Рішення від 20 жовтня 2026 р. у справі №280/6680/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 жовтня 2026 рокуСправа № 280/6680/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що чинне законодавство дозволяє вносити до Реєстру «Оберіг» відмітку про порушення правил обліку виключно за умови наявності офіційного факту притягнення особи до відповідальності - тобто за наявності складеного протоколу та винесеної постанови про адмінправопорушення. Як свідчать матеріали справи, стосовно ОСОБА_1 жодних протоколів за статтями 210, 210-1 КУпАП не складалось, а постанови про притягнення до адміністративної відповідальності не виносились. Більше того, у своєму листі відповіді від 05.06.2026 № 3792 ІНФОРМАЦІЯ_3 сам офіційно підтвердив, що “справ про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не порушувалось”. Таким чином, внесення Відповідачем до системи «Оберіг» відомостей про нібито «порушення правил військового обліку» ОСОБА_1 за відсутності самого факту притягнення його до адміністративної відповідальності є грубим порушенням статті 7 Закону № 1951-VIII, очевидним свавіллям та протиправними діями, які підлягають скасуванню в судовому порядку. Звернтає увагу суду, що оскільки факту притягнення до відповідальності Позивача не було, протокол за КУпАП відносно нього не складався, а відтак відомості до Реєстру відносно Позивача внесені безпідставно. Крім того, Позивач у встановленому законом порядку був виключий з військового обліку, про що у його військово-обліковому документі наявна відповідна офіційна відмітка самого ж ТЦК та СП. Відповідно до чинного законодавства, статус "порушника правил військового обліку" може стосуватися виключно осіб, які перебувають на військовому обліку та ухиляються від виконання визначених законом обов`язків. Оскільки Позивач законно виключений з військового обліку, він фізично та юридично не може вчинити правопорушення, пов`язані з дотриманням правил цього обліку. Таким чином, внесення Відповідачем до Реєстру "Оберіг" статусу "порушник" щодо особи, яка взагалі виключена з обліку, є не просто протиправним, а свідчить про повну правову безпідставність, абсурдність та свідоме викривлення реальних даних з боку посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_4 . Просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою судді від 06 липня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відзиву на позовну заяву до суду не надходило.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що зазначено у відомостях військово-облікового документа, сформованого через застосунок «Резерв+».

Згідно із відомостями військово-облікового документа, сформованого через застосунок «Резерв+», ОСОБА_1 , категорія обліку – невійськовозобов`язаний, постанвоа ВЛК: непридатний в мирний час, обмежено придатний в воєнний час, дата ВЛК – 06.10.2006, підстава зняття/виключення – були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину (п.6 ч.5 ст. 37), дата уточнення даних 12.09.2024. Наявний запис про звернення до Нацполіції 29.04.2026, причина звернення до Нацполіції – не стали на військовий облік після прибуття з установи виконання покарань та наявна відмітка «Порушення правил військового обліку».

Згідно із відомостями Тимчасового посвідчення № НОМЕР_1 (замість військового квитка), виданого ІНФОРМАЦІЯ_6 , дійсне до 08.07.2028, позивача знято з військового обліку військовозобов`язаних 26.03.2010 на підставі ст. 37 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” (були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення

тяжкого або особливо тяжкого злочину).

На відповідне звернення представника позивача, листом від 18.05.2026 №3321 ІНФОРМАЦІЯ_7 повідомив, що позивач як військовозобов`язана особа повинна дотримуватись норм чинного законодавства України з питання виконання військового обов`язку та правил військового обліку, зокрема, щодо обов`язку перебувати на військовому обліку у відповідному ІНФОРМАЦІЯ_3 . Згідно бази даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`заних та резервістів станом на 16.05.2026 позивач не перебував на військовому обліку військовозобов`заних у жодному ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв`язку з чим у додатку Резерв + у графі категорія обліку вказана інформація, яка не відображає його актуальний статус військовозобов`язаної особи. Таким чином позивач порушив правила військового обліку. Для вирішення питання по суті запропоновано позивачу звернутися до районного ІНФОРМАЦІЯ_8 за зареєстрованим місцем проживання згідно довідки внутрішньо переміщеної особи.

