або особа зобов`язані надати запитувані відомості (документи) або обґрунтувати причину відмови у наданні не пізніше ніж через 15 календарних днів від дати надходження такого запиту.

Не пізніше ніж через 10 календарних днів після отримання відомостей (документів) комісія з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій приймає рішення про надання (відмову у наданні) статусу учасника бойових дій;

Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 (далі Порядок №413).

Надання статусу учасника бойових дій - публічна (електронна публічна) послуга, що надається комісією (міжвідомчою комісією) за заявою, поданою в паперовій або електронній формі, або на підставі документів, поданих командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу), за результатами розгляду якої (яких) приймається рішення про надання (відмову у наданні) статусу учасника бойових дій. (підпункт 4 пункту 2 Порядку №413, у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до підпункту 4 пункту 4 Порядку №413 (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) підставою для надання заявникам статусу учасника бойових дій є для заявників з числа осіб, зазначених в абзаці першому пункту 19 частини першої статті 6 Закону (крім осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади), які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, - довідка за формою згідно з додатком 6.

Для заявників з числа осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, зазначених в абзаці першому пункту 19 частини першої статті 6 Закону, які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку військовою агресією російської федерації проти України, - довідка за формою згідно з додатком 7.

Заявники, зазначені в абзаці першому цього підпункту, за власним бажанням можуть додавати інші документи, які містять докази та підтверджують факт виконання ними особисто або у складі військової частини (органу, підрозділу), установи та закладу бойових (службових) завдань;

Підпункт 1 пункту 5 Порядку №413 передбачає, що для надання статусу учасника бойових дій документи подаються командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) або іншим керівником підприємства, установи та організації стосовно заявників, зазначених в пунктах 19 і 20 частини першої статті 6 Закону, або самостійно заявником з їх числа у разі неподання документів командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) або іншим керівником підприємства, установи та організації;

Для надання статусу учасника бойових дій заявникам з числа осіб, зазначених у пункті 19 частини першої статті 6 Закону, які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники підприємств, установ та організацій протягом 30 календарних днів з дня участі осіб у виконанні бойових (службових) завдань, у проведенні розвідувальних заходів, отримання травм (поранень, контузій, каліцтв) зобов`язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу заявники, довідки за формою згідно з додатком 6 або додатком 7. (пункт 8 Порядку №413)

Згідно з пунктом 19 Порядку №413, рішення про надання (відмову у наданні) статусу учасника бойових дій приймається:

комісіями - стосовно заявників з числа осіб, зазначених у пунктах 19 і 20 частини першої статті 6 Закону;

міжвідомчою комісією - у разі виникнення спірних питань, що потребують міжвідомчого врегулювання, та стосовно заявників з числа осіб, зазначених у пунктах 21 і 25 частини першої статті 6 Закону.

Рішення щодо утворення комісії та положення про неї затверджуються відповідним міністерством, центральним органом виконавчої влади та іншим державним органом, зазначеним в підпункті 3 пункту 2 цього Порядку.

Положення про міжвідомчу комісію затверджується Мінветеранів. До складу міжвідомчої комісії включаються представники Міноборони, МВС, Мін`юсту, Національної поліції, Національної гвардії, СБУ, розвідувальних органів, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Управління державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, ДСНС, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро. Також можуть включатися представники інших державних органів та громадських об`єднань.

Відповідно до підпункту 3 пункту 2 Положення №413, користувач електронного кабінету - заявник, секретар комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореної в Міноборони, МВС, Мін`юсті, Національній поліції, Національній гвардії, СБУ, розвідувальних органах, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Управлінні державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, ДСНС, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро (далі - комісія), секретар міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера, яка утворюється Мінветеранів (далі - міжвідомча комісія), адміністратор центру надання адміністративних послуг (далі - центр), якому надано доступ до електронного кабінету відповідно до визначених для нього прав користувача і який пройшов процедуру електронної ідентифікації та автентифікації.

За приписами пункту 20 Порядку №413 комісії розглядають документи, у разі потреби заслуховують пояснення заявників, стосовно яких вони подані, свідків та в місячний строк із дня надходження документів приймають рішення щодо надання статусу учасника бойових дій. За відсутності підстав комісії повертають документи до військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій з метою подальшого доопрацювання та повторного подання на розгляд комісій протягом 10 календарних днів.

Комісії подають на розгляд міжвідомчої комісії документи із спірних питань, які потребують міжвідомчого врегулювання.

Згідно із пунктом 22 Порядку №413, у разі відсутності оригіналів або електронних копій оригіналів паперових документів, зазначених у підпунктах 1-4 пункту 4 цього Порядку, вони витребовуються комісіями, утвореними міністерствами, центральними органами виконавчої влади чи іншими державними органами, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу заявники, в командира (начальника) військової частини (органу, підрозділу) або іншого керівника підприємства, установи та організації не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дати надходження заяви (звернення).

Командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники підприємств, установ та організацій зобов`язані надати комісії запитувані документи (відомості) або повідомити обґрунтовану причину їх відсутності не пізніше ніж через 15 календарних днів з дати надходження такого запиту.

Відповідно до пункту 24 Порядку №413, комісія або міжвідомча комісія відмовляє заявнику в наданні статусу учасника бойових дій у разі:

1) відсутності правових підстав для надання статусу учасника бойових дій;

2) відсутності необхідних документів, визначених пунктом 4 цього Порядку;

3) подання недостовірної інформації;

4) наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення заявником умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину під час участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

У разі усунення виявлених підстав для відмови в наданні статусу учасника бойових дій заявник або уповноважена особа може повторно ініціювати винесення питання про надання зазначеного статусу (за процедурою, визначеною цим Порядком) на розгляд комісії шляхом подання заяви до керівника відповідного міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади чи іншого державного органу, в якому утворено комісію.

Рішення комісії або міжвідомчої комісії може бути оскаржене відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або в судовому порядку.

Наказом Міністерства оборони України 10 листопада 2022 року № 369 затверджене Положення про комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни та вирішення спірних питань щодо зарахування окремих періодів служби до вислуги років. (далі - Положення №369) та утворено комісії:

у Міністерстві оборони України - з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни та вирішення спірних питань щодо зарахування окремих періодів служби до вислуги років;

у Генеральному штабі Збройних Сил України, Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту, військових частинах НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_4 , НОМЕР_1 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , командуваннях видів Збройних Сил України, оперативних командуваннях « ІНФОРМАЦІЯ_2 », « ІНФОРМАЦІЯ_3 », « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та « ІНФОРМАЦІЯ_5 » - з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій.

Згідно із пунктом 12 Положення №369, на Комісії військових частин НОМЕР_4 , НОМЕР_1 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 покладається розгляд питань про визнання учасниками бойових дій відповідно до пункту 19 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» осіб із числа:

військовослужбовців Збройних Сил України, які набули право на отримання статусу учасника бойових дій під час проходження військової служби в військових частинах НОМЕР_4 , НОМЕР_1 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 та військових частинах, їм підпорядкованих;

звільнених зі Збройних Сил України, які набули право на отримання статусу учасника бойових дій під час проходження військової служби в військових частинах НОМЕР_4 , НОМЕР_1 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 та військових частинах, їм підпорядкованих;

які входили до складу добровольчого формування територіальної громади та набули право на отримання статусу учасника бойових дій під час виконання бойового розпорядження командира військової частини Сил територіальної оборони Збройних Сил України, під безпосереднім керівництвом якого за територіальним принципом перебувало добровольче формування територіальної громади.

За приписами пункту 14 Положення №369 комісії:

У разі відсутності оригіналів або електронних копій оригіналів паперових документів, зазначених в підпунктах 5 14 пункту 15 цього Положення, вони витребовуються Комісіями у підпорядкованих військових частинах (органах, підрозділах), установах та закладах, у складі яких проходили службу заявники, в командира (начальника) військової частини (органу, підрозділу) або іншого керівника підприємства, установи та організації не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дати надходження заяви (звернення). Після отримання відповіді на запит Комісія не пізніше ніж через 10 календарних днів приймає рішення про надання (відмову у наданні) статусу учасника бойових дій; (абзац 5 підпункту 2 пункту 14 Положення №369).