Листом від 22.05.2026 №3321 ІНФОРМАЦІЯ_7 повідомив, що за чинними нормами статті 28 Закону №2232 позивач не досяг граничного віку перебування у запасі, раніше були засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину та є військовозобов`язаним, підлягає призову на військову службу на загальних підставах, повинен перебувати на військовому обліку у ТЦК та СП та виконувати вимоги щодо виконання військового обов`язку у запасі. Функціонал додатку Резерв + щодо відображення даних про причини звернення до Нацполіції з приводу порушення правил військового обліку має інфомативний характер та не відображає в повній мірі суть причин для такого звернення через техні обмеження. Повідомлено про відсутність підстав шодо скасування відомостей про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію і направлення до органів Нацполіці повідомлення про скасування правопорушення.

Крім того листом від 05.06.2026 №3792 ІНФОРМАЦІЯ_7 повідомив, що відносно позивача протоколи про адміністративне правопорушення не складались, постанови у справі про адміністративні правопорушення не виносились.

На скаргу представника позивача, листом від 09.06.2026 №4022 ІНФОРМАЦІЯ_9 повідомив, що пунктом 6 статті 37 Закону України №2232 визначено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі. Повідомлено, що під час проведення перевірки порушень з боку посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_4 не виявлено. Підстави для виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язних та резервістів відомостей про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку відсутні.

Вважаючи протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).

Відповідно до ст. 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Згідно з ч. 9 ст. 1 Закону №2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Статтею 2 Закону №2232-XII визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно з п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення №154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Відповідно до п. 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема: ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”; здійснюють ознайомлення громадян України з їх правами та обов`язками під час взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби, призову на військову службу та проходження зборів, а Центральне управління та регіональні органи СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів України - під час призову на військову службу та проходження зборів; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам.

Пунктом 11 Положення №154 передбачено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема: здійснюють взяття громадян України на військовий облік призовників; розподіляють призовників під час їх взяття на військовий облік призовників і направлення для проходження базової військової служби за видами (родами сил і військ) Збройних Сил, іншими військовими формуваннями; сприяють особам, звільненим з військової служби, а також членам їх сімей в оформленні документів для надання визначених законодавством пільг та допомог; забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони; надають громадянам України інформацію відповідно до статті 9 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів” шляхом взаємодії (обміну інформацією) через інформаційні (інформаційно-телекомунікаційні) системи Мінцифри в порядку, визначеному спільним наказом Мінцифри з Міноборони.

Таким чином, обов`язки щодо мобілізації на військову службу за призовом, звільнення з військової служби, покладено, зокрема, на відповідача.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних встановлено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 (далі - Порядок №1487).

Згідно з п.1 Порядку №1487, він визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.

Відповідно до п.79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема:

- організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;

- здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;

- проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього;

- виконують архівно-довідкову роботу з питань військового обліку;

- виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з п.81 Порядку №1487 взяття на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений.

Особиста присутність призовників, військовозобов`язаних та резервістів для зняття або виключення з військового обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів не обов`язкова.

Відповідно до п.20 Порядку №1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів”.

Пунктом 21 Порядку №1487 встановлено, що взяття громадян на персонально-первинний та персональний військовий облік, а також їх виключення (зняття) з такого обліку здійснюється лише після взяття (зняття, виключення) зазначених громадян на військовий облік (з військового обліку) у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів.

Згідно з п. 22 Порядку №1487 взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Отже відповідач є органом військового управління, що забезпечує виконання законодавства з питань військового обліку і військової служби, саме на нього покладено обов`язок щодо прийняття рішення про виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством.

Питання щодо взяття на військовий облік, а також зняття та виключення з нього врегульовано статтею 37 Закону №2232-XII.

Згідно з пп.6 ч.6 ст.37 Закону №2232-XII (в редакції чинній до 18.05.2024) виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах (військовозобов`язаних Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних Служби зовнішньої розвідки України у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, зокрема, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

У зв`язку із прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року №3633-IX, який набрав чинності 18.05.2024 (далі - Закон №3633-ІХ), редакція частини 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ зазнала змін, внаслідок яких, пункт 6 частини 6 було виключено.