заслуховують (за потреби) пояснення осіб, які подали заяви (документи), свідків, досліджують інші докази особистої участі заявника в бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (сил); (підпункт3 пункту 14 Положення №369).

Комісії приймають рішення про визнання осіб учасниками бойових дій на підставі таких документів: для осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади та брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку військовою агресією російської федерації проти України довідка про безпосередню участь добровольця територіальної громади у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. (підпункт 14 пункту 15 Положення №369).

З аналізу зазначених норм суд дійшов висновку, що підставою для надання позивачу статусу учасника бойових дій є довідка про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та у разі потреби комісія заслуховує пояснення осіб, стосовно яких подані матеріали і свідків.

На дату подання заяви та прийняття рішення відповідачем форма довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України для осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, затверджена додатком 7 до Порядку №413.

З матеріалів справи встановлено, що позивач до заяви додав довідку Добровольчого формування територіальної громади міста Києва «Свобода» від 18.04.2022 №22-3/063, згідно з якою позивач з 08 березня 2022 року є членом Добровольчого формування територіальної громади міста Києва «Свобода», з 28 лютого перебував у Києві та виконував бойові завдання до моменту офіційного оформлення добровольчого формування «Свобода», з 02 березня по 23 березня брав участь в бойових діях в районі населеного пункту Малі Стариці, з 24 березня по 1 квітня брав участь в бойових діях в районі населеного пункту Ірпінь, з 01 квітня по 4 квітня брав участь в бойових діях в районі населеного пункту Гостомель. Підстава: Бойове розпорядження №120/ДСК від 28.03.2022 та №172/ДСК від 02.04.2022 (а.с.24).

Рішенням комісії військової частини НОМЕР_1 з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій від 24.10.2025 №10/1/1 позивачу відмовлено в наданні статусу учасника бойових дій, у зв`язку з відсутністю правових підстав надання статусу учасника бойових дій відповідно до пункту 19 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (а.с.19-21).

У рішенні відповідач посилається на відсутність довідки за формою згідно з додатком 7 до Порядку, виданої командиром добровольчого формування, в складі якого особа брала безпосередню участь у Заходах та підтверджена підписом і печаткою командира військової частини, якому підпорядковується це добровольче формування.

Суд звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2024 року № 837 було доповнено та деталізовано Порядок № 413 щодо осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади і зазначено, що підставою для надання заявникам статусу учасника бойових дій є для заявників з числа осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, зазначених в абзаці першому пункту 19 частини першої статті 6 Закону, які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку військовою агресією російської федерації проти України, - довідка за формою згідно з додатком 7.

Тобто, саме постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2024 року № 837, яка набрала чинності 23.07.2024, було чітко визначено, що особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, мають право відповідно до абзацу першого пункту 19 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" на визнання учасниками бойових дій, на підставі довідки за формою згідно з додатком 7.

Водночас, відповідно до абзацу 3 п. 2 Порядку №413, (в редакції на дату видачі довідки позивачу 18.04.2022), статус учасника бойових дій надається, окрім інших, особам, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування згідно з переліком, визначеним Антитерористичним центром при СБУ та Генеральним штабом Збройних Сил, були включені до складу Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.

Підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є такі документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях в районах її проведення: для осіб, зазначених в абзаці третьому пункту 2 цього Порядку, - документи про залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, передбачені абзацами другим - четвертим цього пункту, або нотаріально завірені свідчення не менше ніж двох свідків із числа осіб, зазначених в абзаці другому пункту 2 цього Порядку, які разом із такою особою брали участь в антитерористичній операції та отримали статус учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни, у разі підтвердження суб`єктами боротьби з тероризмом факту взаємодії зазначених осіб (особисто або під час перебування у складі добровольчих формувань) із Збройними Силами, МВС, Національною гвардією та іншими утвореними відповідно до законів військовими формуваннями та правоохоронними органами (абзац 5 пункту 4 Порядку №413, у редакції на час видання довідки позивачу).

Отже, станом на дату видачі позивачу довідки, Порядок №413 передбачав, що підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є документи про залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, передбачені абзацами другим - четвертим пункту 4 Порядку №413 або нотаріально завірені свідчення не менше ніж двох свідків із числа осіб, зазначених в абзаці другому пункту 2 цього Порядку, які разом із такою особою брали участь в антитерористичній операції та отримали статус учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни, у разі підтвердження суб`єктами боротьби з тероризмом факту взаємодії зазначених осіб (особисто або під час перебування у складі добровольчих формувань) із Збройними Силами, МВС, Національною гвардією та іншими утвореними відповідно до законів військовими формуваннями та правоохоронними органами.

Отже, оскільки довідка Добровольчого формування територіальної громади міста Києва «Свобода» 112 Обр ТрО ЗСУ А7040 №22-3/063 була видана 18.04.2022, то суд зазначає, що вона відповідала приписам Порядку №413 у редакції на дату її видачі.

Суд зауважує, що за зміст таких довідок відповідальність несе уповноважений командир (начальник), який видав відповідну довідку. Тож, якщо особі видано довідку про підтвердження його участі у бойових діях або заходах, підписану уповноваженим командиром (начальником), то презюмується, що цей командир (начальник) перевірив та підтвердив наявність документального підтвердження безпосередньої участі особи у бойових діях або заходах.

Зміст цих документів може ставитися під сумнів лише за наявності доказів недобросовісного чи зловмисного спотворення фіксації реальної участі конкретної особи у бойових діях чи відповідних заходах. Іншим випадком необхідності пошуку доказів участі особи у бойових діях чи відповідних заходах може бути ситуація втрати (знищення) документів військової частини (підрозділу) в умовах бойових дій, засвідчена відповідними документами.

Як вже зазначалось судом, на час розгляду документів позивача Порядком №413 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2024 року № 837, яка набрала чинності 23.07.2024, чітко було визначено, що особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади мають право відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 6 Закону на визнання УБД, на підставі довідки за формою згідно з додатком 7.

Відповідач-2 листом від 26.09.2025 №1433/2/1/13292 звернувся до військової частини НОМЕР_2 з вимогою забезпечити оформлення документів на позивача, колишнього добровольця ДФТГ: довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України згідно додатку 7 до Порядку Постанови КМУ від 20.08.2014 року №413 (за підписом командира ДФТГ та підтвердженим підписом і печаткою командира військової частини); інші документи, які можуть підтвердити безпосередню участь добровольця ДФТГ у заходах (а.с.91).

Військова частина НОМЕР_2 листом від 30.09.2025 №1661/3/21426 повідомила, що військова частина НОМЕР_2 не може витребувати від командира добровольчого формування територіальної громади м. Києва « ІНФОРМАЦІЯ_1 », довідку про безпосередню участь особи у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України згідно з Додатком 7, в зв`язку із тим, що ДФТГ «Свобода» була розформована 04.11.2022. Також повідомлено, що у журналі бойових дій військової частини НОМЕР_2 відсутні записи стосовно участі зазначеного добровольця у бойових діях. Бойові донесення про виконання ОСОБА_1 бойових завдань та інші документи, які б підтверджували його участь у бойових діях, у військовій частині НОМЕР_2 також відсутні. У журналі бойових дій військової частини НОМЕР_2 також відсутні записи стосовно участі добровольчого формування територіальної громади м. Києва « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (а.с.93).

Отже, відповідач обмежився лише запитом до військової частини НОМЕР_2 , проте суд зазначає, що у спірних правовідносинах у відповідача є повноваження самостійно збирати будь-які матеріали для прийняття комісією відповідного рішення про надання особі статусу учасника бойових дій, а також отримувати пояснення від заявника та свідків.

Суд звертає увагу, що вимога відповідача надати довідку за формою 7 до Порядку №413 за підписом командира ДФТГ та підтвердженим підписом і печаткою командира військової частини, після розформування добровольчого формування не відповідає принципам адміністративної процедури, зокрема принципам - добросовісність і розсудливість (п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про адміністративну процедуру" від 17 лютого 2022 року № 2073-IX), згідно з яким адміністративний орган зобов`язаний діяти добросовісно для досягнення мети, визначеної законом.

Адміністративний орган при здійсненні адміністративного провадження повинен діяти, керуючись здоровим глуздом, логікою та загальноприйнятими нормами моралі, з дотриманням вимог законодавства (Стаття 10 Закону України «Про адміністративну процедуру»).