За змістом частини 6 статті 37 Закону № 2232-ХІІ у редакції, чинній станом на 18.05.2024, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:

1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;

2) припинили громадянство України;

3) визнані непридатними до військової служби;

4) досягли граничного віку перебування в запасі.

18.05.2024 також набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (далі - Порядок №560).

Згідно із пунктом 1 Порядку №560 він визначає:

- механізм реалізації повноважень та взаємодію між місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від підпорядкування і форми власності, органами військового управління, органами та підрозділами, що входять до системи поліції, та посадовими особами територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з організації проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період;

- процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів;

- процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов`язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи;

- процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення;

- організацію медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби;

- процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;

- механізм відправлення військовозобов`язаних та резервістів до місць проходження військової служби.

Пунктом 4 Порядку №560 передбачено, що на військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані, зокрема: особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи призиваються на військову службу під час мобілізації за рішенням Генерального штабу Збройних Сил, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ.

Таким чином, з 18.05.2024 редакція частини 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ не передбачає такої підстави для виключення з військового обліку як засудження до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Злочин, за вчинення якого було засуджено позивача, станом на час його вчинення та винесення вироку, визнавався тяжким.

У зв`язку з цим, позивача було виключено з військового обліку військовозобов`язаних на підставі статті 37 Закону № 2232-ХІІ (у редакції, чинній до 18.05.2024).

Однак, з 18.05.2024 громадяни України, які раніше перебували на військовому обліку призовників та були виключені з військового обліку військовозобов`язаних на підставі пункту 6 частини шостої статті 37 Закону № 2232-ХІІ (у редакції, чинній до 18.05.2024), підлягають взяттю на військовий облік військовозобов`язаних, оскільки відпала підстава, за якою їх було виключено з військового обліку.

З огляду на наведені вище положення Закону №2232-XII та Порядку №560, з 18.05.2024 особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, підлягають взяттю на військовий облік та можуть бути призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Суд також зазначає, що відповідно до статей 1, 5, 6 та 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» внесення, актуалізація та відображення відомостей, що містяться у Реєстрі, здійснюються на підставі інформації, отриманої у встановленому законом порядку органами ведення Реєстру.

При цьому позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів недостовірності відповідних відомостей, а також доказів того, що такі відомості були внесені відповідачем без передбачених законом підстав або всупереч інформації, яка міститься у відповідних державних інформаційних ресурсах.

Фактично доводи позовної заяви в цій частині ґрунтуються виключно на власному тлумаченні позивачем свого правового статусу як особи, яка, на його думку, була виключена з військового обліку.

Окрім того, суд враховує, що підставою для відображення у застосунку «Резерв+» інформації про порушення позивачем правил військового обліку стали відомості, наявні в органу військового управління щодо невиконання ним вимог частини третьої статті 37 Закону №2232-ХІІ.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували зазначені відомості або підтверджували виконання ним обов`язку щодо своєчасного взяття на військовий облік після відбування покарання.

За таких обставин відсутні підстави вважати, що відомості про порушення позивачем правил військового обліку були внесені до Реєстру безпідставно або всупереч наявній у відповідача інформації, а тому вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо внесення таких відомостей та їх відображення в електронному військово-обліковому документі є необґрунтованими.

Так само не знайшли свого підтвердження доводи щодо протиправності дій відповідача, пов`язаних із направленням інформації до органів Національної поліції України для вирішення питання щодо адміністративного затримання та доставлення позивача.

Сам по собі факт направлення відповідного звернення не свідчить про порушення прав позивача та не є доказом притягнення його до юридичної відповідальності. Матеріали справи не містять доказів того, що таке звернення було здійснене за відсутності передбачених законом підстав або з перевищенням наданих відповідачу повноважень. Водночас відповідач діяв виходячи з наявних у нього відомостей щодо можливого порушення позивачем правил військового обліку.

Таким чином, проаналізувавши доводи позовної заяви в сукупності з наявними у справі доказами, суд дійшов висновку, що вони фактично зводяться до незгоди позивача з наданою судом оцінкою доказів і власного тлумачення ним норм законодавства, які регулюють порядок ведення військового обліку та внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат в порядку статті 139 КАС України судом не проводиться.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ж.М. Чернова