Також суд вважає за необхідне зазначити, що введення документів, передбачених законодавством, які б підтверджували участь осіб у здійсненні заходів, належить до виключної компетенції військових частин (формувань) за місцем несення служби, а тому відсутність таких документів за умови наявності інших належних, достовірних, допустимих та неспростованих доказів, які доводять факт безпосередньої участі у здійсненні заходів, не може позбавляти права особи на отримання статусу учаснику бойових дій. Тягар за неналежне ведення документації має нести відповідне формування, а не особа.

Отже, недотримання порядку та своєчасного передання офіційних документів або іншої інформації між військовими частинами та установами щодо безпосередньої участі осіб у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, не свідчить про відсутність у нього права на отримання статусу учасника бойових дій.

Суд встановив, що позивач був добровольцем Сил територіальної оборони, добровольчого формування територіальної громади м. Києва « ІНФОРМАЦІЯ_1 », та згідно із довідкою від 18.04.2022 №22-3/063 у період з 28.02.2022 по 04.04.2022 брав участь у відповідних заходах.

Також у матеріалах справи наявні нотаріально завірені заяви ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , якими підтверджено, що ОСОБА_1 дійсно з 28 лютого перебував у Києві та виконував бойові завдання до моменту офіційного оформлення Добровольчого формування «Свобода» та виконував бойові завдання згідно бойових розпоряджень №120/ДСК від 28.03.2022 та №172/ДСК від 02.04.2022 у період з 02.03.2022 по 04.04.2022 (а.с.28-30).

З оскаржуваного рішення вбачається, що при розгляді заяви позивача щодо надання статусу учасника бойових дій, комісією військової частини НОМЕР_1 з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, було взято до уваги виключно відсутність Довідки згідно з додатком 7 про безпосередню участь добровольця територіальної громади у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. При цьому залишено поза увагою свідчення ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 .

Водночас, у відзиві на позовну заяву представник відповідача-2 вказує, що згідно листа військової частини від 22.03.2025 №1661/6265, у поданих позивачем документах відсутнє документальне підтвердження участі таких осіб у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, за період, за який вони свідчать.

Суд наголошує на тому, що у разі потреби комісія могла заслуховувати пояснення особи, стосовно якої були подані матеріали і пояснення свідків. Однак, у матеріалах справи докази, що комісія на виконання своїх повноважень, під час засідання вчиняла дії щодо заслуховування пояснення осіб, стосовно яких подані документи, свідків та представників органів державної влади, інших установ та організацій, на встановлення обставин, що потребує підтвердження, пояснення яких комісія могла взяти до уваги, відсутні.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 19 листопада 2025 року у справі №560/8168/24 зазначив, що враховуючи положення статті 6 Закону №3551-XII та Порядку №413, визначальною підставою для надання статусу учасника бойових дій є не формальне подання повного пакета документів, а підтвердження факту безпосередньої участі особи в бойових діях або заходах із забезпечення оборони України. Документи виступають лише засобом доведення цієї участі, а не самостійною умовою для визнання такого статусу. Відтак, формальний підхід до розгляду поданих матеріалів, без врахування їх реального змісту та обставин, що свідчать про виконання особою завдань у зоні бойових дій, є неправомірним і суперечить меті правового регулювання законодавства у сфері захисту прав ветеранів війни.

Такий підхід ґрунтується не лише на тлумаченні Порядку №413, а й на реалізації гарантованого статтею 17 Конституції України обов`язку держави щодо соціального захисту громадян, які захищають суверенітет та територіальну цілісність України. Формальний підхід, що ігнорує доведені факти реальної участі особи в обороні держави, є неприпустимим, оскільки нівелює саму суть та мету Закону №3551-XII.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 03.06.2025 у справі №620/11392/24 вказав, що визначальною підставою для надання статусу учасника бойових дій є не формальне подання повного пакета документів, а підтвердження факту безпосередньої участі особи в бойових діях або заходах із забезпечення оборони України.

За результатом розгляду подібних правовідносин дійшов висновку, що повноваження комісій не обмежуються формальною перевіркою поданих документів. На них покладено обов`язок здійснювати всебічну та об`єктивну перевірку обставин, які можуть підтверджувати участь особи в заходах, пов`язаних із захистом України. Зокрема, комісії зобов`язані не лише вивчати надані матеріали, а й, за необхідності, витребувати додаткові документи, заслуховувати пояснення свідків та осіб, щодо яких розглядається питання про надання статусу учасника бойових дій.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 15.08.2025 у справі №620/9892/24.

Враховуючи вищенаведене суд зазначає, що Комісією не проведено повне, всебічне та об`єктивне з`ясування обставин справи.

За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити шляхом визнання протиправним та скасування рішення комісії Військової частини НОМЕР_1 з питань розгляду матеріалів про визнання учасником бойових дій від 24.10.2025 №10/1/1 щодо відмови позивачу у наданні статусу учасника бойових дій та зобов`язати комісію Військової частини НОМЕР_1 з питань розгляду матеріалів про визнання учасником бойових дій повторно розглянути матеріали про визнання позивача учасником бойових дій, з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності щодо ненадання відповіді Міжвідомчою комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій Міністерства у справах ветеранів України на заяву від 20.08.2025 ОСОБА_1 про надання статусу учасника бойових дій та доданих до неї матеріалів та зобов`язати Міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій Міністерства у справах ветеранів України розглянути повторно матеріали ОСОБА_1 щодо надання статусу учасника бойових дій та надати статус учасника бойових дій, суд зазначає про таке.

Судом встановлено, що 20.08.2026 ОСОБА_6 звернувся до Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій Міністерства у справах ветеранів України із заявою про надання статусу учасника бойових дій відповідно до пункту 25 частини 1 ст.6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

На звернення позивача від 20.08.2025, Міністерство у справах ветеранів України, листом від 23.09.2025 №20426/1.3/3.1-25 повідомило про залишення заяви позивача без руху. Позивачу надано строк протягом 30 календарних днів з дня отримання листа усунути недоліки шляхом направлення оригіналів заяв свідків (або нотаріально засвідчених копій заяв свідків), документальне підтвердження їх беспосередньої участі за період, про який вони свідчать, та оригінал заяви командира підрозділу, в зоні відповідальності якого позивач перебував, із відповідним документальним підтвердженням (а.с.166-167).

Суд звертає увагу, що відповідно до положень ст.43 Закону України «Про адміністративну процедуру» у разі якщо заяву подано з порушенням встановлених законодавством вимог, посадова особа адміністративного органу, яка розглядає справу, приймає рішення про залишення заяви без руху. Адміністративний орган надсилає заявнику письмове повідомлення про залишення заяви без руху протягом трьох робочих днів з дня отримання заяви, а в разі особистого звернення із заявою негайно (за можливості) вручає під розписку таке повідомлення особі, яка подала заяву, безпосередньо в адміністративному органі.

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово висновувала, що протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень потрібно розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає в неухваленні рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно потрібними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов`язкових дій, а важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були вчинені чи були вчинені з порушенням розумних строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість, підстави та межі бездіяльності, а також її шкідливість для прав та інтересів особи.

Бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити. Тобто бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим.

Зважаючи, що відповідачем-1 надано відповідь на заяву позивача від 20.08.2025 у встановлений законом строк, суд не вбачає наявності протиправної бездіяльності Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій Міністерства у справах ветеранів України щодо ненадання відповіді на заяву від 20.08.2025 ОСОБА_1 про надання статусу учасника бойових дій та доданих до неї матеріалів, а тому позовні вимоги у зазначеній частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд відповідно до статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково.

Розподіл судових витрат згідно із ст. 139 КАС України не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, згідно із п. 16 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасування рішення комісії Військової частини НОМЕР_1 з питань розгляду матеріалів про визнання учасником бойових дій від 24.10.2025 №10/1/1 щодо відмови ОСОБА_1 у наданні статусу учасника бойових дій.

Зобов`язати комісію Військової частини НОМЕР_1 з питань розгляду матеріалів про визнання учасником бойових дій (код ЄДРПОУ НОМЕР_12 , АДРЕСА_1 ) повторно розглянути матеріали про визнання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_13 , АДРЕСА_2 ) учасником бойових дій, з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Гомельчук С.В.